Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 373/1916/21
УХВАЛА
30 листопада 2022 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого- судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
її захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 24.05.2021 приблизно о 01 год. 00 хв., знаходячись разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час словесного конфлікту, обумовленого побутовими суперечками, з мотивів завдання їй ОСОБА_6 особистої образи нецензурними словами, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_6 , перебуваючи у спальні вищевказаного жилого будинку, взяла правою рукою зі столу ніж довжиною 14,2 см, що складається з клинка довжиною 6,0 см та ручки, довжиною 8,2 см.
Наблизившись до ОСОБА_6 , який стояв праворуч неї, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у виді можливого настання смерті останнього та свідомо бажаючи їх настання, нанесла йому вказаним ножом один удар в грудну клітину. Такими діями заподіяла останньому проникаюче колото-різане поранення грудної клітки: колото-різану рану на передній поверхні грудної клітки ліворуч, яка продовжується раньовим каналом, який проникає у ліву плевральну порожнину між з`єднанням хрящової частини 7 ребра з грудиною та мечоподібним відростком, далі раньовий канал продовжується ушкодженням серцевої сорочки (перикарду), і далі по ходу раньового каналу ушкодження стінки лівого шлуночка, і далі раньовий канал проходить у порожнину лівого шлуночку і там закінчується.
У результаті проникаючого колото-різаного поранення грудей, яке супроводжувалося ушкодженням серця та ускладнилось гемоперикардом впродовж 10 хвилин від завдання удару ножом наступила смерть потерпілого.
Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, як вчинення протиправного заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
В судовому засіданні обвинувачена усно заявила клопотання про призначення по справі повторної судово-психіатричної експертизи, на вирішення якої поставити ті самі питання, що були висвітлені експертами у висновку судово-психіатричного експерта № 477 від 28.07.2021. Вказала на те, що не погоджується із висновками експертів про те, що вона страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю та потребує лікування від алкогольної залежності на загальних підставах, протипоказань до такого лікування у неї не виявлено. З рештою висновку експертів погоджується.
Захисник обвинуваченої погодився з таким клопотанням, зазначивши про те, що його правова позиція не може суперечити позиції обвинуваченої.
Прокурор заперечив по суті клопотання, зазначивши про те, що висновок судово-психіатричного експерта № 477 від 28.07.2021 є повністю зрозумілим і містить вичерпний перелік відповідей експерта на поставлені перед ним слідчим питання.
Заслухавши думки учасників судового розгляду судом було встановлено таке.
Матеріали кримінального провадження містять висновок судово-психіатричного експерта № 477 від 28.07.2021 в якому зазначено (питання-відповідь під номерами 1-3), що обвинувачена під час скоєння інкримінованих їй дій на психічне захворювання не страждала, в тому числі не перебувала в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності і на час проведення обстеження психічного захворювання у неї не виявлено; під час скоєння інкримінованих їй дій та на час проведення експертизи могла та може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру вона не потребує.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого, за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі.
Статтею 242 КПК України визначено, що експертиза призначається в разі якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 332 КПК України незалежно від наявності клопотання суд має право доручити проведення експертизи експертній установі якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Дослідницька частина висновку судово-психіатричного експерта № 477 від 28.07.2021 не свідчить про те, що він суперечить іншим матеріалам справи та викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Окрім того, підстави для проведення експертизи, що визначена пунктом 3 частини 2 статті 242 КПК України не встановлено, адже у висновку судово-психіатричного експерта № 477 від 28.07.2021 у категоричній формі дана відповідь про визначення психічного стану обвинуваченої.
Правова позиція обвинуваченої має право на існування, але має бути підтверджена доказами. Спростування певних фактів та висновку експерта має бути підтверджено, а не містити ознаки припущення. Відповідь експертів (питання-відповідь 4-5) про те, що обвинувачена страждає на алкоголізм та потребує лікування є рудиментом кримінального закону, що втратив чинність у 2001 році.
Чинний КПК України (2012) та КК України (2001) не містять положень про необхідність примусового лікування обвинуваченого/засудженого від алкоголізму.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для призначення повторної судово-психіатричної та про відмову в задоволенні заявленого обвинуваченою клопотання як такого, що заявлено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 242, 332 КПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про призначення повторної судово-психіатричної експертизи відмовити.
Повний текст ухвали виготовлений 01.12.2022.
Суддя ОСОБА_1
