Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
Іменем України
№ 183/4479/23 № 1-кп/610/35/2023м. Балаклія15 вересня 2023 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4 (відеоконференція),
захисника: ОСОБА_5 (відеоконференція),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
в с т а н о в и в:
Прокурор заявила клопотання про продовження тримання обвинуваченої під вартою для запобігання спробам: переховуватися від суду;незаконно впливатина свідківу цьому кримінальному провадженні.
Обвинувачена і захисник заперечували проти задоволення клопотання. Посилалися на відсутність ризиків, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, сприяння досудовому розслідуванню. Просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 21.02.2023 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалами Новомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 19.04.2023, 31.05.2023, 27.07.2023 продовжено строк тримання під вартою до 22 вересня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
До Балаклійського районного суду Харківської області кримінальне провадження надійшло 10.08.2023.
Найближча можлива дата наступного судового засідання 17.10.2023, вже після закінчення строку тримання обвинуваченої під вартою.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від органів досудового розслідування суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань у кримінальному провадженні - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань тощо.
Хоча обвинувачена до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, але ці самі обставини існували і на час інкримінованого їй злочину.
За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Переконання про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику ґрунтується на: тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, а це особливо тяжкий злочин, спричинив смерть людини, карається позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, вчинений на ґрунті пияцтва.
Відповідно усталеноїпрактики Європейськогосуду зправ людини,право людинина свободує основоположним,але неабсолютним таможе бутиобмежено зогляду насуспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Це рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Інші позитивні дані про особу обвинуваченої цього висновку не спростовують. Не надано доказів того, що за станом здоров`я обвинувачена не може утримуватись під вартою або у тих умовах, за потреби, їй не може бути надана кваліфікована медична допомога.
Продовження строку тримання під вартою необхідно для забезпечення здійснення судового провадження, яке з об`єктивних причин не закінчено на даний час.
Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, на сьогоднішній час не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-190, 331 КПК України,
п о с т а н о в и в:
1.Клопотання прокурора задовольнити повністю.
2.Обвинуваченій ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) продовжити строк тримання під вартою до 10 листопада 2023 року включно , без визначення розміру застави.
3.Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої і захисника про зміну запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_1
