Єдиний державний реєстр судових рішень
15.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/11250/21
1-кп/205/606/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-кп/205/606/24 Справа № 205/11250/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021041690000892 від 24.10.2021 стосовно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 01.07.2021 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушен ня, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (надалі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_10
ВСТАНОВИЛА :
У ОСОБА_6 в невстановлений час та місці, на грунті особистих неприязних стосунків, а саме через ревнощі свого знайомого ОСОБА_5 стосовно його подруги ОСОБА_11 , виник злочинний умисел спрямований на вбивство раніше знайомого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які, на його думку, підтримували близькі відносини. З метою реалізації вищезазначеного злочинного умислу ОСОБА_6 у невстановлений час та місці вступив в попередню злочинну змову із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так 24.10.2021 в період часу з 00 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин, (більш точний час встановити не надалось за можливе), ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 прибули за місцем проживання ОСОБА_12 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому достовірно знаючи, що за вказаною адресою знаходиться ОСОБА_12 .
Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , із застосуванням фізичної сили, шляхом поштовху хвіртки обладнаної засовом, розташованої по центру паркану території домоволодіння, проникли на територію подвір`я зазначеного будинку. Перебуваючи на території подвір`я вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_6 діючи спільно з ОСОБА_5 , шляхом ривку із застосуванням фізичної сили, здійснили злам замка вхідних дверей, після чого зайшли до будинку АДРЕСА_3 , тим самим незаконно проникли у житло.
Перебуваючи у зазначеному будинку та виявивши всередині ОСОБА_12 , який в цей час лежав на дивані у кімнаті, маючи спільний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті людині, ОСОБА_6 , взяв до рук предмет з обмеженою травмуючою поверхнею, а саме металеву лопату з дерев`яною ручкою, яка знаходилась у будинку ОСОБА_12 , а ОСОБА_5 , в свою чергу, взяв до рук дерев`яний табурет, який визначив знаряддям вчинення злочину, після чого, діючи умисно, спільно, усвідомлюючи та свідомо бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини, на фоні ревнощів ОСОБА_5 , утримуючи вищевказані предмети, ОСОБА_6 , спричинив перший удар ОСОБА_12 , металевою частиною лопати в область голови, від чого лопата зламалась, де в цей час ОСОБА_5 , почав наносити удари дерев`яним табуретом ОСОБА_12 , в область тулуба та кінцівок, від чого табурет зламався, надалі ОСОБА_6 утримуючи в руках дерев`яну частину зламаної лопати, а ОСОБА_5 , утримуючи в руках пошкоджений фрагмент дерев`яного табурету, продовжили одночасно наносити удари, в область голови, обличчя, тулубу та кінцівок ОСОБА_12 , при цьому спрямовуючи удари по життєво важливим органам та прикладаючи значну силу для досягнення мети, від чого останній втратив свідомість.
Тілесні ушкодження у вигляді 8 забійних ран голови (на межі основи носу та верхньої губи, в проекції зовнішнього краю правою надбрівної дуги, в проекції зовнішнього краю лівої надбрівної дуги, в лобній ділянці з розповсюдженням на верхню третину спинки носа, в лобно-тім?яній ділянці, на лівій вушній раковині), поперечний перелом 6-го ребра ліворуч по середній пахвовій лінії без ушкодження пристінкової плеври, поперечний перелом лівої ліктьової кістки у середній третині, синці на правій верхній кінцівці від середньої третини, синці на правій верхній кінцівці від середньої третини передпліччя з розповсюдженням на кисть та на всьому протязі лівої верхньої кінцівки набряку головного мозку, травматичного субдурального крововиливу, внутрішньочерепної травми. Вищевказані синці на верхніх кінцівках як окремо, так і в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, вищевказані переломи 6-го ребра ліворуч та лівої ліктьової кістки як окремо, так і в сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, вищевказані забійні рани голови у свої сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
24.10.2021 ОСОБА_12 , від вищевказаних тілесних ушкоджень помер.
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене п. 12 ч. 2 ст. 115 КК, за ознаками вбивства, тобто умисного протиправного заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні 05 березня 2024 року обвинувачений ОСОБА_6 суду надав наступні покази.
23 жовтня 2021 року ввечері, він з ОСОБА_5 перебував у свого знайомого ОСОБА_14 та вживали горілку і слабоалкогольні напої. ОСОБА_5 вирішив піти та зустріти свою подругу на ім`я ОСОБА_15 та він вирушив на вул. Біломорську, де вона перебувала на думку ОСОБА_5 . Прибувши до будинку потерпілого ОСОБА_12 вони пройшли повз хвіртку, яка була відкрита та підійшли до дверей будинку та пройшли вільно у будинок. В будинку перебували тільки він з ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_12 . В цей час між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_12 відбувся конфлікт, вони розмовляли між собою на підвищених тонах. В ході цього конфлікту він вирішив вступитись за ОСОБА_5 та побачив дерев`яну палку, яку він взяв у руки, якою він декілька разів вдарив потерпілого ОСОБА_12 по тулубу. Потерпілий намагався встати, але він його попередив, щоб він не ліз до нього та після цього він його не бив, оскільки загрози для себе не бачив та почав виходити з будинку. Вийшовши з будинку він побачив, що за ним вийшов ОСОБА_5 та вони пішли додому. Зранку він прокинувся вдома один, ОСОБА_5 не було, він з ним зустрівся пізніше, пішли в магазин, придбали пива, трішки випили та поїхали до його брата в гості, а вже на наступний день їх затримали працівники поліції.
На запитання учасників кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що двері будинку він не зламував та заходив слідом за ОСОБА_5 . Між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_12 розпочалась сутичка, йому здалось, що потерпілий напав на ОСОБА_5 , тому він вирішив втрутитись, однак саму бійку між ними він не бачив. Поліція повідомила, що вони вбили людину, але коли вони йшли з будинку потерпілий ще був живий. Йому працівники поліції сказали, що на слідчому експерименті треба казати, що він бив лопатою, а ОСОБА_5 бив табуретом потерпілого, сказали, що так буде краще. Загалом він наніс 4-5 ударів по тулубу, як бив ОСОБА_5 він не пам`ятає, телевізор, пательню та мобільний телефон у потерпілого не забирали. Затримали їх у його брата вдома, під час затримання їх били, у нього забрали мобільний телефон. Він визнає, що був на місці події та що наніс декілька ударів потерпілому по тулубу, умисне вбивство він не визнає, крадіжку він також не визнає. Будь-яких предметів з собою у них не було, коли вони йшли до потерпілого, а в будинку працював телевізор, що саме робив потерпілий йому не відомо, він пам`ятає тільки сварку між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_12 . ОСОБА_16 йому знайомий, оскільки вони в нього ввечері вживали алкоголь, після того, як пішли до потерпілого до ОСОБА_17 вони не повертались. Зазначив, що перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння. Те, що він частково пам`ятає події може бути пов`язано зі станом алкогольного сп`яніння, але він точно пам`ятає, що бив потерпілого лише по тулубу, крові на потерпілому не бачив. Потерпілий йому погрожував, що нападе на нього, чи було у нього щось в руках він не знає. Вважав, що не наніс сильні травми потерпілому, оскільки не прикладав значної сили в свої удари. Намагався відвести загрозу від себе та ОСОБА_5 , не мав наміру сильно бити потерпілого. Що робив ОСОБА_5 він не бачив. Він не пам`ятає чи повертались вони до ОСОБА_17 чи ні.
Допитаний в судовому засіданні 05 березня 2024 року обвинувачений ОСОБА_5 суду пояснив, що 23 жовтня 2024 року ввечері він був з обвинуваченим ОСОБА_6 у свого товариша ОСОБА_14 , з яким спільно вживали алкогольні напої та відпочивали. Він не міг додзвонитись до своєї колишньої жінки та запропонував ОСОБА_6 піти до потерпілого ОСОБА_12 подивитись, чи немає її у нього. Вони пішли на вул. Біломорську до ОСОБА_12 , підійшли до хвіртки, яка була відкрита, зайшли на подвір`я, підійшли до будинку та постукали в двері, але ніхто не відчинив, як виявилось двері в будинку були відчинені та вони зайшли в середину. Його колишньої дружини там не було, а потерпілий ОСОБА_12 сидів на дивані та дивився телевізор, перебуваючи у нетверезому стані. На його запитання ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_11 була у нього, але пішла. Він почав виказувати йому претензії з приводу його спілкування з ОСОБА_11 та в цей час зайшов в будинок ОСОБА_6 , взяв палицю у руки та наніс потерпілому ОСОБА_12 декілька ударів. Він в цей час пішов в іншу кімнату, переконатись, що ОСОБА_11 не має, але там її не було. Він повернувся до ОСОБА_6 , сказав, що її немає тут та вони залишили будинок. Будь-яких фізичних дій до потерпілого ОСОБА_12 він не застосовував. Все, що написано в документах під час досудового розслідування не відповідає дійсності, оскільки його змусили це написати працівники поліції. У нього був захисник, який представляв його інтереси, однак працівники поліції вибивали з нього покази, які є неправдивими. Зі скаргами на таку поведінку працівників поліції він не звертався, захиснику про ці обставини він не повідомляв.
