ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: [email protected], web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
УХВАЛА
Від "20" червня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/43/22
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазенерго"
До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун"
про банкрутство
Суддя Гнисюк С.Д.
Представники:
- за участь: Козирицький А. С. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, розпорядник майна);
- від кредиторів: Парчевський В.Ю. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ ЛТД"); Прибильський В.Г. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Актіс Україна"); Лозовський В.М. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ ЛТД"); Розпорядник майна ТОВ "РОК ТРЕЙД" Глеваський В.В. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції).
В провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/43/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун".
21.04.2022 до Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Агроімпорт ЛТД" від 14.04.2022 про грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун", з додатками.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.04.2022 зазначену заяву прийнято та призначено до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023, зокрема, відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Агроімпорт ЛТД" від 14.04.2022 про грошові вимоги; засідання суду призначено на 20.06.2023; рекомендовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун", до дати наступного засідання суду, надати суду відзив на уточнення ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" від 02.02.2023 до заяви кредитора; копію відзиву надіслати на адресу ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"; докази надіслання надати суду.
19.06.2023 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від ТОВ "Овруч Стоун" надійшов відзив №260 від 19.06.2023 на уточнення ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" від 02.02.2023 до заяви кредитора.
В засіданні суду 20.06.2023 розглядалась заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Агроімпорт ЛТД" від 14.04.2022 про грошові вимоги (з урахуванням уточнення від 02.02.2023).
Представник ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в засіданні суду заяву (з урахуванням уточнення) підтримав та надав суду усні пояснення в обгрунтування своїх вимог. Посилається на ст. 1212 ЦК України та вважає, що вимоги є конкурсними. Просив суд заяву задовольнити.
Розпорядник майна в засіданні суду 20.06.2023 проти вимог ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" заперечив та надав усні пояснення по суті своїх заперечень. Посилається на ст. 216 ЦК України та вважає вимоги поточними.
Дослідивши заяву з грошовими вимогами до боржника та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд, встановив наступне.
Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
За приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що заява подана з пропуском встановленого ст. 45 Кодексу про банкрутство строку.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.
У своїй заяві ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (з урахуванням уточнення від 02.02.2023) посилається на те, що заява про грошові вимоги обгрунтована тим, що 29.10.2021 року між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (Допомогодавець) та ТОВ "Овруч Стоун" (Користувач) було укладено Договір №29/10 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу. Допомогодавець виконав свої зобов`язання за Договором №29/10 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу перерахувавши грошові кошти Користувачеві в сумі 10 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 29.10.2021 та листом від 29.10.2021 №29-10/1. Користувач частково виконав свої зобов`язання за Договором №29/10 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу повернувши Допомогодавцю грошові кошти у сумі 1216500,00, що підтверджується платіжним дорученням №1621 від 11.01.2022. 14.01.2022 року між Користувачем та Допомогодавцем було укладено Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 29.10.2021-14.01.2022 між ТОВ "Овруч Стоун" і ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" за договором №29/10 від 29.10.2021, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Овруч Стоун" перед ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" складає 8 783 500,00грн. Вказує, що на підтвердження наведених обставин було надано відповідно копію Договору №29/10 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 29.10.2021 з усіма змінами та доповненнями, копію платіжного доручення №3 від 29.10.2021, копію платіжного доручення №1621 від 11.01.2022 та копію Акту звірки взаємних розрахунків по стану за період 29.10.2021-14.01.2022 між ТОВ "Овруч Стоун" і ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" за договором №29/10 від 29.10.2021 Додатково було надано копію Листа від 29.10.2021 №29-10/1. Вказує, що факт перерахування (надання) грошових коштів Допомогодавцем на користь Користувача за Договором №29/10 від 29 жовтня 2021 року в сумі 10 000 000,00грн., як і факт повернення грошових коштів у сумі 1216500,00грн. Користувачем на користь Допомогодавця за Договором №29/10 від 29 жовтня 2021 року не оспорюється сторонами. Разом з цим зазначає, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 визнано недійсним з моменту укладення Договір № 29/10 про поворотну фінансову допомогу від 29.10.2021, та додатковий договір № 1 від 30.12.2021 про внесення змін до договору про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 29.10.2021 № 29/10. Таким чином вважає, що ТОВ "Овруч Стоун" фактично набуло грошові кошти в розмірі наявного боргу в сумі 8 788 462,00грн. та зберегло їх у себе за рахунок ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" без достатньої правової підстави. Посилається на ст. 1212 ЦК України. Вказує, що наявними документами підтверджується наявність у правовідносинах між ТОВ "Овруч Стоун" та ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" всіх трьох необхідних елементів виникнення кондикційних правовідносин - факт набуття ТОВ "Овруч Стоун" майна (грошових коштів в розмірі 8 788 462,00 грн.), факт набуття ТОВ "Овруч Стоун" цього майна саме за рахунок ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (в результаті переказу з рахунку ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на рахунок ТОВ "Овруч Стоун" коштів згідно з платіжними дорученнями), правові підстави виконання зобов`язань ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" та отримання грошових коштів ТОВ "Овруч Стоун" відпали на підставі рішення суду. На підставі викладеного, можна дійти висновку про відсутність між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" та ТОВ "Овруч Стоун" господарських зобов`язань з користування грошовими коштами, а отже достатніх правових підстав для набуття ТОВ "Овруч Стоун" за рахунок ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" 8 788 462,00 грн. Наразі ТОВ "Овруч Стоун" не повернув кошти у розмірі 8 788 462,00грн. одержані та збережені безпідставно, тому вважає, що зазначена сума є заборгованістю Боржника перед ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД".
На підставі зазначеного просить суд визнати грошові вимоги ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" до ТОВ "Овруч Стоун", що складаються з суми 8 783 500,00грн. основного боргу, 4 962,00грн. судових витрат, що загалом становить 8 788 462,00 грн. Грошові вимоги ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" включити до реєстру вимог кредиторів.
ТОВ "Овруч Стоун" згідно відзиву на уточнення зазначає про те, що ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" перераховував кошти саме на виконання умов Договору № 29/10 про поворотну фінансову допомогу від 29.10.2021. Договір № 29/10 про поворотну фінансову допомогу від 29.10.2021 був визнаний недійсним на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 у справі № 906/43/22 (906/366/22), яке набрало законної сили. Враховуючи те, що в даному випадку з одного боку ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" виконало свої зобов`язання за договором, та перерахувало на користь Боржника суму фінансової допомоги, а ТОВ "Овруч Стоун" частково її повернуло, тобто обидві сторони виконали умови Договору, тому дана обставина виключає можливість застосування ст. 1212 ЦК України. Посилається на ст. 22 та ст. 216 ЦК України. Вказує, що ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" не зверталось до ТОВ "Овруч Стоун" щодо повернення у повному обсязі суми фінансової допомоги шляхом надіслання відповідного листа. Також, ТОВ "Овруч Стоун" наголошує, що вимоги ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в розмірі 8788462,00 грн. є поточними вимогами, та повинні пред`являтися до суду після відкриття ліквідаційної процедури, оскільки тільки з 28.02.2023 Договір про поворотну фінансову допомогу від 29.10.2021 № 29/10 та додатковий договір від 30.12.2021 № 1 про внесення змін до договору про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 29.10.2021 N23/10, укладені між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" та ТОВ "Овруч Стоун" визнані недійсними в судовому порядку, то саме з цього моменту у Кредитора виникло право на заявлення своїх грошових вимог до Боржника. На підставі зазначеного просить суд прийняти даний відзив.
Розпорядник майна в засіданні суду 20.06.2023 також зазначив, що вимоги ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в розмірі 8788462,00 грн. є поточними вимогами, та повинні пред`являтися до суду після відкриття ліквідаційної процедури, оскільки тільки з 28.02.2023 Договір про поворотну фінансову допомогу від 29.10.2021 № 29/10 та додатковий договір від 30.12.2021 № 1 про внесення змін до договору про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 29.10.2021 N23/10, укладені між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" та ТОВ "Овруч Стоун" визнані недійсними в судовому порядку, то саме з цього моменту у Кредитора виникло право на заявлення своїх грошових вимог до Боржника.
