Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 квітня 2019 року
у справі № 910/13119/17
Господарська юрисдикція
Щодо застосування наслідків ненадання доказів, передбачених ч.9 ст.80 ГПК України, до висновку судової експертизи
Фабула справи: компанія Джек Деніел'с Пропертіз, Інк. (Jack Daniel`s Properties, Inc; далі - Компанія) звернулася до суду з позовом до ТОВ "Буклет-Юг", Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство) про про визнання частково недійсним свідоцтва України № 50459 на знак для товарів і послуг відносно всіх товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), щодо яких його зареєстровано;визнання повністю недійсним свідоцтва України № 185083 на знак для товарів і послуг відносно всіх товарів 33 класу МКТП, щодо яких його зареєстровано;зобов'язання Міністерства внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити необхідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Позовна заява з посиланням, зокрема, на приписи ст.ст. 12, 15, 16, 494, 495, 499 ЦК України, ст.ст. 1, 5, абз.5 п.2 ст. 6, абз.2 п. 3 ст. 6, ст.ст. 16, 19 Закону України № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон № 3689), п.3 Постанови Верховної Ради України № 3771-XII "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та п.п. 4.3.1.9, 4.3.2.4- 4.3.2.6 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі - Правила), затверджених наказом Держпатенту України № 116 (у редакції наказу Держпатенту України від 20.08.1997 № 72), мотивована невідповідністю зареєстрованих на ім'я ТОВ "Буклет-Юг" знаків за свідоцтвами України № 50459 та № 185083 умовам надання правової охорони.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю. Прийняте судове рішення з посиланням, зокрема, на приписи ст.ст. 15, 16, 418, 420 424 ЦК України, ст.5, абз.2 п. 3 ст.6, ст.19 Закону № 3689 та п.п. 4.3.2.4, 4.3.2.6 Правил мотивовано тим, що знаки для товарів і послуг ТОВ "Буклет-Юг" за свідоцтвами України № 50459 та № 185083 є схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "JACK DANIEL'S" за свідоцтвом України № 5019, власником якого є Компанія.
Постановою апеляційного суду зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в задоволенні позовних вимог Компанії відмовлено повністю. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини справи, а висновки викладенні ним у рішенні, не відповідають обставинам справи, що мають значення.
Мотивація касаційної скарги: Компанія вказала на те, що апеляційний суд застосував ч.1 ст. 42 ГПК України (у редакції, що діяла на дату винесення місцевим судом 25.10.2017 ухвали про призначення судової експертизи) та ч. 9 ст.80 ГПК України (у редакції, що діяла на дату прийняття рішення місцевим судом від 10.10.2018 зі справи), які не підлягали застосуванню; безпідставно не взяв до уваги висновок експерта за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності як належний і допустимий доказ у справі.Під час прийняття постанови зі справи апеляційним судом було порушено приписи ст.7 та 236 ГПК України, оскільки постанова зі справи містить тільки наведення доводів на користь ТОВ "Буклет-Юг" і не містить жодної оцінки доводів Компанії.Судом апеляційної інстанції було порушено приписи ст.ст. 6, 19 Закону № 3689, що визначають підстави для визнання спірних свідоцтв України на знак для товарів і послуг недійсними.
Правова позиція Верховного Суду: обставини, зазначені в абз. 5 п.2 ст. 6 Закону № 3689 та в абз.2 п. 3 цієї ж статті Закону, є самостійними підставами для відмови в наданні правової охорони.
При цьому наведений припис абз. 5 п.2 ст. 6 Закону № 3689 є абсолютним критерієм для відмови в наданні правової охорони та стосується виключно змісту самого заявленого на реєстрацію позначення (його власної видимої оманливості, наприклад, позначення "вода" для горілчаних виробів), тоді як можливість сплутування з іншими раніше зареєстрованими або заявленими на реєстрацію знаками інших осіб як відносний критерій та наслідки цього (зокрема, щодо можливості введення в оману) мають правове значення при застосуванні п. 3 ст. 6 та п. 5 ст. 16 Закону № 3689.
Схожість знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № 50459 та № 185083 настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 5109, та можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товар та/або надає послуги, встановлюється, зокрема експертизою.
Водночас у прийнятті оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд з посиланням на Висновки № 261/17 та № 31/13.6/172 виходив з того, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 50459 та № 185083 не є схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 5109 та не можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар та/або надає послуги.
Проте судом апеляційної інстанції з посиланням на приписи ч.9 ст. 80 ГПК України не був взятий до уваги Висновок № 138, на якому ґрунтувалося рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними;
Між тим за приписами ст.ст. 41, 42, 62 та 80 ГПК України експерт не є учасником справи, а є учасником процесу як й інші експерти, помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, перекладач, спеціаліст.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову зі справи, безпідставно не взяв до уваги Висновок № 138, не дослідив та не оцінив його разом з іншими доказами у справі.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Висновки: наслідки ненадання доказів, передбачені ч.9 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, не стосуються розсилки висновку судової експертизи судовим експертом (проведення судової експертизи в даному випадку було призначено ухвалою суду першої інстанції, і Висновок судовим експертом було подано до суду на виконання названої ухвали). У свою чергу, апеляційний суд за необхідності не позбавлений був права зобов'язати експерта здійснити відповідну розсилку.
Ключові слова: відсутність доказів, проведення експертизи, результати експертизи, надання висновку, докази у справі
