ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б.
у справі № 806/5244/15 (провадження № 12-3гс22)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Житомирі до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ» і Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Житомирі (далі - Банк) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (далі - Департамент), у якому просило:
- визнати протиправними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, легалізації об`єднань громадян Житомирського міського управління юстиції Лоханчука В. А. щодо внесення 27 листопада 2015 року записів та відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі» (далі - ЗАТ «Житомирські ласощі») та Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ» (далі - ТДВ «ЖЛ»);
- скасувати записи та відомості про них, внесені 27 листопада 2015 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, легалізації об`єднань громадян Житомирського міського управління юстиції Лоханчуком В. А. до ЄДР щодо ЗАТ «Житомирські ласощі» та ТДВ «ЖЛ».
Справу неодноразово розглядали суди адміністративної юрисдикції.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2020 року касаційну скаргу Банку задоволено частково, прийняті у цій справі постанови місцевого й апеляційного адміністративного судів скасовано, провадження у справі № 806/5244/15 за позовом Банку до Департаменту про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії закрито.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 серпня 2020 року справу № 806/5244/15 передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Житомирської області з огляду на приватноправовий характер спору, що виник у зв`язку з оскарженням позивачем реєстраційних дій з метою захисту його майнових прав за зобов`язаннями, які випливають з кредитних відносин між Банком та ТДВ «ЖЛ».
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 22 грудня 2020 року прийняв до розгляду заяву позивача від 20 жовтня 2020 року про зміну предмета позову, постановив вважати заявленим до розгляду спір про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій та записів про них, які внесені 27 листопада 2015 року до ЄДР державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, легалізації об`єднань громадян Житомирського міського управління юстиції Лоханчуком В. А., а саме:
- номер запису 13059990023001658 «Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням» відносно ЗАТ «Житомирські ласощі» (код 00382071);
- номер запису 13059990024001658 «Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням» відносно ЗАТ «Житомирські ласощі» (код 00382071);
- номер запису 13053330025001658 - актуалізація реєстраційної дії - відносно ЗАТ «Житомирські ласощі» (код 00382071);
- номер запису 13051070026001658 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» відносно ЗАТ «Житомирські ласощі» (код 00382071);
- номер запису 13059990024008407 «Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням» відносно ТДВ «ЖЛ» (код 37546647).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний реєстратор вніс записи та відомості про них до ЄДР щодо ЗАТ «Житомирські ласощі» та ТДВ «ЖЛ» з порушенням законодавства України, що було чинним на момент їх здійснення; це призвело до порушення прав Банку, що виникли за зобов`язаннями, які випливають з кредитних правовідносин між Банком та ТДВ «ЖЛ», а також договору банківського розрахунку від 07 червня 2013 року № 16574 та договору про розрахункове обслуговування в межах зарплатного проекту від 12 листопада 2013 року № 279/11-13.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що:
- позовні вимоги про скасування реєстраційних дій відповідача не є належним способом захисту можливого порушеного права Банку як кредитора, оскільки рішення суду, що стало підставою для внесення відомостей до ЄДР, станом на час розгляду судом першої інстанції справи № 806/5244/15 набрало законної сили;
- станом на час розгляду цієї справи суди визнали неправомірною та скасували державну реєстрацію ТДВ «ЖЛ», а тому задоволення позовних вимог у спосіб, який просить позивач, фактично має на меті скасування рішень суду в інших справах, що є неприпустимим;
- щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування актуалізації реєстраційної дії від 27 листопада 2015 року № 13053330025001658, якою ЗАТ «Житомирські ласощі» відновлено як юридичну особу, позивач не навів жодного належного обґрунтування її незаконності та не вказав, які саме права буде відновлено в результаті її скасування;
- іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.
У липні 2021 року Банк звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2021 року та рішення Господарського суду Житомирської області від 13 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження прийнятих у цій справі судових рішень Банк послався на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначив таке:
- оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, ухвалені з порушенням норм процесуального права (статей 2, 3, 74, 86, 236 ГПК) та з неправильним застосуванням (незастосуванням) норм матеріального права (статті 19 Конституції України, статей 4, 19, 24, 29, 30, 31, 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон № 755-IV) в редакції, чинній на час вчинення спірних реєстраційних дій 27 листопада 2015 року), а висновок щодо їх застосування у подібних правовідносинах відсутній;
- у частині оскаржуваної реєстраційної дії № 13059990024008407 суди неправомірно не застосували норми матеріального права, а саме статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 38 Закону № 755-IV в зазначеній редакції (якими врегульовано порядок припинення юридичної особи), що призвело до втрати ТДВ «ЖЛ» право- та дієздатності поза межами закону і всупереч установленій процедурі припинення та ліквідації юридичної особи, а висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній;
- у справі № 819/3419/15 жодною із судових інстанцій не приймалося рішення про призначення / обрання Рогаля О. К. керівником / підписантом / представником ЗАТ «Житомирські ласощі»; державному реєстратору не було (і не могло бути) подано рішення уповноваженого органу ЗАТ «Житомирські ласощі», відповідно до якого Рогаля О. К. обрано / призначено керівником ЗАТ «Житомирські ласощі», оскільки він не мав жодного відношення до останнього до 23 листопада 2015 року (не перебував у складі правління), що додатково свідчить про неправомірність реєстраційної дії № 13051070026001658;
- суди допустили порушення норм процесуального права (статті 75 ГПК), яке полягало у безпідставному посиланні на висновки та обставини, встановлені у судових справах № 806/2612/15, № 906/1783/15 як на преюдиційні, що спричинило неправильне встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи;
- кожна з оскаржуваних реєстраційних дій та записів про них порушують права Банку як учасника цивільно-правових відносин, кредитора та іпотекодержателя за зобов`язаннями ТДВ «ЖЛ», оскільки виключення записів з ЄДР щодо ТДВ «ЖЛ» порушує права Банку;
- вчинення дій, що порушують права Банку як іпотекодержателя майна, не відбулося б, якби оскаржувані реєстраційні дії не було вчинено, оскільки недопуск представників Банку до огляду предмета іпотеки, видання довіреностей / наказів Рогалем О. К. здійснюється на підставі оскаржуваних реєстраційних дій.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Банку на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2021 року та рішення Господарського суду Житомирської області від 13 квітня 2021 року, призначив касаційну скаргу до розгляду в судовому засіданні, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою від 19 січня 2022 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу № 806/5244/15 за касаційною скаргою Банку на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2021 року та рішення Господарського суду Житомирської областівід 13 квітня 2021 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК.
Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у пунктах 28-36 постанови від 09 грудня 2020 року у справі № 819/3419/15, зокрема про те, що постанова адміністративного суду у справі № 819/3419/15, якою скасовано реєстраційні дії щодо створення з порушенням закону юридичної особи (ТДВ «ЖЛ») в процедурі злиття двох юридичних осіб (ЗАТ «Житомирські ласощі» та ТОВ «Будстайл-XXI»), є судовим рішенням про припинення юридичної особи, до якого мають застосовуватися положення статті 38 Закону № 755-IV; виконання рішення суду про скасування запису про державну реєстрацію такої новоствореної юридичної особи (ТДВ «ЖЛ») має наслідком її припинення як юридичної особи.
Колегія суддів зазначила, що до спірних правовідносин у справі, яка переглядається, за аналогією підлягають застосуванню положення статті 107 ЦК щодо захисту прав кредиторів при поділі юридичних осіб.
Так, відповідно до частини п`ятої статті 107 ЦК юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.
Згідно із частиною шостою статті 107 ЦК якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов`язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов`язаннями, відповідають за зобов`язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов`язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами.
За висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, всі юридичні особи, які виникли внаслідок припинення ТДВ «ЖЛ» (скасування його державної реєстрації), а саме ЗАТ «Житомирські ласощі» та ТОВ «Будстайл-ХХІ», мають вважатися солідарними боржниками за всіма зобов`язаннями перед кредиторами фактично припиненого шляхом розділу ТДВ «ЖЛ», зокрема перед Банком. Такий підхід відповідатиме принципу верховенства права, правової визначеності та res judicata, однак його можна застосувати лише за умови відступу від висновку, викладеного Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 819/3419/15.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 22 лютого 2022 року прийняла до розгляду зазначену справу.
Згідно із частиною третьою статті 34 ГПК суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначив, що викладені у постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 819/3419/15 висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що виконання рішення суду про скасування запису про державну реєстрацію ТДВ «ЖЛ», утвореного внаслідок злиття ЗАТ «Житомирські ласощі» та ТОВ «Будстайл-XXI», має наслідком припинення ТДВ «ЖЛ» як юридичної особи та зумовлює обов`язкове призначення ліквідаційної комісії, яка повинна врегулювати інтереси усіх кредиторів за зобов`язаннями, що виникли за час існування ТДВ «ЖЛ», є помилковими, оскільки до спірних правовідносин у справі № 806/5244/15, що переглядається, підлягають застосуванню за аналогією положення статті 107 ЦК щодо захисту прав кредиторів при поділі юридичних осіб, а за зобов`язаннями ТДВ «ЖЛ» перед кредиторами, зокрема перед Банком, повинні відповідати солідарно юридичні особи, які виникли внаслідок припинення ТДВ «ЖЛ» у зв`язку зі скасуванням його державної реєстрації, а саме ЗАТ «Житомирські ласощі» та ТОВ «Будстайл-XXI».
Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 806/5244/15 висловила намір відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 819/3419/15, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що справа № 806/5244/15 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
З наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуюся з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи № 806/5244/15, підставою звернення Банку з позовом про скасування низки реєстраційних записів у ЄДР щодо ТДВ «ЖЛ» та ЗАТ «Житомирські ласощі» було порушення прав Банку як кредитора та іпотекодержателя майна ТДВ «ЖЛ». Банк обґрунтував позов тим, що процедура припинення юридичної особи не відбулася з дотриманням установленого законом порядку (реєстрацію створеного внаслідок злиття двох юридичних осіб ТДВ «ЖЛ» було скасовано державним реєстратором, при цьому комісія з припинення юридичної особи не створювалася ані судом, ані державним реєстратором, у ТДВ «ЖЛ» залишилися невиконаними зобов`язання перед кредиторами, в тому числі перед Банком, а також майно). Отже, в цьому випадку правовідносини виникли у зв`язку із захистом Банком своїх майнових прав як кредитора - іпотекодержателя майна юридичної особи, державну реєстрацію створення якої було скасовано після виникнення у неї договірних зобов`язань перед Банком.
Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Задля юридичної визначеності в застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
У справі № 819/3419/15 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у касаційному порядку переглядав судові рішення про відмову в задоволенні заяви Банку про винесення додаткового рішення про призначення ліквідаційної комісії, голови ліквідаційної комісії ТДВ «ЖЛ» та встановлення порядку і строків заявлення кредиторами вимог до ТДВ «ЖЛ». При зверненні із цією заявою Банк доводив, що винесення такого додаткового рішення зумовлене неможливістю Банку задовольнити свої вимоги як кредитора ТДВ «ЖЛ», а згідно з нормами цивільного законодавства такі вимоги повинні задовольнятися боржником за рахунок його активів у разі його припинення.
За наслідком касаційного розгляду справи № 819/3419/15 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв постанову від 09 грудня 2020 року, в якій погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в ухваленні додаткового рішення, однак змінив мотиви, покладені в основу оскаржуваних судових рішень, та дійшов висновку, що вимоги заяви Банку про ухвалення додаткового рішення не охоплюються жодним із випадків, у яких приймається додаткове судове рішення.
Відтак при прийнятті постанови від 09 грудня 2020 року у справі № 819/3419/15 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду прийняла рішення з процесуального питання (щодо обґрунтованості прийняття додаткового рішення), яке виникло після завершення розгляду в цій справі адміністративного позову про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій щодо реорганізації ЗАТ «Житомирські ласощі» шляхом злиття з ТОВ «Будстайл- XXI» та створення у зв`язку із цим ТДВ «ЖЛ» як юридичної особи.
Отже, правовідносини у справах № 806/5244/15 та № 819/3419/15 не є подібними, тому підстав про прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду для розгляду питання про відступ від правового висновку щодо застосування норми права, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 819/3419/15, не було.
У рішенні від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom, заява № 27238/95, пункт 70) Європейський суд з прав людини зазначив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
На мою думку, Велика Палата Верховного Суду більшістю голосів дійшла помилкового висновку, прийнявши справу № 806/5244/15 до розгляду.
Отже, відповідно до частини шостої статті 303 ГПК у зв`язку з відсутністю підстав для прийняття справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу слід було б повернути відповідній колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду О. Б. Прокопенко
