Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 11-кп/813/586/24
Справа № 521/3869/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
представника потерпілих ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги директора ТОВ «Транс-Н» - ОСОБА_12 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_7 та представника потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та цивільного позивача ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_9 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 06.09.2023 у кримінальному провадженні №12020160470001658, внесеному до ЄРДР 13.06.2020 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю у 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не застосовувався.
Позовні вимоги ОСОБА_11 задоволено частково та стягнуто на її користь з ТОВ «ТРАНС-Н» компенсацію моральної шкоди в сумі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.
Позовні вимоги ОСОБА_10 задоволено частково та стягнуто на її користь з ТОВ «ТРАНС-Н» компенсацію моральної шкоди в сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн.
Позовні вимоги ОСОБА_13 задоволено частково та стягнуто на його користь з ТОВ «ТРАНС-Н» компенсацію моральної шкоди в сумі 10000 (десять тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 витрати на правову допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 витрати на правову допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_13 витрати на правову допомогу в сумі 30000 (тридцять тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів сумі 22056 (двадцять дві тисячі п`ятдесят шість) грн. 15 коп.
Вироком також вирішено питання щодо долі речових доказів.
Зазначене судове рішення оскаржує в апеляційному порядку директор ТОВ «Транс-Н» - ОСОБА_12 , захисник обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_7 , представник потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та цивільного позивача ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_9 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про повторне дослідження доказів, зокрема: схему до огляду місця ДТП, висновок №21-4920 судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, відомості, надані Службою автомобільних доріг в Одеських області (Укравтодор) та покази свідка ОСОБА_14 .
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підримали подане клопотання, прокурора, потерпілих та їх представника, які заперечували проти задоволення клопотання, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Положення ч. 3 ст. 404 КПК України визначають, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Водночас, в цьому контексті колегія суддів зауважує на тому, що у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.07.2022 по справі №698/937/13 викладена правова позиція, відповідно до якої для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, установлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов`язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов`язкового повторного дослідження. Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується правова позиція суду касаційної інстанції, а саме колегії суддів у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верхового Суду по справі №712/2341/15-к, у відповідності до якої повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду. Відмова в задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
Заявляючи клопотання про повторне дослідження доказів, захисник посилався на те, що він не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо досліджених доказів.
В даному випадку, на переконання апеляційного суду, аргументи захисника про повторне дослідження доказів, фактично зводяться до його незгоди із правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції в оскаржуваному вироку суду. При цьому сама лише незгода захисника з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов`язкового повторного дослідження.
Таким чином, колегія суддів не знаходить передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України підстав для повторного дослідження доказів, у зв`язку з чим клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 22, 84, 376, 404, 422 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
У задоволені клопотання захисника про повторне дослідження доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