На підставі зазначеного просить суд відмовити у задоволенні заяви.
Отже предметом розгляду заяви є грошові вимоги до боржника, заявлені в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, в процесі розгляду яких було визнано недійсними договори, на підставі яких були заявлені вимоги.
Суд зазначає про те, що в межах справи про банкрутство №906/43/22 розглядалася заява розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицького А.С. №02-21/1008 від 10.06.2022 про визнання недійсним договору №29/10 від 29.10.2021 та додаткового договору №1 від 30.12.2021 (справа №906/43/22 (906/366/22)).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицького Андрія Сергійовича №02-21/1008 від 10.06.2022 - задоволено; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 29/10 про поворотну фінансову допомогу від 29.10.2021, та додатковий договір № 1 від 30.12.2021 про внесення змін до договору про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 29.10.2021 р. № 29/10 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Овруч Стоун» (код ЄДРПОУ: 38335496, 11114, Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, 1-А) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» (код ЄДРПОУ: 37165945, 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 42, прим. 42/2).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 у цій справі - без змін.
Постановою Верховного суду від 28.02.2023 рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 залишено без змін.
У зазначеному рішенні судом встановлено, що 29.10.2021 між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (далі - Допомогодавець) та ТОВ "Овруч Стоун" (далі - Користувач) було укладено Договір № 29/10 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу (далі по тексту - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Допомогодавець зобов`язується надати у користування Користувачеві поворотну безпроцентну фінансову допомогу, а Користувач зобов`язується повернути її Допомогодавцю в повному розмірі у визначений Договором строк.
Розмір поворотної фінансової допомоги, яка надається Допомогодавцем Користувачеві за цим Договором становить 10 000 000,00грн. (п. 2.1 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору, Допомогодавець зобов`язаний надати Користувачеві поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі, передбаченому п. 2.1 Договору, протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього Договору.
Згідно п.3.2 Договору, поворотна безпроцентна фінансова допомога надається Допомогодавцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Користувача.
Згідно п.3.4 Договору, поворотна безпроцентна фінансова допомога повертається Користувачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок Допомогодавця.
Згідно п. 4.1 Договору, Користувач зобов`язаний повернути Допомогодавцю надану за цим Договором поворотну безпроцентну фінансову допомогу в повному розмірі не пізніше 28.10.2022, включно.
Крім того, відповідно до п. 4.2 Договору визначено, що строк передбачений п.4.1. Договору може бути продовжено за взаємною згодою Сторін.
Згідно п.4.3 Договору, згода Сторін щодо продовження строку надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги повинна в обов`язковому порядку бути оформлена в письмовій формі у вигляді додаткової угоди до цього Договору.
Згідно п.4.5 Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.
29.10.2021 ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" перерахувало на користь ТОВ "Овруч Стоун" 10 000 000,00 грн. на підставі платіжного доручення № 3 від 29.10.2021.
30.12.2021 між Сторонами було підписано Додатковий договір № 1 про внесення змін до договору про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 29.10.2021 №29/10, відповідно до якого внесено зміни та викладено п. 4.1 Договору у наступній редакції: 4.1. Користувач зобов`язаний повернути Допомогодавцю надану за цим Договором поворотну безпроцентну фінансову допомогу в повному розмірі не пізніше 15.01.2022.
Відповідно до платіжного доручення № 1621 від 11.01.2022 ТОВ "Овруч Стоун" перерахувало на користь ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" 1 216 500,00 грн. з призначенням платежу - повернення ЗФД згідно договору № 29/10 від 29.10.2021 без ПДВ.
Отже, з наведеного вбачається, що сторони договору здійснили дії на виконання його умов: з одного боку ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" виконало свої зобов`язання за договором, та перерахувало на користь ТОВ "Овруч Стоун" суму фінансової допомоги, а ТОВ "Овруч Стоун" частково її повернуло, тобто обидві сторони вчинили дії на виконання умов Договору.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Під час розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.
