Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 208/2509/22
№ провадження 1-кп/208/253/24
ВИРОК
Іменем України
14 лютого 2024 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022041160000229 від 09.04.2022 р. відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл., громадянина України, працюючого неофіційно робітником на кладовищі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 06.06.2014 р. Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді 9 років позбавлення волі, додатковий захід - конфіскація майна, вирок набрав законної сили 16.12.2014 р.;
- 17.04.2018 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 10 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано 1 рік за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 06.06.2014 р., до відбування - 11 років позбавлення волі, вирок набрав законної сили 19.11.2018 р., звільнився 07.03.2019 р. по відбуттю строку покарання, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, встановив наступне.
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
08.04.2022 р. приблизно о 20:55 год. ОСОБА_4 проходив біля буд. АДРЕСА_2 , де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , який йшов йому назустріч. В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на вчинення нападу на ОСОБА_6 з метою заволодіння майном останнього, поєднаний із застосуванням до нього насильства.
Реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи в зазначений час в зазначеному місці, усвідомлюючи, що він діє в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. (зі змінами згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р.), усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, ОСОБА_4 підійшов спереду до ОСОБА_6 та наніс йому один удар рукою по голові, від чого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. Після цього ОСОБА_4 наніс потерпілому невстановлену кількість ударів по голові, від чого потерпілий втратив свідомість.
Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з багатоуламковими переломами кісток черепу, лицевого черепу, забоєм головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
Таким чином ОСОБА_4 застосував до ОСОБА_6 насильство, небезпечне для життя та здоров`я останнього. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_4 зняв з потерпілого, який на той момент перебував без свідомості, куртку чоловічу чорного кольору (майнової цінності не становить), сумку поясну сірого кольору із трьома відділеннями (майнової цінності не становить), в якій знаходились гроші у сумі 400 грн., паспорт громадянина України НОМЕР_2 на ім`я потерпілого ОСОБА_6 (майнової цінності не становить), посвідчення водія на ім`я потерпілого ОСОБА_6 (майнової цінності не становить), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (майнової цінності не становить), поліс обов`язкового страхування № АР/1424259 (майнової цінності не становить), посвідчення водія НОМЕР_4 на ім`я потерпілого ОСОБА_6 (майнової цінності не становить), банківську картку «Монобанк» (майнової цінності не становить). Також ОСОБА_4 забрав у потерпілого мобільний телефон «Poco X3 Pro» ІМЕІ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , вартість якого становить 7000, 00 грн.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце вчинення злочину. Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, а саме вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій, вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
1. Прокурор ОСОБА_3 вважав зібрані у кримінальному провадженні докази належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатньою для засудження обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна.
2. Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового провадження неодноразово відмовлявся відповідати на запитання, чи визнає він себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та чи визнає він заявлений потерпілим цивільний позов, після заміни декількох адвокатів погодився надати показання в якості обвинуваченого та зазначив, що 08.04.2022 р. перебував вдома, приблизно о 20 год. вийшов в магазин, однак до будинку АДРЕСА_2 не підходив, жодних злочинів не вчиняв. Зауважує, що речі потерпілого ОСОБА_6 йому підкинули поліцейські при затриманні.
В подальшому, під час виступу у судових дебатах та останнього слова зазначив, що він вважає за необхідне надати своєму 5-му адвокату ОСОБА_5 додатковий час для підготовки його захисту, матеріали кримінального провадження не містять достатніх доказів його винуватості, його затримання було незаконним та було порушено його право на захист, тому кримінальне провадження щодо нього слід закрити.
3. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що їй необхідний додатковий час для підготовки позиції захисту та вважала за необхідне визнати недопустимими докази по справі у зв`язку з їх неузгодженістю та невідповідністю вимогам КПК, а саме відсутністю необхідних реквізитів, підтвердження повідомлення близького родича під час затримання ОСОБА_4 , запізнення повідомлення центру надання правової допомоги, відсутністю понятих при затриманні та безпідставністю самого затримання, тому вина ОСОБА_4 не доведена, цивільний позов потерпілого необгрунтований, прохала виправдати обвинуваченого.
Мотиви суду щодо такої оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників наведені у п. 1 р. ІV вироку.
4. Потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що внаслідок нападу ОСОБА_4 на нього він отримав численні тяжкі травми, зокрема відкриту черепно-мозкову травму з багатоуламковими переломами кісток черепу, лицевого черепу, забоєм головного мозку, в нього частково відсутні кістки лоба та обличчя, які замінені на титанові пластини, внаслідок перелому щелепи було здійснене її шунтування та тривале відновлення, два місяці він не міг жувати та харчувався через трубку, у нього частково атрофувались зорові нерви, з`явилась міопія обох очей, встановлена 2 група інвалідності.
Також, у зв`язку зі стійким погіршенням стану здоров`я він втратив можливість працювати газорятувальником АТ "Дніпроазот", що зменшило його заробіток та істотно змінило спосіб життя.
