ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/822/24 Справа № 211/5171/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг
16 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12022041720000622 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК Українивідносно ОСОБА_7 , за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07 грудня 2023 року відносно ОСОБА_7 , -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07 грудня 2023 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянку України, з не закінченою вищою освітою, на утриманні має: сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима: 11.07.2022 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік; 11.11.2022 року Дніпровським апеляційним судом за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 1 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.,
визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК Українита призначено їй покарання:
- за ч. 2 ст. 307 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченої;
- за ч. 2 ст. 315 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю скоєних злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у вигляді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченої.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.07.2022 р. у виді 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченої.
Вирок Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2022 р. відносно ОСОБА_7 , яка була засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 1 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., виконувати самостійно.
Згідно до вироку, 10.08.2022 року в період часу з 14.30 години до 16.56 години обвинувачена ОСОБА_7 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , маючи намір на умисні ненасильницькі дії, спрямовані на збудження бажання у неповнолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до вживання наркотичного засобу «метадон», шляхом пропозиції, словесно «Тебе сколько?» запропонувала останньому вжити наркотичний засіб «метадон», на що останній від пропозиції ОСОБА_7 відмовився, не надаючи при цьому свою добровільну згоду. Надалі, ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на схиляння неповнолітнього до вживання наркотичного засобу «метадон», підійшла до неповнолітнього ОСОБА_11 та шляхом словесної вимоги «Давай руку!», яку добровільно останній надав, вколола в праве плече неповнолітнього ОСОБА_11 наркотичний засіб «метадон». Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 1116 від 12.08.2022 року, у неповнолітнього ОСОБА_11 виявлено тілесне ушкодження, а саме крапкова ранка правого плеча, характер якої свідчить про утворення ранки від колючої дії округлого у перерізі предмета та могло бути отримано 10.08.2022 року. Дане тілесне ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження, як таке, що має незначні скороминучі наслідки. Відповідно до висновку медичного огляду № 2145 від 11.08.2022 року з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував у стані (метадон) опіоїдного сп`яніння.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, 28 вересня 2022 року приблизно о 16 годині, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , зберігаючи при собі з метою збуту раніше придбаний нею за невстановлених обставин, у невстановленій кількості наркотичний засіб «метадон». Маючи злочинний намір направлений на незаконний збут наркотичного засобу «метадон», переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, збула громадянину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наркотичний засіб «метадон», який знаходиться у згортку, отримавши від останнього 350 гривень готівкою у якості розрахунку за незаконний збут вказаного наркотичного засобу. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-22/30359-НЗПРАП від 29.09.2022 року судової експертизи дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прикурсорів, встановлено, що надана на експертизу кристалічна речовина масою: 0,3236г містить: метадон (фенадон), який віднесений до наркотичного засобу, обіг якого обмежено та дифенгідранін (димедрол), який в твердій формі відноситься до сильнодіючого лікарського засобу. Маса метадону (фанадону) становить: 0,0806г, маса дифенгідранін (димедрол) складає 0,1414г .
Також, обвинувачена ОСОБА_7 , з невстановленого слідством часу до 28.09.2022 року, маючи корисливий, злочинний намір, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу «метадон», зберігала за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , небезпечний наркотичний засіб «метадон» з метою подальшого збуту. 28.09.2022 року слідчим по ухвалі Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу був проведений санкціонований обшук, під час якого було виявлено та вилучено в кухні кв. АДРЕСА_2 , згорток в фольги з речовиною кристалічного походження, в якому, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-22/31009-НЗПРАП від 10.10.2022 року, надана на експертизу речовина у вигляді кристалічних грудок масою: 0,2841 г, 0,2865 г, 0,2913 г, 0,2886 г містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та дифенгідрамін (димедрол), який в твердій формі відноситься до сильнодіючого лікарського засобу. Маса метадону (фанадону) становить: 0,0389 г, 0,0756 г, 0,0739 г, 0,0828 г, маса дифенгідрамін (димедрол) складає 0,1372 г, 0,0841 г, 0,1119 г, 0,0956 г.
На вказаний вирок суду прокурором ОСОБА_8 було подано апеляційну скаргу, в якій він просить вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07 грудня 2023 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченої; за ч. 2 ст. 315 КК України у виді 11 років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю скоєних злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченої; відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.07.2022 р. у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченої; в решті вирок залишити без змін. Вважає, що судом І інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 не враховано, що остання провину у скоєнні інкримінованих її злочинів не визнала, вчинила тяжкі кримінальні правопорушення під час іспитового строку, в тому числі стосовно неповнолітньої дитини, не працює, не має офіційних джерел прибутку, не встановлено жодної пом`якшуючої обставини.