На додаткові запитання учасників кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що потерпілого ОСОБА_12 бив лише обвинувачений ОСОБА_6 палицею в район тулубу, він його не бив, дані, зафіксовані під час проведення слідчого експерименту не відповідають дійсності. В цей день він був в стані алкогольного сп`яніння, оскільки вживав горілку та пиво разом зі свідком ОСОБА_14 Двері будинку були прикриті, але не зачинені на замок. Раніше він вже був вдома у потерпілого ОСОБА_12 разом з ОСОБА_11 , однак будь-яким конфліктів з ним не було, тільки просив, щоб ОСОБА_12 не пускав ОСОБА_11 до себе. ОСОБА_6 почав бити потерпілого ОСОБА_12 , оскільки між ним та потерпілим був конфлікт. ОСОБА_6 бив потерпілого, коли він заходив в кімнату пересвідчитись у відсутності ОСОБА_11 . Потерпілий не намагався спричинити йому чи ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, сидів на дивані та вони спілкувались між собою, будь-якої загрози від потерпілого не було. Будь-яких речей з будинку потерпілого вони не брали. Після того, як вийшли з будинку потерпілого, вони розійшлись по домівках та він ліг спати. На наступний день вони приїхали в гості до знайомих та спільно відпочивали, де їх затримали працівники поліції, скрутили та повезли до райвідділку. До свідка ОСОБА_14 після подій с потерпілим вони не приходили, однак точно він не пам`ятає, від поліцейських він не переховувався. Під час його затримання у нього вилучили телефон ОСОБА_18 , який належить йому. Вину у вчиненні кримінальних правопорушень, які ставляться йому в провину він не визнає. З потерпілим він розмовляв на підвищених тонах, але будь-яких погроз від потерпілого не надходило, чому його бив ОСОБА_6 він не знає, бив потерпілого лише по тулубу.
За клопотання сторони захисту 03 жовтня 2024 року судом було додатково допитано обвинуваченого ОСОБА_6 , який пояснив таке.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що він не один бив потерпілого ОСОБА_12 , а разом з обвинуваченим ОСОБА_5 , який бив потерпілого табуретом по голові, стрибав на ньому, однак він не розказував цього, оскільки хвилювався за своє життя і здоров`я, а також за життя і здоров`я своїх близьких. Вказав, що вони, перебували у свідка ОСОБА_14 та вживали алкогольні напої протягом цього дня. На прохання ОСОБА_5 він пішов з ним до потерпілого ОСОБА_12 , забрати його подругу ОСОБА_11 , оскільки він вважав, що вона перебуває там. Коли вони прийшли до потерпілого ОСОБА_11 там не було, але в цей же час, між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_12 зав`язався конфлікт, вони почали битись, він в цей час взяв дерев`яну палицю та вдарив декілька разів потерпілого по тулубу, коли останній перебував лежачи на підлозі. В цей же час, обвинувачений ОСОБА_5 взяв табурет та почав бити потерпілого нею по голові, стрибав ногами по лежачому потерпілому. Він намагався його відтягнути від потерпілого, але ОСОБА_5 його штовхнув, внаслідок чого він впав, підвівся та ще раз здійснив спробу забрати ОСОБА_5 від потерпілого, яка йому вдалась та вони залишили приміщення будинку.
На додаткові питання учасників кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що він заходив в будинок потерпілого за обвинуваченим ОСОБА_5 , а тому чи зривав останній замок або вибивав двері він не знає. Вказав, що першим потерпілого бив ОСОБА_5 , потім він декілька разів вдарив його палицею, а потім ОСОБА_5 взяв у руки табуретку та бив потерпілого ОСОБА_12 в область голови. Били потерпілого по черзі, потерпілий намагався встати, а ОСОБА_5 продовжував його бити, поки він його не забрав, а потерпілий залишився лежати на підлозі. Вилучений у ОСОБА_5 телефон він раніше бачив у останнього. Він боявся ОСОБА_5 , тому надавав інші покази. Дуже шкодує за вчинене, настання таких наслідків він бажав та не передбачав їх настання.
Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що умислу на умисне вбивство у нього не було, визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, щиро кається у скоєному та вибачився перед потерпілою.
На додаткові запитання до обвинуваченого ОСОБА_5 останній зазначив, що покази обвинуваченого ОСОБА_6 не відповідають дійсності та він наполягає на раніше наданих ним показів.
У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник просили виправдати обвинуваченого у повному обсязі.
Не дивлячись на фактичне невизнання обвинуваченими своєї провини, колегія суддів вважає, що провина обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень повністю підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 повідомила, що потерпілий ОСОБА_12 був її двоюрідним братом. Потерпілий їй повідомляв про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 раніше приходили до нього, заподіювали тілесні ушкодження та забрали телефон, у зв`язку з чим її мати фактично кожен день навідувалась до нього. 24 жовтня 2021 року вона перебувала вдома разом зі своїм чоловіком. Прийшла її мати та повідомила, що потерпілий ОСОБА_12 лежить без свідомості у себе вдома, весь в крові. Вона побігла до потерпілого додому, зайшла в будинок в його спальну, де побачила потерпілого ОСОБА_12 який лежав на спині, без ознак життя, з розрубленою головою та весь у крові. Потерпілий перебував у домашньому одязі. На підлозі під ним була кров, скрізь на речах, зокрема на подушках, на підлозі та на ліжку також була кров. Навколишня обстановка була порушена, оскільки на пічці не було листа металу, не було телевізору, мобільного телефону ОСОБА_18 , який вона особисто давала потерпілому. Про будь-які стосунки потерпілого ОСОБА_12 з жінками їй не відомо, лише чула від нього, що його побили на фоні ревнощів до жінки. Побачивши потерпілого вона одразу ж викликала працівників поліції. Просила про призначення обвинуваченим суворого покарання, цивільний позов не заявляла.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що 24 жовтня 2021 року вона прийшла до свого племінника ОСОБА_12 та побачила, що на дверях був зірваний замок, який лежав на полу. Вона зайшла до будинку, ввімкнула світло, побачила, що потерпілий лежить на підлозі у спальній кімнаті на спині, весь у крові, вона злякалась та пішла додому та повідомила свою доньку про те, що ОСОБА_12 вбили. Напередодні цих подій потерпілий ОСОБА_12 їй розказував, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 раніше приходили та знімали вікна у його будинку.
Безпосередньо допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 надав суду такі покази.
Так, за час свого життя потерпілий ОСОБА_12 , який був братом його дружини, скаржився на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як на осіб, які періодично застосовували до потерпілого фізичну силу та забирали мобільний телефон. 24 жовтня 2021 року його теща повідомила, що ОСОБА_12 перебуває у себе вдома та лежить без свідомості, у зв`язку з чим, він зі своєю дружиною вирішили піти до нього та подивитись, що відбулось. Прибувши на місце вони виявили, що хвіртка паркану була відчинена, а в дверях було зламано замок. Зайшовши до будинку вони виявили ОСОБА_12 в спальні, який лежав без свідомості на спині, з явними тілесними ушкодженнями та його голова була вся в крові, а на обличчі було багато саден. Навколо його тіла також була кров, в області голови. Після побаченого вони зрозуміли, що ОСОБА_12 мертвий та одразу ж викликали працівників поліції та швидку.
На додаткові запитання учасників кримінального провадження свідок ОСОБА_20 повідомив, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_12 часто спільно вживали алкогольні напої, а за декілька тижнів до подій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сильно побили потерпілого та забрали у нього мобільний телефон, про що потерпілий розказував своїй сестрі. Особисто свідок будь-яких конфліктів між потерпілим та обвинуваченими не бачив.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_6 є рідним братом її цивільного чоловіка, а тому з останнім вона раніше знайома, а також знайома з обвинуваченим ОСОБА_5 24 жовтня 2021 року вона перебувала у себе вдома разом з чоловіком та донькою. В цей день, ввечері, близько 21:00 години до них прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які перебували в стані алкогольного сп`яніння в гості та попросились переночувати та залишились у них. В цей же день, до них додому приїжджали працівники поліції та питали її за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , повідомивши з приводу якоїсь крадіжки. Вона перепитала у обвинувачених про приїзд працівників поліції, а останні їй повідомили про те, що вони побились, інших подробиць вона не знає та вона не цікавилась. Будь-яких видимих слідів на них не було. Вранці, коли вони прокинулись, разом з обвинуваченими попили чай, пішли по своїх справах та повернулись наступного ранку, а обвинувачених вже не було. Надалі їй стало відомо від її цивільного чоловіка про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 забрали працівники поліції.
Безпосередньо допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що з обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 він особисто знайомий та йому відомо, що останні побили людину. 23 жовтня 2021 року до нього додому прийшли обвинувачені та вони вживали разом пиво, балакали за роботу, потім обвинувачені зазначили, що мають піти зустріти дівчину. Вже наступного ранку, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прийшли до нього, були перелякані, знервовані та повідомили йому, що побили людину та можливо перестарались, після чого розвернулись та пішли.
Крім показів вказаних осіб, провина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджується також безпосередньо дослідженими колегією суддів письмовими доказами, а саме:
-протоколом огляду трупа від 24.10.2021 з фототаблицею до нього, відповідно до якого об`єктом огляду труп ОСОБА_12 , у якого виявлено численні тілесні ушкодження в області голови;
-протоколом огляду місця події від 24.10.2021 з фототаблицею до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є будинок АДРЕСА_3 під час якого було виявлено та вилучено змиви з дистильованою водою на марлеві тампони слідів РБК з ручок вхідних дверей, дерев`яний поломаний табурет зі слідами РБК, виріз тканини зі слідами РБК, сліди папілярних ліній на 5 липких стрічках, кочерга, пошкоджений накладних замок вхідних дверей, паспорт ОСОБА_6 , який виявлено на підлозі в кімнаті де знаходився труп;
-протоколом обшуку від 24.10.2021 з відеозаписом до нього, відповідно до якого об`єктом обшуку є домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 де проживав ОСОБА_6 , під час якого було виявлено та вилучено телевізор зі слідами РБК, футболку, наволочку, три мобільних телефони, висушені речовини зеленого кольору, схожі на «канабіс»;
-протоколом обшуку від 24.10.2021 з відеозаписом до нього, відповідно до якого об`єктом обшуку є домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено фрагмент металевої домової печі у пошкодженому стані;
-протоколом огляду від 26.10.2021 з додатком до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є куртка чорного кольору, футболка блакитного кольору, штани спортивні чорного кольору, кофта темно-зеленого кольору, кросівки чорного кольору, усі речі з плямами РБК та мобільний телефон Самсунг, який належав потерпілому ОСОБА_12 , які добровільно видав ОСОБА_5 ;
-протоколом огляду від 26.10.2021 з додатком до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є речі, які добровільно видав ОСОБА_6 , а саме кофту спортивну сірого кольору зі слідами РБК, штани спортивні сірого кольору зі слідами РБК, футболку червоно-білого кольору зі слідами РБК, кросівки чорного кольору зі слідами РБК;
-протоколом огляду від 26.102.2021 з фототаблицею до нього, згідно якого об`єктом огляду є під`їзд будинку АДРЕСА_4 , де ОСОБА_21 добровільно видала чорну чоловічу куртку «Zara man», яка належить ОСОБА_6 ;
-протоколом огляду місця події від 27.10.2021 з фототаблицею до нього, відповідно до якого в приміщенні КЗ «ДОБ СМЕ» ДМР» було вилучено речі потерпілого ОСОБА_12 , а саме кофту чорного кольору зі слідами РБК, кофту синього кольору з бар наметом у вигляді смуг білого кольору зі слідами РБК, шкарпетки чорного кольору, плавки чорного кольору;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 26.10.2021, з відеозаписом до нього, відповідно до якого ОСОБА_5 в присутності свого захисника ОСОБА_8 розказав та показав обставини та події, які мали місце 24.10.2021, кількість, механізм та локалізацію нанесення ним та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 26.10.2021, з відеозаписом до нього, відповідно до якого ОСОБА_6 в присутності свого захисника ОСОБА_22 розказав та показав обставини та події, які мали місце 24.10.2021, кількість, механізм та локалізацію нанесення ним та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 ;
-висновком судово-медичної експертизи №2235/664-Е від 15.12.2021, відповідно до якого морфологічний характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілого ОСОБА_12 не виключає можливості їх спричинення за обставин вказаних підозрюваним ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту;
-висновком судово-медичної експертизи №2235/660-Е від 19.11.2021, відповідно до якого при експертизі трупа ОСОБА_12 виявлено 8 забійних ран голови (на межі основи носу та верхньої губи, в проекції зовнішнього краю правою надбрівної дуги, в проекції зовнішнього краю лівої надбрівної дуги, в лобній ділянці з розповсюдженням на верхню третину спинки носа, в лобно-тім?яній ділянці, на лівій вушній раковині), поперечний перелом 6-го ребра ліворуч по середній пахвовій лінії без ушкодження пристінкової плеври, поперечний перелом лівої ліктьової кістки у середній третині, синці на правій верхній кінцівці від середньої третини, синці на правій верхній кінцівці від середньої третини передпліччя з розповсюдженням на кисть та на всьому протязі лівої верхньої кінцівки набряку головного мозку, травматичного субдурального крововиливу, внутрішньочерепної травми. Вищевказані синці на верхніх кінцівках як окремо, так і в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, вищевказані переломи 6-го ребра ліворуч та лівої ліктьової кістки як окремо, так і в сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, вищевказані забійні рани голови у свої сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті;
-висновком судово-імунологічної експертизи №750/3 від 30.11.2021, відповідно до якої на парі кросівок, вилучених у ОСОБА_6 виявлено кров людини, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_12 , при цьому виключено походження цієї крові від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;
-висновком судово-імунологічної експертизи №750/4 від 08.12.2021, відповідно до якої на темно-зеленій кофті, вилученої у ОСОБА_5 виявлено кров людини, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_12 та самого ОСОБА_5 , при цьому виключено походження цієї крові від ОСОБА_6 ;
-висновком судово-імунологічної експертизи №750/5 від 17.11.2021, відповідно до якої на штанях, вилучених у ОСОБА_5 виявлено кров людини, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_12 , при цьому виключено походження цієї крові від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;
-висновком судово-імунологічної експертизи №750/ від 30.11.2021, відповідно до якої на змиві РБК на ватну паличку з вимикача світла, змиву РБК з телевізора на ватну паличку, фрагменті тканини з РБК, які вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено кров людини, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_12 , при цьому виключено походження цієї крові від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;
-висновком судово-імунологічної експертизи №750/8 від 24.11.2021, відповідно до якої на шкарпетках, футболці, штанах та кофті потерпілого ОСОБА_12 , вилучених під час огляду за адресою: АДРЕСА_5 , виявлено кров людини, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_12 , при цьому виключено походження цієї крові від ОСОБА_6 ;
-висновком судово-імунологічної експертизи №766/1 від 29.11.2021, відповідно до якої на кочерзі, вилученої під час огляду місця події від24.10.2021 за адресою: АДРЕСА_3 виявлено кров людини, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_12 , при цьому виключено походження цієї крові від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;
-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №1040 від 16.12.2021 з якої видно, що на вилученій під час огляду місця події 24.10.2021 медичній масці виявлено ДНК ОСОБА_6 в суміші з ДНК іншої особи. Даних про присутність на масці ДНК потерпілого ОСОБА_12 та ОСОБА_5 не отримано;
-висновком судово-психіатричної експертизи №462 від 26.11.2021, відповідно до якої ОСОБА_5 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час не страждає. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
-висновком судово-психіатричної експертизи №461 від 26.11.2021, відповідно до якої ОСОБА_6 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час не страждає. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
-протоколом огляду від 15.11.2021, відповідно до якого об`єктом огляду є металевий фрагмент домової печі, а саме металевий лист, вагою 24 кг. 100 гр., який був вилучений за адресою: АДРЕСА_1 за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 08.12.2021, з фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_5 в присутності свого захисника ОСОБА_8 розказав та показав обставини та події, які мали місце 24.10.2021, кількість, механізм та локалізацію нанесення ним та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 .. Під час проведення цієї слідчої дії ОСОБА_5 вказав, що бив потерпілого ОСОБА_12 дерев`яним табуретом в область верхніх та нижніх кінцівок, а також в область грудної клітини потерпілого, в той час, як ОСОБА_6 вдарив потерпілого металевою частиною лопати в голову, від чого остання зламалась та продовжив бити потерпілого по голові дерев`яною частиною лопати;
-висновком судово-медичної експертизи №2235/665-Е від 15.12.2021, відповідно до якого морфологічний характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілого ОСОБА_12 в цілому не виключає можливості їх спричинення за обставин вказаних підозрюваним ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту. Однак слід окремо зазначити, що ушкодження на голові спричинені не від одноразової травмуючої дії тупим твердим предметом (предметами) з переважаючою контактуючою поверхнею;
За клопотанням обвинуваченого ОСОБА_5 судом було безпосередньо досліджено у судовому засіданні речові докази, зокрема кофту темно-зеленого кольору та штани, які належать ОСОБА_5 , оскільки останній виключав можливості попадання крові потерпілого на них.
Під час безпосереднього дослідження вказаних речових доказів обвинувачений ОСОБА_5 впізнав свої речі, однак заперечував наявність на них крові.
Інші, безпосередньо досліджені судом докази є неналежними, оскільки не підтверджують існування чи відсутність обставин, що входять в предмет доказування у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Колегія суддів, оцінюючи безпосередньо досліджені докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знайшла повне підтвердження під час судового розгляду даного кримінального провадження, і доходить висновку, що їх умисні дії, які виразилися в умисному вбивстві, тобто умисному, протиправному заподіянні смерті, вчинене за попередньою змовою групою осіб за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК кваліфіковано правильно.
Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо їх непричетності до вчинення умисного вбивства, невірного визначення ступені участі кожного обвинуваченого у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 колегія суддів вважає їх суперечливими, безпідставними, такими, що спростовуються сукупністю досліджених колегією суддів доказами, а тому розцінюються судом, як обраний спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене з огляду на таке.
Так, показання обвинуваченого ОСОБА_5 тій частині, що він не спричиняв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_12 спростовуються показами обвинуваченого ОСОБА_6 , протоколами проведення слідчих експериментів за участю самого ОСОБА_5 та ОСОБА_23 , висновками судово-медичних експертиз, які підтверджували можливість отримання потерпілим тілесних ушкоджень за обставин та механізму, на який вказували обвинувачені під час проведення слідчого експерименту, а також висновками судово-медичних експертиз, зокрема й висновками судово-імунологічних експертиз, відповідно до яких на одязі обвинуваченого ОСОБА_5 була виявлена кров потерпілого.
Вказані докази, на переконання колегії суддів у повному обсязі спростовують версію ОСОБА_5 щодо непричетності до вбивства потерпілого та не здійснення жодних активних дій, спрямованих на нанесення ним тілесний ушкоджень, оскільки, за таких обставин, не пояснюється наявність такої значної кількості виявлених у потерпілого ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а також крові останнього на речах обвинуваченого ОСОБА_5 , а тому колегія суддів критично ставиться до таких показів обвинуваченого, як таких, що спрямовані на введення в оману суду щодо дійсних обставин справи, з метою уникнути або применшити свою відповідальність.
При цьому, посилання обвинуваченого ОСОБА_5 на те, що обставини та механізм спричинення потерпілому тілесних ушкоджень ним було надано під погрозою застосування насильства з боку працівників поліції колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки за весь час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений, будучі представлений захисником, не заявляв про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування, не звертався з будь-якої скаргою на неправомірні дії працівників поліції до прокурора, слідчого судді та/або суду, а про зазначену обставину повідомив лише під кінець розгляду справи судом, розуміючи невідворотність покарання, що йому загрожує. Більше того, в цьому контексті, колегія суддів зазначає, що за сталою практикою Верховного Суду, заява про застосування до особи недозволених методів досудового розслідування має бути небезпідставною, однак, у даному випадку, обвинувачений ОСОБА_5 абстрактно заявляв про застосування до нього насильства та інших недозволених дій з боку працівників поліції, не повідомляючи суд про конкретних осіб або способи застосування насильства. Більше того, оглянутий в судовому засіданні відеозапис слідчого експерименту вказує виключно на добровільність вказаних обвинуваченим ОСОБА_5 обставин події, колегією суддів не було встановлено наявності у нього будь-яких тілесних ушкоджень, що було б підставою для проведення відповідної перевірки.
Оцінюючи покази, надані обвинуваченим ОСОБА_6 колегія суддів також розцінює їх, як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та ставиться до них критично, з огляду на те, що такі покази спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
Так, під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 останній розказував та показував на час, місце, спосіб, обставини, механізм та локалізацію тілесних ушкоджень, заподіяних, в тому числі й ним, потерпілому ОСОБА_12 та ці обставини були підтверджені висновком судово-медичної експертизи. Покази обвинуваченого ОСОБА_6 в тій частині, що він наніс декілька ударів дерев`яною палицею по тулубу потерпілого не пояснюють наявність на його одязі слідів крові потерпілого, яка встановлена висновком судової імунологічної експертизи.
Стосовно тієї обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 погано пам`ятає обставини події обумовлені вживанням ним великої кількості алкогольних напоїв та сильного ступеню алкогольного сп`яніння, проте, враховуючи дані судової психіатричної експертизи, яка вказала на відсутність розладів пам`яті, колегія суддів зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 намагається приховати дійсні обставини справи з метою пом`якшення чи применшення власної відповідальності, а тому розцінює це як спосіб захисту.
Стосовно посилання ОСОБА_6 на застосування насильства з боку працівників поліції та змушування його надавати покази, суд вважає їх неприйнятними з огляду на такі ж самі висновки, як й щодо заяви обвинуваченого ОСОБА_5 .
Щодо визнання ОСОБА_6 своє провини за ч. 2 ст. 121 КК, колегія суддів зазначає таке.
Так, ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження яке спричинило смерть потерпілого Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження що спричинило смерть потерпілого ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю
Питання про наявність умислу вирішується з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховується кількість, характер і локалізація поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінка винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину. Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь. (Постанови ККС ВС від 09.09.2021 у справі №361/2548/18, від 12.12.2023 у справі №337/1172-16-к, від 28.11.2023 у справі №279/3475/18 та ін.).
За вказаних обставин даного кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що обвинувачені, прибувши до потерпілого, який знаходився вдома у своєму ліжку, умисно, спільно почали завдавати йому тілесні ушкодження в різні ділянки тіла, концентруючись на голові потерпілого ОСОБА_12 , який не чинив їм жодного опору та намагався лише захиститись від їх неправомірних дій, та спричиняли їх до тих пір, поки потерпілий не переставав проявляти ознаки життя та хрипів, а тому будь-яких сумнівів у тому, що умисел обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був спрямований саме на умисне вбивство потерпілого у колегії суддів не має.
При цьому, вирішального значення для даного кримінального провадження не має та обставина, хто з обвинувачених, за допомогою якого предмету та у який спосіб наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_12 , оскільки їх дії були об`єднані єдиним умислом.
Про наявність умислу саме на вбивство потерпілого ОСОБА_12 свідчить також й посткримінальна поведінка обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також й внутрішнє ставлення до скоєного, які не намагались надати будь-якої допомоги потерпілому, не викликали швидку допомогу та не повідомили про скоєне сторонніх осіб, а навпаки позбулись знаряддя вчиненого злочину та переховувались від органу досудового розслідування у своїх родичів.
Дії обвинувачених, на думку суду, мали чіткий, послідовний та цілеспрямований характер, які були направлені саме на вчинення вбивства потерпілого з мотивів ревнощів та особистої помсти, а також на фоні вживання алкогольних напоїв, а тому, на переконання колегії суддів, їх провина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме ст. 115 КК підтверджується за стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
За змістом ст. 50, 65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд призначає покарання, зокрема відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Верховенство права не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, такі як справедливість, яка є однією з основних засад права і є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, про що зазначив в своєму рішенні від 02.11.2004 № 15рп/2004 у справі № 1-33/2004 Конституційний Суд України.
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 наголошено, що „окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину (абзац п`ятий підпункту 4.1); „правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям (абзац четвертий підпункту 4.2).
Обираючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , колегія суддів враховує, що останній вчинив особливо тяжкий злочин, пов`язаний із позбавленням життя особи, заперечував свою провину у повному обсязі, не висловив щирий жаль з приводу скоєного, а також думку потерпілої щодо міри покарання, яка вважала необхідним призначити максимально суворе покарання обвинуваченому.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно з положеннями ст. 67 КК, з огляду на пред`явлене обвинувачення, колегією суддів не встановлено.
Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При цьому, висновки суду про перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину, підтверджується показами самого обвинуваченого та інших, допитаних у справі осіб, однак, з огляду на пред`явлене обвинувачення, колегія суддів не може визнати цю обставину, як таку, що обтяжує покарання.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, спосіб та мотиви його вчинення, посткримінальну поведінку обвинуваченого, що свідчать про його високу суспільну небезпечність, також відношення обвинуваченого до скоєного, відсутність будь-якого каяття з боку обвинуваченого, що є підставою вважати обвинуваченого винятково небезпечним для суспільства, колегія суддів у даному випадку вважає законним та обґрунтованим про призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції частини 2 статті 115 КК.
Досліджуючи матеріали кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме те, що останній раніше не судимий, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, колегія суддів доходить висновку, що ізоляція обвинуваченого від суспільства відповідає вимогам справедливості при застосуванні даного виду покарання і відображає співмірність злочину та кари, оскільки таке покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Обираючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , колегія суддів враховує, що останній вчинив особливо тяжкий злочини, пов`язаний із позбавленням життя особи, частково визнав свою провину, вибачився перед потерпілою та висловив жаль за скоєне, думку потерпілої щодо міри покарання, яка вважала необхідним призначити максимально суворе покарання обвинуваченому.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно з положеннями ст. 67 КК, колегією суддів визнається рецидив злочину.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів визнає часткове визнання провини.
При цьому, висновки суду про перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину, підтверджується показами самого обвинуваченого та інших, допитаних у справі осіб, однак, з огляду на пред`явлене обвинувачення, колегія суддів не може визнати цю обставину, як таку, що обтяжує покарання.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, спосіб та мотиви його вчинення, посткримінальну поведінку обвинуваченого, що свідчать про його високу суспільну небезпечність, також відношення обвинуваченого до скоєного, що є підставою вважати обвинуваченого небезпечним для суспільства, колегія суддів у даному випадку вважає законним та обґрунтованим про призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції частини 2 статті 115 КК.
При цьому, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 був раніше засуджений вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2021 року до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК на строк 1 рік.
Оскільки стосовно ОСОБА_6 не приймалось рішення про звільнення його від призначеного судом покарання, в порядку ч. 1 ст. 78 КК, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення ст. 71 КК та призначити покарання за сукупністю вироків.
Досліджуючи матеріали кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме те, що останній раніше судимий, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, колегія суддів доходить висновку, що ізоляція обвинуваченого від суспільства відповідає вимогам справедливості при застосуванні даного виду покарання і відображає співмірність злочину та кари, оскільки таке покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування було понесено процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової дактилоскопічної експертизи та судової товарознавчої експертизи. В той же час, оскільки колегією суддів визнано неналежним висновок дактилоскопічної експертизи та закрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 162 КК, витрати за проведення цих експертиз слід віднести на рахунок держави.
Питання речових доказів у цьому кримінальному провадженні вирішуються в порядку ст. 100 КПК.
Крім цього, в судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивовано тим, що обвинувачені після оголошення вироку у справі можуть перейти на нелегальне становище та переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
У зв`язку з ухваленням судом обвинувального вироку стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та призначення покарання у виді реального позбавлення волі, суд вважає за доцільне обрати обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, до набрання вироком законної сили, оскільки метою обрання такого запобіжного заходу, з огляду на стадію кримінального провадження, запобіжний захід, окрім цілей, зазначених в ст. ст. 131, 177 КПК, застосовується з додатковою метою, а саме з метою забезпечення виконання обвинувального вироку суду.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладені ухвалами слідчих суддів.
Керуючись ст. ст. 7, 368, 370, 373, 374 КПК, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2021 року та остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років 6 місяців.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обраний ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2023 року скасувати.
Обрати обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили, взявши обвинувачених під варту в залі суду.
Початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК, у строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зарахувати строк попереднього ув`язнення із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення з 27 жовтня 2021 року по 27 липня 2023 року включно.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК, у строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зарахувати строк домашнього арешту із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає три дні цілодобового домашнього арешту з 28 липня 2023 року по 14 листопада 2024 року включно.
Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів під час досудового розслідування віднести на рахунок держави.
Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.10.2021 та 29.10.2021 скасувати.
Речові докази:
- змиви з дистильованою водою на марлеві тампони слідів РБК з ручок вхідних дверей, дерев`яний поломаний табурет зі слідами РБК, виріз тканини зі слідами РБК, сліди папілярних ліній на 5 липких стрічках, кочерга, пошкоджений накладних замок вхідних дверей, телевізор зі слідами РБК, футболку, наволочку, три мобільних телефони, висушені речовини зеленого кольору, схожі на «канабіс», фрагмент металевої домової печі, футболка блакитного кольору, штани спортивні чорного кольору, кофта темно-зеленого кольору, кросівки чорного кольору, усі речі з плямами РБК та мобільний телефон Самсунг, кофта спортивна сірого кольору зі слідами РБК, штани спортивні сірого кольору зі слідами РБК, футболка червоно-білого кольору зі слідами РБК, кросівки чорного кольору зі слідами РБК, чорна чоловіча куртка «Zara man», кофта чорного кольору зі слідами РБК, кофта синього кольору з бар наметом у вигляді смуг білого кольору зі слідами РБК, шкарпетки чорного кольору, плавки чорного кольору - знищити
- паспорт ОСОБА_6 повернути ОСОБА_6 за належністю.
Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, а для особи, яка тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Копії вироку вручити обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
