Справа № 373/1916/21
УХВАЛА
19 листопада 2021 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
її захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Переяславіклопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12021111240000252 від 24.05.2021 про обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 24.05.2021 приблизно о 01 год. 00 хв., знаходячись разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час словесного конфлікту, обумовленого побутовими суперечками, з мотивів завдання їй ОСОБА_6 особистої образи нецензурними словами, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_6 , перебуваючи у спальні вищевказаного жилого будинку, взяла правою рукою зі столу ніж довжиною 14,2 см, що складається з клинка довжиною 6,0 см та ручки, довжиною 8,2 см.
Наблизившись до ОСОБА_6 , який стояв праворуч неї, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у виді можливого настання смерті останнього та свідомо бажаючи їх настання, нанесла йому вказаним ножом один удар в грудну клітину. Такими діями заподіяла останньому проникаюче колото-різане поранення грудної клітки: колото-різану рану на передній поверхні грудної клітки ліворуч, яка продовжується раньовим каналом, який проникає у ліву плевральну порожнину між з`єднанням хрящової частини 7 ребра з грудиною та мечоподібним відростком, далі раньовий канал продовжується ушкодженням серцевої сорочки (перикарду), і далі по ходу раньового каналу ушкодження стінки лівого шлуночка, і далі раньовий канал проходить у порожнину лівого шлуночку і там закінчується.
В результаті проникаючого колото-різаного поранення грудей, яке супроводжувалося ушкодженням серця та ускладнилось гемоперикардом впродовж 10 хвилин від завдання удару ножом наступила смерть потерпілого.
24.05.2021 ОСОБА_4 була затримана за підозрою у вчиненні злочину і відповідними ухвалами слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду відносно нею було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.
18 листопада 2021 року прокурором ОСОБА_3 подано до суду письмове клопотання про обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджуються зібраними органом досудового розслідування доказами. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, усвідомлює тяжкість покарання, яке їй загрожує, що свідчить про можливість її переховування від суду та про можливість незаконного впливу на свідків.
Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
В ході підготовчого судового засідання прокурор, яка брав участь у справі, підтримав клопотання та просить його задовольнити. Інших аргументів на підтримання поданого клопотання не зазначив.
Потерпіла в підготовче засідання не з`явилася. Направила до суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі.
Обвинувачена та її захисник вважають, що клопотання є необґрунтованим і базується лише на припущеннях, оскільки прокурор без достатніх підстав вважає, що можливий вплив на свідків, а вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння не є підставою тримання особи під вартою. Показання свідків не свідчитимуть про обставини вчинення злочину. Враховуючи наявність зареєстрованого місця проживання в обвинуваченої в будинку її матері можливо обрати їй такий вид запобіжного заходу як домашній арешт.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Суд вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України стороною обвинувачення надані докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою особливо тяжкого злочину. Зокрема, до суду направлено обвинувальний акт, що є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і на які вказує прокурор: переховуватися від суду з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у випадку доведеності її винуватості, а також незаконний вплив на свідків.
У підготовчому судовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на відсутність жодного ризику, який зазначений прокурором у клопотанні. Вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою злочину у поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, дає підстави вважати, що існує ризик вчинення особою дій щодо переховування від суду.
Обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зважаючи на відсутність підстав вважати, що такий ризик припинився від дня постановлення ухвали слідчого судді про обрання та продовження обвинуваченій запобіжного заходу, наявні.
Крім того, у суду відсутні докази достатніх гарантій забезпечення явки обвинуваченої в судове засідання за умови застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно довимог ст.5Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободкожен маєправо насвободу таособисту недоторканність.Нікого неможе бутипозбавлено свободи,крім такихвипадків івідповідно допроцедури,встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При розгляді даного клопотання суд звертає увагу на такі чинники: особу обвинуваченої, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, її вік, стан здоров`я, міцність соціальних зав`язків у місці постійного проживання, наявність місця роботи, репутацію, майновий стан тощо.
Зважаючи на законодавчо визначену мету заходів забезпечення кримінального провадження досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), а також мету застосування запобіжного заходу забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду (ч. 1 ст. 177 КПК України), суд доходить висновку, що у даному кримінальному провадженні при обранні обвинуваченій запобіжного заходу має буди досягнута зазначена вище мета.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, направленого проти життя та здоров`я особи.
Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року «Харченко проти України»).
У справі «Москаленко проти України» (рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
В силу п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
ОСОБА_4 раніше не судима, обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання, в тому числі і на строк понад п`ять років.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що законодавчо визначені підстави для обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявні та актуальні, а обрання саме такого виду запобіжного заходу є доцільним.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначається розмір застави щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. ст. 9, 177, 194, 197, 314, 315 КПК України, суд,
ухвалив:
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто з 19 листопада 2021 року до 17 січня 2022 року, утримуючи її в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