В свої апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 просить вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07 грудня 2024 рокускасувати, виправдати ОСОБА_7 та закрити кримінальне провадження відносно неї. Вважає, що крім слів потерпілого ОСОБА_11 , що його уколола ОСОБА_7 , інших доказів на підтвердження вказаного, матеріали справи не містять. Зазначає, що під час проведення НСРД, понятих при огляді ОСОБА_12 не було, а тому, на думку адвоката, вказана слідча дія є недопустимим доказом по справі. Вказує, що поняті та ОСОБА_12 повідомляли в суді, що наркотичні засоби вилучала слідча ОСОБА_13 , яка була на місці пригоди, проте всі протоколи НСРД та протокол вилучення наркотичного засобу складав оперативний уповноважений ОСОБА_14 . Вважає, що матеріали справи не містять жодних доказів, що вилучений наркотичний засіб під час обшуку у житлі ОСОБА_7 , належить саме їй, а не будь-якій іншій особі.
Потерпілий ОСОБА_11 та його законний представник ОСОБА_15 повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з`явились та наддали заяву про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачену ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора, думку прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та заперечували проти доводів апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд, ухвалюючи вирок, відповідно до ст. 368 КПК України, повинен вирішити, зокрема, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, вказані вимоги судом І інстанції виконанні в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що як в судовому засіданні першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, обвинуваченаОСОБА_7 винну у вчиненні інкримінованих їй злочинів не визнала.
Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право на справедливий суд, яке передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому частиною 2 вищевказаної статті Конвенції встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Більше того, в справі «Барбера і МессегуеХабард проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 2 статті 6 вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.
При вирішенні питання доведеності винуватості слід врахувати, що даний обов`язок чи стандарт доказування є презумпцією невинуватості, визначеною ч. 2 ст. 17 КПК України. Тлумачення даного терміну КПК України не містить. Між тим, при вирішенні питання доведеності винуватості поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» враховує правові позиції Верховного суду, викладені у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 712/13361/15 та у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к.
Зокрема при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що передбачають, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Що свідчить, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає наявність сукупності обставин справи, встановлених під час судового розгляду, які виключають будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Не зважаючи на не визнання вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України, на думку колегії суддів, її вина доведена належними та допустимими доказами, які досліджені судом першої інстанції, яким дана відповідна правова оцінка та обґрунтовано покладені в основу вироку.
На думку колегії суддів, суд І інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку пояснення потерпілого та свідків, які в повній мірі підтверджують провину обвинуваченої у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України.
Так, потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні суду І інстанції пояснив, що наркотичні речовини, а саме метамфітамін та марихуану вживає періодично з 2021 року. 10.08.2022 року приблизно о 14.30 годин вийшов на вулицю, зустрів свою сусідку ОСОБА_16 . ОСОБА_17 попрохала допомогти їй занести коляску. Він взяв коляску і вони пішли до неї додому. ОСОБА_17 запропонувала йому зайти до кімнати. Коли він йшов до кімнати, то побачив що вона на кухні над вогнем тримає скляну рюмку з речовиною. Через якийсь час ОСОБА_17 підійшла до нього і в правій руці тримала медичний шприц заповнений якоюсь рідино. Він був без футболки. ОСОБА_17 сказала « ОСОБА_18 руку», на що він погодився та добровільно надав свою праву руку. ОСОБА_17 шприцем з речовиною вколола йому в праве плече. Йому стало погано і вона йому сказала йти додому полежати. Він пішов до себе додому, де втратив свідомість. Прийшов до тями та побачив біля себе матір та робітників швидкої допомоги.
Свідок ОСОБА_19 в суді І інстанції пояснив, що 10.08.2022 року приблизно о 15:00 надійшов виклик на адресу: АДРЕСА_4 . Приїхавши до даної адреси на виклик, він побачив хлопчика приблизно 16 років, який лежав на ліжку непритомний. Перевіривши даного хлопчика, зрозумів, що у того наркотична кома. Вони викликали бригаду інтенсивної терапії та почали невідкладні заходи. Вкололи хлопчику з ін`єкції талаксону. До приїзду бригади інтенсивної терапії хлопчик почав реагувати на біль. Бригада інтенсивної терапії по приїзду побачила, що хлопець стабілізувався і поїхали у справах. Трохи згодом хлопець прийшов до тями і розповів, що невідому речовину у плече йому вколола жінка, яку він знає особисто, яка мешкає на АДРЕСА_5 . Надалі вони госпіталізували хлопця до КМЛ № 8 вже у стабільному стані.
Колегія суддів вважає, що суд І інстанції правильно надав віри показанням свідків,оскільки, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань та приведеними до присяги, не маючи підстав для сумнівів у їх об`єктивності, в судовому засіданні на своїх показаннях настояли; до обвинуваченої упереджено не відносяться та правдиво і об`єктивно відобразили обставини справи, погоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції також обґрунтовано поклав в основу вироку письмові докази, які поза розумних сумнівів підтверджують провину обвинуваченої ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України, узгоджуються між собою та з поясненнями наведених свідків, які є послідовними, логічними.
Відповідно до картки виїзду швидкої медичної допомоги № 240 від 10.08.2022 р., фельдшер ОСОБА_19 надавав медичну допомогу ОСОБА_11 при попередньому діагнозі наркотична кома.
Вина обвинуваченої ОСОБА_7 ускоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України підтверджується висновком судово-медичного експерта №1116 від 12.08.2022 року, відповідно до якого, у неповнолітнього ОСОБА_11 виявлено тілесне ушкодження, а саме крапкова ранка правого плеча, характер якої свідчить про утворення ранки від колючої дії округлого у перерізі предмета та могло бути отримано 10.08.2022 року, а також висновком медичного огляду № 2145 від 11.08.2022 року з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував у стані (метадон) опіоїдного сп`яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника., що крім слів потерпілого ОСОБА_11 , що його уколола ОСОБА_7 , інших доказів на підтвердження вказаного, нібито, матеріали справи не містять, є необґрунтованими та спростовуються показами потерпілого ОСОБА_11 , який стверджував, що 10.08.2022 року в період часу з 14.30 годин до 16.56 годин саме ОСОБА_7 запропонувала вжити та вколола в праве плече неповнолітнього ОСОБА_11 наркотичний засіб «метадон», поясненнями фельдшера ОСОБА_19 , який надавав медичну допомогу ОСОБА_11 при попередньому діагнозі наркотична кома, що підтверджується карткою виїзду швидкої медичної допомоги № 240 від 10.08.2022 р.
У суду немає підстав ставити під сумнів показання потерпілого ОСОБА_11 , оскільки вони конкретні, послідовні і підтверджуються зібраними по справі доказами.
Крім того, вказані доводи спростовуються висновком судово-медичного експерта №1116 від 12.08.2022 року, відповідно до якого, у неповнолітнього ОСОБА_11 виявлено тілесне ушкодження, а саме крапкова ранка правого плеча, характер якої свідчить про утворення ранки від колючої дії округлого у перерізі предмета та могло бути отримано 10.08.2022 року, а також висновком медичного огляду № 2145 від 11.08.2022 року з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував у стані (метадон) опіоїдного сп`яніння.
Доводи захисника, що обвинувачена ОСОБА_7 не знала, що потерпілий ОСОБА_20 неповнолітній, не є слушними оскільки антропометричні данні потерпілого, а саме його зовнішній вигляд, зріст, вага, статура, структура мови, поведінка в спілкуванні з дорослими особами значно відрізняється від повнолітніх осіб.
Крім того, свідок ОСОБА_19 , який є фельдшером в швидкої медичної допомоги, однозначно стверджував, що приїхавши до даної адреси на виклик, він побачив хлопчика приблизно 16 років, якому надавав медичну допомогу при попередньому діагнозі наркотична кома.
Більш того, обвинувачена ОСОБА_7 , яка тривалий час проживала поряд з сім`єю потерпілого не могла не знати, що потерпілий ОСОБА_20 є учнем колледжу, тобто неповнолітньою особою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що заперечення обвинуваченою ОСОБА_7 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України, розцінюється як форма захисту і спосіб уникнути кримінальної відповідальності.
На думку колегії суддів, суд І інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку пояснення свідків, які в повній мірі підтверджують провину обвинуваченої у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду І інстанції пояснив, що 28.09.2022 року приблизно о 15 годині він прибув до автомобіля Шивроле Епіка, р.н. НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою АДРЕСА_6 , де його чекали співробітник поліції для проведення оперативної закупки наркотичної речовини - «метадон» у ОСОБА_21 , на що раніше надав добровільну згоду працівникам поліції відділення поліції №1 КРУП. Також там були присутні поняті - дві невідомі жінки, які представились: ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Приблизно о 15.20 годині на тому ж самому місці, в присутності понятих, співробітники поліції передали йому грошові кошти в сумі 350 гривень. Після отримання грошей, було складено процесуальні документи. В подальшому, в присутності понятих, його було поверхнево оглянуто, про що було складено відповідні документи. Надалі він зателефонував до ОСОБА_24 та спитав чи може придбати «метадон», на що та запропонувала підійти на зупинку громадського транспорту «Дружба» в напрямок залізничного вокзалу. Надалі, в службовому автомобілі поліцейським на нього було одягнуто обладнання спеціального технічного засобу фіксації, та в 15.34 годині вийшов з автомобілю й направився в напрямок вказаного ОСОБА_25 місця, а саме ЗГТ «Дружба», в напрямок залізничного вокзалу, для проведення оперативної закупки - наркотичної речовини «метадон» у ОСОБА_21 . З працівниками поліції домовились, що вони будуть його чекати за АДРЕСА_7 . Він підійшов до вказаного ОСОБА_25 місця, де побачив останню. Він передав в руки ОСОБА_26 грошові кошти в сумі 350 гривень, які надали працівники поліції, а після разом з ОСОБА_27 пішли за її вказівкою до будинку АДРЕСА_3 . Прийшовши до вказаного будинку, вона сказала почекати її. Він залишився чекати, а ОСОБА_17 пішла. Через 10 хвилин ОСОБА_17 повернулась до нього та передала згорток в фользі. Він розгорнув даний згорток та побачив там речовину кристалічного походження, а саме «метадон». Після чого завернув даний згорток. Надалі, ОСОБА_17 пішла по своїх справах, а він пішов до машини, де чекали поліцейські, а саме до будинку АДРЕСА_7 . Коли прийшов, то надав працівникам поліції, в присутності двох понятих, згорток з кристалічною речовиною, яку йому продала ОСОБА_17 та пояснив як провів оперативну закупку. Після чого, даний згорток в фользі був упакований до спец.пакету. Надалі технічний засіб фіксації було вимкнено. Надалі, було складено відповідний протокол огляду, де він, поняті поставили свої підписи, а також поставили свої підписи на спец.пакеті, в якому знаходились один згорток в фользі з кристалічною речовиною, яку я придбав у ОСОБА_24 під вас оперативної закупки.
Свідок ОСОБА_28 в суді І інстанції пояснила, що 28.09.2022 року приблизно о 15 годині прибула по запрошенню працівників поліції ВП №1 КРУП для присутності при проведені оперативної закупівлі в якості понятої. Також з нею прийшла її знайома ОСОБА_29 . Вони прибули до автомобіля ОСОБА_30 , який був припаркований за адресою АДРЕСА_6 . Там знаходились працівники поліції. В цей час до них підійшов невідомий чоловік, який представився як ОСОБА_31 . Надалі ОСОБА_32 розповів, що він надав добровільну згоду на проведення оперативної закупки у ОСОБА_21 . Приблизно о 15.20 годині на тому ж самому місці, співробітники поліції передали ОСОБА_33 грошові кошти в сумі 350 гривень для проведення оперативної закупки. Після отримання грошей, було складено процесуальні документи. В подальшому, в присутності понятих, ОСОБА_34 було поверхнево оглянуто, про що було складено відповідні документи. Далі ОСОБА_32 сів до вищевказаного автомобіля, а вони чекали на вулиці. Надалі, ОСОБА_32 вийшов з автомобіля та повідомив, що ОСОБА_17 сказала йому йти на ЗГТ «Дружба» і він попрямував до місця, яке йому призначила ОСОБА_35 . Працівники поліції повідомили ОСОБА_33 , що будуть чекати його позаду приміщення АДРЕСА_7 . Після, вона разом зі всіма учасниками окрім ОСОБА_34 , який проводив оперативну закупку, стали чекати на повернення останнього. Через певний час, ОСОБА_32 повернувся до автомобіля, який вже стояв позаду приміщення АДРЕСА_7 , та пояснив, що він провів оперативну закупівлю наркотичного засобу «метадон» у ОСОБА_24 та видав один згорток з речовиною кристалічного походження. Після чого даний згорток був упакований до спецпакету. Надалі, було складено відповідний протокол огляду, де вона, друга понята та ОСОБА_32 поставили свої підписи, а також поставили свої підписи на спецпакеті, в якому знаходився один згорток з кристалічною речовиною, яку ОСОБА_32 придбав у ОСОБА_24 під час оперативної закупки. Після чого, приблизно в 18.30 годин знаходились біля квартири АДРЕСА_2 під відеозйомку слідчий відділення поліції №1 КРУП Козацька повідомила ОСОБА_7 про те, що вона затримана. У ОСОБА_24 під час обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон Моторола з сім-картою до спецпакету. Після затримання ОСОБА_26 була вручена ухвала про проведення обшук її квартири АДРЕСА_2 . Під час обшуку в квартирі на витяжці було виявлено та вилучено згорток чорного кольору та грошові кошти в сумі 150 гривень: купюрами 50 гривень та 100 гривень. Як повідомила спочатку ОСОБА_17 , що гроші належать їй, а коли дістали згорток, то вона почала відмовлятися і казати що це не її речі. Надалі слідчий упакувала згорток до спецпакету, а грошові кошти в сумі 150 гривень були упаковані також до спецпакету.
Колегія суддів вважає, що суд І інстанції правильно надав віри показанням свідків,оскільки, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань та приведеними до присяги, не маючи підстав для сумнівів у їх об`єктивності, в судовому засіданні на своїх показаннях настояли; до обвинуваченої упереджено не відносяться та правдиво і об`єктивно відобразили обставини справи, погоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції також обґрунтовано поклав в основу вироку письмові докази, які поза розумних сумнівів підтверджують провину обвинуваченої ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, узгоджуються між собою та з поясненнями наведених свідків, які є послідовними, логічними.
Вина обвинуваченої ОСОБА_7 ускоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується протоколом огляду місця події від 28.09.2022 р., згідно якого у ОСОБА_12 був вилучений згорток у фользі з кристалічною речовиною, яку він придбав у ОСОБА_7 під час оперативної закупки.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-22/30359-НЗПРАП від 29.09.2022 року, надана на експертизу кристалічна речовина масою: 0,3236г містить: метадон (фенадон), який віднесений до наркотичного засобу, обіг якого обмежено та дифенгідранін (димедрол), який в твердій формі відноситься до сильнодіючого лікарського засобу. Маса метадону (фанадону) становить: 0,0806г, маса дифенгідранін (димедрол) складає 0,1414 г.
На думку колегії суддів, вина обвинуваченої ОСОБА_7 ускоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується протоколом обшуку від 28.09.2022 р., під час якого було виявлено та вилучено в кухні квартири АДРЕСА_2 , чорний згорток в пакеті та грошові кошти в сумі 150 грн. купюрами: 50 грн. ТИ 3281968 та 100 грн УМ 2825429.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-22/31009-НЗПРАП від 10.10.2022 року, надана на експертизу речовина у вигляді кристалічних грудок масою: 0,2841г, 0,2865г, 0,2913г, 0,2886г містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та дифенгідрамін (димедрол), який в твердій формі відноситься до сильнодіючого лікарського засобу. Маса метадону (фанадону) становить: 0,0389г, 0,0756г, 0,0739г, 0,0828г, маса дифенгідрамін (димедрол) складає 0,1372г, 0,0841г, 0,1119г, 0,0956г.
Згідно з протоколом огляду та помітки грошей від 28.09.2022 р., були оглянуті та помічені грошові купюри у розмірі 350 грн.: купюра номіналом 50 грн. серії ТИ 3281968, купюра номіналом 100 грн. серії УР 1000047, купюра номіналом 100 грн. серії УМ 2825429, купюра номіналом 100грн. серії УГ 5675304.
Відповідно до протоколу огляду від 28.09.2022 р., ОСОБА_12 були вручені грошові кошти в сумі 350 грн. купюра номіналом 50 грн. серії ТИ 3281968, купюра номіналом 100 грн. серії УР 1000047, купюра номіналом 100 грн. серії УМ 2825429, купюра номіналом 100 грн. серії УГ 5675304.
На думку колегії суддів, суд І інстанції правильно поклав в основу вироку протокол про результати аудіо -, відео контролю особи від 28.09.2022 р., згідно якого 28.09.2022 р. ОСОБА_12 отримав спеціальні технічні засоби для здійснення аудіо-відеоконтролю оперативної закупки у ОСОБА_7 та приблизно о 16:08 годині ОСОБА_12 повернувся та видав отримані засоби, а також видав наркотичну речовину «метадон» в одному згортку фольги, яку придбав у ОСОБА_7 .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищенаведені докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми для визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, що підтверджено сукупністю наведених у вироку доказів.
Колегією суддів досліджено відеозапис обшуку, з якого вбачаються обставини проведення цієї слідчої дії, які повністю відповідають обставинам, викладеним у протоколі.
Доводи апеляційної скарги захисника, що під час проведення НСРД, понятих при огляді ОСОБА_12 не було, а тому, на думку адвоката, вказана слідча дія є недопустимим доказом по справі, не відповідають дійсності, оскільки з протоколу огляду від 28.09.2022 року, згідно якого у ОСОБА_12 був вилучений згорток у фользі з кристалічною речовиною, яку він придбав у ОСОБА_7 під час оперативної закупки, вбачається, що на ньому наявні підписи ОСОБА_12 та понятих ОСОБА_36 , ОСОБА_28 .
Крім того, з відеозапису долученого до протоколу проведення НСРД, вбачається, що ОСОБА_12 зустрічається саме з ОСОБА_7 , саме їй він замовив наркотичний засіб, їй передав гроші і саме вона особисто принесла та передала йому в руки згорток у фользі, в якому знаходився наркотичний засіб, саме з нею він обговорював якість наркотичного засобу, який він в неї придбав.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника, що поняті та ОСОБА_12 повідомляли в суді, що наркотичні засоби вилучала слідча ОСОБА_13 , яка була на місці пригоди, проте всі протоколи НСРД та протокол вилучення наркотичного засобу складав оперативний уповноважений Ковшик, при цьому доручення оперативним працівникам на проведення НСРД, нібито, відсутнє, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту п. 6 ст. 246 КПК, п. 3.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні убачається, що слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, може проводити слідчі дії самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам.
З матеріалів справи вбачається, що постановою прокурора Криворізбкої східної окружної прокуратури ОСОБА_37 від 09.09.2022 року № 281ш (а.с. 78-82 т. 1) доручено організацію проведення негласної слідчої (розшукової) дії співробітникам ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Більш того, в матеріалах справи наявне доручення прокурора Криворізбкої східної окружної прокуратури ОСОБА_37 співробітникам ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.09.2022 року.
За таких обставин, на думку колегії суддів оперативний уповноважений ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській областіОСОБА_14 діяв в межах діючого законодавства та, відповідно до положень КПК України.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові № 711/8582/16-к 10 грудня 2019 року.
Доводи захисника про, нібито, порушення з боку правоохоронних органів під час обшуку житла обвинуваченої ОСОБА_7 , не є слушними, оскільки з протоколу обшуку та відеозапису до нього вбачається, що ніяких порушень КПК України допущено не було, обвинуваченій були роз`ясненні її права, був запрошений захисник та в його присутності проводився обшук, були присутні особи, які зазначені в протоколі обшуку, в тому числі поняті. Також з даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_7 та її співмешканець не пускали слідчу групу до житла, виганяли їх, сварились. Незважаючи на прохання слідчого, обвинувачена ОСОБА_7 та її співмешканець декілька разів відходили з поля зору робітників правоохоронних органів.
Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали справи, нібито, не містять жодних доказів, що вилучений наркотичний засіб під час обшуку у житлі ОСОБА_7 , належить саме їй, а не будь-якій іншій особі, є неспроможними, оскільки захисником не надано жодних доказів, що вилучений наркотичний засіб під час обшуку у житлі ОСОБА_7 може належить іншій особі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України, доведена в повному обсязі.
У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст. 65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
На думку колегії суддів міра покарання ОСОБА_7 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості злочинів, які відноситься до тяжких та особливо тяжких злочинів, конкретних обставин справи, даних про її особу, яка раніше двічі судима за злочини пов`язані у сфері обігу наркотичних засобів, є особою, яка раніше вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, зазначені злочини вчинила в період іспитового строку, тобто рецидив злочину, суспільно-корисною працею не займається, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Оскільки за вимогами ст. 65 КК України покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, колегія суддів вважає, що призначене судом І інстанції, остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженої,є саме таким, а тому доводи апеляційної скарги прокурора, що судом І інстанції призначено занадто м`яке покарання, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та були враховані судом І інстанції при призначенні покарання.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено таких порушень КПК або КК України, які б тягли за собою скасування вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07 грудня 2023 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.
Судді: