Єдиний державний реєстр судових рішень
ф
УХВАЛА
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа №9901/459/21
адміністративне провадження №П/9901/459/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М., Пасічник С.С., Чумаченко Т.А.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю:
ОСОБА_1 , представника позивача Грицаєнко,
представника відповідача Лаптієва А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника відповідача про закриття провадження за адміністративним позовом народного депутата України ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії у справі №9901/459/21 за адміністративним позовом народного депутата України ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Народний депутат України ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Верховної Ради України, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь у п`яти пленарних засіданнях Верховної Ради України, прийняте 05.11.2021 на двадцятому пленарному засіданні шостої сесії ІХ скликання;
зобов`язати Верховну Раду України опублікувати у газеті Верховної Ради України "Голос України" оголошення про прийняття судом пункту 1 резолютивної частини рішення суду;
зобов`язати головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України під час пленарного засідання оголосити про прийняття судом пункту 1 резолютивної частини рішення суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом народного депутата України ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту відмовлено.
Позивач не погодилась з судовим рішенням та оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2022 ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2022 відкрито провадження у справі №9901/459/21 за адміністративним позовом народного депутата України ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії. Розгляд справи призначено у судовому засіданні за участі сторін.
На адресу суду 13.07.2022 разом з відзивом на позов від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі за адміністративним позовом народного депутата України ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 20.07.2022 задоволено заяву судді Юрченко В.П. про самовідвід від розгляду справи №9901/459/21, справу передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2022 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: Хохуляк В.В. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Гімон М.М., Пасічник С.С., Чумаченко Т.А.
Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.08.2022.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі з підстав, викладених письмово.
Позивач, представник позивача проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечили, посилаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2022, також вказали, що доводам про підсудність справи Верховному Суду у згаданій постанові надано оцінку.
Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження за адміністративним позовом народного депутата України ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії, судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, якою у задоволенні клопотання про закриття провадження відмовлено.
Як вбачається, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь у п`яти пленарних засіданнях Верховної Ради України, прийняте на двадцятому пленарному засіданні шостої сесії ІХ скликання 05.11.2021, знаходиться поза межами компетенції суду адміністративної юрисдикції, з огляду на те, що Верховна Рада України не приймала постанову, яка може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до положень статті 266 КАС України, а прийняла передбачене регламентом (частина перша статті 49, частина п`ята статті 51) інше рішення, яке оформлюється у вигляді акту Верховної Ради України, передбаченого частиною другою статті 46 Регламенту.
Відповідач відзначає, що положеннями статті 46 Регламенту визначено види рішень парламенту. Рішеннями Верховної Ради є акти Верховної Ради, а також процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних засідань Верховної Ради. Актами Верховної Ради є закони, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви.
Таким чином, законодавець поширив компетенцію суду адміністративної юрисдикції виключно на одну форму актів Верховної Ради України, а саме, постанови, як індивідуально-правового та нормативно-правового характеру.
Відповідач посилається на висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №800/301/16, відповідно до якого, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Крім того, як зауважує відповідач, Верховний Суд повсякчас наголошує, що при вирішенні питань щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі за пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України, поняття спору, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України у ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Постановами Великої Палати Верховного Суду підтверджується, що суд правомірно не роз`яснює в таких випадках, до якого суду слід звертатися з таким позовом.
З клопотання слідує, що як вважає відповідач, політичні питання, порушені у позові ОСОБА_1 до Верховної Ради України, перебувають поза межами судового контролю. Адміністративний суд має юрисдикцію виключно щодо питань законності, тобто, відповідності оскаржуваних постанов, дій чи бездіяльності парламенту нормам законів.
З огляду на викладене, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України справа підлягає закриттю, з тих підстав, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При розгляді клопотання Верховної Ради України про закриття провадження у справі суд керується таким.
Підстави для закриття провадження у справі встановлені статтею 238 КАС України.
Суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Підставою для закриття провадження у справі у поданому клопотанні відповідач вказує пункт 1 частини першої статті 238 КАС України, яким встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України регламентовано статтею 266 КАС України.
У цій справі ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті провадження у справі, з огляду на те, що зміст правотворчих положень в контексті заявлених позовних вимог дає суду підстави вважати, що існують спірні правовідносини, на які юрисдикція адміністративних судів не поширюється, або можуть скластися (виявитися) такі правові ситуації, в яких захист стверджувальних порушень прав чи інтересів може вимагати інших форм захисту.
Суд дійшов висновку, що такий позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Разом з тим, поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у цій справі слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію не лише адміністративних судів, а взагалі не підлягають судовому розгляду.
Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі та передаючи справу для продовження розгляду, посилалась на те, що правила статті 266 КАС України поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України (пункт 2 частини першої вказаної статті).
Як вказано у постанові, Велика Палата Верховного Суду вважала обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивачки про поширення юрисдикції адміністративного суду на спір щодо правомірності рішення парламенту про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях.
Ураховуючи висновок цієї постанови щодо виконання парламентом у спірних правовідносинах владних управлінських функцій і те, що позивачка перебуває на публічній службі, а рішення відповідача стосується проходження останньої та потребує судового контролю, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що адміністративний суд має юрисдикцію для розгляду цієї справи. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у ситуації позивачки відмова у відкритті провадження у справі шкодить суті її права на доступ до суду, бо вона не має іншого ефективного юридичного засобу захисту від рішення парламенту, внаслідок якого обмежені певні її права як народного депутата.
Відкриваючи провадження у справі, суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, що адміністративний суд має юрисдикцію для розгляду цієї справи. Також, як вказав Суд, судовий контроль за правилами адміністративного судочинства за рішеннями Верховної Ради України про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях є необхідним.
Разом з тим, клопотання про закриття провадження у справі заявлено представником відповідача у першому судовому засіданні до початку з`ясування обставин, а його доводи співпадають з мотивами суду, наведеними в ухвалі про відмову у відкритті провадження у цій справі, яка скасована постановою Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи вказане, до з`ясування судом характеру спірних правовідносин, актуального правового обґрунтування вимог, які можливо здійснити під час з`ясування обставин у судовому засіданні, колегія суддів вважає передчасним вирішення питання про закриття провадження у справі, а тому відмовляє у задоволенні заявленого клопотання.
Керуючись статтями 22, 238, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження за адміністративним позовом народного депутата України ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
..........................
В.В. Хохуляк
І.А. Васильєва
М.М. Гімон
С.С. Пасічник
Т.А. Чумаченко
Судді Верховного Суду
