Справа № 761/36941/20
Провадження № 4-с/761/140/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Мальцева Д.О.
при секретарі: Панчоха Д.А.
представник скаржника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач ОСОБА_2 на дії органу ДВС,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - скаржник) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із скаргою.
В скарзі заявник просить:
1. Визнати протиправними дії та бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі в.о. начальника відділу Наталії Андросович у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2 при прийнятті рішення про відмову у зупиненні виконавчого провадження НОМЕР_2, оформлене листом від 26.04.2023.
2. Скасувати прийняте виконуючою обов`язки начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Наталією Андросович рішення про відмову у зупиненні виконавчого провадженні НОМЕР_2, оформлене листом від 26.04.2023.
3. Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Олександра Полінкевича зупинити виконавче провадження НОМЕР_2, яке перебуває на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з примусового виконання виконавчого листа №761/36941/20, виданого 29.03.2023 Шевченківським районним судом м.Києва, до прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 24.04.2023р., поданого до Київського апеляційного суду, про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 06.04.2023р. старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем О.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення з уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги при звільненні, компенсації за невикористану щорічну відпустку, компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку. Загальна сума стягнення 532 151,15 грн. та судового збору 840,80 грн.
При цьому, щодо особистих даних боржника у виконавчому документі та постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що боржником у виконавчому провадженні є «Уповноважена особа ФГВФО на здійснення ліквідації приватного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» ОСОБА_1». Також, зазначений особистий РНОКПП ОСОБА_1 як фізичної особи та адреса місцезнаходження юридичної особи - вул. Січових Стрільців, 17.
У зв`язку з чим, скаржником 24.04.2023р. подано заяву про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_2 та відкладення виконавчих дій.
У відповідь на вказану заяву надійшов лист від 26.04.2023 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відмову в зупиненні виконавчого провадження НОМЕР_2.
З огляду на зазначене, скаржник звернувся до суду із вказаною скаргою.
18.05.2023 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали скарги передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
23.05.2023 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 04.07.2023 витребувано у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) за адресою: 04032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 06.04.2023 року.
Ухвалою суду від 24.08.2023 повторно витребувано у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) за адресою: 04032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 06.04.2023 року.
На виконання вимог ухвали суду від 24.08.2023 надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 06.04.2023 року.
Ухвалою суду від 04.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач ОСОБА_2 на дії органу ДВС до закінчення перегляду Верховним Судом у касаційному порядку постанови КАС від 23.11.2022 року по справі № 761/36941/20.
Представник скаржника у судовому засіданні вимоги скарги підтримала та просила задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В силу положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З огляду на наведене, суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності інших учасників справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частина 2 та 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає права та обов`язки державного виконавця.
Суд, перевіряючи матеріали скарги на предмет обґрунтованості, дійшов наступного висновку.
Як вбачається зі скарги, 06.04.2023р. старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем О.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення з уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 464 651,16 грн., з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів; вихідної допомоги при звільненні в сумі 45 000,00 грн., з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів; компенсації за невикористану щорічну відпустку в сумі 17 045,45 грн., з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів; компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку в сумі 5 454,54 грн., з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів.
Загальна сума стягнення 532 151,15 грн. та судового збору 840,80 грн.
Виконавче провадження відкрито на підставі Постанови Київського апеляційного суду від 23.11.2022 у справі № 761/36941/20 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заробітної плати, зобов`язання видати копію наказу про звільнення, внесення записів у трудову книжку.
Зазначеною Постановою Київського апеляційного суду від 23.11.2022 у справі № 761/36941/20 частково скасовано рішення суду першої інстанції - Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.08.2021 року та ухвалено нове рішення, згідно якого:
«Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року в частині позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та в частині розподілу судових витрат скасувати.
Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Укрінбанк» ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 464 651,16 грн, з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів, вихідну допомогу при звільненні в сумі 45 000,00 грн, з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів, компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 17 045,45 грн, з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів; компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку в сумі 5 454,54 грн, з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів.
Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Укрінбанк» ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп.
Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Укрінбанк» ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 5 321 грн 51 коп.»
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23.02.2023 щодо виправлення описки в судовому рішенні викладено четвертий абзац резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 23.11.2022 в наступній редакції:
«Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Укрінбанк» ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні».
На підставі вказаного судового рішення видано виконавчий документ та відкрито виконавче провадження.
При цьому, щодо особистих даних боржника у виконавчому документі та постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що боржником у виконавчому провадженні є «Уповноважена особа ФГВФО на здійснення ліквідації приватного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» ОСОБА_1». Також, зазначений особистий РНОКПП ОСОБА_1 як фізичної особи та адреса місцезнаходження юридичної особи - вул. Січових Стрільців, 17.
Згідно з витягу з АСВП в розділі «боржник» зазначено «фізична особа», тобто уповноважена особа ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ «Український інноваційний банк» з ринку ОСОБА_1 у виконавчому провадженні виступає боржником особисто як фізична особа.
З урахуванням того, що за змістом мотивувальної частини судового рішення та за сутністю правовідносин позивачка перебувала у трудових відносинах з юридичною особою - ПАТ «Український інноваційний банк», код 05839888, а не з фізичною особою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , скаржником було подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником - з фізичної особи ОСОБА_1 на юридичну особу ПАТ «Український інноваційний банк».
У зв`язку з чим, скаржником 24.04.2023р. подано заяву про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_2 та відкладення виконавчих дій.
У відповідь на вказану заяву 04.05.2023 на адресу вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, надійшов лист від 26.04.2023 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відмову в зупиненні виконавчого провадження НОМЕР_2.
Вказаний лист підписано в.о. начальника відділу Наталією Андросович.
Відповідно, усі наслідки примусового виконання судового рішення: арешт майна, примусове звернення стягнення, інші обмеження покладаються на скаржника особисто.
Згідно ст. 96 ЦК України, «юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями», а отже, майнові зобов`язання юридичної особи не можуть бути покладені на фізичну особу - її керівника.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
На підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.08.2020р. №1485 продовжено процедуру виведення ПАТ «УКРІНБАНК» (на теперішній час найменування «Українська інноваційна компанія») код за ЄДРПОУ 05839888 з ринку із урахуванням вимог закону №590 та відповідно до частини п`ятої ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку.
Призначено уповноваженою особою Фонду на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» (на теперішній час найменування «Українська інноваційна компанія») з ринку провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та делеговано повноваження, що визначені законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону.
Згідно п.17 ст.2 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку;
Згідно ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, серед іншого :
1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;
5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.
На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду:
1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку;
Таким чином, повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб являють собою представництво юридичної особи на підставі закону (частина третя статті 242 Цивільного кодексу України). Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію банку є найманим працівником Фонду, який виконує делеговані повноваження з управління неплатоспроможним банком. До уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як до фізичної особи не переходять права та обов`язки банку як юридичної особи.
За змістом Постанови Київського апеляційного суду від 23.11.2022р. у справі № 761/36941/20 відповідачем у справі зазначена уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК», тобто посадова особа, яка діє від імені банку.
В судовому рішенні також зазначено, що «Згідно п. 1 ч. 3 та п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Уповноважена особа Фонду має право призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов`язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; видає накази та розпорядження, дає доручення, обов`язкові до виконання працівниками банку. Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю».
Згідно ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно п.5.4.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 1,2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження», на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи, відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження. А перевірка виконання рішення суду здійснюється вже після відкриття виконавчого провадження.
Законодавцем чітко унормовано в п.5.ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (надалі - Закон №1403-VIII) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Також, відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, в матеріалах справи відсутня постанова державного виконавця О.Полінкевича про відмову у зупиненні виконавчого провадженні НОМЕР_2, прийнята в межах його компетенції у відповідності до процедури, встановленої Законом України «Про виконавче провадження», а наявна лише відповідь від 26.04.2023, підписана в.о. начальника відділу Н.Андросович, тому вимога скаржника у частині скасування рішення про відмову у зупиненні ВП, прийнятого Н.Андросович - не підлягає задоволенню.
Крім цього, відповідно до п. 18 ППВССУ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та п.7 постанови ВСУ №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Суд не вправі перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції державного виконавця вказуючи на те, яке саме рішення він має прийняти, а відтак у даному випадку відсутні належні процесуальні підстави для зобов`язання його вчинити певні дії. Державний виконавець зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії щодо примусового виконання рішень в силу закону, а не внаслідок його зобов`язання судом.
Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що заявником доведена тільки неправомірність дій виконуючої обов`язки начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Наталії Андросович щодо розгляду його заяв від 21.04.2023р. поданих по виконавчому провадженню № НОМЕР_2, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 447, 451 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач ОСОБА_2 на дії органу ДВС - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії виконуючої обов`язки начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Наталії Андросович щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 21.04.2023р. поданих по виконавчому провадженню № НОМЕР_2, оформленого листом від 26.04.2023р.
У задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 09.10.2023 року.
Суддя:
