Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року Справа № 906/43/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 (повний текст - 23.06.2023) у справі №906/43/22 (суддя Гнисюк С.Д.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун"
про банкрутство
за участю представників:
ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" - Лозовський В.М.;
ТОВ "Східгазенерго" та ТОВ "Українська металургійна компанія" - Юрескул Н.С.;
арбітражний керуючий ТОВ "Овруч Стоун" - Козирицький А.С.;
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/43/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Агроімпорт ЛТД" звернулося до господарського суду Житомирської області із заявою від 14.04.2022 про грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун". 02.02.2023 подано уточнення до заяви.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 у справі №906/43/22 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Агроімпорт ЛТД" від 14.04.2022 про грошові вимоги (з урахуванням уточнення від 02.02.2023).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що під час переходу майна у формі грошових коштів від ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» до ТОВ «Овруч Стоун» була відсутня для цього належна правова підстава, набувач збагатився за рахунок кредитора без достатньої підстави, передбаченої законом, іншими правовими актами чи правочином, оскільки такий перехід майна суперечить юридичному змісту правовідношення та не ґрунтується на прямій вказівці закону.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Кредитором здійснено виконання за правочином, визнаним судом недійсним на користь боржника, тобто відбулося виконання за правочином. А відтак, на отримане за нікчемним правочином поширюються правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
Апелянт зазначає, що оскільки ТОВ «Овруч Стоун» частково повернув ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» грошові кошти у сумі 1216500,00, то неповернутими залишаються 8783500,00 грн, які підлягають поверненню на користь кредитора.
Стверджує, що положення ст.1212 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, при цьому боржником було частково повернуто майно, саме за рахунок якого і відбулось збагачення, тому обставини даної справи свідчать про те, що у даному випадку підлягає застосуванню положення ст.1212 Цивільного кодексу України.
При визначенні статусу вимог кредитора до боржника має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника (постанова ВС КГС від 24.07.2020 у справі №904/3060/19).
Зазначає, що вимоги ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» до ТОВ «Овруч Стоун» виникли в момент перерахування грошових коштів, а саме 29.10.2021, позаяк провочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання таких вимог не забезпечено заставою майна боржника, відтак, вимоги є конкурсними.
Також, апелянт не погоджується із посиланням місцевого господарського суду на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №916/1952/17, позаяк такі висновки висловлені за інших обставин справи, тобто не є релевантними.
На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 у справі №906/43/22; визнати грошові вимоги ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" до ТОВ "Овруч Стоун", що складаються з суми 8783500,00 основного боргу, 4962,00 судових витрат, що загалом становить 8788462,00 грн; грошові вимоги ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" включити до реєстру вимог кредиторів.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/43/22 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.
Листом суду апеляційної інстанції від 17.07.2023 матеріали справи №906/43/22 витребовувалися з господарського суду Житомирської області.
28.07.2023 матеріали справи №906/43/22 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 31.07.2023, у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді по справі №906/43/22 - Павлюк І.Ю. у період з 24 липня 2023 по 25 серпня 2023 включно, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/43/22.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/43/22 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 у справі №906/43/22 залишено без руху. Запропоновано скаржнику у строк протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали усунути встановлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази доплати судового збору в розмірі 7443,00 грн.
03.08.2023 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено платіжну інструкцію №5 від 02.08.2023 про сплату судового збору у розмірі 7443,00 грн.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 08.08.2023, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді члена колегії по справі №906/43/22 Тимошенка О.М., призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №906/43/22.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/43/22 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 у справі №906/43/22, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 20.09.2023 об 12:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 01.09.2023 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.
28.08.2023 до суду від арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицького А.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Арбітражний керуючий погоджується з висновком суду першої інстанції, що правила абз.1 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України (двостороння реституція) застосовуються тоді, коли обидві сторони здійснили виконання недійсного договору. У тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 Цивільного кодексу України, зокрема ст.1212 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові від 14.05.2020 у справі №916/1952/17). З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку, що в даному випадку підлягає застосуванню реституція.
Оскільки вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", в порядку реституції, виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, тому є поточними вимогами. З даною позицією суду повністю погоджується розпорядник майна.
Щодо посилання ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» на постанову Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/866/20, то розпорядник майна зазначає, що згідно ст.1 КУзПБ визначено, що поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Також арбітражний керуючий погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки рішення господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 у справі №906/43/22(906/343/22) про визнання недійсними договорів набрало законної 10.01.2023, то вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", в порядку реституції, виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, а отже є поточними вимогами. Отже, строк виконання зобов`язань боржника є таким, що настав після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Овруч Стоун» (08.02.2022), тому посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/866/20 та аналогічні постанови не повинні прийматись судом апеляційної інстанції до уваги.
На підставі викладеного арбітражний керуючий просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» та залишити в силі ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 у справі №906/43/22.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.09.2023, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Крейбух О.Г. з 18.09.2023 по 06.10.2023, призначено заміну судді - члена колегії у справі.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/43/22 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк В.В., суддя Коломис В.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 у справі №906/43/22 прийнято до провадження у складі суду: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В.
Ухвалою від 20.09.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.10.2023 об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4(ВКЗ).
У судових засіданнях суду апеляційної інстанції 20.09.2023, 18.10.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про визнання грошових вимог.
Арбітражний керуючий ТОВ "Овруч Стоун", а також представник ТОВ "Східгазенерго" та ТОВ "Українська металургійна компанія." заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, а також надали пояснення по справі. Просили ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Як передбачено частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
За приписами ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" подана з пропуском строку, встановленого ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.47 Кодексу про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.
У своїй заяві (з урахуванням уточнення від 02.02.2023) ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" посилається на те, що 29.10.2021 між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (Допомогодавець) та ТОВ "Овруч Стоун" (Користувач) було укладено Договір №29/10 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу. Допомогодавець виконав свої зобов`язання за Договором №29/10 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу перерахувавши грошові кошти Користувачеві в сумі 10000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 29.10.2021 та листом від 29.10.2021 №29-10/1. Користувач частково виконав свої зобов`язання за Договором №29/10 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу повернувши Допомогодавцю грошові кошти у сумі 1216500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1621 від 11.01.2022. 14.01.2022 між Користувачем та Допомогодавцем було укладено Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 29.10.2021-14.01.2022 між ТОВ "Овруч Стоун" і ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" за договором №29/10 від 29.10.2021, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Овруч Стоун" перед ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" складає 8783500,00грн. Разом з цим зазначає, що рішенням господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 визнано недійсним з моменту укладення Договір №29/10 про поворотну фінансову допомогу від 29.10.2021, та додатковий договір №1 від 30.12.2021 про внесення змін до договору про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 29.10.2021 №29/10. Таким чином вважає, що ТОВ "Овруч Стоун" фактично набуло грошові кошти в розмірі наявного боргу в сумі 8788462,00грн та зберегло їх у себе за рахунок ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" без достатньої правової підстави. Посилається на ст.1212 ЦК України. Вказує, що наявними документами підтверджується наявність у правовідносинах між ТОВ "Овруч Стоун" та ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" всіх трьох необхідних елементів виникнення кондикційних правовідносин. Тому стверджує про відсутність між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" та ТОВ "Овруч Стоун" господарських зобов`язань з користування грошовими коштами, а отже достатніх правових підстав для набуття ТОВ "Овруч Стоун" за рахунок ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" 8788462,00 грн. Наразі ТОВ "Овруч Стоун" не повернув кошти у розмірі 8788462,00грн одержані та збережені безпідставно, тому вважає, що зазначена сума є заборгованістю Боржника перед ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД".
На підставі зазначеного просив суд першої інстанції визнати грошові вимоги ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" до ТОВ "Овруч Стоун", що складаються з суми 8783500,00грн основного боргу, 4962,00грн судових витрат, та включити до реєстру вимог кредиторів.
Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанії, предметом розгляду заяви є грошові вимоги до боржника, заявлені в порядку ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, в процесі розгляду яких було визнано недійсними договори, на підставі яких були заявлені вимоги.
Як було встановлено судом, у межах справи про банкрутство №906/43/22 розглядалася заява розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицького А.С. №02-21/1008 від 10.06.2022 про визнання недійсним договору №29/10 від 29.10.2021 та додаткового договору №1 від 30.12.2021 (справа №906/43/22 (906/366/22)).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицького Андрія Сергійовича №02-21/1008 від 10.06.2022 - задоволено; визнано недійсним з моменту укладення Договір №29/10 про поворотну фінансову допомогу від 29.10.2021, та додатковий договір №1 від 30.12.2021 про внесення змін до договору про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 29.10.2021 №29/10 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Овруч Стоун» (код ЄДРПОУ: 38335496, 11114, Житомирська область, Овруцький район, смт.Першотравневе, вул.Кварцитників, 1-А) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» (код ЄДРПОУ: 37165945, 03143, м.Київ, вул.Метрологічна, 42, прим.42/2).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 у цій справі - без змін.
Постановою Верховного Суду від 28.02.2023 рішення господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 залишено без змін.
У зазначеному рішенні судом встановлено, що 29.10.2021 між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (далі - Допомогодавець) та ТОВ "Овруч Стоун" (далі - Користувач) було укладено Договір №29/10 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу (далі по тексту - Договір), відповідно до п.1.1 якого Допомогодавець зобов`язується надати у користування Користувачеві поворотну безпроцентну фінансову допомогу, а Користувач зобов`язується повернути її Допомогодавцю в повному розмірі у визначений Договором строк.
Розмір поворотної фінансової допомоги, яка надається Допомогодавцем Користувачеві за цим Договором становить 10000000,00грн (п.2.1 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору, Допомогодавець зобов`язаний надати Користувачеві поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі, передбаченому п.2.1 Договору, протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього Договору.
Відповідно до п.3.2 Договору, поворотна безпроцентна фінансова допомога надається Допомогодавцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Користувача.
