Провадження № 2/317/125/2025
Справа № 317/1440/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікітіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 ) про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 та приватного виконавця Сколибога О.С. про визнання незаконними та скасування постанови та акту приватного виконавця про передання майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
Третьою особою на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, є ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовано наступним.
В провадженні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з позивача ОСОБА_1 (боржник у виконавчому провадженні) на користь відповідача ОСОБА_2 (стягувач) грошових коштів за рядом виконавчих листів.
03 лютого 2020 року відповідачем ОСОБА_4 було передано у власність відповідачу ОСОБА_2 , як стягувачу у виконавчому провадженні, наступне майно: баня літ. Г площею 36,9 м2, погріб літ. ПГ площею 25,2 м2, альтанку площею 9 м2, плавальний басейн площею 20 м2 та мангала стаціонарного площею 4,5 м2. Майно передане в рахунок погашення боргу за виконавчими листами за ціною третіх електронних торгів на загальну суму 494491,20 грн.
Позивач наголошує на незаконності прийняття приватним виконавцем СколибогомО.С. оскаржуваних акту та постанови, яким стягувачу ОСОБА_2 було передане майно, виходячи з наступного.
Позивачу на праві власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності позивача зареєстроване 27.11.2007 року.
Згідно до свідоцтва про право власності та наявного опису об`єкта, вказаний будинок має загальну площу 278,3 м2. та складається з: житлового будинку літ. А-2, гаражу Б, навісу В, бані 1, навісу Д, погрібу ПГ, воріт 1, паркану 2, хвіртки 3, ворот 4, паркану 5, замощення І, замощення ІІ.
Згідно до технічного паспорту на зазначений будинок садибного типу, до його складу також входять альтанка, плавальний басейн, стаціонарний мангал, баня та погріб, тобто те майно, яке було виділено приватним виконавцем в окремі об`єкти та передане стягувачу в рахунок погашення боргу.
Зазначений будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,15 га, яка також належить позивачу на праві власності та разом з зазначеним будинком і всіма розташованими на ній будівлями становить єдиний об`єкт нерухомості - домоволодіння. При цьому будинок, у розумінні статті 186 ЦК України, є головною річчю, а всі інші будівлі, що розташовані на зазначеній земельній ділянці та разом з будинком становлять єдине ціле приналежністю до головної речі.
Позивачем зазначено, що приватний виконавець Сколибог О.С. не мав законних підстав для виділення окремих будівель та споруд, які відносяться до домоволодіння позивача, в окремі об`єкти права власності та порушив ряд норм діючого законодавства України, які наведені у позовній заяві. Крім того, в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані неповнолітні діти, що обумовлює необхідність отримання приватним виконавцем відповідного висновку органу опіки та піклування для відчуження майна.
02 жовтня 2024 року представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Клімченком М.Г. поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до технічної та правовстановлюючої документації на будинок АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкта становить 278,3 м2. В той же час майно, яке за оскаржуваними актом та постановою приватного виконавця передані стягувачу в рахунок погашення боргу, не входить до зазначеної площі. Це майно, фактично, відноситься до самостійних об`єктів права власності.
Доводи позивача щодо порушення при відчуженні спірного майна приписів статті 183 ЦК України є хибними, оскільки альтанка, плавальний басейн, погріб, мангал стаціонарний та баня є окремими від житлового будинку оборотоздатними речами. Вказане майно не відноситься до майна, яке необхідне для утримання та обслуговування житлового будинку, оскільки в самому будинку є приміщення (кімнати), які виконують ті ж самі функції, що і майно, яке було передане стягувачу. Крім того, подільність домоволодіння АДРЕСА_1 підтверджена також висновком експерта, який поданий третьою особою ОСОБА_3 в іншій цивільній справі.
Не підтверджуються також доводи позивача про порушення приватним виконавцем приписів статті 188 ЦК України, оскільки правовий режим складної речі передбачає можливість як її реалізації в цілому, так і реалізації частинами.
Доводи позивача щодо необхідності отримання приватним виконавцем висновку органу опіки та піклування для відчуження майна є хибним, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 не був відчужений, а закон визначає необхідність отримання такого дозволу саме в разі відчуження жилих приміщень.
25 жовтня 2024 року приватний виконавець Сколибог О.С. подав до суду відзив, доводи якого, в цілому, повністю співпадають з доводами відзиву відповідача ОСОБА_2
04 листопада 2024 року позивачем ОСОБА_1 до суду подано відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів відзивів обох відповідачів. Заперечення зводяться до посилання на норми ЦК України в контексті правовідносин, що виникли у даній справі, та посилань на судову практику на підтвердження доводів позовної заяви.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Карабак В.А. підтримала позовну заяву та просила суд її задовольнити з підстав, наведених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник, адвокат Клімченко М.Г. в судовому засіданні заперечили проти позову та просили суд відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Крім того зазначили, що позивач ОСОБА_1 є боржником у зведеному виконавчому провадженні і тривалий час ухиляється від виконання рішення суду. Така поведінка боржника шкодить не тільки стягувачу у виконавчому провадженні ОСОБА_2 , але й конституційному принципу обов`язковості судових рішень. Тривале невиконання судового рішення, в тому числі й шляхом необґрунтованих оскаржень дій виконавця, є неприпустимим.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у поданому ним відзиві на позовну заяву. Також зазначив на неприпустимості поведінки боржника у виконавчому провадженні, спрямованої на ухилення від виконання рішення суду.
Третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 до суду не з`явилась та свого представника не направила. Письмових пояснень або будь-яких заяв до суду не подала. Після обговорення зі сторонами справи судом ухвалене рішення проводити судовий розгляд без її участі.
Вислухавши представницю позивача, відповідачів та представника відповідача Севастьянова Р.Ю., дослідивши подані докази, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 27.11.2007, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Опис об`єкта загальною площею 278,3 м2, що наведений у свідоцтві: житловий будинок А-2; гараж Б; навіс В; баня Г; навіс Д; погріб ПГ; ворота 1; паркан 2; хвіртки 3; ворота 4; паркан 5; замощення І; замощення ІІ.
Земельна ділянка площею 0,15 га, на якій розташований вказаний будинок, належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №996224 від 20 листопада 2007 року.
Судом був досліджений технічний паспорт від 14.08.2023 на житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно до схематичного плану об`єкта та експлікації до нього загальна площа домоволодіння становить 1500 м2, а забудована 332 м2. До забудованої площі входять, зокрема, об`єкти, передані стягувачу в рахунок погашення боргу: баня літ. Г, погріб літ. ПГ (в експлікації зазначено «погріб з шийкою»), альтанка (в експлікації зазначена літ. З), плавальний басейн (в експлікації пронумерований № 7) та мангал стаціонарний (в експлікації зазначений як «Барбекю» та пронумерований № 6).
З експлікації приміщень у вказаному технічному паспорті вбачається, що загальна площа житлового приміщення (2 поверхи) складає 278,3 м2. Оглянуто узагальнену інформацію щодо характеристики об`єкта нерухомого майна.
Також у судовому засіданні досліджено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна житлового будинку літ. А-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 873832823221). Вказаний будинок має загальну площу 278,3 м2.
В судовому засіданні також були досліджені документи, які стосуються арешту майна у ЗВП № 59661891, № 59659416 та № 59654359: заява стягувача ОСОБА_2 від 10.10.2019; Постанова про опис та арешт майна боржника від 10.10.2019; заява стягувача про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення початкової вартості майна від 21.10.2019; Постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 21.10.2019; повідомлення про результати оцінки арештованого майна № 4213 від 18.11.2019, № 4251 від 21.11.2019; заявка на реалізацію арештованого майна № 4253 від 21.11.2019; документи щодо внесення інформації до СЕТАМ та проведення електронних торгів, протоколи. Також досліджено лист приватного виконавця Сколибога О.С. вих. № 434 від 27.01.2020 щодо вирішення питання про залишення за собою нереалізованого майна; заява стягувача ОСОБА_2 про надання згоди на прийняття нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів в рахунок погашення боргу.
Відповідно до відповіді з ГУ ДПС у Запорізькій області № 51219/08-01-24-03-11 від 28.11.2024, ОСОБА_1 сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виходячи з площі 278,3 м2. Об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом також досліджено оскаржувані Акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 03.02.2020 та Постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 03.02.2020.
Вказаними актом та постановою приватний виконавець Сколибог О.С. передав у власність стягувачу у зведеному виконавчому провадженні (№ за АСВП: 59661891, 59659416, 59654359) ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу належне боржнику ОСОБА_3 майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
До складу переданого майна входить: баня літ. Г площею 36,9 м2, погріб літ. ПГ площею 25,2 м2, альтанка площею 9 м2, плавальний басейн площею 20 м2 та мангал стаціонарний площею 4,5 м2. При цьому суд звертає увагу на деякі невідповідності між оскаржуваними актом та постановою: так, в акті зазначено вулицю, де розташоване майно, що передається, як « ОСОБА_5 », а в постанові «Степна». Крім того, Баня літ. Г взагалі не входить до переліку переданого стягувачу в рахунок погашення боргу майна за оскаржуваною постановою, хоча і зазначена в акті.
В судовому засіданні також була досліджена копія постанови нотаріуса КарташовоїТ.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 23/02-31 від 12.01.2024, якою ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, оскільки вказане майно не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витягом про зареєстрованих у будинку осіб від 23.05.2023 року підтверджено факт реєстрації в будинку АДРЕСА_1 двох неповнолітніх осіб: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно до оглянутих копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 02.03.2009 та серії НОМЕР_3 від 10.08.2022 неповнолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є дітьми позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 .
Оцінюючи оскаржувані акт та постанову від 03.02.2020 в контексті взаємозв`язку досліджених доказів та встановлених з них обставин та відповідних норм права, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 321 ЦПК України встановлено принцип непорушності права власності. Вказаний принцип полягає в тому, що будь-яке позбавлення права власності особи або обмеження особи в такому праві має відбуватись виключно у випадках та в порядку, що встановлені законом.
Статтею 381 ЦК України встановлено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями
З доказів, що були досліджені в судовому засіданні, вбачається, що будинок АДРЕСА_1 разом з земельною ділянкою, на якій він розташований, та з господарсько-побутовими будівлями тощо є садибою. Відповідно сам будинок є житловим будинком садибного типу.
Відповідно до абз. 6 п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», яка затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 582/5773 від 10.07.2001; далі - Інструкція), будинком садибного типу є житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.
До будинків садибного типу належать малоповерхові житлові будинки та домоволодіння, розташовані на присадибних ділянках у межах садибної забудови населених пунктів, одноквартирні житлові будинки, котеджі, особняки, блоковані п. 1 Підрозділу 3 Розділу ІІ Інструкції.
На присадибних ділянках, крім житлових будинків, розміщуються допоміжні (господарські) будівлі (сараї, хліви, літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) п.3 Підрозділу 3 Розділу ІІ Інструкції.
Відповідно до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, передані приватним виконавцем стягувачу в рахунок погашення боргу баня, погріб, альтанка, плавальний басейн та мангал є допоміжними (господарськими) будівлями та призначені для обслуговування іншої (головної) речі, якою є будинок садибного типу АДРЕСА_1 і становлять з ним (та з земельною ділянкою) одне ціле садибу.
Крім того, ч. 1 ст. 182 ЦК України визначено обов`язковість державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Діючим законодавством України встановлено неможливість реєстрації права власності на споруди, які є приналежністю до головної речі (ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).
Вказане свідчить про відсутність можливості будь-якого, не передбаченого договором або законом, відчуження приналежності до головної речі окремо від самої речі. В даному випадку приватний виконавець Сколибог О.С., здійснюючи відчуження бані, погрібу, альтанки, плавального басейну та мангалу як приналежностей до головної речі (житлового будинку садибного типу), не діяв на підставі договору або закону. З огляду на викладене, оскаржувані постанова та акт державного виконавця є незаконними та підлягають скасуванню.
Доводи відзивів на позовну заяву від обох відповідачів вказаних висновків суду не спростовують.
Так, доводи відповідачів щодо того, що вказане майно згідно до технічної та правовстановлюючої документації не входять до загальної площі будинку не впливають на висновки суду, оскільки вони не є частиною самого будинку, а є частиною садиби в цілому. Відповідно до п. 27 Розділу VI Інструкції загальна площа будинку садибного типу, дачного та садового будинків визначається як сума площ приміщень без урахування площ балконів, лоджій, терас, прибудованих альтанок (відкритих веранд), технічних підпіль, неопалюваних горищ і відкритих паркувальних місць із навісами. До загальної площі таких будинків включаються площі приміщень усіх поверхів, враховуючи мансардний, цокольний і підвальний.
Той факт, що площі спірного майна не входять до загальної площі будинку садибного типу не робить їх самостійними об`єктами права власності з урахуванням наведеного вище.
Інші доводи як позовної заяви, так і відзивів на неї на вказані висновки суду також не впливають, оскільки оскаржуваними актом та постановою було допущено таке порушення права власності позивача та норм закону, яке робить недоцільною детальну оцінку інших доводів та заперечень сторін (порушення процедури передання майна стягувачу, наявність зареєстрованих неповнолітніх осіб тощо).
Також суд вважає необхідним зазначити про повну згоду з доводами відповідачів щодо необхідності абсолютного забезпечення виконання судового рішення, що набрало законної сили, як гарантії дотримання принципів верховенства права та обов`язковості судових рішень, однак вважає, що прагнення реалізації цих принципів має в повній мірі відповідати закону і не призводити до прямого порушення інших правових принципів та гарантованих законом прав особи.
За таких обставин позов підлягає повному задоволенню.
Оскільки даним судовим рішенням було встановлено незаконність дій одного з відповідачів приватного виконавця, а дії другого відповідача ОСОБА_2 не призвели до виникнення даного спору, суд, з урахуванням приписів ч. 9 ст. 141 ЦПК України, стягує судовий збір на користь відповідача саме з приватного виконавця Сколибога О.С.
Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 11 квітня 2025 року.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_5 ) та Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (69035, м. Запоріжжя, вул.Л. Жаботинського, буд. 50, офіс 102, ІПН: НОМЕР_6 ) задовольнити.
Визнати незаконними і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича від 03.02.2020 у виконавчому провадженні № 59654359 (ЗВД № 59661891, 59659416, 59654359) про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акт приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича від 03.02.2020 у виконавчому провадженні № 59654359 (ЗВД № 59661891, 59659416, 59654359) про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, згідно яких стягувачу ОСОБА_2 передане наступне майно: баня літ. Г площею 36,9 м2, погріб літ. ПГ площею 25,2 м2, альтанку площею 9 м2, плавальний басейн площею 20 м2 та мангала стаціонарного площею 4,5 м2.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Нікітін
