ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2022 р. Справа№ 910/5953/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 12.07.2022,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на ухвалу Господарського суду міста від 29.09.2021 (повний текст складено 04.10.2021)
за скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі №910/5953/17 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 70 274 946,74 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави скарги на дії ДВС
17.09.2021 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла скарга, в якій заявник (боржник) просив суд визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення та направлення в банківські установи платіжних вимог про примусове списання грошових коштів з рахунків Акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №910/5953/17 в рамках виконавчого провадження ВП №66591737 (далі, Скарга; том 8, а.с. 161-168).
В обґрунтування поданої Скарги скаржник (боржник) вказував на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємства залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції» від 20.12.2016 доповнено Розділ III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» пунктами 5-1 і 5-2 такого змісту: « 5-1. До проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями таких підприємств».
« 5-2. Мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції».
Крім того, вказаним законом були внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження«, а саме:
1) у Законі України «Про виконавче провадження» частину першу статті 34 доповнено пунктом 11 такого змісту: «11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження»;
2) частину перш статті 35 після слів та цифр «у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8» доповнено цифрами « 11»;
3) розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 10-1 такого змісту: « 10-1. На період дії мораторію, встановленого згідно з пунктом 5-1 розділу III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».
У поданій до суду Скарзі скаржник (боржник) зауважив, що майно ДП «Донецька залізниця» розміщене на території проведення АТО і це є загальновідомим фактом, наявність якого дає право на захист інтересів Акціонерного товариства «Українська залізниця» за боргами ДП «Донецька залізниця» відповідно до встановленого законом мораторію.
Однак, незважаючи на встановлений мораторій, державним виконавцем було виставлено до банку Акціонерного товариства «Українська залізниця» (АТ «Ощадбанк») платіжну вимогу №66591737/1 від 09.09.2021 про списання грошових коштів у сумі 78 385 112,88 грн (призначення - стягнення коштів у сумі 71 258 946,74 грн згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №910/5953/17, виконавчий збір у розмірі 7 125 894,67 грн та витрати у сумі 271,47 грн та вказані суми грошових коштів були списані з залізниці у повному обсязі.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 у задоволенні Скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» у справі №910/5953/17 відмовлено.
Приймаючи вказану ухвалу, суд дійшов висновку, що пункт 11 частини 1 статті 34; пункт 10-1 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII; пункти 51 та 52 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 №4442-VI за змістом є такими, що не відповідають Конституції України (суперечить статтям 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України), тому суд вирішує справу без застосування цих норм, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії з урахуванням юридичної позиції, викладеної у підпункті 5.1. пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №10-р/2020, та практики Європейського Суду з прав людини щодо права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов`язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.
Суд зазначив, що така причина як неможливість проведення інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна АТ «Укрзалізниця» як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств, могла спричинити певні затримки у виконанні рішень. Проте така затримка не може бути тривалою, оскільки фактично право доступу до суду обмежується таким чином, що сама суть права зведена нанівець.
При цьому, суд взяв до уваги, що рішенням суду у справі №910/5953/17 присуджено до стягнення грошові кошти, а спір у справі №910/5953/17 не стосується майна, яке знаходиться на непідконтрольній території. Крім того, договір, за яким виникла заборгованість у справі №910/5953/17, був укладений 20.10.2015, тобто через півтора року після того, як згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014 було розпочато проведення антитерористичної операції.
За висновками суду, зважаючи на те, що держава, запровадивши мораторій на звернення стягнення на активи ПАТ «Укрзалізниця» за зобов`язаннями ДП «Донецька залізниця» фактично на невизначений строк, чітко не визначила механізм, який би забезпечив виконання судового рішення у цій справі протягом розумного строку, суд вважає, що втручання у майнові права стягувача та наявності легітимної мети, поклало на стягувача непропорційний тягар.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду у справі №910/5953/17 внаслідок прямої законодавчої заборони та одночасної відсутності ефективного засобу правового захисту прав стягувача є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятою ухвалою, 22.10.2021 (про що свідчить відмітка Укпрошти Стандарт на конверті) Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 та прийняти нове рішення, яким Скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення та направлення в банківські установи платіжних вимог про примусове списання грошових коштів в рамках виконавчого провадження ВП №66591737, відкритого на підставі наказу по справі №910/5953/17, задовольнити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги АТ «Українська залізниця» зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки суд, розглянувши Скаргу, допустив порушення встановленого законом порядку її розгляду та неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення Скарги, що призвело до постановлення неправомірного рішення.
Позиція суду, сформована за результатами розгляду Скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення та направлення в банківські установи платіжних вимог про примусове списання грошових коштів з рахунків АТ «Українська залізниця», є помилковою та суперечить Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», оскільки при наявності мораторію на звернення стягнення на майно та кошти боржника (ДП «Донецька залізниця», майно якого розміщене на території проведення антитерористичної операції, та правонаступником якого є АТ «Українська залізниця»), встановленого пунктами 5-1, 5-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 №4442-VI , рішення суду повинно виконуватись згідно з частинами 2, 3 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що виключає виставлення та направлення в банківські установи боржника платіжних вимог про примусове списання грошових коштів в рамках виконавчого провадження ВП №66591737, відкритого на підставі наказу у справі №910/5953/17.
Встановлення факту наявності зобов`язання підприємства залізничного транспорту (ДП «Донецька залізниця», правонаступником якого є АТ «Українська залізниця»), що розміщене на території проведення антитерористичної операції, є достатнім для зупинення виконавчого провадження у відповідності до пункту 11 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
На переконання скаржника оцінка судом відповідності встановленого мораторію нормам Конституції України свідчить про вихід суду за межі судового розгляду. Також, у спірних правовідносинах не можуть застосовуватися положення Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини«.
У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
03.05.2022 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив суд залишити апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У відзиві Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наголосив, що державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, грошові кошти на виконання обов`язкового судового рішення списано з рахунків боржника в повному обсязі та державним виконавцем закінчено виконавче провадження з виконання наказу у справі №910/5953/17 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та ВП №66591737 завершено.
У відзиві на апеляційну скаргу, поданому 04.07.2022 до Північного апеляційного господарського суду представником позивача, останній просив суд залишити апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У відзиві позивач наголосив на тому, що оскільки заборгованість у справі №910/5953/17 виникла за зобов`язаннями АТ «Українська залізниця», а не за зобов`язаннями ДП «Донецька залізниця», то відповідно на вчинення виконавчих дій у ВП №66591737 не розповсюджується мораторій, встановлений пунктами 5-1, 5-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 №4442-VI.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» у справі №910/5953/17 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.
Апеляційну скаргу було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Колегією суддів було встановлено, що 25.10.2021 матеріали справи №910/5933/17 на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2021 №910/5953/17 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 до надходження матеріалів справи з Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до Північного апеляційного господарського суду.
19.01.2022 листом вих. №24.2-17/910/5953/17/18/22 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду повідомив Північний апеляційний господарський суд про надсилання справи №910/5953/17 до Господарського суду міста Києва.
24.01.2022 листом вих. №09.1-14/46/22 головуючий суддя у справі Михальська Ю.Б. звернулася до Господарського суду міста Києва з проханням надіслати на адресу Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/5953/17.
16.02.2022 матеріали справи №910/5953/17 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/5953/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/5953/17, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 15.03.2022.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
У зв`язку з зазначеним судове засідання 15.03.2022 у справі №910/5953/17 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 розгляд справи призначено на 31.05.2022.
03.05.2022 електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду від представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник також вказує, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 про відкриття апеляційного провадження у даній справі не надходила на адресу Міністерства юстиції України, про її наявність заявник дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому просить поновити строк на подання відзиву.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2022 поновлено Міністерству юстиції України пропущений процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/5953/17, продовжено учасникам судового процесу процесуальний строк для подання відповідей на відзив Міністерства юстиції України на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 до 20.05.2022.
05.05.2022 електронною поштою від представника відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/22858/17.
27.05.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник позивача подав клопотання, у якому просив відкласти розгляд апеляційної скарги до закінчення воєнного стану в Україні.
31.05.2022 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду для долучення до матеріалів справи копії ухвали Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №910/22858/17.
У судове засідання, призначене на 31.05.2022, з`явився представник відповідача, який поклався на розсуд суду при вирішенні питання щодо задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Суд у судовому засіданні 31.05.2022 вирішив відмовити у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та заслухав пояснення відповідача з приводу поданого ним клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 відкладено на 05.07.2022.
27.06.2022 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду уточнене клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/22858/17.
04.07.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник відповідача подав для долучення до матеріалів справи копію ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/22858/17 про призначення розгляду справи на 07.09.2022.
04.07.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник позивача подав клопотання, у якому просив відкласти розгляд апеляційної скарги до закінчення воєнного стану в Україні.
04.07.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив поновити строк на його подання у зв`язку з тим, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації на території України копію ухвали про відкриття апеляційного провадження позивач отримав засобами поштового зв`язку 08.04.2022, крім того, усі працівники Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» через введення воєнного стану працюють дистанційно, а тому в силу зазначених обставин подання відзиву на апеляційну скаргу було неможливим.
У судове засідання, призначене на 05.07.2022, з`явилися представники Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Міністерства юстиції України, які заперечували проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зупинення провадження у справі, поновлено Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» пропущений процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста від 29.09.2021 у справі №910/5953/17, продовжено Акціонерному товариству «Українська залізниця» та Міністерству юстиції України процесуальний строк для подання відповіді на відзив Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 до 11.07.2022, у справі №910/5953/17 оголошено перерву до 12.07.2022.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, колегією суддів встановлено, що у справі №910/22858/17 розглядається скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у незупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59296433, яке відкрито на підставі наказу суду у справі №910/22858/17, а у справі №910/5953/17 заявник (боржник) просить суд визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення та направлення в банківські установи платіжних вимог про примусове списання грошових коштів з рахунків Акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №910/5953/17 в рамках виконавчого провадження ВП№66591737. Отже, правовідносини у даних справах не є подібними.
У судовому засіданні 12.07.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка учасників судового процесу
У судове засідання 12.07.2022 з`явилися представники позивача, відповідача та ДВС.
Представники позивача та ДВС у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просили залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення та направлення в банківські установи платіжних вимог про примусове списання грошових коштів в рамках виконавчого провадження ВП№66591737, відкритого на підставі наказу по справі №910/5953/17 задовольнити повністю.
Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі
У квітні 2017 року ПАТ «Донбасенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ «Укрзалізниця», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДП «Донецька залізниця», про стягнення вартості електричної енергії у розмірі 70 274 946,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням АТ «Укрзалізниця» умов Багатостороннього договору та Двостороннього договору у період з травня 2016 року по лютий 2017 року. Також позивач послався на те, що права та обов`язки ДП «Донецька залізниця» за цими договорами перейшли до АТ «Укрзалізниця».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2017, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 18.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021, позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 70 274 946,74 грн, судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 984 000,00 грн.
12.08.2021 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення суду у справі №910/5953/17, яке набрало законної сили 20.07.2021.
20.08.2021 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Заєць Т.І. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №66591737 з виконання наказу №910/5953/17 від 12.08.2021 (том 8, а.с. 197).
У межах ВП №66591737 на підставі платіжної вимоги №66591737/1 від 09.09.2021 (том 8, а.с. 176) списано з АТ «Українська залізниця» 78 385 112,88 грн (71 258 946,74 грн - на користь ПАТ «Донбасенерго» згідно наказу №910/5953/17 від 12.08.2021; виконавчий збір 7 125 894,67 грн - згідно постанови №66591737 від 20.08.2021; 271,47 грн - згідно постанови №66591737 від 20.08.2021).
21.09.2021 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Заєць Т.І. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №66591737 з виконання наказу №910/5953/17 від 12.08.2021 (том 9, а.с. 30) на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду).
У подальшому постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі №910/5953/17 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 70 274 946,74 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи
Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковими до виконання.
Згідно частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 14, частини 1 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін.
Так, права та обов`язки виконавців визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 названої статті встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Водночас, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та аналогічна норма міститься у статті 339 Господарського процесуального кодексу України).
Досліджуючи аргументи Акціонерного товариства «Українська залізниця» у заявленій ним Скарзі, судом встановлено наступне.
Як зазначалось вище, 12.08.2021 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення суду у справі №910/5953/17, яке набрало законної сили 20.07.2021.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Так, постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Заєць Т.І. від 20.08.2021 відкрито виконавче провадження №66591737 з виконання наказу №910/5953/17 від 12.08.2021.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Згідно частини 3 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.
Так, державним виконавцем у межах ВП №66591737 було виставлено платіжну вимогу №66591737/1 від 09.09.2021 (том 8, а.с. 176), на підставі якої списано з АТ «Українська залізниця» 78 385 112,88 грн (71 258 946,74 грн - на користь ПАТ «Донбасенерго» згідно наказу №910/5953/17 від 12.08.2021; виконавчий збір 7 125 894,67 грн - згідно постанови №66591737 від 20.08.2021; 271,47 грн - згідно постанови №66591737 від 20.08.2021).
АТ «Українська залізниця» у поданій Скарзі зазначає, що орган ДВС мав зупинити ВП №66591737 з огляду на положення пункту 11 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» - встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а не вчиняти виконавчі дії з виконання наказу №910/5953/17 від 12.08.2021, виставляючи платіжну вимогу.
При цьому АТ «Українська залізниця» наголошує, що зверталося до органу ДВС із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій від 02.09.2021 (надіслана до ДВС 03.09.2021; том 9, а.с. 18-21), однак така заява станом на дату подання скарги не була розглянута.
Проаналізувавши зміст Скарги АТ «Українська залізниця» на дії органу ДВС щодо виставлення платіжної вимоги на примусове списання коштів, колегія суддів доходить висновку, що її доводи зводяться фактично до незгоди боржника у ВП із бездіяльністю органу ДВС щодо незупинення виконавчого провадження у зв`язку з мораторієм на звернення стягнення на активи АТ «Українська залізниця».
Із матеріалів справи вбачається, що 04.10.2021 АТ «Українська залізниця» подало до Господарського суду міста Києва скаргу на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання органу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій у рамках ВП №66591737 (том 9, а.с. 4-11).
Отже, доводи боржника щодо безпідставного незупинення органом ДВС ВП №66591737, викладені в обґрунтування Скарги, мають розглядатися судом саме у межах вищевказаної скарги від 04.10.2021.
Станом на дату прийняття даної постанови скарга АТ «Українська залізниця» від 04.10.2021 не розглянута.
У Скарзі, що наразі розглядається, АТ «Українська залізниця» не заявляє вимогу про визнання неправомірної бездіяльності органу ДВС, яка, на його думку, полягає у незупиненні вчинення виконавчих дій у ВП №66591737 через дію мораторію, у той час, як суд розглядає скарги виключно у межах заявлених скаржником вимог.
Отже, за наявності відкритого на підставі наказу суду від 12.08.2021 у справі №910/5953/17 та незупиненого виконавчого провадження №66591737, дії державного виконавця щодо виставлення платіжної вимоги були правомірними та вчинялись у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення скарги АТ «Українська залізниця» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення та направлення в банківські установи платіжних вимог про примусове списання грошових коштів з рахунків Акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №910/5953/17 в рамках виконавчого провадження ВП №66591737.
Суд першої інстанції, розглядаючи Скаргу та відмовляючи у її задоволенні, вдався до оцінки по суті доводів скаржника про безпідставність незупинення органом ДВС виконавчого провадження, однак, така оцінка, на переконання колегії суддів, виходить за межі вимог самої Скарги про неправомірність дій органу ДВС щодо виставлення платіжних вимог.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Скарга не підлягає задоволенню, однак з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 у даній справі підлягає залишенню без змін.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста від 29.09.2021 у справі №910/5953/17 залишити без змін.
Матеріали справи №910/5953/17 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у статтях 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.07.2022.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
І.М. Скрипка