Пунктом 3.4 Договору погоджено, що поворотна безпроцентна фінансова допомога повертається Користувачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок Допомогодавця.
Згідно п. 4.1 Договору, Користувач зобов`язаний повернути Допомогодавцю надану за цим Договором поворотну безпроцентну фінансову допомогу в повному розмірі не пізніше 28.10.2022, включно.
Крім того, відповідно до п.4.2 Договору визначено, що строк передбачений п.4.1. Договору може бути продовжено за взаємною згодою Сторін.
Як передбачено п.4.3 Договору, згода Сторін щодо продовження строку надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги повинна в обов`язковому порядку бути оформлена в письмовій формі у вигляді додаткової угоди до цього Договору.
Згідно пункту 4.5 даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.
29.10.2021 ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" перерахувало на користь ТОВ "Овруч Стоун" 10000000,00 грн на підставі платіжного доручення №3 від 29.10.2021.
30.12.2021 між Сторонами було підписано Додатковий договір №1 про внесення змін до договору про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 29.10.2021 №29/10, відповідно до якого внесено зміни та викладено п. 4.1 Договору у наступній редакції: 4.1. Користувач зобов`язаний повернути Допомогодавцю надану за цим Договором поворотну безпроцентну фінансову допомогу в повному розмірі не пізніше 15.01.2022.
Відповідно до платіжного доручення №1621 від 11.01.2022 ТОВ "Овруч Стоун" перерахувало на користь ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" 1216500,00 грн. з призначенням платежу - повернення ЗФД згідно договору № 29/10 від 29.10.2021 без ПДВ.
Із встановленого вище вбачається, що сторони договору здійснили дії на виконання його умов: з одного боку ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" виконало свої зобов`язання за договором, та перерахувало на користь ТОВ "Овруч Стоун" суму фінансової допомоги, а ТОВ "Овруч Стоун" частково її повернуло, тобто обидві сторони вчинили дії на виконання умов Договору.
Як вірно відмічено судом першої інстанції, стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Під час розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.
Як вбачається з рішень по справі №906/43/22 (906/366/22), що договори були визнані недійсними з наступних підстав:
- укладені без схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені директором з перевищенням повноважень, що тягне за собою визнання такого правочину недійсним;
- договори укладено із заінтересованою особою, тобто укладено з юридичною особою, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, що є підставою для визнання Договорів недійсними на підставі ч.2 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав, зокрема, боржник уклав договір із заінтересованою особою.
Згідно ч.3 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Тобто, у зазначеній нормі конкретно встановлено порядок дій, які необхідно здійснити сторонам внаслідок визнання правочину недійсним з підстав ч.2 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Кредитором не було надано доказів звернення до боржника з вимогою про повернення у повному обсязі суми фінансової допомоги.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абз.1 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абз.2 ч.1 ст.216 ЦК України).
За змістом частин 1, 2 ст.216 Цивільного кодексу України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).
Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно з абз.2 ч.5 ст.216 ЦК України), таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.
Аналіз положень ст.216 Цивільного кодексу України приводить до висновку, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків.
Крім цього, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину іншій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в ст.216 Цивільного кодексу України або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК України) застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, чи який визнано недійсним.
Метою проведення реституції є відновлення між сторонами status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, позбавлення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.
Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.
Правило ст.216 Цивільного кодексу України застосовується виключно до сторін правочину.
Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.
Правило статті 216 Цивільного кодексу України щодо двосторонньої реституції стосується виключно сторін правочину.
При цьому, відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Правила абз.1 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України (двостороння реституція) застосовуються тоді, коли обидві сторони здійснили виконання недійсного договору. У тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України, зокрема ст.1212 ЦК України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №916/1952/17).
Як встановлено вище, обидві сторони договору здійснили дії на виконання його умов - ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" перерахувало на користь ТОВ "Овруч Стоун" суму фінансової допомоги, а ТОВ "Овруч Стоун" частково її повернуло.
Тому, як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначене вище виключає можливість застосування ст.1212 Цивільного кодексу України.
Крім цього, у справі про банкрутство, також є істотним встановлення моменту виникнення грошового зобов`язання, оскільки від цього безпосередньо залежить визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні).
Набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.
Відповідний висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство від 16.01.2021 у справі №916/4181/14.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.02.2022, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно ст. 41 Кодексу про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до ч.14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі, зокрема, пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.
Поточні - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Рішення господарського суду Житомирської області від 20.10.2022 у справі №906/43/22(906/343/22) про визнання недійсними договорів набрало законної 10.01.2023 (дата постанови Північно-західного апеляційного господарського суду).
Як вірно зазначив суд першої інстанції, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в порядку реституції виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, отже - є поточними вимогами.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Агроімпорт ЛТД" від 14.04.2022 про грошові вимоги (з урахуванням уточнення від 02.02.2023), та в результаті - відмову у її задоволенні.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.
Згідно ч.1 чт.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 у справі №906/43/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" - без задоволення.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 у справі №906/43/22 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 23.10.2023.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.
