Справа № 357/10050/22
2/357/3162/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.11.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ», Акціонерного товариства «ГОУ ІНВЕСТ АГ», Акціонерного товариства «ГОУ ОСТ ІНВЕСТ АГ» про стягнення заборгованості за договором позики,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вищевказаним позовом, який мотивував тим, що 23 лютого 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики № 2, відповідно до якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 4 895 540,00 грн., що станом на дату укладення вказаного договору за офіційним курсом НБУ гривні до долара США становить 200 000,00 дол. США, строком до 20 жовтня 2021 року. 23 лютого 2020 року між позикодавцем ОСОБА_3 , боржником ОСОБА_2 , поручителем ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ», поручителем АТ «ГОУ ІНВЕСТ АГ» та поручителем АТ «ГОУ ОСТ ІНВЕСТ АГ» було укладено Договір поруки № 2, відповідно до п. 1.1. якого Поручитель ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ», АТ «ГОУ ІНВЕСТ АГ» та АТ «ГОУ ОСТ ІНВЕСТ АГ» поручилися перед Кредитором ОСОБА_3 за виконання обов`язку ОСОБА_2 , щодо виконання останнім його зобов`язань за Договором позики № 2 від 23 лютого 2020 року. 20 травня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 2-Ц від 20 травня 2021 року, відповідно до п.1 якого первісний кредитор ОСОБА_3 відступає новому кредитору ОСОБА_1 право грошової вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору позики № 2 від 23 лютого 2020 року. 21 жовтня 2021 року позивачем було вручено боржнику та поручителям претензії з вимогами повного погашення заборгованості, які станом на день подачі цього позову залишились без задоволення. Крім того, за умовами п. 6 Договору позики №2 від 23 лютого 2020 року, за прострочення повернення позики позичальник зобов`язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка прострочена, за кожен день прострочення, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, у порядку ст. 625 ЦК України, що в загальному розмірі становить 10 386 745,96 грн. Оскільки на даний час відповідачі не виконали взяті на себе зобов`язання за договором позики в повному обсязі, позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ», Акціонерного товариства «ГОУ ІНВЕСТ АГ», Акціонерного товариства «ГОУ ОСТ ІНВЕСТ АГ» на його користь заборгованість за договором позики №21/04-20/П від 21 квітня 2020 року у розмірі 30 000 000 00 гривень, а також стягнути солідарно з відповідачів судовий збір в розмірі 12 405 гривень.
Вирішуючи питання про те, чи відповідає подана позовна заява вимогам закону, суд вказує на таке.
Відповідно до ч.1,2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Ст. 497 ЦПК України зазначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
З позовної заяви вбачається, що відповідачі АТ «ГОУ ІНВЕСТ АГ», АТ «ГОУ ОСТ ІНВЕСТ АГ» є юридичними особи-резидентами Швейцарії та Ліхтенштейну, а відтак провадження у справі повинно здійснюватись з дотриманням положення Розділу ХІІ, що передбачає направлення судового доручення про надання правової допомоги.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 130 ЦПК України, особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, визначеними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких у порядку, встановленому ст. 502 ЦПК України.
Провадження у справах за участю іноземних осіб врегульовано розділом ХІ ЦПК України, а також Законом України «Про міжнародне приватне право», Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року. Дата приєднання України до Конвенції 19.10.2000 року.
Статтею 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачені загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Підстави визначення підсудності справ судам України передбачені ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право». Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених устатті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Отже, сповіщення відповідачів повинно здійснюватися у рамках міжнародної співпраці.
В силу ст.190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Аналогічна норма передбачена і статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», де зазначено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Згідно ч.3 ст. 499 ЦПК України, судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України
Згідно з Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (зі змінами), якщо при розгляді цивільної справи виникає необхідність у врученні документів за кордоном, суд України, який розглядає справу, складає доручення про надання правової допомоги за кордоном та направляє його через Головне територіальне управління юстиції до Міністерства юстиції України.
Враховуючи наявну інформацію про місцезнаходження відповідачів у праві за межами території України, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості сповістити його про дату, час і місце проведення судового засідання та вручити копію позовної заяви з додатками, наявна необхідність направлення судового доручення та необхідність звернення суду України із судовим дорученням до іноземного компетентного органу.
У такому разі саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.
В рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу Україна має допомогу від таких країн як Аргентина, Білорусія, Бельгія, Болгарія, Канада, Китай, Кіпр. Чехія, Данія, Єгипет, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Ізраїль, Італія, Японія, Литва, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Корея, Румунія, Росія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Шрі-Ланка, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, США, Венесуела, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Ботсвана, Кувейт, Малаві, Пакистан, Сан-Марино і Сейшели.
Згідно зі статтею 1 Конвенції, остання застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Відповідно до статті 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Згідно з частинами першою та третьою статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Відповідно до статті 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави. Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.
Тобто вказана норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-резидента Швейцарії та Ліхтенштейну, які є відповідачами у справі, про наявність справи, яка розглядається судом, для надання особі можливості вжиття заходів захисту, а саме, належного ознайомлення зі справою та вимогами інших сторін, підготовки власної позиції, доказів, доводів та міркувань тощо. Положення Конвенції не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов у разі неявки відповідача.
Особливості виконання Конвенції визначені розділом VI Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 N1092/5/54 (далі - Інструкція).
Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Інструкції у разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція про вручення), застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції. Доручення про вручення документів за кордоном на підставі Конвенції про вручення складається судом чи іншим заінтересованим компетентним органом України у формі прохання, яка установлена Конвенцією про вручення, згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. Заповненню підлягають дві частини формуляра - "Прохання" і "Короткий виклад документа".
Пунктом 6.6 Інструкції встановлено, що у разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої статті 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.
Враховуючи викладене та те, що Акціонерне товариство «ГОУ ІНВЕСТ АГ», Акціонерне товариство «ГОУ ОСТ ІНВЕСТ АГ» є іноземними суб`єктами, резидентами Швейцарії та Ліхтенштейну, позов пред`явлено до юридичних осіб і позивач просить суд про стягнення коштів саме з юридичних осіб, позивачу при зверненні до суду із позовом необхідно надати належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачам.
Позивачем подано до суду позовну заяву, її копію та додатки до позову, які не відповідають вищевказаним нормам законодавства.
За таких обставин, позивачу необхідно було надати суду повний пакет документів із завіреним перекладом на офіційну мову або одну з офіційних мов Швейцарії та Ліхтенштейну, для подальшого вручення їх відповідачам та звернення з судовим дорученням до іноземного суду. При цьому одночасно має бути поданий документ, з якого вбачатиметься, що у особи, яка здійснила переклад, є такий дозвіл (сертифікат або інший дозвільний документ).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однак, суд звертає увагу позивача, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Відповідно до п.3,4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
Звертаючись із позовом, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачі не виконали боргові зобов`язання покладені на останніх договором позики №2 від 23 лютого 2020 року та договором поруки №2 від 23 лютого 2020 року договору позики №2, натомість, у прохальній частині просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ», Акціонерного товариства «ГОУ ІНВЕСТ АГ», Акціонерного товариства «ГОУ ОСТ ІНВЕСТ АГ» на його користь заборгованість за договором позики №21/04-20/П від 21 квітня 2020 року у розмірі 30 000 000 00 гривень.
Окрім того, звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає ціну позову в розмірі 10 386 745,96 грн., що не відповідає заявленим вимогам.
Отже, позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги, зазначивши спосіб (способи) захисту його прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
А тому подану позовну заяву необхідно привести у відповідність до чинного цивільно-процесуального законодавства України та виправити, зазначені в ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ», Акціонерного товариства «ГОУ ІНВЕСТ АГ», Акціонерного товариства «ГОУ ОСТ ІНВЕСТ АГ» про стягнення заборгованості за договором позики залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяБ. І. Кошель
