УХВАЛА
13 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 521/3869/22
провадження № 61-14170ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Ступак О. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Тимофієва Ігоря Володимировича, на постанову Одеського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-Н», ОСОБА_4 про стягнення судових витрат на правничу допомогу,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду в кримінальному провадженні № 521/3869/22 касаційні скарги засудженого ОСОБА_4 та цивільного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-Н» (далі - ТОВ «ТРАНС-Н»), задоволено частково. Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 березня 2024 року стосовно ОСОБА_4 , в частині стягнення з нього на користь потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та цивільного позивача ОСОБА_3 судових витрат на правничу допомогу, скасовано, призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В іншій частині судові рішення залишено без змін.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просили стягнути з ОСОБА_4 , ТОВ «ТРАНС-Н» солідарно на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000 грн, на користь ОСОБА_2 - 23 000 грн, на користь ОСОБА_3 - 30 000 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2025 року позов було задоволено повністю.
Стягнено солідарно з ТОВ «ТРАНС-Н», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 23 000 грн, на користь ОСОБА_2 - 23 000 грн, на користь ОСОБА_3 - 30 000 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ТРАНС-Н» задоволено частково, рішення місцевого суду змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови, резолютивну частину рішення суду першої інстанції викладено в такій редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-Н», ОСОБА_4 про стягнення судових витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути, у рівних частках, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-Н» (код ЄДРПОУ - 40061069), ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути, у рівних частках з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-Н» (код ЄДРПОУ - 40061069), ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути, у рівних частках, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-Н» (код ЄДРПОУ - 40061069), ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.»
У листопаді 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Тимофієва І. В., на постанову Одеського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року.
У касаційній скарзі заявники, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у справі в загальному розмірі становить 76 000,00 грн (23 000 + 23 000 + 30 000), яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250= 757 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, постанова Одеського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявники подали касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Тимофієва Ігоря Володимировича, на постанову Одеського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-Н», ОСОБА_4 про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Копію ухвали надіслати заявникам.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
О. В. Ступак
