Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 342/848/23
Провадження № 1-кп/342/43/2024
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Городенка матеріали кримінального провадження №12023090000000374 від 26.06.2023 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігів, зареєстрований по АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово непрацюючого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
обвинувачений (у режимі відеоконференції) ОСОБА_4
захисник (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6
в с т а н о в и в :
Обвинувачений ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, спрямованих проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров`я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, з порушенням вимог законодавства України: додаток №1, затверджений п.1 постанови ВР України від 17.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), які можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднаннях міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України; право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, придбав та зберігав за місцем свого проживання бойові припаси.
28.03.2023, під час проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_4 у АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено 10 цивільних боєприпасів, придатних для стрільби до вогнепальної нарізної зброї та є спортивно-мисливськими малокаліберними патронами кільцевого спалаху, калібру 5,6 мм, які використовуються для пістолетів, гвинтівок, карабінів, нарізних стволів комбінованих рушниць тощо калібру 5,6 мм, патронник яких розрахований на дані патрони, які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу. Крім того, 28.03.2023 під час проведення обшуку автомобіля марки «Opel Vivaro», 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить та яким користується ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено 28 придатних для стрільби військових боєприпасів до вогнепальної нарізної зброї, а саме патрони калібру 7,62 мм зразка 1943 року центрального бою зі звичайною кулею промислового виробництва (Клімовський патронний завод, сучасна російська федерація, з них 11 шт - 1979 року випуску, 17 шт - 1988 року випуску), які призначені для стрільби з автоматів та кулеметів, патронних яких розрахований під дані патрони, які ОСОБА_4 незаконно зберігав та придбав без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст. 263 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просив визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, застосувавши до нього покарання у виді трьох років позбавлення волі, скасувати арешт майна, стягнути витрати за проведені експертизи та вирішити питання речових доказів.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненому не визнав. Пояснив, що з початком війни перебував на блокпосту у м.Чернігів, де чергував до 18.03.2022. Потім дружина наполягла вивезти дітей з міста та вони виїхали до м.Городенка, де жив його кум ОСОБА_7 . Останній поселив його у однокімнатну квартиру по АДРЕСА_2 , яку орендував у ОСОБА_8 для зберігання речей. Пізніше став волонтером, почав їздити з м.Городенки до м.Бахмут своїми мікроавтобусами, де військові на блокпосту дали йому патрони калібру 7,62 для захисту. Також зазначив, що частину набоїв придбав у мисливському магазині у м.Чернігові. Ці набої зберігав у автомобілі, оскільки сейфу не було. Щодо рюкзака, де знайдено 10 малокаліберних 5,6 мм патронів, нічого не знав, зброї такого калібру не має. Те, що цей рюкзак належав не йому, а ОСОБА_9 , підтверджується також тим, що в ньому знаходився його травматичний пістолет Форт-12Р 9 мм та інші речі, а доказів його причетності до вказаних патронів немає. Пояснив, що бойові патрони, які отримав від військових під Бахмутом, нічим візуально не відрізняються від мисливських, тому не бачив між ними різниці. Вважає, що отримані від військових патрони з метою відсічі збройній агресії можна вважати станом крайньої необхідності. Просив ухвалити виправдувальний вирок.
Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначив, що в рюкзаку ОСОБА_9 , під час проведення обшуку квартири по АДРЕСА_2 , було виявлено 10 малокаліберних патронів 5,6 мм, до яких ОСОБА_4 стосунку немає та не знав про їх існування. Відбитків рук ОСОБА_4 на них також немає. Крім цього, вважає, що травматичний пістолет Форт - 12Р, який зареєстрований та належить ОСОБА_9 безпідставно визнаний речовим доказом у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 , чим грубо порушено вимоги ст.98 КПК України щодо речових доказів, бо обвинувачений у його зберіганні не обвинувачується і жодного стосунку до нього немає. Звернув увагу, що ОСОБА_4 добровільно видав під час обшуку його мікроавтобуса «Opel Vivaro» свій мисливський карабін, дозвіл на нього та патрони 7,62 до нього в кількості 50 шт, хоча в обвинувальному акті вказано «виявлено та вилучено». Також адвокат звернув увагу на постанові Верховного Суду у справі №760/6265/22 від 04.05.2023 та вважає, що отримані обвинуваченим від військових на блокпосту патрони з метою відсічі збройній агресії можна вважати станом крайньої необхідності.
Вважає, що в процесі досудового розслідування було допущено ряд грубих порушень КПК, прав і свобод обвинуваченого, є невідповідність обвинувального акту іншим матеріалам справи. Зауважив, що окремого дозволу на патрони не передбачено жодним законом та прокурор не зазначив у обвинувальному акті, на підставі якого закону обвинувачений мав отримати дозвіл на володіння даними боєприпасами. В обвинувальному акті вказане законодавство щодо обігу зброї 1992 року, проте щодо обігу зброї в період воєнного стану є Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» від 07.03.2022 року, що чітко регулює ці правовідносини, тому вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення нічим не доведена, бо згідно вказаного вище Закону він мав право зберігати такі патрони. Також просив суд ухвалити виправдувальний вирок.
Прокурором на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК, надані наступні докази, які досліджені в судовому засіданні:
витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12023090000000164 від 01.04.2023, №12023090000000374 від 26.06.2023 за ч.1 ст.263 КК України щодо проведення обшуку в рамках провадження №12021090000000605 за місцем проживання ОСОБА_4 та автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , де виявлено та вилучено 61 предмет схожий на боєприпаси;
доручення заступника начальника СВ СУ ГУНП в Івано-Франківській області від 01.04.2023 про проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12023090000000164 від 01.04.2023, №12023090000000374 від 26.06.2023 за ч.1 ст.263 КК України;
повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023090000000164, що 28.03.2023 під час проведення обшуку у провадженні №12021090000000605 по АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_4 та автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , виявлено та вилучено 61 предмет схожий на боєприпаси;
постанова про об`єднання кримінальних проваджень №12021090000000605 від 01.12.2021 та №12023090000000164 від 01.04.2023 в одне провадження №12021090000000605 від 06.04.2023;
постанова про виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження №12021090000000605 від 01.12.2021 та №12023090000000164 в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України від 26.06.2023;
копія реєстраційної картки транспортного засобу «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 ;
рапорт старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Івано-Франківській області від 01.04.2023 в рамках провадження №12021090000000605 від 01.12.2021 про виявлення та вилучення за місцем проживання ОСОБА_4 та автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 61 предмета, схожого на боєприпаси;
клопотання старшого слідчого ОВС СВ СУ ГУНП в Івано-Франківській області від 21.03.2023 про проведення обшуку по АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_8 та в якій проживає ОСОБА_4 , та транспортного засобу «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ;
ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 21.03.2023 про надання дозволу на проведення обшуку по АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_8 та в якій проживає ОСОБА_4 та обшуку транспортного засобу «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ;
протоколи обшуку від 28.03.2023 з долученим носієм інформації (мікро SD карта із відеозаписом проведення обшуку від 28.03.2023) у приміщенні квартири по АДРЕСА_2 та автомобіля марки «Opel Vivaro» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться на території складських приміщень у АДРЕСА_4 ;
постанова про визнання речових доказів від 29.03.2023;
клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 про накладення арешту на майно від 29.03.2023;
ухвала слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 31.03.2023 про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 28.03.2023 у ОСОБА_4 : предмет ззовні схожий на пістолет марки Форт-12 Р 9 мм, серійний номер НОМЕР_3 ; предмет ззовні схожий на полумнегасник до стрілецької автоматичної зброї, предмет циліндричної форми, ззовні схожий на глушник, предмет, схожий на рукоятку до автомата, два предмети, схожі на магазини до автомата, предмет, схожий на цівку до автомата та накладку на газову камеру автомата; картонну коробку, в якій знаходяться дві радіостанції марки «BAOFENG»; дві матерчаті балаклави чорного кольору; пару чоловічого зимового взуття без маркування, пару сіро-коричневого кольору з маркуванням «Air Nike»; пару чоловічого взуття темно-синього кольору «Bumer»; чоловічі спортивні штани чорного кольору із маркуванням «SPORT» та куртку чоловічу балонову із маркуванням «OUTVENTYRA»; три рукавиці з написами «Квітка»; два лікарські халати синього кольору, упаковані в окремі поліетиленові пакети; 14 порожніх пачок з-під сигарет «Compliment» та 6 запакованих марок сигарет «Compliment»; пластиковий ящик синього кольору із маркуванням «KING POY» з інструментами; сумку червоного кольору із написом на внутрішній стороні «APPENZE» із медикаментами всередині; пластикову прямокутну коробку білого кольору із вмістом всередині засобів гігієни; сім флеш-носіїв; предмет, ззовні схожий на карабін з маркуванням МКМ 072 СН № НОМЕР_4 із магазином та циліндричним металевим глушником; магазин до автоматичної стрілецької зброї чорного кольору; 5 пар рукавиць; куртку чоловічу синього кольору із внутрішніми вставками бордового кольору; набір інструментів в пластиковій коробці зеленого кольору; набір металевих зубчастих ключів у матерчатому чохлі оранжевого кольору із написом «Дніпро»; в частині вимог про накладення арешту на посвідчення водія НОМЕР_5 відмовлено;
постанова про визнання речових доказів від 26.06.2023 у кримінальному провадженні №12023090000000374 від 26.06.2023: 10 предметів схожих на патрони калібру 5,6 мм; предмет ззовні схожий на пістолет марки Форт-12Р 9 мм, серійний номер НОМЕР_3 з магазином; 12 предметів схожих на патрони калібру 9 мм з гумовою кулею; 11 предметів схожих на патрони калібру 9 мм з гумовою кулею; предмет ззовні схожий на карабін з маркуванням НОМЕР_6 та НОМЕР_7 з циліндричним металевим глушником; магазин з 28 предметами схожими на патрони калібру 7,62; магазин до автоматичної стрілецької зброї чорного кольору; 11 предметів схожих на патрони калібру 7, 62; 11 предметів схожих на патрони калібру 7,62; предмет ззовні схожий на полумнегасник до стрілецької автоматичної зброї, предмет циліндричної форми, ззовні схожий на глушник, предмет, схожий на рукоятку до автомата, два предмети, схожі на магазини до автомата, предмет, схожий на цівку до автомата та накладку на газову камеру автомата; картонну коробку, в якій знаходяться дві радіостанції марки «BAOFENG»; дві матерчаті балаклави чорного кольору; пару чоловічого зимового взуття без маркування, пару сіро-коричневого кольору з маркуванням «Air Nike»; пару чоловічого взуття темно-синього кольору «Bumer»; чоловічі спортивні штани чорного кольору із маркуванням «SPORT» та куртку чоловічу балонову із маркуванням «OUTVENTYRA»; три рукавиці з написами «Квітка»; два лікарські халати синього кольору, упаковані в окремі поліетиленові пакети; 14 порожніх пачок з-під сигарет «Compliment» та 6 запакованих марок сигарет «Compliment»; сім флеш-носіїв; посвідчення водія НОМЕР_5 ; 5 пар рукавиць; куртку чоловічу синього кольору із внутрішніми вставками бордового кольору, які не мають значення речових доказів повернуто ОСОБА_4 ; два лікарських халати синього кольору, упаковані в окремі поліетиленові пакети; пластиковий ящик синього кольору із маркуванням «KING POY» з інструментами; сумку червоного кольору із написом на внутрішній стороні «APPENZE» із медикаментами всередині; пластикову прямокутну коробку білого кольору із вмістом всередині засобів гігієни, які є речовими доказами у кримінальному провадженні №12021090000000605, з якого виділене кримінальне провадження №12023090000000374 зберігати у кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області;
постанова про призначення комплексної судово-балістичної та дактилоскопічної експертизи від 06.04.2023;
висновок експерта №СЕ-19/109-23/4332 від 04.05.2023 та довідку про витрати на проведення експертизи. За даними експертизи, надані на дослідження 10 предметів, подібних на патрони, є цивільними боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї, 10 боєприпасів є спортивно-мисливськими малокаліберними патрони кільцевого спалаху калібру 5,6 мм, 10 патронів промислового виробництва придатні для використання за призначенням (стрільби);
висновок експерта №СЕ-19/109-23/4332 від 07.04.2023 та довідку про витрати на проведення експертизи. За даними експертизи на поверхнях десяти предметів, схожих на патрони, слідів рук не виявлено; решта питань не вирішувалось, оскільки відноситься до компетенції експертів дослідження зброї;
лист директора Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 11.04.2023 про неможливість здійснити перевірку за дактилообліками десяти предметів, схожих на патрони, оскільки на поверхнях об`єктів слідів рук не виявлено;
постанова про призначення комплексної судово-балістичної та дактилоскопічної експертизи від 06.04.2023;
висновок експерта №СЕ-19/109-23/4333 від 07.04.2023 та довідку про витрати на проведення експертизи. За даними експертизи на поверхнях предметів, ззовні схожих на патрони калібру 9 мм у загальній кількості 23 штук та предметі, схожому на пістолет Форт-12 Р 9 мм серійний номер НОМЕР_3 слідів рук не виявлено; решта питань не вирішувалось, оскільки відноситься до компетенції експертів дослідження зброї;
лист директора Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 11.04.2023 про неможливість здійснити перевірку за дактилообліками на поверхнях предметів, ззовні схожих на патрони калібру 9 мм у загальній кількості 23 штук та предметі, схожому на пістолет Форт-12 Р 9 мм серійний номер НОМЕР_3 , оскільки на поверхнях об`єктів слідів рук не виявлено;
висновок експерта №СЕ-19/109-23/4333 від 16.05.2023 та довідку про витрати на проведення експертизи. За даними експертизи наданий на дослідження предмет, подібний до пістолету, не відноситься до вогнепальної зброї, а є зброєю самозахисту з вогнепальним принципом роботи - самозарядним гладко ствольним пістолетом «Форт»-12 Р калібру 9 мм Р.А. серії НОМЕР_3 , що призначений для стрільби (відстрілу) патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії, що відносяться до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду. Наданий на дослідження пістолет справний та придатний для стрільби промислового виробництва (HBO "Форт», м.Вінниця, Україна). Надані на дослідження 23 предмети є пістолетними патронами центрального бою ударно-травматичної дії калібру 9 мм Р.А., споряджений еластичним (гумовим) снарядом та пороховим зарядом промислового виробництва. Дані патрони призначені для стрільби з самозарядних пістолетів калібру 9 мм Р.А., а також деяких модифікацій револьверів, патронники (камори барабану) яких розраховані під дані патрони. Надані на дослідження 23 патрони придатні для стрільби; решта питань не вирішувалось, оскільки відноситься до компетенції експертів дослідження зброї;
постанова про призначення комплексної судово-балістичної та дактилоскопічної експертизи від 06.04.2023;
висновок експерта №СЕ-19/109-23/4334 від 07.04.2023 та довідку про витрати на проведення експертизи. За даними експертизи на поверхнях наданих на дослідження 50 предметів схожих на патрони калібру 7,62, предметі, схожому на карабін з маркуванням МКМ 072 СН № НОМЕР_8 та НОМЕР_7 з циліндричним металевим глушником та двох магазинах, що виявлені та вилучені за матеріалами кримінального провадження за №12021090000000605 слідів рук не виявлено; решта питань не вирішувалось, оскільки відноситься до компетенції експертів судово-балістичної експертизи;
лист директора Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 11.04.2023 про неможливість здійснити перевірку за дактилоообліками на поверхнях наданих на дослідження 50 предметів схожих на патрони калібру 7,62, предмету, схожому на карабін з маркуванням МКМ 072 СН № НОМЕР_8 та НОМЕР_7 з циліндричним металевим глушником та двох магазинах, оскільки на поверхнях об`єктів слідів рук не виявлено;
висновок експерта №СЕ-19/109-23/4334 від 19.05.2023 та довідку про витрати на проведення експертизи. За даними експертизи наданий на дослідження предмет є 7,62 мм є мисливським нарізним самозарядним карабіном МКМ-072 Сн за № НОМЕР_9 промислового виробництва (HBO "Маяк», м.Київ) під мисливські патрони 7,62х39 мм. Карабін виготовлений шляхом промислової переробки автомату Калашникова АКМ 1996 р.в. № НОМЕР_7 (виробництво «ІЖМАШ», СРСР). Карабін обладнаний складним металевим прикладом, що складається під ствольну коробку та саундмодератором. Карабін придатний для стрільби. Надані 50 патронів є боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї. 28 предметів є боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї - військовими 7,62 (7,62х39 мм) патронами зразка 1943 року центрального бою зі звичайною кулею промислового виробництва (Клімовський патронний завод, сучасна Російська Федерація, 11 шт- 1979, 17 шт.-1988 року випуску). Боєприпаси призначені для стрільби з військової автоматичної зброї (автоматів та кулеметів), патронник яких розрахований під даний патрон; 22 предмети є цивільними боєприпасами до стрілецької вогнепальної нарізної зброї - мисливськими 7,62 мм (7,62х39 мм) патронами зразка 1943 року центрального бою, з них: 10 з експансивною кулею типу «SP» (Soft point) промислового виробництва (Барнаульський патронний завод, Російська Федерація); 12 з звичайною кулею промислового виробництва (виробник «Сельє і Белло», Чехія); Дані патрони призначені для використання як боєприпаси у мисливській нарізній вогнепальній зброї - карабінах, гвинтівках та комбінованих рушницях під даний патрон калібру 7,62х39 мм, патронник яких розрахований на даний патрон (ОП СКС тощо). Усі 50 патронів придатні для їх використання за призначенням (стрільби);
повідомлення начальника Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області (сектор контролю за обігом зброї) від 14.03.2023 про належність ОСОБА_9 мисливської нарізної зброї марки Форт -205 калібр 7,62 мм, № НОМЕР_10 дозвіл на право носіння, зберігання № НОМЕР_11 від 23.05.2014 ГУНП в Одеській області теміном до 23.05.2023, мисливської гладкоствольної зброї марки ІЖ-27ЕМ 12 калібру № НОМЕР_12 дозвіл на право носіння зберігання № НОМЕР_13 від 17.08.2009 терміном до 17.08.2021 та пристрою марки Форт-12 Р, кал.9 мм, № НОМЕР_3 , дозвіл на право носіння, зберігання № НОМЕР_14 від 04.05.2018 ГУНП в Одеській області терміном до 03.05.2021. Вказана зброя ОСОБА_9 знята з обліку ІПНП України «Зареєстрована зброя» та виставлена як втрачена на підставі ЄО №25344 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області від 17.08.2020 у зв`язку з неможливістю встановити її місцезнаходження та перевірити умови її зберігання;
повідомлення начальника Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області (сектор контролю за обігом зброї) від 29.05.2023 про належність ОСОБА_4 мисливського нарізного карабіна МКМ-072СН калібру 7,62 серія НОМЕР_8 , дозвіл на право носіння, зберігання № НОМЕР_15 від 27.04.2018, виданий ГУНП в Чернігівській області терміном до 27.04.2024, , мисливської гладкоствольної гвинтівки марки Сайга-410 12 калібру 410, № НОМЕР_16 , дозвіл на право носіння зберігання № НОМЕР_17 від 11.03.2023, виданий Чернігівським районним управлінням поліції ГУНП в Чернігівській області терміном до 11.03.2024; револьвера (газового) марки Reckchiefspecial калібру 9 серії НОМЕР_18 , дозвіл на право носіння, зберігання № НОМЕР_19 , виданий 13.02.2003 Чернігівським районним управлінням поліції ГУНП в Чернігівській області терміном до 13.02.2024;
копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - квартири по АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_8 ;
пояснення ОСОБА_4 ;
повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 від 30.05.2023 року з долученим носієм інформації (мікро SD карта);
протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 30.05.2023;
протокол огляду речей від 23.05.2023, згідно якого під час обшуку було вилучено та опечатано: мисливський карабін МКМ-072 Сн калібр НОМЕР_20 , 1966 року випуску серійні номера НОМЕР_7 та НОМЕР_21 ; патрони калібру 7*62#39 мм різного типу 17 шт зеленого кольору, 11 шт золотистого кольору; 11 предметів ззовні схожих на патрони калібру 7*62 мм; 11 предметів ззовні схожих на патрони калібру 7*62 мм.
Також судом досліджено надані прокурором характеризуючи дані ОСОБА_4 , зокрема:
інформація Городенківської міської ради від 16.05.2023 про відсутність даних про зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 ;
довідки КНП «Городенківська БЛІЛ» від 17.05.2023 про неперебування ОСОБА_4 на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах;
довідку, видану ОСОБА_4 06.03.2022 командиром окремого батальйону спеціального призначення морської піхоти «Штурм» про те, що він є волонтером військової частини НОМЕР_22 та наділений повноваженнями щодо збору, закупівлі та отримання гуманітарної допомоги від фізичних та юридичних осіб по всій території України;
інформацію про особу ОСОБА_4 , виданого Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області;
вимогу про судимість УІАП ГУНП в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_4 ;
Додані прокурором: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12021090000000605 від 01.12.2021, 22.02.2022, 04.07.2022, 14.07.2022, 15.08.2022, 06.09.2022, 21.09.2022, 27.10.2022, 08.12.2022, 11.12.2022, 17.12.2022, 11.02.2023, 01.04.2023, 04.04.2023 за ч.2 ст.194, за ч.1 ст.129, ч.1 ст.263, ч.2 ст.194, ч.4 ст.185, ч.3 ст.201-2, ч.2 ст.289, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.194, ч.4 ст.185, ч.1 ст.263, ч.4 ст.185 КК України особи обвинуваченого не стосуються, тому суд їх не досліджував.
Також у судовому засіданні 23.01.2024 (у режимі відео конференції), за клопотанням сторони захисту, допитано свідка ОСОБА_11 для з`ясування населеного пункту, де ОСОБА_4 згідно протоколу від 30.05.2023 допитано як підозрюваного та вручено підозру. Свідок ОСОБА_11 повідомив, що підозру обвинуваченому вручено у с.Вишеньки Київської області, що зафіксовано на відеозаписі, а зазначення на бланку населеного пункту «м.Івано-Франківськ» є помилковим.
Крім цього, суд переглядав відеозаписи протоколу обшуку квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_8 , де проживав ОСОБА_4 . На відеозаписі зафіксовано виявлення у рюкзаку та вилучення предметів, схожих на 10 малокаліберних 5,6 мм патронів, травматичний пістолет Форт-12Р 9 мм. ОСОБА_4 заперечив щодо належності рюкзака, патронів та травматичного пістолета йому.
При перегляді відеозапису обшуку транспортного засобу «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , вилучено карабін та 50 штук патронів 7,62 мм. ОСОБА_4 пояснив, що патрони придбав у магазині у м.Чернігові.
Проте під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що зберігав патрони, отримані від військових ІНФОРМАЦІЯ_2, та вважає, що має право на це згідно Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» від 07.03.2022 року, оскільки перебував у стані крайньої необхідності.
Визначальною ознакою при кваліфікації передбаченого ч.1 ст. 263 КК України є предмет: 1) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої .
Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК, полягає в носінні, зберіганні, придбанні, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу,
Злочин наявний лише за умови, що зазначені дії вчиняються без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними.
Незаконне носіння вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні, вчинені без передбаченого законом дозволу дії з їх переміщення, транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
Незаконне зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні дії, що полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу чи із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що перебуває не при особі, а в обраному нею місці.
Незаконне придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні дії, пов`язані з їх набуттям (окрім викрадення, привласнення, вимагання чи заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) усупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунка, на відшкодування боргу тощо.
Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху (п. 5 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами).
Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених вище дій (формальний склад).
Суб`єкт злочину - загальний, тобто фізична осудна особа, котра досягла 16-річного віку.
Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Суд, дослідивши зазначені вище обставини зауважує, що прокурором під час розгляду справи не доведено на підставі належних та допустимих доказів належність ОСОБА_4 10 патронів калібру 5,6 мм, які були знайдені під час обшуку квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_8 , куди його поселив ОСОБА_9 , та які знаходились у рюкзаку, та доказів протилежного у судовому засіданні не здобуто. Висновки експертизи також не підтверджують, що на вказаних патронах є відбитків пальців ОСОБА_4 . Також суд враховує, що у цьому ж рюкзаку знаходився травматичний пістолет Форт - 12 Р № НОМЕР_3 , зареєстрований на ОСОБА_9 , що підтверджується дослідженому у судовому засіданні повідомленні начальника Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області (сектор контролю за обігом зброї) від 14.03.2023 про належність ОСОБА_9 пристрою марки Форт-12 Р, кал.9 мм, № НОМЕР_3 , дозвіл на право носіння, зберігання № НОМЕР_14 від 04.05.2018 ГУНП в Одеській області терміном до 03.05.2021.
Таким чином, за цим епізодом вина ОСОБА_4 є недоведеною.
Отже, суд, оцінивши у сукупності вищенаведені докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у придбанні та зберіганні боєприпасів - 28 патронів калібру 7,62 мм, у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України. Наведене підтверджується поясненнями самого обвинуваченого, який підтвердив факт отримання патронів ІНФОРМАЦІЯ_2, дослідженими у судовому засіданні протоколами обшуку, відеозаписами, висновками експертизи, що такі патрони є бойовими.
Суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_4 подавав до суду 08.01.2024 клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, проте у судовому засіданні 25.01.2024 відкликав таке клопотання.
Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_4 придбав та зберігав вказані патрони в умовах крайньої необхідності без перевищення її меж, спростовується матеріалами справи, а посилання на неможливість відрізнити бойові патрони від мисливських, які ОСОБА_4 придбав у магазині зброї у м.Чернігів, не може бути підставою для ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_4 під час протоколу обшуку транспортного засобу, що зафіксовано на відеозаписі, зазначив, що всі патрони придбав у магазині м.Чернігова, та вже пізніше розповів, що отримав їх від військових.
На зауваження сторони захисту під час судового розгляду справи, що в процесі досудового розслідування було допущено ряд грубих порушень КПК, прав і свобод ОСОБА_4 , те, що обвинувальний акт не відповідає іншим матеріалам справи, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, тобто підводиться підсумок стадії досудового розслідування шляхом формулювання офіційного обвинувачення, тобто внесені відомості слідчим можуть бути як спростовані, так і підтверджені в межах досудового розслідування.
Крім цього, прокурор або слідчий, в межах своїх повноважень, сам формує зміст підозри в тих межах, в яких вважає її доведеними. Процесуальна діяльність прокурора полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та суд зауважує, що обставини, зазначені в обвинувальному акті, щодо придбання та зберігання ОСОБА_12 28 придатних для стрільби військових боєприпасів калібру 7, 62 мм, підтверджені дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.
Відповідно до ч.3 ст.358 КПК України, якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.
За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У відповідності до ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно з ч.2 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду. При цьому системний аналіз ст.89 КПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець ознаки недопустимості доказів поділяє на очевидні та неочевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду. Очевидно недопустимими є ті докази, про недопустимість яких прямо вказується в КПК України. Це означає, що очевидно недопустимим є доказ, будь-яке порушення процедури отримання якого згідно положень КПК України є безумовною підставою визнання його недопустимим. Існують також умовно недопустимі докази, допустимість чи недопустимість яких визначається судом у кожному конкретному випадку в залежності від встановлених обставин кримінального провадження. Саме тому, процесуальну конструкцію «очевидна недопустимість доказу», слід розглядати крізь призму положень інституту доказового права у його нерозривному зв`язку з кримінально процесуальними правовідносинами.
Згідно інформаційного листа № 223-1446/0/4-12 від 05 жовтня 2012 року «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими, а це відповідно до ч.2 ст.89 КПК тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Зазначене правило застосовується і щодо доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст.87 КПК України) за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості. В іншому випадку суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (п. 8).
При визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ВС від 25.09.2018 у справі №210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з`ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (постанова ВС від 05.08.2020 у справі № 334/5670/18).
Оскільки з`ясування обставин справи потребує дослідження матеріалів кримінального провадження та їх оцінки в сукупності з іншими доказами, та встановлення факту допустимості чи недопустимості процесуальних документів суд вирішує під час ухвалення остаточного рішення за наслідками судового розгляду, та зазначає, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Якщо доказ визнається недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК, суд має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми, і має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим. За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
Стороною захисту в даному кримінальному провадженні не обґрунтовано, яким чином недопустимість доказів в частині доведеного обвинувачення призвела до порушення прав і свобод обвинуваченого та як це вплинуло на справедливість судового розгляду в цілому.
