Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/3253/23 Справа № 208/2509/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022041160000229 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 17 квітня 2018 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 121, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 11 років позбавлення волі. Звільнився 07 березня 2019 року по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_7
в режимі відеоконференції
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_5
В С Т А Н О В И Л А :
За ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 вересня 2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 01 листопада 2023 року.
Судом першої інстанції встановлено, що продовжують існувати визначені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, переховування від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення. Суд також дійшов висновку, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
В апеляції:
- захисник ОСОБА_5 просить змінити ухвалу суду та доповнити визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу у мінімальному розмірі.
Вказує, що входячи в обговорення обов`язкового питання помірності застави, будь-який розмір понад мінімальний, визначений КПК, буде завідомо непомірний для обвинуваченого.
Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 199КПК Українипередбачено порядокпродовження строкутримання підвартою,а зчастини третьоїданої нормислідує,що звертаючисьдо судуз клопотаннямпро продовженнястроків триманняпід вартою,прокурор маєвикласти,зокрема обставини,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьпродовження триманняособи підвартою.
При вирішенніпитання пропродовження строкутримання підвартою обвинуваченого ОСОБА_6 були належнимчином врахованіобставини,з якимизакон пов`язуєможливість продовженнястроку триманняпід вартоюта зробленийобґрунтований висновокпро існуванняобставин,які виправдовуютьподальше перебуванняобвинуваченого підвартою.
При продовженні строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою також враховані об`єктивні причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд з ухваленням вироку до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою, а також продовження існування ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Такий висновокє законнимта обґрунтованим,оскільки враховуючихарактер татяжкість покарання,що кореспондуєтьсяз характеромсуспільного інтересу,даних прообвинуваченого,іншими обставинамиу їхсукупності,дає підставивважати,що продовжуютьіснувати вказанівище ризики.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, обвинувачений раніше судимий, у тому числі за вчинення аналогічного корисливого злочину із застосуванням насильства, законних джерел доходів не має, що в сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, в разі визнання винуватим, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
При цьому ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що судовий розгляд кримінального провадження триває, а тому обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показів.
Обговорюючи питанняпро можливістьусунення вказанихризиків уменш обтяжливийспосіб,ніж тримання ОСОБА_6 під вартою,колегія суддіввважає,що встановленіщодо цьогообвинуваченого ризикиз числапередбачених ст.177КПК України,є виключновагомими тапопередження їхможливе лишеза умовиізоляції обвинуваченого ОСОБА_6 від суспільства.
Таким чином,продовження існуваннязазначених вищеризиків уїх сукупностівиправдовують подальшеперебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою,що відповідає,і єспіврозмірним тяжкостіі характерудіянь,які інкримінуютьсяостанньому,та більшм`якізапобіжні заходи,як наце вказуєзахисник,не забезпечатьналежної йогопроцесуальної поведінки,а томупродовження строкузапобіжного заходуу видітримання підвартою єнайбільш прийнятнимза наявнихумов.
Оцінюючи вищевказаніобставини,апеляційний судтакож приймаєдо увагипрактику ЄСПЛ,зокрема,тяжкістьобвинувачення неє самостійноюпідставою дляутримання особипід вартою,проте такеобвинувачення усукупності зіншими обставинамизбільшує ризиквтечі настільки,що йогонеможливо відвернути,не взявшиособу підварту.У справі«Ілійков протиБолгарії» № 33977/96від 26липня 2001року ЄСПЛзазначив,що «суворістьпередбаченого покаранняє суттєвимелементом приоцінюванні ризиківпереховування абоповторного вчиненнязлочинів».
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Посилання захисника на безпідставність незастосування до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у виді застави колегія суддів оцінює критично, оскільки за правилами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, яким у даному випадку є злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України.
Таким чином, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_6 та фактичних обставин вчиненого останнім інкримінованого кримінального правопорушення, існують достатні підстави вважати, що його належна процесуальна поведінка не може бути забезпечена шляхом застосування до нього альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що оскільки на даний час судом першої інстанції ще не прийнято остаточного рішення і триває судовий розгляд, з огляду на положення ст. 28, ч. 1 ст. 318 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно дотримуватись розумних строків розгляду цього кримінального провадження та вжити термінових заходів щодо дотримання вищенаведених вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали суду відсутні, тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022041160000229 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
