Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 208/2509/22
№ провадження 1-кп/208/384/22
УХВАЛА
01 серпня 2022 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022041160000229 від 09.04.2022 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
встановив:
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Під час судового провадження захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про постановлення судом ухвали про доручення проведення перевірки законності дій працівників поліції, які фактично здійснювали затримання ОСОБА_4 , яку направити для організації досудового розслідування до територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтава.
Клопотання захисника вмотивоване тим, що адвокат ОСОБА_5 не здійснював захист ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні, не був раніше ознайомлений з матеріалами кримінального провадження та після першої конфіденційної бесіди з ОСОБА_4 отримав відеозапис з камери відеоспостереження, розташованої поблизу місця затримання ОСОБА_4 . Згідно відеозапису, всупереч відомостям наявним в матеріалах кримінального провадження, згідно яких він був нібито затриманий о 19:30 год. 09.04.2022 року (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.04.2022 року а.с. 38-41) тобто в темну пору доби, фактично його було затримано о 16:28 год. 09.04.2022 року, крім того, затримання ОСОБА_4 відбувалося із застосуванням необгрунтованого фізичного насильства та фактично без понятих, що підтверджено наданим відеозаписом.
Захисник зазначає, що з урахуванням того, що протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.04.2022 року фактично є єдиним джерелом доказів у цьому кримінальному провадженні, оскільки наявні речові докази вилучено саме цим документом, потерпілий та свідки безпосередньо особу нападника не бачили та не могли бачити з урахуванням освітлення та пори доби під час вчинення кримінального правопорушення, вважає, що при прийнятті судом рішення щодо належності та допустимості цього доказу необхідно прийняти до уваги і зазначений вище відеозапис.
За таких обставин, на думку сторони захисту, в діях працівників поліції, які незаконно, без участі понятих затримали ОСОБА_4 , вчинили стосовно нього фізичне насильство вже після фактичного затримання та внесли до протоколу затримання завідомо неправдиві відомості щодо часу затримання вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365, 366 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, прокурор ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_6 вважали клопотання захисника необгрунтованим.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гiднiсть, поводженню або покаранню.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов`язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п. 102 рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п. 131 рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).
Зі змісту ч. 6 ст.206КПК України слідує, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя, суд зобов`язані зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та, зокрема, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Відповідно до вимог ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.
Отже, враховуючи те, що перевірка заяв повинна проводитись неупередженою особою, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ «Захаркін О.М. проти України» від 24 червня 2010 року, а також те, що при наявності підстав та доказів вказане захисником діяння може бути розцінене як кримінально-каране, тому суд вважає за необхідне доручити керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яке поширює свою дільність на Дніпропетровську область, провести перевірку зазначених захисником обставин затримання обвинуваченого ОСОБА_4 . Керуючись ст. 206 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання захисника задовольнити.
Доручити керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, яке поширює свою дільність на Дніпропетровську область, провести перевірку зазначених захисником ОСОБА_5 обставин під час розслідування кримінального провадження № 12022041160000229 від 09.04.2022 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у відповідності з вимогами Закону України «Про державне бюро розслідувань» та нормами КПК України.
Копію клопотання адвоката з викладеними у ньому обставинами, що мають бути предметом перевірки, та копію цієї ухвали для виконання направити до Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві.
Перевірку провести у найкоротший строк, про результати якої невідкладно повідомити Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
