УХВАЛА
30 березня 2023 року
м. Київ
справа №9901/198/20
адміністративне провадження № П/9901/198/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Блажівської Н.Є., Гімона М.М., Желтобрюх І.Л., Усенко Є.А.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія) про визнання протиправними та скасування рішень.
У судове засідання, призначене на 30 березня 2023 року, позивач та його представник повторно не з`явились без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
30 березня 2023 року представником позивача Подосіновим А.О. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із наявністю загальної інформації про відсутність повноважного складу Комісії, що унеможливлює вирішення справи.
Суд, оцінивши подане представником позивача клопотання, визнав наведені у ньому причини неявки неповажними та поставив на обговорення питання щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача та його представника.
Колегія суддів при постановленні ухвали керувалася таким.
Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання у цій справі було призначене на 10 листопада 2022 року, однак, позивач та його представник у судове засідання не прибули.
Представник позивача подав до Верховного Суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із наявністю загальної інформації про відсутність повноважного складу Комісії, що унеможливлює вирішення справи.
10 листопада 2022 року суд відклав розгляд справи на 26 січня 2023 року, про що повідомив позивача належним чином, однак, у зв`язку із перебуванням судді Блажівської Н.Є. у відпустці (наказ від 25 січня 2023 року №5-к том 2 а.с. 156), судове засідання було перенесено на 30 березня 2023 року. Однак, ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явились, надіслали до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, як на поважну підставу повторної неявки у судове засідання, представник ОСОБА_1 посилається на наявність загальної інформації про відсутність повноважного складу Комісії, що унеможливлює вирішення справи.
Суд критично ставиться до наведених позивачем доводів щодо повторної неявки до суду.
Так, відповідно до частини першої статті 195 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
За приписами частини четвертої статті 195 КАС України під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Позивач та його представник клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не заявляли, хоча таке право передбачено нормами КАС України.
З урахуванням повторної неявки позивача та його представника у судове засідання, Верховний Суд розцінює дії позивача, як втрату інтересу до розгляду цієї справи.
За вказаних обставин, ґрунтуючись на засадах верховенства права, суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, з огляду на наступне.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
У розумінні КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до положень КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 42, частина перша статті 46 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Нормами частини п`ятої статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник неодноразово не з`являлись до суду для розгляду цієї справи, зокрема у судові засідання, призначені на 01.10.2020 року, 12.12.2020 року, 14.01.2021 року, 05.08.2021 року, 21.10.2021 року, 16.12.2021 року, 10.11.2022 року, а також 30 березня 2023 року.
До суду від позивача та його представника не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що неявка позивача/представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що причини, на які посилається представник позивача, як на поважні для неприбуття у судове засідання, суд вважає неповажними, оскільки з огляду на їх зміст, позивач/представник позивача могли скористатися своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що засвідчило б зацікавленість позивача у розгляді цієї справи та надало б йому можливість заявляти клопотання про відкладення розгляду справи через відсутність представника відповідача. Однак, такої заяви до суду не було подано.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на повторне неприбуття позивача/представника позивача у судове засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 205, 240, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали виготовлено 30 березня 2023 року.
Головуючий суддя О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
М.М.Гімон
І.Л.Желтобрюх
Є.А.Усенко
