УХВАЛА
07 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14524/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Плотницька Н.Б.)
від 20.04.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.)
від 24.10.2023
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Плотницька Н.Б.)
від 10.05.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.)
від 24.10.2023
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.)
від 27.11.2023
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.)
від 28.11.2023
у справі № 910/14524/22
за позовом Корпорації "ТСМ Груп"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
про стягнення 7 149 465,06 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Носик Б.М.
відповідача - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
Корпорація "ТСМ Груп" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС") про стягнення з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог 7 149 465,06 грн заборгованості за договором на виконання комплексу робіт, в тому числі 2 012 833,59 грн основного боргу, 3 423 883,34 грн пені 441 024,37 грн 3% річних, 1 265 163,54 грн інфляційних втрат та 6 560,22 грн штрафу. Також Корпорація "ТСМ Груп" просила відповідно до вимог частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України зазначити в рішенні про нарахування 3% річних та пені на суму боргу до моменту виконання рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору на виконання комплексу робіт від 01.03.2019 № 04/19 (від 05.04.2019 № 04/19/2012308-19-05286) належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість, на яку позивачем також нараховано суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/14524/22 позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на користь Корпорації "ТСМ Груп" основний борг у розмірі 2 012 833,59 грн, 342 388,33 грн пені, 441 024,37 грн 3% річних, 1 265 163,54 грн інфляційних втрат, 6 560,22 грн штрафу.
Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/14524/22, в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховано 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 04.02.2023 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на користь Корпорації "ТСМ Груп".
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 в справі № 910/14524/22, в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати пеню на фактичну (не сплачену) суму основного боргу з урахуванням зменшення розміру пені на 90 %, починаючи з 04.02.2023 до повної сплати суми основного боргу, але не довше ніж до дати скасування дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Розрахунок пені здійснювати за формулою: С х О х Д : К : 100 (де: С - несплачена сума основного боргу; О - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість).
За наслідком розгляду даного спору, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з того, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими, оскільки відповідачем допущено порушення виконання зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт. При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення присудженої до стягнення пені на 90 %.
Також місцевий господарський суд визнав за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу в порядку частини другої статті 231 Господарського кодексу України.
Крім цього, суд вказав на можливість нарахування 3% річних та пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 04.02.2023 до моменту повної оплати основного боргу за наведеними у резолютивній частині рішення формулами відповідно до частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/14524/22 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, погодився із висновками суду в повній мірі.
Також суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого суду стосовно задоволення вимоги позову щодо можливості нарахування 3% річних та пені до повного виконання рішення в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши при цьому, що застосування цих положень сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач уникне необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів та пені за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
Також додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/14524/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, стягнуто з АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 57 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковими постановами Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 та від 28.11.2023 у справі №910/14524/22 стягнуто з АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 4 800,00 грн та 10 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №910/14524/22, АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині стягнення 3% річних та штрафу, а також в частині задоволення вимоги позову щодо можливості нарахування 3% річних та пені до повного виконання рішення в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, та в цих частинах прийняти нове рішення про відмову у їх задоволенні.
Також АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, та на додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 та від 28.11.2023 у справі №910/14524/22.
Одним із питань, яке постало перед Верховним Судом у цій справі, є питання застосування частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник у касаційній скарзі зазначив про неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України та помилково вирішено здійснювати нарахування до моменту виконання рішення одночасно відсотків (3% річних) і пені.
Стаття 238 Господарського процесуального кодексу України визначає зміст судового рішення та встановлює, що саме повинно/може бути зазначено в судовому рішенні.
Згідно із частиною десятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Аналогічна норма закріплена і в Цивільному процесуальному кодексі України. Так, відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Подальша реалізація частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, частин десятої та одинадцятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України, після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у частинах одинадцятій - дванадцятій статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
На думку колегії суддів, положення частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення. З огляду на що, за переконанням колегії, суд, з врахуванням задоволених вимог, не позбавлений здійснити нарахування одночасно і відсотків, і пені.
Такий підхід дозволить досягнути низку позитивних результатів, зокрема, стимулювання боржника до виконання рішення; визначеність для сторін, перш за все для боржника, стосовно розміру боргу і нарахувань та усунення ситуацій, у яких поки боржник розраховується за судовим рішенням, формується новий обсяг боргу, який кредитор обліковує окремо і в майбутньому заявить; процесуальна економія, оскільки усуваються наступні позови кредитора, які можуть бути спричинені затримкою погашення боргу.
Разом з тим, дослідивши наявну практику Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень частин десятої та одинадцятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України (аналогічні частині десятій статті 238 Господарського процесуального кодексу України), викладену у постанові від 02.02.2022 у справі №203/1330/20, колегією суддів встановлено протилежну позицію, відповідно до якої Касаційний цивільний суд вказав про можливість нарахування або відсотків, або пені, що обмежує права кредитора та нівелює принцип процесуальної економії, оскільки кредитор не позбавляється права в подальшому звернутися з позовом щодо стягнення відповідних нарахувань у випадку несвоєчасного виконання рішення.
Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абз.1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).
Відповідно до частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Згідно із частиною першою статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
З метою формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає за необхідне відступити від наведеного висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.02.2022 у справі №203/1330/20 щодо застосування частин десятої та одинадцятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України (частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України), щодо не можливості за результатами прийнятого рішення одночасного нарахування відсотків та пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи № 910/14524/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Передати справу №910/14524/22 разом з касаційними скаргами Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, а також на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, та на додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 та від 28.11.2023, на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова
