СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
25 жовтня 2021 року м. Харків Справа №922/3337/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія-Нафтокомерц», м.Радомишль, Житомирська область, (вх.№3142Х/1-40) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 року у справі №922/3337/21,
за позовом Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо», м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія-Нафтокомерц», м.Радомишль, Житомирська область,
про стягнення коштів у розмірі 1824425,86 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 року відкрито провадження у справі №922/3337/21 за позовом Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія-Нафтокомерц» про стягнення штрафу у розмірі 1796363,55 грн. та пені у розмірі 28062,31 грн.
У подальшому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 року у справі №922/3337/21 (повний текст складено 16.09.2021 року, суддя Гребенюк Т.Д.) у задоволені клопотання ТОВ «Торгівельна компанія-Нафтокомерц» в частині передачі справи на розгляд Господарського суду Житомирської області - відмовлено.
Відповідач з вказаною ухвалою суду першої інстанції в частині відмови передачі справи на розгляд іншого суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким клопотання про передачу справу за територіальною підсудністю до Господарського суду Житомирської області - задовольнити.
Одночасно з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, верховенство права та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Разом з тим, частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у передачі справи на розгляд іншого суду не включена до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду згідно з приписами ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) від 27.01.2010 N3-рп/2010 зазначено, що реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. За правовою позицією Конституційного Суду України «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 року №3-рп/2003).
Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
Згідно з частиною 3 статті 255 Господарського процесуального кодеку України заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Судова колегія виходить з того, що згідно з положеннями статті 129 Конституції України та статей 2, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 27.01.2010 року N3-рп/2010, ухвали суду підлягають перегляду в апеляційному порядку або разом з рішенням суду, або самостійно.
Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у частині 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України. Зазначений перелік є вичерпним. Водночас відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Таким чином, оскільки апелянт звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про відмову у передачі справи на розгляд іншого суду, яка відсутня в переліку, визначеному в частині 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду з огляду на приписи п.4 ч.5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.234, 254, 255, 260 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія-Нафтокомерц» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 року у справі №922/3337/21 повернути без розгляду.
Додаток заявнику: апеляційна скарга з додатками на 26 арк. у тому числі другий екземпляр пакету документів апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