Судом досліджено, що договори були визнані недійсними з наступних підстав:
- укладені без схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені директором з перевищенням повноважень, що тягне за собою визнання такого правочину недійсним;
- договори укладено із заінтересованою особою, тобто укладено з юридичною особою, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, що є підставою для визнання Договорів недійсними на підставі ч. 2 ст. 42 Кодексу про банкрутство.
Так відповідно до ч. 2 ст. 42 Кодексу про банкрутство, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав, зокрема, боржник уклав договір із заінтересованою особою.
Згідно ч.3 ст. 42 Кодексу про банкрутство, у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Тобто, у зазначеній нормі конкретно встановлено порядок дій, які необхідно здійснити сторонам, внаслідок визнання правочину недійсним з підстав ч.2 ст. 42 Кодексу про банкрутство.
Суду не надано доказів звернення кредитора до боржника з вимогою про повернення у повному обсязі суми фінансової допомоги.
Щодо наслідків визнання недійсними договорів, суд зазначає про наступне.
Відповідно до абз. 1 ч. 1ст. 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абз. 2 ч. 1ст. 216 ЦК України).
За змістом частин 1, 2ст. 216 ЦК Україниправовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).
Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно з абз. 2 ч. 5ст. 216 ЦК України), таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.
Тлумаченняст. 216 ЦК Українисвідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину іншій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених вст. 216 ЦК Україниабо особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1ст. 216 ЦК України) застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, чи який визнано недійсним.
Метою проведення реституції є відновлення між сторонами status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, позбавлення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.
Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питанняперебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.
Правилост. 216 ЦК Українизастосовується виключно до сторін правочину.
Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.
Правило статті 216 ЦК України щодо двосторонньої реституції стосується виключно сторін правочину.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Слід вказати, що правила абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України (двостороння реституція) застосовуються тоді, коли обидві сторони здійснили виконання недійсного договору. У тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України, зокрема ст. 1212 ЦК України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №916/1952/17).
Як вже судом встановлено, обидві сторони договору здійснили дії на виконання його умов (ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" перерахувало на користь ТОВ "Овруч Стоун" суму фінансової допомоги, а ТОВ "Овруч Стоун" частково її повернуло), а отже зазначене виключає можливість застосування ст. 1212 ЦК України.
Крім того, суд зазначає про те, що у справі про банкрутство, також є істотним встановлення моменту виникнення грошового зобов`язання, оскільки від цього безпосередньо залежить визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні).
Набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.
Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.01.2021 у справі 916/4181/14.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.02.2022, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно ст. 41 Кодексу про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до ч. 14 ст. 39 Кодексу про банкрутство, з моменту відкриття провадження у справі, зокрема, пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 59 Кодексу про банкрутство, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.
Поточні - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи, що рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 у справі №906/43/22(906/343/22) про визнання недійсними договорів набрало законної 10.01.2023 (дата постанови Північно-західного апеляційного господарського суду), суд дійшов до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", в порядку реституції, виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, а отже є поточними вимогами.
З огляду на зазначене, суд не приймає доводи заявника, так як вони не відповідають чинному законодавству України та практиці Верховного суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Господарським судом враховано висновки про застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду, які стосуються правовідносин у даній справі.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, як конкурсних вимог, тому суд вважає за необхідне в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Агроімпорт ЛТД" від 14.04.2022 про грошові вимоги (з урахуванням уточнення від 02.0202023) відмовити.
Крім того, слід зазначити, що судовий збір, сплачений за розгляд заяви зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, у зв`язку з чим, на підставі статті 129 ГПК України сплата судового збору покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Агроімпорт ЛТД".
Керуючись статтями 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 216 Цивільного кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Агроімпорт ЛТД" від 14.04.2022 про грошові вимоги (з урахуванням уточнення від 02.0202023) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали: 23.06.2023.
Суддя Гнисюк С.Д.
