Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 205/11250/21
У Х В А Л А
05 вересня 2022 року колегія Ленінського районного суду міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.185 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А:
До Ленінського районного суду міста Дніпропетровська в порядку п.3 ч.2 ст.283 КПК України надійшов зазначений обвинувальний акт.
В судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту та заявив клопотання про доставку в судове засідання обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , виклик їхніх захисників адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , свідків за реєстром матеріалів досудового розслідування.
Крім того, прокурор просив суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, який збігає 10.09.2020 року. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що для даного кримінального провадження існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Так, на думку прокурора, в разі зміни обвинуваченим запобіжних заходів на більш м`який, останні матимуть потенційну можливість ухилятися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані їм кримінальні правопорушення, а також здійснити незаконний вплив на потерпілу і свідків у даному провадженні. Крім того, прокурор вказав і на те, що обвинуваченому ОСОБА_9 інкриміновано вчинення вказаних вище злочинів у період іспитового строку за попереднім вироком суду, що вказує на потенційну можливість вказаного обвинуваченого продовжувати вчинення кримінальних правопорушень, що також є ризиком для даного кримінального провадження. Також прокурор посилався на введення правового режиму воєнного стану на території України та географічну близькість до меж Дніпропетровської області тимчасово окупованих територій, на які можуть виїхати обвинувачені в разі пом`якшення раніше обраного ним запобіжного заходу з метою ухилення від суду та уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані їм злочини, що також свідчить про наявність ризику для даного кримінального провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 , не заперечувала проти призначення судового розгляду за даним обвинувальним актом. При цьому захисник зазначив, що прокурором не було наведено достатніх доказів наявності передбачених ст.177 КПК ризиків для даного кримінального провадження як на теперішній час, так і на майбутнє, через що вважав клопотання прокурора в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно свого підзахисного необґрунтованим та безпідставним, в зв`язку з чим просив суд відмовити у його задоволенні і змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника щодо клопотання прокурора про призначення судового розгляду. Також він заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і підтримав клопотання свого захисника про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на наявність у нього хворої матері, яка потребує його піклування та догляду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 , також не заперечував проти призначення судового розгляду за даним обвинувальним актом. При цьому захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно свого підзахисного, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність ризиків, зазначених прокурором, в зв`язку з чим просив суд відмовити у його задоволенні і змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку свого захисника щодо клопотання прокурора про призначення судового розгляду. Також він заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і підтримав клопотання свого захисника про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши додані до обвинувального акту матеріали, вважає, що вказане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Дніпропетровська; підстав для закриття кримінального провадження або його зупинення немає; підстав для повернення обвинувального акту також немає.
З урахуваннямдумки учасниківпідготовчого судовогозасідання судвважає можливимпризначити судовийрозгляд напідставі обвинувальногоакту,який здійснюватиколегіальноу відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та доставити в судове засідання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , викликати їх захисників, свідків за реєстром матеріалів досудового розслідування.
Поряд з цим, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 також підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт необхідно відмовити з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора дотримані в повному обсязі.
Суд погоджується з посиланням прокурора на наявність і актуальність ризиків для даного кримінального провадження. Зокрема, колегія суддів обґрунтовано вважає, що в разі зміни запобіжного заходу на більш м`який обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 матимуть реальну можливість перешкодити судовому розгляду даного кримінального провадження шляхом переховування від суду, побоюючись тяжкості покарання за інкриміновані тяжкий і особливо тяжкий злочини, яке загрожує їм в разі визнання винними.
Поряд з цим, залишається актуальним і потенційний ризик незаконного впливу з боку обвинувачених на свідків у даному провадженні з метою зміни ними своїх показань у суді, так як вказані особи на даний час не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
Також судом взято до уваги і ту обставину, що обвинуваченому ОСОБА_9 інкриміновано вчинення нових злочинів в період відбування покарання з іспитовим строком за попереднім вироком суду, що красномовно свідчить про потенційну можливість продовження останнім вчиняти кримінальні правопорушення, що також є ризиком для даного кримінального провадження.
При цьому, суд також враховує характер та тяжкість покарання, яке може бути застосоване відносно обвинувачених, що кореспондується з характером суспільного інтересу.
Також судом враховано і діючий в Україні правовий режим воєнного стану та географічну близькість тимчасово окупованих територій, що в своїй сукупності свідчить про наявність реальної можливості у обвинувачених почати переховуватися від суду шляхом виїзду на вказані території, де на даний час відсутній контроль правоохоронних органів України за процесуальною поведінкою осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.
Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності виправдовують подальше перебування обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 під вартою, що відповідає вимогам закону і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінуються обвинуваченим. Більш м`який запобіжний захід для обвинувачених, на глибоке переконання колегії суддів, не забезпечить належної його процесуальної поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Разом з цим, судом при прийнятті даного рішення враховано і практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення від 26.06.1991 року у справі «Летельє до Франції», в якому зазначено, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати у суспільства таку реакцію, що виправдовує попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, як це зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії».
Безперечно, судом взято до уваги посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 на наявність інвалідності у матері останнього та необхідність його догляду за хворою матір`ю, яка не може рухатися самостійно, однак з огляду на те, що у суду немає будь-яких доказів того, що ОСОБА_8 є єдиним піклувальником своєї матері, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості для врахування такої обставини як підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який.
А тому, на переконання суду, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст.110, 177, 183, 315-317, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.185 КК України, у відкритому судовому засіданні на 11:00годин 12.09.2022року в залі судового засідання №217 Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: вул. Коробова, буд.6, м. Дніпро, 49128.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювати колегією суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати: прокурора, захисників обвинувачених, свідків за реєстром матеріалів досудового розслідування, доставити конвоєм обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.
Обвинуваченим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 03.11.2022 року включно.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу відносно її підзахисного з тримання під вартою на домашній арешт залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом семі діб з моменту її оголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
З оригіналом згідно: Суддя -
Секретар -
