УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/6169/23 Головуючий у 1-й інст. Шкиря В. М.
Категорія 57 Доповідач Борисюк Р. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2023 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря
судового засідання Гарбузюк Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/6169/23 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист цивільного права та інтересу при розгляді позовних заяв,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 28 червня 2023 року,постановлену підголовуванням суддіШкиря В.М.у м.Житомирі,
в с т а н о в и в :
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом, в якому просила відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 170 000 грн, заподіяну під час розгляду Корольовським та Богунським районними судами м. Житомира її позовних заяв у цивільних справах №296/5583/21, №296/1693/20, №296/262/22.
В обґрунтування позову посилається на те, що представником виконавчого комітету Житомирської міської ради у цивільних справах №296/5583/21, №296/1693/20, №296/262/22 допущено 17 порушень законодавства під час оформлення і видачі довіреностей для участі у вказаних справах.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 28 червня 2023 року у відкритті провадження відмовлено.
У поданійапеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.На думку апелянта ухвала незаконна, постановлена з істотним порушенням норм процесуального права.Зокрема зазначає, щосудом першої інстанції незаконно було відмовлено позивачу у доступі до правосуддя, чим порушено її право на судовий захист та норми ст. ст. 55, 56, 124 Конституції України, ч.1, 3 ст. 2, ст. 4 ЦПК України та ч.1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.1 ст.15, ст.16, ч.1 ст. 27 ЦК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення з огляду на наступне.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду мотивуючи таким.
Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За положеннямист. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1статті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч.1ст.19 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного Кодексукожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається устатті 16 ЦК України.
Законодавець у ч. 1ст. 16 ЦКвстановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Частиною 2 статті 16 ЦКвстановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Таким чином, правом звернення до суду із позовом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів та, відповідно, таке цивільне право або інтерес може бути захищено судом у спосіб, який, зокрема, не суперечить чинному законодавству, договору та має бути ефективним.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , вимоги про відшкодування шкоди обґрунтовуються допущеними порушеннями законодавства щодо оформлення та видачі довіреностей на представництво інтересів представником виконавчого комітету Житомирської міської ради під час розгляду цивільних справ №296/5583/21, №296/1693/20, №296/262/22.
Варто зазначити, що чинним законодавством не передбачено такого способу захисту як подання позовної заяви з вимогами про відшкодування моральної шкоди, завданої оформленням та виданням довіреностей на представництво інтересів представником виконавчого комітету Житомирської міської ради під час розгляду цивільних справ №296/5583/21, №296/1693/20, №296/262/22.
Відповідно до ст. 179 ЦПК Українипозивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення у відповіді на відзив.
Також статтею 182ЦПК України врегульовано процесуальне право учасників справи подавати при розгляді справи судом заяви, клопотання і заперечення проти заяв і клопотань, в яких вони викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.
Розглядаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що порушення порядку оформлення, видачі, тощо відповідачем в межах конкретної справи довіреності на представництво інтересів не можна визнати шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й така шкода не може бути стягнута за позовною вимогою в іншому провадженні.
Таким чином, відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведених вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі наведених норм процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального та процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції.
Відповідно дост. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 28 червня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
