Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 серпня 2019 року
у справі № 922/4239/16
Господарська юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про стягнення з ФОПа заборгованості з оплати вартості спожитої теплової енергії
Фабула справи: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі») звернулося до господарського суду з позовом до ФОП про стягнення з останньої вартості безпідставно спожитої теплової енергії, що постачалася до нежитлових приміщень.
Позивач посилався на споживання відповідачем теплової енергії без достатніх правових підстав, оскільки система опалення цих приміщень є невід'ємною частиною системи опалення будинків, до яких позивач здійснював постачання.
Господарський суд позов задовольнив повністю. Рішення суду першої інстанції мотивовано несплатою ФОП вартості спожитої теплової енергії у приміщеннях за вищевказаними адресами, які їй належать на праві власності, орендуються та використовуються нею для здійснення господарської діяльності.
Постановою апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, скасовано судове рішення першої інстанції частково та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову щодо стягнення частини вартості безпідставно спожитої теплової енергії у приміщенні; в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишив без змін. Постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову мотивована тим, що у приміщенні, яке використовував відповідач, були відсутні прилади опалення, тому він не міг споживати у ньому теплову енергію та відповідно обовʼязок оплачувати її вартість у нього відсутній.
Мотивація касаційної скарги: ФОП стверджує цей спір підлягає вирішенню судом загальної юрисдикції, оскільки приміщення за адресою належить на праві приватної власності їй як фізичній особі та у заявлені позивачем періоди використовувалося нею як фізичною особою, а не ФОП.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
У ст.ст. 25, 26 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 320 ЦК України). Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрована як ФОП. Відомостей про припинення її підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом до суду немає. Одним із видів її діяльності є надання послуг перукарнями та салонами краси.
На момент здійснення перевірки договірних відносин між КП «Харківські теплові мережі» та ФОП не було, як і немає їх на час розгляду справи, проте апеляційний господарський суд встановив факт споживання останньою теплової енергії у цьому приміщенні та здійснення нею підприємницької діяльності з надання перукарських послуг шляхом розміщення перукарні.
Висновки: оскільки предметом спору у цій справі є стягнення з ФОП вартості спожитої теплової енергії у приміщенні, в якому вона надає перукарські послуги, між сторонами існують правовідносини, які притаманні господарській діяльності. На підставі цього Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про вирішення цього спору у порядку господарського судочинства, оскільки наявні у справі докази свідчать про використання приміщення відповідачем як ФОП у своїй господарській діяльності.
Ключові слова: господарська юрисдикція, цивільне судочинство, цивільна юрисдикція, стягнення боргу, несплата комунальних послуг, правовий статус підприємця, право на підприємництво
Правова позиція зроблена на основі відеоогляду судової практики від адвоката Ростислава Кравця
