Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 липня 2019 року
у справі № 2а-48198/09/1670
Адміністративна юрисдикція
Щодо підтвердження статусу резидентності як умови звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України
Фабула справи: ТОВ науково-виробничого підприємства «Атол» подало до суду позов до об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
Справа неодноразово розглядалась судами. За результатами останнього розгляду, постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги ТОВ задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення.
Мотивація касаційної скарги: об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів зазначає про порушення судами норм матеріального і процесуального права: п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) та ст.ст. 7. 9, 11, 86 та 159 КАС України.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до пп. «в» п. 13.1 ст. 13 Закону № 334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
П. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться у гривнях), крім доходів, зазначених у п.п. 13.3-13.6 ст. 13, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону № 334/94-ВР якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії 10.02.1993 укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка ратифікована Верховною радою Законом України від 11.08.1993 № 337/93-ВР .
Відповідно до ч. 1 ст. 7 зазначеної Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується податком тільки у цій Договірній Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, то його прибуток може оподатковуватися в другій Договірній Державі, але тільки в тій частині, яка відноситься до цього постійного представництва.
Відповідно до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470 (далі - Порядок № 470), підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
П. 8 Порядку № 470 встановлено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування без урахування переваг міжнародного договору, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити інформацію щодо дати видачі, назви компетентного органу тощо. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
Таким чином, міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Законом № 334/94-ВР, зокрема цим договором передбачено оподаткування прибутку підприємства Договірної Держави лише в цій державі за умови, якщо це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.
Враховуючи наведене, суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що видана компетентним органом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії довідка (сертифікат резидентності) підтверджує факт, що нерезидент є резидентом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, з яким укладено міжнародний договір, та мав статус платника податку у періоді, в якому позивач виплатив йому прибуток від підприємницької діяльності.
Висновки: умовою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є те, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. З цією метою Порядком вільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470, передбачено подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, відповідної довідки. Своєю чергою, довідки, що надаються компетентними органами відповідної країни, мають на меті підтвердити факт резидентності підприємства та статус платника податку за певний період.
Ключові слова: подвійне оподаткування, оподаткування нерезидентів, податковий статус нерезидента, довідка про підтвердження податкового статусу резидента, застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, податок на прибуток іноземних юридичних осіб
