Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 серпня 2019 року
у справі № 816/341/16
Адміністративна юрисдикція
Щодо права адвоката враховувати при визначенні оподатковуваного доходу витрати, пов’язані з рекламою адвокатських послуг
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ГУ ДФС) про скасування індивідуальної податкової консультації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документально підтверджені витрати адвоката, пов`язані з рекламою його послуг, повинні враховуватись при визначенні його чистого оподатковуваного доходу, оскільки прямо пов'язані зі здійсненням професійної діяльності, а тому податкова консультація, яка обґрунтована посиланням на Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затверджену наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі - Узагальнююча податкова консультація), про відсутність права адвоката враховувати вказані витрати до сукупного чистого доходу, підлягає скасуванню.
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено: скасовано індивідуальну податкову консультацію ГУ ДФС.
Мотивація касаційної скарги: ГУ ДФС вказує, що в переліку витрат, які можуть враховуватися при визначенні сукупного доходу, встановленому положеннями Узагальнюючої податкової консультації, відсутні витрати, пов`язані з рекламою адвокатської діяльності, а тому не можуть бути враховані при визначенні сукупного чистого доходу адвоката. Зазначає, що позивачем не наведено будь-яких доказів необхідності отримання рекламних послуг, як обов'язкової передумови адвокатської діяльності.
Правова позиція Верховного Суду: порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність визначено ст. 178 ПК України. Відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПК України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Відтак, з метою визначення оподатковуваного доходу адвокат має право зменшити свій дохід за звітний (податковий) період на суму документально підтверджених витрат, які, при цьому, мають бути пов'язаними з його професійною діяльністю.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 270-96 ВР "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Таким чином, метою реклами є збільшення попиту на товари, роботи та послуги, які надає платник податків, у зв`язку з чим відповідні витрати мають безпосередній зв`язок з господарською діяльністю.
Рекламні та інформаційні послуги спрямовані на забезпечення належного інформування населення про діяльність, зокрема, адвоката й така обізнаність дає можливість залучити більше клієнтів, що є прямим зв'язком з його професійною діяльністю.
Ч. 1 ст. 13 Правил адвокатської етики передбачає право адвоката рекламувати свою професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства і цих Правил.
Таким чином, реклама передбачає доведення інформації про відповідну продукцію певному колу споживачів, до яких належать, в тому числі, суб'єкти отримання адвокатських послуг.
Що стосується посилань контролюючого органу на Узагальнюючу податкову консультацію, при наданні позивачу індивідуальної податкової консультації, то суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що така є роз'ясненням норм податкового законодавства й має рекомендаційний характер; до того ж, наведений у ній перелік витрат не є вичерпним, що свідчить про можливе віднесення до витрат незалежної професійної діяльності і інших витрат, якщо вони підтверджують належність та необхідність для провадження такої діяльності.
Висновки: відповідно до положень пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п. 177.4.1-177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПК України, зокрема, витрати на послуги реклами. Отже, документально підтверджені витрати адвоката, понесені ним у зв’язку з придбанням рекламних послуг щодо розповсюдження інформації про його професійну діяльність можуть враховуватись при визначенні оподатковуваного доходу.
Ключові слова: оскарження податкових консультацій, оподаткування незалежної професійної діяльності, порядок розрахунку оподатковуваного доходу адвокатів, витрати на рекламу, реклама адвоката, реклама адвокатської діяльності
