ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2023 р. Справа№ 910/14524/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.
за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання
від позивача: Носик Богдан Миколайович (поза межами суду);
від відповідача: Касьянов Максим Генадійович (поза межами суду);
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023
у справі № 910/14524/22 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Корпорації "ТСМ Груп"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
про стягнення 7 149 465 грн 06 коп,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на користь Корпорації "ТСМ Груп" витрати на правничу допомогу у розмірі 57 000 (п`ятдесят сім) грн 00 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22 та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами до 1000,00 грн.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
На думку скаржника, вартість послуг на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; наявна мінімальна кількість підготовлених документів, які подані до справи; проведено мінімум аналітичної роботи адвоката; витрати на правову допомогу не спів мірні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надані послуги, ціною позову, значенням справи для сторони; незначна складність справи; відсутній публічний інтерес до справи.
Також відповідач вважає, що заявлена сума послуг на правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності. Позивачем, відповідно до ст. 74 ГПК України не надано доказів, які б довели, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін, а отже, вони не підлягають стягненню з відповідача.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що позивачем виконано умови, наявність яких, відповідно до закону та судової практики, обумовлювало винесення рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
На думку позивача, жодних заперечень щодо здійсненої судом оцінки наявних в матеріалах справи доказів фактичного понесення витрат на надання правової допомоги відповідач в своїй апеляційній скарзі не наводить, що свідчить про безпідставність її доводів.
Позивач наголошує на тому, що сторони договору про надання правничої допомоги від 05.08.2021 визначили вартість послуг про надання професійної правничої допомоги в Специфікації № 14 від 29.11.2022 в сумі 57 000,00 грн саме як фіксований гонорар, який не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, у зв`язку із чим вартість вказаних послуг є визначеною.
Також позивач у відзиві на апеляційну скаргу заявив, що витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на додаткове рішення у справі № 910/14524/22 складають 8 000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, докази на підтвердження витрат будуть подані позивачем в строки та в порядку, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу передачі судової справи № 910/1043/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція". Призначено до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22 в засіданні 01.08.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 задоволено заяву представника Корпорації "ТСМ Груп" (Носика Б.М.) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення «Easycon».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 заяву про самовідвід судді Майданевича Анатолія Григоровича від розгляду справи №910/14524/22 задоволено. Матеріали справи № 910/14524/22 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023, справу № 910/14524/22 передано колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ходаківська І.П., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 прийнято справу № 910/14524/22 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ходаківська І.П., Ткаченко Б.О. Розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22 призначено на 05.09.2023.
Згідно з протоколом передачі судової справи між суддями від 04.09.2023, для розгляду справи № 910/14524/22 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 прийнято справу № 910/14524/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 клопотання представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" про відкладення судового засідання задоволено частково. Відкладено розгляд справи № 910/14524/22 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 на 26.09.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 задоволено заяву представника Корпорації "ТСМ Груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення «Easycon».
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 задоволено частково клопотання представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" про відкладення судового засідання. Відкладено розгляд справи № 910/14524/22 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 на 24.10.2023.
Враховуючи викладене, воєнний стан та обмеження, спричинені цим станом, враховуючи зміни колегії суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/14524/22 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/14524/22 позов задоволено частково, з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на користь Корпорації "ТСМ Груп" стягнуто основний борг в розмірі 2 012 833,59 грн, 342 388,33 грн пені, 441 024,37 грн 3% річних, 1 265 163,54 грн інфляційних втрат, 6 560,22 грн штрафу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 241,98 грн.
01.05.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Корпорація "ТСМ Груп" надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення.
Згідно із попереднім розрахунком позовних вимог, наведеного у позовній заяві, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 57 000,00 грн.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 05.08.2021, укладеного Корпорацією "ТСМ Груп" (клієнт) з адвокатським об`єднанням "Віннерлекс" (адвокатське об`єднання), копію специфікацію № 14 від 29.11.2022, копію рахунку на оплату юридичних послуг від 29.11.2022, копію платіжного доручення № 684 від 02.12.2022, копію акту приймання-передачі послуг станом на 21.04.2023, копію звіту про надання правничої допомоги станом на 21.04.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1324113 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2271 від 14.02.2011.
Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги № 06/09/21 від 06.09.2021 адвокат адвокатське об`єднання зобов`язалось здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порідку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язався оплатити відповідно до умов договору надану правову допомогу та витрати, пов`язані з виконанням договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору конкретний вид та обсяг правової допомогу за договором сторонами зазначається в специфікації, що є невід`ємним додатком до договору, яка відображає доручення клієнта адвокатському об`єднанню на надання певної правової допомоги та її вартість відповідно до такого обсягу.
У відповідності до Специфікації № 14 від 29.11.2022, що є додатком № 4 до договору, визначено наступний склад правової допомоги: надання професійної правничої допомоги під час розгляду Господарським судом міста Києва спору про стягнення основної заборгованості по договору № 04/19 від 01.03.2019 (реєстраційний № 04/19/2012308-19-05286 від 05.04.2019) на виконання комплексу робіт, в т.ч. зі складання позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних документів, а також надання професійної правничої допомоги у судових засіданнях. Встановлено фіксований розмір гонорару за допомогу в сумі 57 000,00 грн.
Відповідно до пункту 4.2 договору сторони погоджують, що обчислення та сплата гонорару (вартості послуг) за договором буде здійснюватися відповідно до Специфікації та складених на підставі неї рахунків. При цьому клієнт зобов`язується здійснити попередню виплату гонорару (вартості послуг) адвокатського об`єднання у розмірі оплати 100% вартості правової допомоги, обчисленої у Специфікації.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на користь Корпорації "ТСМ Груп" витрати на правничу допомогу у розмірі 57 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо відсутності підстав для скасування чи зміни додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у даній справі, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 3-5 ст. 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Як вже зазначалось, на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 05.08.2021, укладеного Корпорацією "ТСМ Груп" (клієнт) з адвокатським об`єднанням "Віннерлекс" (адвокатське об`єднання), копію специфікацію № 14 від 29.11.2022, копію рахунку на оплату юридичних послуг від 29.11.2022, копію платіжного доручення № 684 від 02.12.2022, копію акту приймання-передачі послуг станом на 21.04.2023, копію звіту про надання правничої допомоги станом на 21.04.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1324113 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2271 від 14.02.2011.
Тобто, позивачем підтверджено належними доказами заявлений розмір судових витрат.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду враховуючи підтвердження позивачем доказами, наявними у матеріалах справи, заявлений розмір судових витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, з урахуванням середнього розміру заробітної плати та ціни позову, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 910/14522/22 підлягає задоволенню, а стягненню з позивача на користь позивача підлягає 57 000,00 грн судових витрат.
Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції.
При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у господарському суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується і доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару (як у даному випадку) сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ №922/1964/21). Проте відповідач в даному випадку цього не довів.
Крім цього, посилаючись на невідповідність заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу критеріям реальності та розумності, а також необхідність її зменшення до 1000 грн, скаржник не наводить жодного обґрунтування цієї суми витрат на правничу допомогу, не зазначає жодних заперечень стосовно здійсненої судом оцінки наявних в матеріалах справи доказів фактичного понесення позивачем витрат на надання правової допомоги у заявленому до стягнення розмірі.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 910/1963/22.
Таким чином, скаржником не доведено необґрунтованості та неспівмірності витрат, не надано таких доказів до матеріалів справи, водночас сама лише незгода скаржника з наданою господарським судом першої інстанції оцінкою обставин справи та відповідних доказів не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням норм права.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин справи та висновків місцевого суду, а отже колегією суддів відхиляються.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято відповідно до вимог процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/14524/22 залишити без змін.
3. Справу № 910/14524/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Текст постанови складено та підписано 27.11.2023, зокрема, у зв`язку із знаходженням колегії суддів на підготовці для підтримання кваліфікації у НСШУ з 13.11.2023 по 17.11.2023, перебування суддів Ткаченка Б.О. (08.11.2023 та 10.11.2023) та Гаврилюка О.М. (23.11.2023) у відпустках.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко
