Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 жовтня 2019 року
у справі № 824/95/17-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо несплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування через фінансовий стан платника
Фабула справи: військовий комісаріат звернувся до суду з адміністративним позовом до об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Адміністративний суд в задоволенні позову відмовив повністю. Апеляційний адміністративний суд постанову залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: військовий комісаріат посилається на порушення судами ст. ст. 4, 7, 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ч. 3 ст. 2 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях). Зазначає, що він не міг здійснити відповідні видатки у зв`язку з відсутністю коштів для виплати грошового забезпечення.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому ч. 12 цієї статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).
Несвоєчасна виплата заробітної плати або інших виплат і несвоєчасне перерахування єдиного внеску є порушенням вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за яке встановлена відповідальність, можливість звільнення від якої не передбачена.
Висновки: роботодавці зобов`язані сплачувати нарахований єдиний внесок у встановлений законодавством строк незалежно від виплати заробітної плати та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок.
При цьому законодавець не ставить у залежність виконання обов`язку щодо своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску від наявності певних умов та фінансового стану платника, у тому числі від виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації)
Ключові слова: ЄСВ, пріоритетність сплати єдиного внеску, порушення встановленого граничного терміну сплати ЄСВ, спори з податковим органом, причини несплати обов'язкових платежів
