ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
28 квітня 2023 року Справа 160/4054/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Головного управління Держаної міграційної служби України в Дніпропетровській області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в адміністративній справі №160/4054/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держаної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Соборного відділу у місті Дніпрі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
02.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держаної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Соборного відділу у місті Дніпрі, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Соборного відділу у місті Дніпрі ГУДМС в Дніпропетровській області від 14.05.2022 року про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням;
- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Соборного відділу у місті Дніпрі поновити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2023р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви та її копій відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, в якій зазначити власний реєстраційний номер облікової картки платника податків, за його наявності, або номер і серію свого паспорту, адресу електронної пошти, ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, номери засобів зв`язку відповідача, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, відповідно до вимог п.1 ст.161 КАС України; належним чином завірених копій документів, долучених до позовної заяви, для суду та відповідача.
22.03.2023 року позивачем надалися до суду документи на виконання вимог ухвали від 07.03.2023р. з метою усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4054/23, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 27.04.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області докази у справі, а саме: належним чином засвідчену копію рішення Соборного відділу у місті Дніпрі ГУДМС в Дніпропетровській області від 14.05.2022 року про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням; належним чином засвідчені копії матеріалів справи за заявою ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
17.04.2023 року до суду від відповідача на виконання вимог ухвали суду від 27.03.2023 року надійшли докази у справі.
Крім того, 17.04.2023 року від відповідача надійшов відзив у справі.
27.04.2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначено, що призначення розгляду справи без виклику учасників справи може суттєво вплинути на хід судової практики та на висновки суду.
Розглядаючи подану відповідачем заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зважає на таке.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто суми, яка перевищує 1342000,00грн. (2684,00грн. х 500).
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які НЕ можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Так, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як зазначалося вище, звертаючись із заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідач формально зазначив про те, що дана справа має виняткове значення та запровадження вказаної практики в подальшому матиме негативний наслідок для відповідача, не зазначивши при цьому жодних підстав чому саме ця справа має для відповідача важливе значення та в чому саме воно полягає та які негативні наслідки матиме, а також дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд також звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України у разі якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
При цьому, суд зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
При цьому, норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Зважаючи на вищенаведене, підстави стверджувати, що розгляд цієї справи повинен здійснюватись за правилами загального позовного провадження відсутні, тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Головного управління Держаної міграційної служби України в Дніпропетровській області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в адміністративній справі №160/4054/23.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Головного управління Держаної міграційної служби України в Дніпропетровській області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в адміністративній справі №160/4054/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держаної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Соборного відділу у місті Дніпрі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя: О.М. Турова