Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №289/2107/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2023 року. Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар
судового засідання ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника обвинуваченого -
адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , в межах судового розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_11 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2022 року, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження №289/2107/20 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_11 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2022 року.
Цим же вироком ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та заборонено обвинуваченому залишати житло за адресою АДРЕСА_1 - цілодобово на 60 днів починаючи з 17 лютого 2022 і до 17 квітня 2022, але не більше чим до набрання вироку законної сили.
Постановою Верховного суду від 05.04.2023, ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30.05.2023, ОСОБА_8 вищевказаний запобіжний захід у виді тримання під вартою змінено на цілодобовий домашній арешт.
17.07.2023, до Житомирського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .
Свої вимоги прокурор ОСОБА_10 аргументує тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, не зникли, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії строку вищевказаного запобіжного заходу.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, які стосуються вирішення питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала вищевказані вимоги клопотання прокурора ОСОБА_10 , а також доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , які заперечили проти їх задоволення, апеляційний суд вважає, що клопотання прокурора ОСОБА_10 підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно положень ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ч.1, 6 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Згідно матеріалів провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
З урахуванням наведеного, в тому числі суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання його винним існують ризики, шо останній може ухилятись від суду, впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
При цьому, будь -яких даних про те, що вказані ризики зменшились апеляційним судом не встановлено.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків або повторного вчинення злочинів.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід продовжити дію раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки підстави застосування відносно останнього менш суворих запобіжних заходів відсутні.
Керуючись ст.ст. 181, 331, 401, 404,
у х в а л и в:
Клопотання прокурора ОСОБА_10 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу, у виді цілодобового домашнього арешту на 60 діб, до 15 вересня 2023 року, включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
