КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-з/824/167/2025
Справа № 824/100/22
У Х В А Л А
Іменем України
20 січня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., за участі секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року та зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі за заявою Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 червня 2022 року у справі № 144/2021 за позовом Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов контракту від 02 січня 2019 року № 53-129-01-19-01725,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, -
в с т а н о в и в :
У липні 2024 році АТ «НАЕК «Енергоатом», яке є правонаступником ДП «НАЕК «Енергоатом», звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року.
Заявник звертав увагу, що від 11 січня 2024 року AT «НАЕК «Енергоатом» стало правонаступником усіх прав і обов`язків ДП «НАЕК «Енергоатом». ДП «НАЕК «Енергоатом» було створено на базі майна атомних електростанцій України: ВО «Запорізька АЕС», ВО «Південноукраїнська АЕС», ВО «Чорнобильська АЕС», ВО «Рівненська АЕС», ВО «Хмельницька АЕС», та їх інфраструктури.
Вказував, що ДП «НАЕК «Енергоатом» є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13 835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицької ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми).
Крім того, AT «НАЕК «Енергоатом» є членом міжнародних організацій: ВАО АЕС (Всесвітньої асоціації операторів, які експлуатують АЕС), WNA (Всесвітньої ядерної асоціації), Організації EUR (European Utility Requirements), IFNEC (Міжнародного форуму зі співпраці в галузі ядерної енергетики), Європейському альянсі з чистого водню. Бере активну участь у міжнародних проєктах МАГАТЕ, проєктах міжнародної технічної допомоги Європейської Комісії у рамках програми ІСЯБ та Ініціативи Групи Семи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення», а також діяльності Агентства з ядерної енергії при Організації економічного співробітництва та розвитку (NEA/OECD).
Дохід AT «НАЕК «Енергоатом» на 99 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами - атомними електростанціями.
Звертав увагу на те, що у зв`язку з воєнною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, який був неодноразово продовжений Указами Президента України.
04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та Запорізька АЕС були захоплені військовими силами держави-агресора та до теперішнього часу перебувають у тимчасовій окупації.
У період воєнного стану атомні станції AT «НАЕК «Енергоатом» працюють в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях. Так наприклад, Запорізька АЕС від 11 вересня 2022 року була повністю зупинена.
В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами AT «НАЕК «Енергоатом», до моменту воєнної агресії російської федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Запорізькою АЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків належать Запорізькій атомній електричній станції.
Таким чином, на теперішній час втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, AT «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності відокремлених підрозділів жодного доходу.
Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан. Вже за І півріччя 2022 року збитки склали 4,8 млрд. грн.
Вважав, що за таких обставин, у період втрати значної частини своїх виробничих потужностей, об`єктивно унеможливлено проведення своєчасних та у повному обсязі розрахунків AT «НАЕК «Енергоатом» перед стягувачем.
Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, AT «НАЕК «Енергоатом», відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, боржник спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС, усунення наслідків руйнування енергетичної системи України, яке потребує першочергового відновлення і забезпечення відповідного фінансування з боку боржника.
Таким чином, збереження нормального режиму роботи системи атомних електростанцій є гарантією забезпечення економіки та забезпечення населення держави електроенергією в умовах втрат, завданих країною-агресором.
Неможливість своєчасного розрахунку обумовлена і неотриманням у встановлені строки заборгованості, яка виникла перед боржником з боку інших учасників енергетичного ринку за вже отриману ними електроенергію.
Відповідно до інформації з офіційного інформаційного звіту про роботу AT «НАЕК «Енергоатом» за червень та І півріччя 2023 року прострочена заборгованість за реалізовану електроенергію складає 23 594, 12 млн. грн.
Заявник вказував, що через масові ракетні удари з боку рф по об`єктах інфраструктури України, їх пошкодження, існує проблема з енергопостачанням. У зв`язку з дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. Тоді як, метою діяльності товариства є безпечне та надійне виробництво електроенергії задля енергетичної безпеки, енергонезалежності, безпеки життєдіяльності персоналу та населення, сталого розвитку економіки та безвуглецевого енергетичного майбутнього України.
Це свідчить, що основним постачальником електричної енергії у цей критично важливий для України період є АЕС, зупинення діяльності яких є фактично злочином в таких критичних умовах. А неможливість забезпечення господарської діяльності стратегічного державного енергогенеруючого підприємства AT «НАЕК «Енергоатом» не дасть можливості здійснювати належне забезпечення і діяльності самих АЕС, їх функціонування.
Також звертав увагу, що AT «НАЕК «Енергоатом» віднесено до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України).
Додатковий тягар, який покладений на компанію у зв`язку з примусовим списанням з її рахунків коштів, очевидно може призвести до кризової ситуації у її діяльності. Захист прав та інтересів AT «НАЕК «Енергоатом», як суб`єкта господарювання найважливішого державного сектору економіки, в тому числі, через певні способи відшкодування шкоди, завданої Компанії внаслідок військової агресії російської федерації, безпосередньо пов`язаний з інтересами держави.
Також, відповідно до Положення про покладання спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 483, на ДП «НАЕК «Енергоатом» (наразі AT «НАЕК «Енергоатом»), як найбільшого виробника електричної енергії, покладені спеціальні обов`язки для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення (далі - ПСО).
Виходячи зі змісту та обсягу покладених спеціальних обов`язків на AT «НАЕК «Енергоатом», можливо зробити висновок, що саме компанія несе тягар основного фінансового навантаження, кінцевим результатом якого є підтримка постачальникам універсальної послуги та, відповідно, «дотування» кінцевого побутового споживача - населення.
Більша частина доходу AT «НАЕК «Енергоатом» спрямовується на виконання зобов`язань за послугою ПСО. Завдяки AT «НАЕК «Енергоатом» можливе утримання встановленого тарифу на електричну енергію для населення на максимально низькому рівні.
Блокування рахунків та нагальне стягнення коштів з AT «НАЕК «Енергоатом» на підставі судового рішення може додатково спричинити невиконання AT «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення.
В той же час, невиконання ПСО унеможливить досягнення основної мети покладення таких обов`язків - забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки; загрожує нормальному функціонуванню ринку електричної енергії України та катастрофічно впливає на стан соціального благополуччя населення України.
За таких обставин, заявник вважає, що відстрочення виконання рішення буде відповідати балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, а також державним і суспільним інтересам в період військової агресії.
З урахуванням зазначеного, AT «НАЕК «Енергоатом» просило відстрочити виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 824/100/22, на підставі якої було видано виконавчий лист Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року № 824/100/22, на один рік, зупинити виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року № 824/100/22 до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 824/100/22, відстрочити виконання рішення МКАС при ТПП України від 15 червня 2022 року у справі № 144/2021 на один рік.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року провадження у справі за заявою АТ «НАЕК «Енергоатом» про відстрочення виконання судового рішення закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ні норми Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ні приписи Глави 3 Розділу ІХ ЦПК України «Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу» не передбачають повноваження суду, який розглядає заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, вирішувати питання щодо відстрочення виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Відповідно до норм ЦПК України суд, який розглядає справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, не є судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції, й відповідно не наділений повноваженнями вирішувати питання про відстрочення виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу, а тому провадження у справі за поданою заявою про відстрочення виконання судового рішення підлягає закриттю.
Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року у частині вирішення питання про відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 824/100/22, на підставі якої було видано виконавчий лист Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року № 824/100/22, зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року № 824/100/22 до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 824/100/22 скасовано, справу у цій частині направлено до Київського апеляційного суду для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року залишено без змін.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що оскільки Київський апеляційний суд як суд першої інстанції розглянув справу та постановив ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 червня 2022 року у справі № 144/2021, видав виконавчий лист на виконання цього рішення, розгляд питання про відстрочення виконання ухваленого судом першої інстанції судового рішення віднесено до повноважень Київського апеляційного суду.
Верховний Суд вказав, що за таких обставин неправильним є висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі за заявою АТ «НАЕК «Енергоатом» у частині вирішення питання про відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 824/100/22, на підставі якої було видано виконавчий лист Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року № 824/100/22, зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року № 824/100/22 до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 824/100/22. Така заява підлягає вирішенню по суті.
Від Universal Baltic Group OU в особі представника Поцелова А.О. 17 січня 2025 року та 20 січня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на заяву, в якій представник заявника просив залишити заяву без задоволення, посилаючись на те, що виконавчі дії в межах виконавчого провадження, де боржником є заявник, наразі зупинені і рішення фактично не виконуються.
Вказував, що обставини, на які посилається заявник, не свідчать про наявність будь-якого виняткового випадку, що обумовлював би об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, і є такими, що ґрунтуються на припущеннях заявника, оскільки не доведені належними і допустимими доказами.
Зазначав, що з відповідною заявою АТ «НАЕК «Енергоатом» звернулося поза межами встановленого ч. 5 ст. 435 ЦПК України строку, оскільки ухвала Київського апеляційного суду постановлена 07 листопада 2022 року, а заяву подано 11 липня 2024 року.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Вирішуючи по суті заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» про відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 824/100/22, на підставі якої було видано виконавчий лист Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року № 824/100/22, зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року № 824/100/22 до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 824/100/22, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 червня 2022 року позовні вимоги Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) до ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) задоволено.
Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь компанії Universal Baltic Group OU 98 992 євро основного боргу, 14 732,12 євро - три проценти річних, 6 082, 95 євро на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору та 2 000 євро - відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 121 807, 07 євро.
У серпні 2022 року Муляр Є. Г. - представник Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 червня 2022 року у справі № 144/2021.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року заяву задоволено. Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 червня 2022 року у справі № 144/2021 за позовом Universal Baltic Group ОU (Естонська Республіка) до ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) про стягнення заборгованості за контрактом від 02 січня 2019 року № 53-129-01-19-01725.
Видано виконавчий лист про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь компанії Universal Baltic Group OU 98 992 євро основного боргу, 14 732, 12 євро - трьох процентів річних, 6 082, 95 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та 2 000 євро - відшкодування витрат на правову допомогу, а всього - 121 807, 07 євро. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) судовий збір у сумі 1 240 грн 50 коп.
Додатковим рішенням Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року заяву Муляра Є. Г. - представника Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) задоволено. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Universal Baltic Group OU 500 євро витрат на правничу допомогу за подання заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року апеляційні скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишено без задоволення. Ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року та від 28 листопада 2022 року залишено без змін.
Додатковою постановою Верховного Суду від 29 червня 2023 року заяву Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка), подану адвокатом Муляром Євгенієм Григоровичем, про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) на відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, 400 (чотириста) євро.
02 серпня 2023 року Київським апеляційним судом видано виконавчі листи.
10 травня 2024 року Поцелов А.А, - представник Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) через підсистему «Електронний суд» подав заяву про заміну боржника у виконавчому листі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року заяву Поцелова А.О. - представника Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) про заміну боржника у виконавчому листі її правонаступником задоволено. Замінено боржника Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у виконавчому листі від 02 серпня 2023 року, виданому Київським апеляційним судом у справі №824/100/22, провадження 22-вк/824/113/2022 про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (правонаступник - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») на користь компанії UniversalBaltic Group OU 98 992,00 євро основного боргу, 14 732,12 євро - трьох процентів річних, 6 082,95 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та 2 000 євро - відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 121 807,07 євро.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволено частково. Визнано виконавчий лист Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року у справі №824/100/22, виданий на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 червня 2022 року у справі №144/2021 за позовом Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (Україна), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 98 992 Євро основного боргу, 14 732,12 Євро - трьох процентів річних, 6 082,95 Євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та 2 000 Євро-витрат на правову допомогу, а всього: 121 807,07 Євро у зв`язку з неналежним виконанням умов Контракту від 02 січня 2019 року №53-129-01-19-01725 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 796,38 Євро. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до змісту рішення від 20 липня 2004 року Європейського суду з прав людини «Шмалько проти України» право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі «Трихліб проти України», заява №58312/00, пп.25-32, від 20 вересня 2005 року, у справі «Іммобіліаре Саффі проти Італії», заява №22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п.66).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Відповідно до частин першої, третьої - п`ятої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно із частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже, за змістом вказаних норм права відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.
Виходячи із структурного аналізу ст. 435 ЦПК України, перебіг річного строку для розстрочки або відстрочки виконання судового рішення розпочинається з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови, про розстрочку або відстрочку виконання якого судом постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Оскільки судове рішення, виконання якого просив відстрочити заявник, а саме ухвалу Київського апеляційного суду у справі № 824/100/22, постановлено 07 листопада 2022 року, а з відповідною заявою АТ «НАЕК «Енергоатом» звернулося до суду лише 11 липня 2024 року, тобто більше ніж через один рік з дня ухвалення судового рішення, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на те, що положення частини п`ятої статті 435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню.
До подібних висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 905/2912/15 та Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2024 року у справі № 824/50/22.
В подальшому ці ж висновки були підтримані Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2024 року в справі № 824/50/22 (провадження № 61-9221ав24), від 24 жовтня 2024 року в справі № 824/28/22 (провадження № 61-10677ав24), від 07 листопада 2024 року в справі № 824/111/22 (провадження № 61-13176ав24) за заявами ДП «НАЕК «Енергоатом» про відстрочення виконання ухвал, якими визнано та надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України та зупинення виконання виконавчого листа, що свідчить про незмінність позиції Верховного Суду з даного питання.
Отже, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року, тому відсутні підстави для зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року № 824/100/22 до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 824/100//22.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви з огляду на те, що з дня ухвалення вказаного судового рішення минуло більше одного року.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
у х в а л и в :
Заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року та зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі за заявою Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 червня 2022 року у справі № 144/2021 за позовом Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов контракту від 02 січня 2019 року № 53-129-01-19-01725 залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, передбаченому ЦПК України для оскарження рішень суду, тобто протягом тридцяти днів до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя Кашперська Т.Ц.