Зокрема, посилання сторони захисту, що в порушення вимог ст.290 КПК України, ОСОБА_4 з матеріалами щодо проведення оперативно-розшукових заходів, протоколами НСРД не ознайомлений, тому такі докази є недопустимими спростовуються тим, що, як зазначено прокурором у судовому засідання, всі негласні слідчі дії проводились у рамках кримінального провадження №12021090000000605, а у виділеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 такі не проводились та суду такі докази не надано.
Також посилання сторони захисту на вручення підозри обвинуваченому у с.Вишеньки Київської області, що не співпадає із зазначенням населеного пункту на бланку протоколу допиту, суд не вважає порушенням прав і свобод особи ОСОБА_4 , оскільки він також підтверджував під час розгляду справи цю інформацію у суді. Крім того, вказаний протокол допиту, де відмовився давати покази на підставі ст.63 Конституції України, ОСОБА_4 підписав, із підозрою ознайомився та будь-яких заперечень не висловив, що стверджено його підписом. Суд переглянув у судовому засіданні відеозапис вручення підозри ОСОБА_4 , де жодних зауважень той не вказав, незгоди з проведенням допиту не висловив.
Посилання сторони захисту на незабезпечення адвоката ОСОБА_4 при проведенні допиту спростовується тим, що обвинуваченим підписаний протокол без зауважень щодо відсутності захисника при його проведенні та врученні підозри, йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені Конституцією України, КПК України, про що він також розписався.
У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Однак, в процесі розгляду кримінального провадження судом не встановлено підстав для визнання доказів щодо придбання та зберігання обвинуваченим 28 патронів калібру 7,62 мм недопустимими.
Суд вважає, що незгода сторони захисту з наданими стороною обвинувачення доказами у кримінальному провадженні не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання доказів недопустимими, а є лише способом захисту обвинуваченого і його намаганням спростувати докази, які проведені за його участю або об`єктивно вказують на вчинення ним злочину, з метою уникнення відповідальності за скоєне.
Посилання сторони захисту на постанову Верховного Суду у справі № 760/6265/22, де зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 39 КК України не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності не підтверджено жодними доказами, які б свідчили про те, що обвинувачений ОСОБА_4 перебував у стані крайньої необхідності.
Щодо посилання захисника ОСОБА_6 , що дозвіл на боєприпаси не передбачено жодним законом, суд зауважує, що згідно постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року №2471-XII у додатку №1 п. 1 вказано, що до майна, яке не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України належить: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2 і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси. Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок виготовлення придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумових чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року визначено, що здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справ відповідно до законодавства України видають громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, холощеної, пневматичної зброї, пристроїв.
Щодо ЗУ «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» від 07.03.2022, зокрема ст.ст.1,3 Закону, що у період дії воєнного стану громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України. Цивільні особи зобов`язані здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні на переконання суду не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки судом не встановлено у судовому засіданні, що ОСОБА_4 брав участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації. Крім цього, у судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що жодного патрона не використав.
Крім цього, згідно п.3,4,6 Порядку видачі вогнепальної зброї і боєприпасів до неї цивільним особам, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, затвердженого наказом МВС 07.03.2022 №175рішення про видачу зброї і боєприпасів до неї приймаються керівниками уповноважених органів в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів. Видача вогнепальної зброї і боєприпасів до неї здійснюється на підставі особисто поданої цивільною особою до уповноваженого органу письмової заяви про участь у відсічі збройної агресії та видачу вогнепальної зброї та/або боєприпасів до неї (далі - заява) за наявності документу, що посвідчує особу, визначеного частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або паспортного документу іноземця (далі - документ, що посвідчує особу). Цивільній особі, яка отримала вогнепальну зброю та/або боєприпаси до неї, видається довідка за формою, наведеною в Додатку до цього Порядку, в якій зазначаються дані про дату і місце видачі вогнепальної зброї, дані про особу, яка її отримала, вид (назва, модель) вогнепальної зброї, її ідентифікаційні номери, уповноважений орган, який видав вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.
Жодних доказів на дотримання вимог вказаного порядку щодо отримання боєприпасів обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не надали.
За вчинення злочину, передбаченого санкцією ч.1 ст.263 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду, про що зазначив Верховний Суду у постанові від 13.08.2020 року у справі № 716/1224/19.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі - Постанова) суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Згідно матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 згідно досудової доповіді по місцю реєстрації та проживання характеризується позитивно, не перебуває на диспансерному обліку у наркологічному кабінеті Городенківської БЛІЛ та не знаходиться на диспансерному обліку у психіатричному кабінеті Городенківської БЛІЛ. Також за даними досудової доповіді за місцем реєстрації у м.Чернігів інформації щодо перебування на обліку у Чернігівському обласному наркологічному диспансері та Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні не надано.
Обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні, судом не встановлено.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Згідно з досудовою доповіддю начальника Новозаводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області області ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, ризик небезпеки для суспільства середній, що свідчить про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства з призначенням покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, його наслідки, які не є тяжкими, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 призначити покарання за ч.1 ст.263 КК України у межах санкції, яка передбачає відповідальність за вчинене, у виді позбавлення волі на строк три роки.
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше несудимий, відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, те, що він одружений, має на утриманні двох неповнолітній дітей, що підтверджується даними досудової доповіді, тобто має стійкі соціальні зв`язки, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, та до обвинуваченого підлягає застосуванню положення ст.75 КК України, що передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладання відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
У постанові від 10 червня 2020 року (справа № 161/7253/18) Верховний Суд вказав, що покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Призначене судом покарання є необхідним і достатнім заходом примусу для перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідає тяжкості вчиненого ним правопорушення, сприятиме дотриманню обвинуваченим правослухняної поведінки у майбутньому та забезпечує баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, та в подальшому, за відсутністю клопотань учасників процесу, заходи забезпечення кримінального провадження під час судового провадження не застосовувалися.
Також у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, слід вирішити питання про скасування арешту майна.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст.ст. 12, ч.1 ст.263 КК України, ст.ст. 314, 369-371, 373-374, 394 КПК України, суд,
у х в а л и в:
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до положень п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати за проведення:
балістичної експертизи за №КСЕ-19/109-23/4332 від 04.05.2023 у розмірі 956 гривень;
дактилоскопічної експертизи за №КСЕ-19/109-23/4332 від 07.04.2023 у розмірі 1132,68 гривень;
дактилоскопічної експертизи за №КСЕ-19/109-23/4333 від 07.04.2023 у розмірі 1510,24 гривень;
балістичної експертизи за №КСЕ-19/109-23/4333 від 16.05.2023 у розмірі 1912 гривень;
дактилоскопічної експертизи за №КСЕ-19/109-23/4334 від 07.04.2023 у розмірі 1510,24 гривень;
балістичної експертизи за №КСЕ-19/109-23/4334 від 19.05.2023 у розмірі 2868 гривень.
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.03.2023 у виді арешту, накладеного на предмет ззовні схожий на пістолет марки Форт-12 Р 9 мм, серійний номер НОМЕР_3 ; предмет ззовні схожий на полумнегасник до стрілецької автоматичної зброї, предмет циліндричної форми, ззовні схожий на глушник, предмет, схожий на рукоятку до автомата, два предмети, схожі на магазини до автомата, предмет, схожий на цівку до автомата та накладку на газову камеру автомата; картонну коробку, в якій знаходяться дві радіостанції марки «BAOFENG»; дві матерчаті балаклави чорного кольору; пару чоловічого зимового взуття без маркування, пару сіро-коричневого кольору з маркуванням «Air Nike»; пару чоловічого взуття темно-синього кольору «Bumer»; чоловічі спортивні штани чорного кольору із маркуванням «SPORT» та куртку чоловічу балонову із маркуванням «OUTVENTYRA»; три рукавиці з написами «Квітка»; два лікарські халати синього кольору, упаковані в окремі поліетиленові пакети; 14 порожніх пачок з-під сигарет «Compliment» та 6 запакованих марок сигарет «Compliment»; пластиковий ящик синього кольору із маркуванням «KING POY» з інструментами; сумку червоного кольору із написом на внутрішній стороні «APPENZE» із медикаментами всередині; пластикову прямокутну коробку білого кольору із вмістом всередині засобів гігієни; сім флеш-носіїв; предмет, ззовні схожий на карабін з маркуванням МКМ 072 СН № НОМЕР_4 із магазином та циліндричним металевим глушником; магазин до автоматичної стрілецької зброї чорного кольору; 5 пар рукавиць; куртку чоловічу синього кольору із внутрішніми вставками бордового кольору; набір інструментів в пластиковій коробці зеленого кольору; набір металевих зубчастих ключів у матерчатому чохлі оранжевого кольору із написом «Дніпро».
Речові докази :
- 10 предметів схожих на патрони калібру 5,6 мм; 12 предметів схожих на патрони калібру 9 мм з гумовою кулею; 11 предметів схожих на патрони калібру 9 мм з гумовою кулею; 11 предметів схожих на патрони калібру 7, 62; 11 предметів схожих на патрони калібру 7,62, магазин з 28 предметами схожими на патрони калібру 7,62 - знищити;
предмет, ззовні схожий на пістолет марки Форт-12Р 9 мм, серійний номер НОМЕР_3 з магазином, власником якого є ОСОБА_9 , - передати відділу контролю за обігом зброї Головного управління Національної поліції в Одеській області;
- предмет, ззовні схожий на карабін з маркуванням НОМЕР_6 та НОМЕР_7 з циліндричним металевим глушником; магазин до автоматичної стрілецької зброї чорного кольору - повернути власнику ОСОБА_4 ;
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