Прохає суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 максимально можливе покарання та задовольнити цивільний позов у повному обсязі.
5. Представник потерпілого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 додатково зазначив, що сума заявленої моральної шкоди у цивільному позові обгрунтована тривалими фізичними та моральними стражданнями потерпілого, довгим болісним та вартісним лікуванням, зміною способу життя та роботи. Сума майнової шкоди обгрунтована долученими до позову чеками та квитанціями на придбання лікарських засобів, витратних матеріалів для лікування та спеціального харчування.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
1. Показання потерпілого.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 08.04.2022 р. йшов додому та приблизно о 20:50 год. біля під`їзду його будинку АДРЕСА_2 раніше незнайомий йому чоловік, в подальшому встановлений як ОСОБА_4 , йшов йому назустріч та підійшовши на близьку відстань, раптово наніс удар кулаком у скроню, від чого потерпілий втратив координацію та впав, а ОСОБА_4 почав його добивати численними сильними ударами у голову, у ділянку потилиці, від чого потерпілий на деякий час втратив свідомість, отямившись, відчув, як ОСОБА_4 обмацує його кишені на наявність майна, знімає його одяг, роздягнувши його до футболки, трусів та одного ботинка та кудись потягнув. Він став кликати на допомогу, бо не зміг підвестить самостійно, втратив багато крові та його знайшли батьки, які викликали швидку.
ОСОБА_4 забрав у нього мобільний телефон, паспорт, документи на автомобіль, одяг та грошові кошти у сумі 400 грн. На місці злочину було освітлення від вікон будинку, тому він бачив особу нападника, його зріст, риси обличчя, одяг, зокрема червону куртку, впевнений, що це був саме ОСОБА_4 .
2. Показання свідків.
2.1. Допитана у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_8 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 їй раніше не знайомий, потерпілий ОСОБА_6 її син.
08.04.2022 р. у вечірній час вона знаходилась вдома - готувала на кухні квартири, розташованої на 2-му поверсі, почула підозрілі звуки на вулиці, подивилась у вікно та почула крик про допомогу. Вийшовши на вулицю з чоловіком, вона побачила свого сина, який лежав роздягнений та скривавлений зі слідами сильного побиття, чоловік підняв його та заніс у квартиру, вона викликала швидку та поліцію. Син був у тямі та казав, що на нього напав незнайомий чоловік. Освітлення було від вікон та достатнє, щоб бачити місце злочину.
2.2. Допитаний у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_9 суду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_4 йому раніше не знайомий, потерпілий ОСОБА_6 його син.
08.04.2022 р. він знаходився з дружиною вдома у квартирі, розташованої на 2-му поверсі, син пішов на день народження друга, приблизно о 21:00 год. жінка на кухні почула підозрілі звуки за вікном, сказала, що на вулиці хтось гукає на допомогу, вони вдвох вийшли та побачили сина, який лежав на клумбі біля під`їзду, був роздягнутий до футболки, трусів та одного черевика. Освітлення було від вікон та достатнє, щоб бачити місце злочину. Він завів сина додому, який вказав, що на нього раптово напав незнайомий чоловік. Дружина викликала сину швидку та поліцію.
2.3. Допитана у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_10 суду пояснила, що обвинувачений та потерпілий раніше їй не знайомі, на початку квітня 2022 р. вона, будучи у квартирі батька, розташованої на 5-му поверсі буд. АДРЕСА_2 у вечірній час доби вийшла покурити на балкон, почула шурхання та побачила як один чоловік тягне іншого. Вона побігла телефонувати в поліцію та сказала племінниці, яка перебувала з нею у квартирі, що на вулиці щось трапилось, вона теж вийшла подивитись на балкон. Коли вона знову вийшла на балкон, то побачила, що чоловік, якого тягнули, вже був без штанів а інший чоловік почав відходити у бік 1-го під`їзду, був в освітленій від вікон зоні та вона побачила його обличчя та одяг, зокрема особливо запам`яталась червона куртка. В подальшому особа в червоній куртці була встановлена як ОСОБА_4 . На місці події ОСОБА_4 був без шапки та капюшону, тому вона побачила та запам`ятала його обличчя. Чоловік, який лежав, почав гукати на допомогу, ОСОБА_4 пішов з місця події та через деякий час до потерпілого вийшли люди.
2.4. Допитана у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_11 суду пояснила, що обвинувачений та потерпілий раніше їй не знайомі, на початку квітня 2022 р. була в гостях з тіткою, яка приблизно о 21:00 год. вийшла на балкон покурити, почула шурхіт, покликала її та пішла за телефоном, вона вийшла на балкон та побачила лежачого роздягненого чоловіка, який гукав на допомогу а інший чоловік, в подальшому встановлений як ОСОБА_4 , почав відходити від нього. На місці події було світло від вікон, вона побачила обличчя ОСОБА_4 та його одяг, зокрема червону куртку. Після того, як лежачий роздягнений чоловік почав кликати на допомогу, ОСОБА_4 пішов у бік 1-го під`їзду.
2.5. Допитаний у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_12 суду пояснив, що 09.04.2022 р. ним в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 та при затриманні був проведений його обшук, про затримання було повідомлено центр надання правової допомоги та близького родича затриманого, також були присутні поняті. У затриманого ОСОБА_4 були виявлені та вилучені документи та одяг потерпілого, готівкові кошти, мобільний телефон, куртка, яка була опечатана у картонну коробку, оскільки вона не вміщалась у стандартний пакет для доказів та потрібно було зберегти біологічні речовини для експертних досліджень. Все було опечатано та підписано понятими. Затриманий ОСОБА_4 поводив себе зухвало та агресивно, перешкоджав проведенню слідчих дій.
2.6. Допитаний у судовому засіданні за клопотанням захисту свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що обвинувачений та потерпілий раніше йому не знайомі, у квітні 2022 р. у денний час доби, приблизно з 15 до 17 год. був залучений поліцейськими в якості понятого при затриманні особи, встановленої як ОСОБА_4 .
Під час обшуку ОСОБА_4 з кишень його куртки були вилучені три мобільні телефони, з рюкзака, який ОСОБА_4 мав при собі, вилучили документі на чуже ім`я, зокрема паспорт та посвідчення водія, ключі від автомобіля та чоловічі штани, які за розміром не підходили ОСОБА_4 .
Момент затримання свідок не бачив, тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не мав, поліцейські склали протокол затримання, який свідок прочитав, написане у протоколі відповідало дійсності, також свідок особисто оглянув вилучені у ОСОБА_4 чужі документи - там були фото іншої особи на інше ім`я.
Пересвідчившись в правдивості протоколу, свідок його підписав, сам ОСОБА_4 будь-яких зауважень та заперечень не висловлював. Раніше свідок ніколи не залучався поліцією в якості понятого.
2.7. Допитаний у судовому засіданні за клопотанням захисту свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що обвинувачений та потерпілий раніше йому не знайомі, у квітні 2022 р. у денний час доби, приблизно з 15 до 16 год. йшов з братом ОСОБА_13 та його невісткою на вулиці поруч з залізничним вокзалом та був залучений поліцейськими в якості понятого при затриманні особи, встановленої як ОСОБА_4 .
У його присутності був проведений обшук ОСОБА_4 , під час якого були вилучені мобільні телефони, чоловічі штані, занадто короткі та вузькі для ОСОБА_4 , одну шкарпетку, ремінь, документи на іншу особу - паспорт, посвідчення водія, ключі від автомобіля. Документи свідок оглядав особисто та пересвідчився, що вони не належали ОСОБА_4 .
Тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не мав, поліцейські склали протокол затримання, який свідок прочитав, написане у протоколі відповідало дійсності, свідок його підписав, сам ОСОБА_4 будь-яких зауважень та заперечень не висловлював. Раніше свідок ніколи не залучався поліцією в якості понятого.
2.8. Допитана за клопотанням захисту свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 їй раніше незнайомий, вона вийшла рано на роботу та знайшла ключі, наче від автомобіля, банківські картки, портмоне, взуття, підняла та зателефонувала до поліції повідомити про знахідку, після чого видала знайдені речі поліцейським.
3. Документи.
3.1. Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.04.2022 р. вказує, що ОСОБА_8 прохала вжити заходів стосовно розшуку особи, яка 08.04.2022 р. за адресою: АДРЕСА_2 побила її сина ОСОБА_6 та викрала належне йому майно, зокрема мобільний телефон POCO X3 P20.
3.2. Протокол огляду місця події від 08.04.2022 р. з фототаблицею відповідає вимогам ст. 223, 233, 237 КПК України, під час якого оглянуто місце вчинення злочину, розташоване на АДРЕСА_3 , будинок має 5 поверхів та 6 під`їздів, з фасадної сторони розташований двір, на асфальтному покритті біля під`їзду № 4 були виявлені сліди речовини бурого кольору, які були зібрані на ватно-марлевий тампон.
3.3. Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.04.2022 р. відповідає вимогам ст. 208, 223 КПК України та свідчить, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України із повідомленням органу, уповноваженого на надання безоплатної правової допомоги, родича затриманого та у присутності понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в ході обшуку затриманої особи було виявлено та вилучено:
- в кишені куртки затриманого ОСОБА_4 - мобільний телефон «Poco X3 Pro» IMEI НОМЕР_5 , НОМЕР_6 без сім-карток, мобільний телефон «Samsung» IMEI НОМЕР_7 із сім-карткою «Lifecell», мобільний телефон «Redmi M1903C3EG» IMEI невстановлений із сім-карткою «Київстар», паспорт громадянина України НОМЕР_2 на ім`я потерпілого ОСОБА_6 , обкладинка для документів, в якій знаходяться свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на авто «ЗАЗ Сенс» НОМЕР_8 (власник ОСОБА_6 ), поліс обов`язкового страхування № АР/1424259 на вказане авто, посвідчення водія НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 , також в іншій кишені куртки виявлено грошові кошти у сумі 400 грн та банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_9 ;
- в чорному наплічному рюкзаку затриманого ОСОБА_4 виявлено пояс брючний чорного кольору із металевою пряжкою з написом «Climber», сумку поясну матерчату сірого кольору з 3-ма відділеннями, куртку демісезонну чорного кольору «Colins», куртку демісезонну червоного кольору «ZeroXPolsur», футболку синього кольору, джинси синього кольору. На момент огляду джинси та чорна куртка були мокрі (після прання).
3.4. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.04.2022 р. з додатком відповідає вимогам ст. 223, 228, 231 КПК України та свідчить, що свідок ОСОБА_10 впізнала за сукупністю загальних рис обличчя чоловіка на фото № 1 як раніше незнайомого їй чоловіка, одягненого у червону куртку, який 08.04.2022 р. приблизно о 21:00 год. біля буд. 24/1 по вул. С. Слісаренка у м. Кам`янське тягнув на асфальт іншого чоловіка, який на той момент лежав на землі. Згідно додатку до протоколу, на фото № 1 зображений ОСОБА_4 .
3.5. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.04.2022 р. з додатком відповідає вимогам ст. 223, 228, 231 КПК України та свідчить, що свідок ОСОБА_11 впізнала за сукупністю загальних рис обличчя чоловіка на фото № 1 як раніше незнайомого їй чоловіка, одягненого у червону куртку, який 08.04.2022 р. приблизно о 21:00 год. біля буд. АДРЕСА_2 уходив від іншого чоловіка, який лежав на землі без куртки та штанів та кликав на допомогу. Згідно додатку до протоколу, на фото № 1 зображений ОСОБА_4 .
3.6. Протокол огляду оптичного диску від 11.04.2022 р. з додатком - відеозаписами відповідає вимогам ст. 223, 233, 237 КПК України та свідчить, що на файлах відеозаписів зображено внутрішнє приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у період часу з 20:15 год. до 21:30 год. 08.04.2022 р., на відеозаписі видно, що 08.04.2022 р. о 20:18 год. до приміщення магазину заходить чоловік, одягнений у червону куртку. При цьому обличчя чоловіка нічим не прикрито та було встановлено його особу, а саме це ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний чоловік заходить до магазину та щось купує, однак що саме на відеозаписі не видно. О 20:20 год. вказаний чоловік підходить до каси та розраховується за покупку. О 20:21 год. вказаний чоловік виходить з магазину.
3.7. Наданий потерпілим ОСОБА_6 фіскальний чек свідчить про належність йому мобільного телефону «Poco X3 Pro» ІМЕІ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
3.8. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.05.2022 р. з додатком відповідає вимогам ст. 223, 228, 231 КПК України та свідчить, що потерпілий ОСОБА_6 впізнав за сукупністю загальних рис обличчя чоловіка на фото № 1 який 08.04.2022 р. приблизно о 20:55 год. у дворі буд. АДРЕСА_2 підійшов до нього спереду та наніс удар рукою по голові, від чого ОСОБА_6 впав, після чого вказаний чоловік наніс ще декілька ударів, від чого ОСОБА_6 втратив свідомість. Прийшовши до тями, потерпілий ОСОБА_6 виявив відсутність свого майна та одягу. Згідно додатку до протоколу, на фото № 1 зображений ОСОБА_4 .
4. Висновки експертів.
4.1. Висновок судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-22/10146-ТВ від 05.05.2022 р. свідчить, що ринкова вартість мобільного телефону РОСО Х3 Pro (M2102J20SG) Phantom Black 6/128 GB (придбаного 02.06.2021 р. у новому стані за 7299 грн., на момент вчинення злочину був у робочому стані, мав незначні потертості корпусу по всій площині) станом на 08.04.2022 р. складала 7000, 00 грн.
4.2. Висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/108-22/3485-БД від 13.05.2022 р. свідчить, що генетичні ознаки слідів крові людини на внутрішній поверхні манжети лівого рукава куртки (об`єкт № 2.4, куртка червоного кольору «Zero X Polsur», в яку був одягнений ОСОБА_4 в момент вчинення злочину) належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 .
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові людини на внутрішній поверхні манжети лівого рукава куртки (об`єкт № 2.4) та зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 складає 2,52x10 у мінус тридцятому ступені. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,97x10 двадцять дев`ятому ступені осіб.
4.3. Висновок судово-медичної експертизи № 248-Е від 03.05.2022 р. свідчить, що виявлені у потерпілого ОСОБА_6 ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з багато уламковими переломами кісток черепу, лицевого черепу, забоєм головного мозку - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
Ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів характерологічні властивості яких не відобразились, з місцем прикладання сили в передню частину голови. Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, давність їх утворення може відповідати терміну 08.04.2022 р.
ІV. Мотиви суду.
1. Щодо реализації обвинуваченим свого права на захист.
У судовому засіданні 16.06.2022 р. при встановленні порядку дослідження доказів обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про його допит в останню чергу, після дослідження всіх інших доказів по справі.
Означене клопотання судом було задоволено та визначено, що допит обвинуваченого ОСОБА_4 буде здійснений після вивчення інших доказів по справі.
06.07.2022 р. судом за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_4 було замінено адвоката ОСОБА_16 на іншого захисника за призначенням з огляду на неналежне, на думку обвинуваченого, здійснення захисту адвокатом ОСОБА_16 .
Обвинувачений ОСОБА_4 за його клопотанням також під розписку був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження (том судового провадження № 1, а.с. 83, 85, 100, 111, 114, 116, 145).
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 надав до суду письмову заяву (том судового провадження № 2, а.с. 25-47), в якій назвався «основним кредитором м. Кам`янське Дніпропетровської обл.» та вказав що відмовляється від прав та обов`язків громадянина України та вступив в права та обов`язки «громадянина Союзу РСР» та поставив суду умову своєї подальшої участі у процесуальних діях та надання ним показань - надання йому низки документів, зокрема:
- копії посвідчень суддів Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, їх присяг, документів щодо правового статусу приміщень суду, документів щодо призначення суддів, відомостей, ким та коли була виготовлена гербова печатка суду, ідентифікаційних кодів та біомедичних документів суддів, документів щодо проходження суддями підготовки у Національній школі суддів України;
- відомості щодо інвентарних номерів суддівських мантій та нагрудних знаків суддів, декларації про доходи, витяги з трудових книжок суддів, дані про кількість винесених ними рішень за весь час перебування на посаді;
- копії письмових звернень суддів щодо до Президента України щодо неконституційного, на думку обвинуваченого ОСОБА_4 , системи судоустрою України;
- фотокартку із зображенням моменту вручення суддям Президентом України суддівських посвідчень, тощо.
Означені документи обвинувачений ОСОБА_4 багаторазово в експресивній, агресивній формі вимагав від суду, вказуючи, що не буде надавати судових показань до їх отримання.
Судом неодноразово було роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 , що перелічені ним документи не стосуються кримінального провадження та їх отримання здійснюється в порядку Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».
В подальшому, обвинуваченим ОСОБА_4 було висунуто додаткову умову надання ним судових показань - вручення йому копії постанови слідчого Державного бюро розслідувань, постановленої за наслідками ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.08.2022 р. про доручення керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, яке поширює свою дільність на Дніпропетровську область, проведення перевірки зазначених захисником ОСОБА_17 обставин під час розслідування кримінального провадження № 12022041160000229 від 09.04.2022 р. відносно ОСОБА_4 .
Також, 14.02.2023 р. під час судового провадження обвинуваченим ОСОБА_4 у експресивній формі - шляхом крику, вимог вивести його з зали судового засідання, биття об пластикове загородження заявлено вимогу про надання йому іншого адвоката, оскільки захисник ОСОБА_17 приймає участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. В подальшому, працівники конвойної служби вивели ОСОБА_4 з зали судового засідання та повідомили, що подальша його присутність у залі судового засідання становить небезпеку для нього та оточуючих.
Обвинуваченому ОСОБА_4 було замінено адвоката ОСОБА_17 на іншого захисника за призначенням.
Також, обвинувачений ОСОБА_4 вимагав від суду проведення почеркознавчої експертизи всіх без виключення матеріалів кримінального провадження, оскільки він не ставив там підписів та на його думку, поліцейські сфабрикували справу, у чому 07.03.2023 р. обвинуваченому було відмовлено.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 вимагав від суду надати йому копії всіх записів судових засідань, це клопотання було задоволено, записи судових засідань були вручені обвинуваченому через адміністрацію установи попереднього ув`язнення (т. 2, а.с. 142, 148).
12.04.2023 р. прокурором ОСОБА_3 у судовому засіданні було вручено обвинуваченому ОСОБА_4 копію постанови слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_18 від 11.04.2023 р. про закриття кримінального провадження № 62022170030000578 від 06.09.2022 р. за відсутністю в діях службових осіб Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Однак, обвинувачений ОСОБА_4 знову відмовився від надання судових показань до отримання судом означеної постанови засобами поштового зв`язку.
26.06.2023 р. обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що не буде надавати судові показання до оскарження ним постанови слідчого ДБР від 11.04.2023 р. про закриття кримінального провадження № 62022170030000578 від 06.09.2022 р.
На означені вимоги обвинуваченого ОСОБА_4 судом було роз`яснено, що він не наділений правом висувати суду умови свого допиту та йому був додатково наданий час для підготовки до допиту в якості обвинуваченого.
29.06.2023 р. обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що не буде надавати судові показання до надання йому четвертого адвоката з органу надання безоплатної правової допомоги. На думку обвинуваченого ОСОБА_4 , попередні два адвокати з органу надання безоплатної правової допомоги - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 неналежно здійснювали його захист, з третім адвокатом - ОСОБА_19 є розбіжності у правовій позиції захисту.
