Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 серпня 2019 року
у справі № 807/91/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо особливостей оподаткування виплат доходів нерезиденту на підставі договорів про надання послуг
Фабула справи: ТОВ «Укрліскомплекс» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким ТОВ «Укрліскомплекс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що контролюючий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем, зокрема, не було враховано, що позивач, будучи платником єдиного податку в силу вимог п. 133.5 та пп. 297.1.1 п. 297.1 ст. 297 ПК України, не є платником податку на прибуток підприємств та, як наслідок, не є резидентом у розумінні пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України.
Мотивація касаційної скарги: Головне управління Державної фіскальної служби вказує на порушення податкового законодавства, допущені позивачем щодо несплати податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.
Правова позиція Верховного Суду: п. «й» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що Крім того, між Урядом України і Урядом Чеської Республіки було укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (ратифікована Україною 17 березня 1999 року), ч. 1 ст. 7 якої встановлено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким ТОВ «Укрліскомплекс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Висновки: колегія суддів зазначає, що господарська операція по наданню позивачу послуг контрагентом - нерезидентом з оренди транспортних засобів та послуг гідравлічного навантажування підпадає саме під дію виключення з загального визначення пункту «й», а саме - «крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента». У справі, що розглядається позивач здійснив компенсацію вартості послуг, наданих резиденту від нерезидента, що в силу вимог пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України є виключенням з переліку доходів, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Ключові слова: подвійне оподаткування, оподаткування нерезидентів, підстави донарахування податкового зобов’язання, компенсація вартості послуг, застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, фактичний отримувач доходу
