Справа № 466/1523/23
Провадження № 2-з/466/32/23
У Х В А Л А
підготовчого засідання
02 травня 2023 року Шевченківський районний суд м.Львова
у складі : головуючого-судді Білінської Г.Б.
при секретарі Філевич У.І.
представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому засіданні цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу -
установив:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_5 грошові кошти за договором позики в розмірі 5 200 000 грн., пеню в розмірі 642 783, 57 грн., 3%річних в розмірі 131 385.21 грн., індекс інфляції в розмірі 1 137 303, 49 рн. , штраф в розмірі 520 000 грн.
У підготовчому засіданні представник позивача подала клопотання про забезпечення позову.
В обгрунтування клопотання покликається на те, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15 лютого 2023 року в порядку забезпечення позову до подачі позову накладено арешт на майно, яке було заявлено представником позивача у заяві про накладення арешту:
- квартиру АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 4625880800:03:000:0584 пл. 0,8 га у с.Бірки Яворівського району Львівської області,
- гараж № НОМЕР_1 на ОСОБА_6 у Товаристві індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів
Однак, вартість вказаного майна не охоплює суму позову. Позивачем встановлено, що дружина відповідача ОСОБА_7 , яка давала згоду на укладення договору позики відповідачем володіє на праві спільної сумісної власності квартирою на АДРЕСА_2 .
У зв`язку із цим просить накласти арешт на вказану квартиру.
Представник відповідача мотиви клопотання заперечили.
Заслухавши доводи сторін суд прийшов до наступного висновку.
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_5 грошові кошти за договором позики в розмірі 5 200 000 грн., пеню в розмірі 642 783, 57 грн., 3%річних в розмірі 131 385.21 грн., індекс інфляції в розмірі 1 137 303, 49 рн. , штраф в розмірі 520 000 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15 лютого 2023 року в порядку забезпечення позову накладено арешт на майно, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мало би належати на праві власності відповідачу ОСОБА_5 :
- квартиру АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 4625880800:03:000:0584 пл. 0,8 га у с.Бірки Яворівського району Львівської області,
- гараж № НОМЕР_1 на ОСОБА_6 у Товаристві індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів
На виконання рішення суду 10.03.2023 приватним виконавцем Маковецьким З.В. винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач вважає, що вартість майна , на яке накладено арешт, є неспівмірною до суми позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику встосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення юзову" роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У цій же Постанові зазначається , що не є допустимим при вжитті заходів зебезпечнння позову порушення прав,свобод та охоронюваних законом інтересів заявника й інших осіб, які беруть у часть у справі, а також осіб, які не беруть участь у справі ,але перебуваютьь з останніми у певних правовідносинах.
Судом встановлено, що квартира на АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Частки співвласників не виділені. При накладенні арешту на квартиру в цілому будуть порушені права інших співвласників квартир.
Враховуючи наведене, заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України ,суд
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 ,яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: Г. Б. Білінська