Після відмови суду у заміні захисника з огляду на зловживання правом та встановлення судом факту його відмови від надання судових показань обвинувачений ОСОБА_4 почав поводитись агресивно, кричати, бити в пластикове загородження, перебивати виступи інших учасників справи.
Крім того, обвинуваченим ОСОБА_4 за весь час здійснення судового провадження заявлялись відводи як головуючому судді, так і прокурору, захисникам, секретарю судового засідання тощо, в яких відповідними ухвалами було відмовлено та в подальшому такі заяви залишались без розгляду на підставі ч. 4 ст. 81 КПК України, оскільки обвинувачений заявляв відводи десятками один за одним, що унеможливлювало складення письмової ухвали за кожною окремою заявою.
Судом було надано обвинуваченому ОСОБА_4 додатковий час для підготовки виступу у судових дебатах та 05.07.2023 р.
При оцінці процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує правовий висновок ККС ВС, викладений в ухвалі від 30.05.2018 р. № 676/7346/15-к, у відповідності до якого суд констатував, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Також, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 р. вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом.
Поряд із цим, ККС ВС у постанові від 09.04.2019 р. у справі № 306/1602/16-к зауважив, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання. При цьому в ухвалі від 18.09.2018 р. у справі № 1-9/11 суд виходить із позиції, що законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальній справі на подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду, тобто учасники судового процесу мають діяти відповідно до загальних положень судового розгляду, а не зловживати своїми правами.
Також, ККС ВС у постанові від 06.11.2019 р. № 300/474/17 визнав правильність залишення численних заяв про відвід без розгляду як таких, які мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Крім того, ККС ВС у постанові від 25.09.2019 р. № 234/11287/17 визнав неспроможними доводи обвинуваченого щодо порушення його права на захист внаслідок відмови у заміні захисника за призначенням, зазначивши, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини безоплатна юридична допомога, право на яку гарантує ст. 6 § 3 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути «конкретною і дієвою». Саме по собі призначення захисника не свідчить про ефективність такої допомоги. Хоча поведінка захисника стосується в основному обвинуваченого і його адвоката, держава має втрутитися, коли неспроможність державного захисника стає очевидною.
Суд зауважує, що раніше обвинуваченому ОСОБА_4 неодноразово були замінені захисники за призначенням та 3-й захисник, адвокат ОСОБА_19 (як і попередні захисники ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ) була ознайомлена з матеріалами справи, неодноразово мала конфіденційні консультації з обвинуваченим ОСОБА_4 , активно підтримувала його позицію та висловлювала свою думку з приводу обставин справи на користь ОСОБА_4 , тобто не висловлювала своєї позиції на погіршення становища підзахисного і не діяла всупереч його волі.
В контексті висунення суду обвинуваченим ОСОБА_4 умов надання ним показань та участі у судових дебатах суд враховує, що ні права обвинуваченого, визначені ст. 42 КПК України, ні порядок допиту обвинуваченого, визначений ст. 351 КПК України, ні процедура судових дебатів, визначена ст. 364 КПК України, не наділяють обвинуваченого правом ставити суду будь-які умови надання показань та виступу у дебатах.
На підставі ч. 6 ст. 22, ч. 1 ст. 321 КПК України, головуючим у судовому засіданні були створені всі можливі умови для реалізації обвинуваченим ОСОБА_4 свого права на допит у суді та виступ у судових дебатах:
- задоволено клопотання ОСОБА_4 про його допит в останню чергу, після дослідження інших доказів по справі;
- ознайомлено обвинуваченого ОСОБА_4 з матеріалами кримінального провадження у суді;
- неодноразово замінено обвинуваченому захисника;
- надано обвинуваченому за його клопотанням технічні записи судових засідань;
- допитані свідки за клопотанням захисту, а саме поняті ОСОБА_14 та ОСОБА_13 ;
- прийнятий та врахований як доказ відеозапис затримання ОСОБА_4 , наданий захисником ОСОБА_17 ;
- отримана на запит суду постанова слідчого ДБР від 11.04.2023 р. про закриття кримінального провадження № 62022170030000578 від 06.09.2022 р. з неодноразовим врученням обвинуваченому її копії;
- неодноразово наданий обвинуваченому час для підготовки до допиту та виступу у судових дебатах з роз`ясненням, що подальше затягування ним свого допиту буде розцінено судом як відмова від надання показань.
Тобто, обвинувачений ОСОБА_4 реалізував весь спектр своїх процесуальних прав, однак, незважаючи на попередження та роз`яснення суду, продовжив висувати суду в агресивній, експресивній манері умови свого допиту - чергову заміну захисника, оскарження ним постанови ДБР, тощо.
В подальшому, обвинуваченим ОСОБА_4 було залучено захисника за договором ОСОБА_20 , який 18.01.2024 р. повідомив суд про розірвання договору з ОСОБА_4 у зв`язку з його неоплатою.
