ЄУН: 336/13057/23
Провадження №: 2/336/969/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2024 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради (третя особа ОСОБА_2 ) про визнання права власності у порядку спадкування за законом та припинення обтяження, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась 12.12.2023 р. до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом та припинення обтяження.
В позовній заяві зазначила, що ОСОБА_3 є її матір`ю.
24.05.2003 р. між ОСОБА_4 , як відчужувачем, та ОСОБА_3 , як набувачем, був укладений договір довічного утримання. За умовами вказаного договору ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_3 належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а остання зобов`язалась довічно утримувати ОСОБА_4 , забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою, і зберігати в її безкоштовному довічному користуванні вказану квартиру. Вартість матеріального забезпечення була визначена у сумі 50 гривень на місяць. Вказаний договір був посвідчений державним нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Кисельовою В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3-975.
Також у зв`язку із укладеним договором на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було накладено обтяження у вигляді заборони ОСОБА_3 відчуджувати вказану квартиру до припинення договору довічного утримання. Також в цей же день 24.05.2003 р. вказаний правочин був зареєстрований у державному реєстрі для реєстрації заборон за номером 52.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Позивач, у встановлений законом строк та спосіб, фактично прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , подавши до П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .
Станом на час смерті ОСОБА_4 була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 одна та після її смерті спадкова справа не заводилась.
Станом на момент смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , договір довічного утримання від 24.05.2003 р., який був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був чинним.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 354606847 від 16.11.2023 р. право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 . Також у розділі відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна міститься запис про обтяження на вказану квартиру.
02.12.2023 р. державним нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 3138/02-31, якою позивачу було відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 .
Посилаючись на ст.ст.15, 16, 210, 344, 640, 744, 748, 1216, 1218, 1268 ЦК України, позивач просить визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; скасувати заборону на відчуження вказаної квартири.
Ухвалою від 18.12.2023 р. відкрито провадження і справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 11.01.2024 р.
11.01.2024 р. підготовче судове засідання відкладено на 05.02.2024 р. на підставі п.1 ч.2 ст.198, п.4 ч.2 ст.223 ЦПК України.
05.02.2024 р. підготовче судове засідання відкладено на 01.03.2024 р. на підставі п.1 ч.2 ст.198, п.4 ч.2 ст.223 ЦПК України.
01.03.2024 р. підготовче судове засіданні відкладено на 01.04.2024 р. на підставі п.2 ч.2 ст.198 ЦПК України.
01.04.2024 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 02.05.2024 р.
02.05.2024 р. розгляд справи відкладено на 20.06.2024 р. у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.
20.06.2024 р. розгляд справи відкладено на 02.07.2024 р., а 20.07.2024 р. на 26.08.2024 р. через відсутність електропостачання в приміщення суду та неможливістю фіксації судового процесу.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, рішення просить ухвалити на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу узгоджуються з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
Третя особа ОСОБА_2 до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, пояснень по суті позову не подавав.
Суд розглянув справу без участі третьої особи на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, приймаючи до уваги позицію представника відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю позивача ОСОБА_1 (а.с.10,11).
24.05.2003 р. між ОСОБА_4 , як відчужувачем, та ОСОБА_3 , як набувачем, був укладений договір довічного утримання. За умовами вказаного договору ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_3 належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а остання зобов`язалась довічно утримувати ОСОБА_4 , забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою, і зберігати в її безкоштовному довічному користуванні вказану квартиру. Вартість матеріального забезпечення була визначена у сумі 50 гривень на місяць. Вказаний договір був посвідчений державним нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Кисельовою В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3-975 (а.с.12).
У зв`язку із укладення вказаного договору на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було накладено обтяження у вигляді заборони ОСОБА_3 відчужувати вказану квартиру до припинення договору довічного утримання. 24.05.2003 р. вказаний правочин був зареєстрований у державному реєстрі для реєстрації заборон за номером 52 (а.с.15).
Відповідно до положень ст.ст.744,745 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно; .договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню; договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.
Відповідно до положеньст.748 ЦК України, набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно достатті 334 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.3, 4ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним; якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.14).
Позивач прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , подавши до П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину (а.с.145, 160).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (а.с.13).
07.11.2019 р. ОСОБА_4 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за р.№ 868, відповідно до якого все своє майно, що буде їй належати на день смерті, а також все те, на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 (а.с.181).
Станом на час смерті ОСОБА_4 була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 одна та після її смерті спадкова справа не заводилась (а.с.38).
02.12.2023 р. державним нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 3138/02-31, якою позивачу було відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.173-174).
Частиною першою ст. 757 ЦК України встановлено, що обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.
Згідно з частинами першою-другою ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). (ст. 1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частин першої, п`ятої ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як встановлено судом набувач за договором довічного утримання ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відчужувач ОСОБА_4 24.03.2023 р., а тому в силу положень ст.757 ЦК України, обов`язки за договором довічного утримання мала виконувати спадкоємець позивач ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач вказала, що нею виконувались умови договору довічного утримання до дня смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані ,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутністьо обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Позивач не надала сукупності належних та допустимих доказів виконання умов договору довічного утримання, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4,12,13,141,261,264,265,354ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенніпозову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької міської ради (м.Запоріжжя, пр.Соборний, 206, ЄДРПОУ 04053915) (третя особа ОСОБА_2 ) про визнання права власності у порядку спадкування за законом та припинення обтяження відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 05 вересня 2024 року.
Суддя О.В.Дмитрюк
