Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 373/1916/21
УХВАЛА
10 березня 2022 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі в режимі відеоконференції з Згурівським районним судом Київської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 12021111240000252 від 24.05.2021 про обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 24.05.2021 приблизно о 01 год. 00 хв., знаходячись разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час словесного конфлікту, обумовленого побутовими суперечками, з мотивів завдання їй ОСОБА_6 особистої образи нецензурними словами, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_6 , перебуваючи у спальні вищевказаного жилого будинку, взяла правою рукою зі столу ніж довжиною 14,2 см, що складається з клинка довжиною 6,0 см та ручки, довжиною 8,2 см.
Наблизившись до ОСОБА_6 , який стояв праворуч неї, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у виді можливого настання смерті останнього та свідомо бажаючи їх настання, нанесла йому вказаним ножом один удар в грудну клітину. Такими діями заподіяла останньому проникаюче колото-різане поранення грудної клітки: колото-різану рану на передній поверхні грудної клітки ліворуч, яка продовжується раньовим каналом, який проникає у ліву плевральну порожнину між з`єднанням хрящової частини 7 ребра з грудиною та мечоподібним відростком, далі раньовий канал продовжується ушкодженням серцевої сорочки (перикарду), і далі по ходу раньового каналу ушкодження стінки лівого шлуночка, і далі раньовий канал проходить у порожнину лівого шлуночку і там закінчується.
В результаті проникаючого колото-різаного поранення грудей, яке супроводжувалося ушкодженням серця та ускладнилось гемоперикардом впродовж 10 хвилин від завдання удару ножом наступила смерть потерпілого.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 11.01.2022 обвинуваченій було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення альтернативного виду запобіжного заходу застави. Строк дії запобіжного заходу відповідно до цієї ухвали до 11 березня 2022 року.
22.02.2022 прокурором до суду подано клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджуються зібраними органом досудового розслідування доказами. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, усвідомлює тяжкість покарання, яке їй загрожує, що свідчить про можливість її переховування від суду та про можливість незаконного впливу на свідків.
Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Судом було вжито заходів по забезпеченню участі обвинуваченої в судовому засіданні, шляхом налагодження відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор». Враховуючи ситуацію, що склалася в м. Києві 10.03.2022 в зв`язку з агресією РФ та воєнними діями на околицях м. Києва та періодичності повітряної тривоги, з`єднання через мережу Інтернет з даною установою було неможливим. Телефонний зв`язок не забезпечував особисту участь обвинуваченої, у разі наявності.
Участь самої обвинуваченої в судовому засіданні не можлива, зважаючи на бойові дії на території України з боку Російської Федерації, починаючи з 24.02.2022 року, запровадження в зв`язку з цим воєнного стану на території України, виключення будь-якої можливості доставки обвинуваченого до суду з ДУ «Київський слідчий ізолятор», що розташована м. Києві, а також неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції (повітряна тривога в м. Києві).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 9 КПК України суд вважає за можливим застосувати загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Через призму цих норм, видається за можливе застосувати норми ч. 6 ст. 193 КПК України в частині розгляду клопотання про обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченої за умови доведеності прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України та наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачена тимчасово перебуває на території України, де проводяться воєнні дії. 10.03.2022 у місті Києві, за місцем перебування арештованої обвинуваченої, в зв`язку з військовою агресією російських військ, бойових і воєнних дій на околиці столиці України та в окремих її районах, не видалося за можливе забезпечити безпосередню участь обвинуваченої в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не можуть бути обмежені права, що передбачені ст. 29 Конституції України. За цією нормою Основного Закону ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час війни або іншої суспільної небезпеки, як загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов`язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов`язанням згідно з міжнародним правом.
Обмеження, що встановлені ч. 2 ст. 15 цієї Конвенції не розповсюджуються на можливість вирішення судом питання про право на свободу та особисту недоторканість (ст. 5), про право на справедливий суд (ст. 6).
Крім того, суд вважає за необхідне здійснити відповідний розгляд у визначений час, з метою захисту інтересів інших учасників процесу та збереження їхнього життя.
Баланс відповідних прав та інтересів громадян, які наражаються на небезпеку при виконанні вимог КПК України щодо організації обов`язкової участі обвинуваченої (прокурор, захисник, працівники суду, працівники поліції та конвойного підрозділу, персонал ДУ «Київський слідчий ізолятор», і виконання ними своїх обов`язків в частині здійснення правосуддя, тощо) в судовому засіданні набагато переважає за право обвинуваченої бути присутньою в залі суду (як і обов`язок суду забезпечити участь обвинуваченої) під час вирішення питання в порядку ст. 331 КПК України дії запобіжного заходу у зв`язку з її обвинуваченням у вчиненні злочину.
Отже, наведені вище обставини є істотними, і в цілому свідчать про наявність виключних підстав для проведення судового засідання за відсутності обвинуваченої у випадку залучення в цьому провадженні, забезпечити участь якої під час розгляду клопотання прокурора не видалося за можливе з причин, що не залежали від суду чи інших посадових осіб.
Заслухавши прокурора та захисника обвинуваченої, котрий не висловив жодних заперечень по процедурі розгляду клопотання та по його суті, зважаючи на обставини, що склалися в зв`язку з військовою агресією російських військ, ознайомившись зі змістом клопотання у необхідному для вирішення заявленого клопотання обсязі, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, наявність у останньої постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність судимостей.
Обираючи відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зважаючи на відсутність підстав вважати, що такий ризик припинився від дня постановлення ухвали суду про обрання та продовження обвинуваченій запобіжного заходу, наявні.
У судовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на відсутність жодного ризику, який зазначений прокурором в клопотанні. Вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою злочину в поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, дає підстави вважати, що існує ризик вчинення особою дій щодо переховування від суду.
Відповідно довимог ст.5Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободкожен маєправо насвободу таособисту недоторканність.Нікого неможе бутипозбавлено свободи,крім такихвипадків івідповідно допроцедури,встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року «Харченко проти України»).
Згідно зі статтями 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
Є підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину може незаконно впливати на свідків, шляхом умовляння або психічного чи фізичного насильства для зміни їх показань або ж ухилитися вд суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд доходить до переконання, що обвинуваченій слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ступень ризиків, які були встановлені судом раніше, не змінилися.
Враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченій даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід, з урахуванням його тривалості на даний час, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченої, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, незважаючи на запроваджений воєнний стан, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченої від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.
При цьому, зважаючи на особу обвинуваченої та пред`явлене обвинувачення, суд не може застосувати інший більш м`який запобіжний засіб.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що обвинуваченій можливо продовжити обраний раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою на два місяці.
На підставі наведеного та керуючись ст. 177-194, 331, 350, 376 КПК України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», суд ,
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто з 10 березня 2022 року до 10 травня 2022 року, утримуючи її в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 10.03.2022.
Суддя ОСОБА_1