В подальшому, судом було залучено адвоката за призначенням ОСОБА_5 , яка 05.02.2024 р. надала суду розписку про ознайомлення з матеріалами справи у повному обсязі та учасникам справи був наданий час для підготовки до судових дебатів 14.02.2024 р.
Суд вважає достатнім в черговий раз наданий стороні захисту час для підготовки до дебатів до 14.02.2024 р., тому клопотання захисту від 14.02.2024 р. про надання додаткового часу вважає необгрунтованим та відхиляє.
Перелічені дії обвинуваченого ОСОБА_4 є нічим іншим, як зловживанням своїми правами на ознайомлення зі справою, заміну захисників з метою унеможливлення закінчення судового розгляду, тому вважає права захисту реалізованими у повному обсязі.
2. Мотиви суду щодо інших аргументів захисту.
Під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_4 надана письмова заява (т. 2, а.с. 23-27) про визнання недопустимим доказом протоколу його затримання та похідних доказів з огляду на відсутність відеофіксації його затримання, також під час судового допиту понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 вказував, що на момент залучення понятих він вже був затриманий та є розбіжності між часом фактичного затримання та складення протоколу затримання.
Суд не погоджується з такими доводами обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки КПК України не визначає обов`язковою умовою затримання обвинуваченого відеофіксацію.
Затримання є комплексною слідчою (розшуковою) дією, яка включає в себе як безпосереднє фізичне обмеження у можливості пересування затриманої особи, так і обшук затриманого й процесуальні дії - повідомлення захисника з центру надання правової допомоги, близького родича затриманого, тощо. Досліджений в судовому засіданні протокол затримання ОСОБА_4 від 09.04.2022 р. свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог КПК України - обшук затриманого проводився повністю у присутності понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , що вони підтвердили у судовому засіданні, процесуальні права ОСОБА_4 на повідомлення захисника та близького родича були дотримані, заяв та зауважень до протоколу від ОСОБА_4 не надходило.
Показання понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 щодо належної процедури обшуку затриманого та вилучення у нього мобільного телефону, одягу та документів потерпілого ОСОБА_6 є послідовними та не мають істотних розбіжностей. Участь понятих у безпосередньому переслідуванні та фізичному затриманні розшукуваної особи є об`єктивно неможливою.
Наданий захисником ОСОБА_17 відеозапис затримання ОСОБА_4 з камер вуличного спостереження (т. 1, а.с. 119) свідчить, що ОСОБА_4 тікав від поліцейських та чинив фізичний опір затриманню, крім того, дійсно мав при собі вказані понятими ОСОБА_14 та ОСОБА_13 куртку, з кишень якої в подальшому були вилучені вказані у протоколі мобільні телефони та рюкзак, з якого були вилучені речі та документи потерпілого ОСОБА_6 .
При цьому, відеозапис затримання вказує, що відносно ОСОБА_4 застосовувалась фізична сила та спеціальні прийоми боротьби виключно в межах, необхідних для його затримання, про що додатково свідчить постанова слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_18 від 11.04.2023 р. про закриття кримінального провадження № 62022170030000578 від 06.09.2022 р. за відсутністю в діях службових осіб Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (т. 2, а.с. 202-205, 212-216).
Розбіжність в часі між фактичним затриманням ОСОБА_4 та складенням протоколу затримання не є порушенням порядку затримання, оскільки протокол складається в останню чергу, після вчинення всіх слідчих (розшукових) та процесуальних дій - фізичного затримання, залучення понятих, захисника, родича затриманого, обшуку тощо.
Таким чином, оспорюваний обвинуваченим ОСОБА_4 протокол затримання від 09.04.2022 р. є належним та допустимим доказом його винуватості.
Інші досліджені судом докази окремо та в сукупності вказують на беззастережну винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, так, потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4 як нападника, свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_10 прямо вказують на ОСОБА_4 як чоловіка, який тягнув потерпілого та уходив від нього, коли потерпілий був без особистих речей та одягу, висновок судової молекулярно-генетичної експертизи свідчить, що на куртці червоного кольору «Zero X Polsur», в яку був одягнений ОСОБА_4 в момент вчинення злочину, була виявлена кров потерпілого ОСОБА_6 .
Показання потерпілого ОСОБА_6 щодо відшукання ОСОБА_4 наявних при ньому речей одразу після нанесення побоїв та зберігання ОСОБА_4 речей потерпілого при собі до моменту затримання свідчать, що ОСОБА_4 здійснив напад на потерпілого саме з метою заволодіння майном.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину встановлена і доведена та кваліфікує його дії як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України за кваліфікуючими ознаками вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій, вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
3. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. 65 - 67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує наступні обставини.
3.1. Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме - згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, класифікується як особливо тяжкий злочин.
3.2. Особу винуватого, який раніше судимий за нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень та злочини проти власності, не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, відсутність скарг за місцем проживання, відсутність офіційного працевлаштування та осіб на утриманні.
3.3. Відсутність обставин, які пом`якшують його покарання, так як викрадене майно потерпілому було повернуто працівниками поліції під час слідчих дій, а не самим ОСОБА_4 як добровільне відшкодування завданої шкоди.
3.4. Наявність передбаченої п.п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставини, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.
3.5. Характер вчиненого обвинуваченим злочину, а саме нанесення потерпілому жорсткоких, сильних, численних побоїв при явній перевазі над потерпілим у тілобудові та фізичній силі, наслідки для здоров`я та подальшого способу життя потерпілого, а саме тривале, болісне та дороговартісне лікування з багаторазовим хірургічним втручанням, отримана потерпілим внаслідок побоїв 2-га ступінь інвалідності.
3.6. Цинічну поведінку ОСОБА_4 в суді, яка свідчить про байдуже ставлення до вчиненого ним злочину та його наслідків для потерпілого, відсутність будь-яких дій, спрямованих на відшкодування завданої потерпілому майнової та моральної шкоди.
3.7. Позицію потерпілого, який прохав суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 максимально можливе покарання.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_4 становить надзвичайно високу небезпеку для суспільства, його виправлення, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та убезпечення суспільства неможливе без призначення йому максимально можливого покарання у виді позбавлення волі.
4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
4.1. Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на наявність ризику ухилення від покарання у випадку ухвалення обвинувального вироку.
До набрання вироком законної сили існує висока ймовірність переховування обвинуваченого з метою уникнення визначеного судом покарання або вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи його характеризуючі дані. Такі ризики є реальними, а обрання запобіжного заходу - необхідним, з огляду на ухвалення судом саме обвинувального вироку, що пов`язаний з призначенням обвинуваченому покарання у виді тривалого позбавлення волі з реальним відбуванням.
4.2. Згідно ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Порядок попереднього ув`язнення визначається цим Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Оскільки в межах даного кримінального провадження щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, у строк відбування покарання підлягає зарахуванню період його попереднього ув`язнення з 09.04.2022 р. (затримання в порядку ст. 208 КПК України) по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
4.3. Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов (т. 1, а.с. 15-41, т. 2, а.с. 76-91) на суму 75 810, 41 грн матеріальної шкоди та 500 000 грн моральної шкоди, який обгрунтований витратами на лікарські засоби, витратні матеріали, спеціальне харчування. Сума моральної шкоди обгрунтована тривалими фізичними та моральними стражданнями потерпілого, довгим болісним та вартісним лікуванням, зміною способу життя та роботи.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до роз`яснень п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У суду не виникає сумніву, що у зв`язку з нанесенням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та необхідністю тривалого лікування з хірургічними втручаннями він зазнав сильних душевних страждань, пригнічення, істотно та невідворотно змінився його спосіб життя та ведення господарства, тому заявлена ним сума відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.
4.4. По справі наявні процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз, витрати на проведення яких відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, зі скасуванням застосованих заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України з огляду на припинення існування обставин, що були підставами для їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
З метою раціонального використання часу в умовах дії воєнного стану суд вважає за необхідне проголосити резолютивну частину вироку з негайним врученням його копій учасникам справи. Керуючись викладеним та ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд ухвалює обвинувальний вирок.
V. Прийняте рішення.
1. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
2. Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку.
3. Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши йому, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з 09.04.2022 р. по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
4. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 відшкодування завданої матеріальної шкоди сумі 75 810, 41 грн (сімдесят п`ять тисяч вісімсот десять гривень сорок одну копійку) та відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 500 000 грн (п`ятсот тисяч гривень).
5. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави:
- вартість проведеної судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-22/10146-ТВ від 05.05.2022 р. у сумі 686, 48 грн (шістсот вісімдесят шість гривень сорок вісім копійок);
- вартість проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/108-22/3485-БД від 13.05.2022 р. у сумі 8 764, 62 грн (вісім тисяч сімсот шістдесят чотири гривні шістдесят дві копійки).
6. Арешт, накладений під час досудового розслідування на речові докази - скасувати, та:
- три змиви речовини бурого кольору, зразки букального епітелію - знищити;
- мобільний телефон «Poco X3 Pro» ІМЕІ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль «ЗАЗ Sens» НОМЕР_8 , поліс обов`язкового страхування № АР/1424259 на автомобіль «ЗАЗ Sens» НОМЕР_8 , посвідчення водія НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 , гроші у сумі 400 грн (2 купюри номіналом по 200 грн), банківська картка «Монобанк» № НОМЕР_9 , пояс брючний чорного кольору із металевою пряжкою із написом «Climber», сумку поясну матерчату сірого кольору з трьома відділеннями, куртку демісезонну чорного кольору «Colin`s» - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
- куртку демісезонну червоного кольору «Zero X Polsur», футболку синього кольору, джинси синього кольору - повернути ОСОБА_4 .
7. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
