Справа № 761/26492/19
Провадження № 8/761/12/2025
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
представника заявника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського раойнного суду м. Києва заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової експертизи по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2020р. за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
в с т а н о в и в :
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана справа.
Разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, стороною заявника було подано до суду заяву про призначення судової комплексної психолого-психіатричної експертизи. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що призначення судової експертизи в цій справі зумелене з`ясуванням питання загального психологічного стану заявника (відповідача) та особливостей перебігу його психічних процесів в періоди підписання ним розписки, мирової угоди та її затвердження.
В судовому засіданні представник заявника (відповідача) підтримав заяву, з підстав у ній наведених, просив суд призначити судову експертизу, а провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений в установленому процесуальним законодавством порядку.
Суд, заслухавши думку сторони заявника, дослідивши матеріали справи та поданої до суду заяви про призначення судової експертизи, доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, для з`ясування обставин, що мають значення Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019р. по справі №522/1029/18, суд зазначив що «Статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.».
Отже, враховуючи предмет спору, зважаючи на вищенаведену позицію Верховного Суду, учасники справи не позбавлені можливості звернутись до експертної установи із заявою про призначення експертизи в позасудовому порядку.
Пунктом 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 8 травня 2018р. №865, передбачено, що предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Відповідно до п. 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Разом з тим, Розділом VІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначено порядок проведення психологічної експертизи.
Пунктом 6.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
Відповідно до п. 6.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза).
Згідно п. 6.9 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи.
Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та поданої до суду заяви про призначення експертизи, відповідачем не надано ряду вищевказаних обов`язкових вихідних даних та медичних матеріалів необхідних для можливості призначення та проведення комплектсної психолого-психіатричної експертизи.
Отже, зважаючи на відсутність в матеріалах справи вихідних даних та медичних матеріалів необхідних для можливості призначення та проведення психологічної експертизи, передбачених п. 6.9. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, ураховуючи вищенаведену позицію Верховного Суду, згідно якої учасники справи не позбавлені можливості звернутись до експертної установи із заявою про призначення експертизи в позасудовому порядку, суд дійшов переконливого висновку, про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи.
Керуючись ст. ст. 103, 206, 259, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової експертизи по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2020р. за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 07 лютого 2025р.
Суддя:
