УХВАЛА
04 серпня 2020 року
Київ
справа №9901/198/20
адміністративне провадження №П/9901/198/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
29 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 03 червня 2019 року №356/ко-19 у частині абзацу 3 резолютивної частини щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням;
- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення ВККС України від 03 червня 2019 року №356/ко-19.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до Верховного Суду з аналогічною позовною заявою, яку ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року повернуто, оскільки причини пропуску строку звернення до суду із позовом визнано неповажними.
В позовні заяві від 29 липня 2020 року ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Суд, надаючи оцінку вказаному клопотанню, враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 30 вересня 2015 року (справа №10/50-1158 (1/17-1450)), відповідно до якої, питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Вимоги до позовної заяви встановлені статтями 160 та 161 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що 3 червня 2019 року було оголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення ВККС, а його повний текст ним отримано 4 травня 2020 року.
З огляду на вказані обставини, позивач вважає, що внаслідок цього на протязі вказаного строку він був позбавлений можливості ознайомлення із висновками та мотивами ВККС, покладеними в основу оскаржуваного рішення.
Проте вказані підстави суд вважає неповажними, оскільки відповідно до вимог статті 122 КАС України строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів поданої позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 дізнався про зміст оскаржуваного ним абзацу 3 резолютивної частини щодо визначення порядку набрання чинності рішенням саме 3 червня 2019 року.
Зокрема, абзацом 3 резолютивної частини рішення ВККС від 03 червня 2019 року встановлено, що рішення набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Комісії.
Будь-яких мотивів щодо порядку набрання рішенням чинності його мотивувальна частина не містить.
Крім того, у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Громадської ради доброчесності (далі - ГРД), третя особа - ВККС, в якому просив: повністю визнати протиправним та скасувати Висновок про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1. критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено ГРД 18 березня 2019 року; визнати протиправним та скасувати Рішення ГРД, оформлене у вигляді Протоколу засідання ГРД від 18 березня 2019 року, в частині затвердження Висновку про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1. критеріям доброчесності та професійної етики; зобов`язати ГРД вилучити Висновок про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 . критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого ГРД 18 березня 2019 року, шляхом відкликання цього Висновку про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого ГРД 18 березня 2019 року, з ВККС та знищення з електронних ресурсів (сайту) ГРД.
Отже, позивач вже станом на грудень 2019 року знав про підстави та мотиви, з яких виходила Комісія при прийнятті рішення, оскільки вважав, що документ, покладений в його основу (Висновок про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1. критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено ГРД 18 березня 2019 року) порушує його права та інтереси.
В своєму клопотанні позивач вказує, що рішення Комісії отримано ним лише 4 травня 2020 року.
При цьому, як зазначає позивач, копія рішення надійшла до Господарського суду Харківської області 27 грудня 2019 року.
При цьому, будь-яких доводів, належних та допустимих доказів, на підтвердження поважності неотримання ним вказаного рішення в період з 27 грудня 2019 року по 4 травня 2020 року до суду не надано.
Доводи щодо звільнення помічника позивача судом до уваги не приймаються, оскільки останній не є уповноваженою особою щодо вручення рішення ВККС, яке надійшло до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позивачу з метою усунення виявлених недоліків необхідно вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку для звернення до суду із вказаним позовом.
У разі неусунення недоліків позовної заяви протягом установленого строку вона буде повернута позивачу згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Білоус
