Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер № 285/1242/17
Провадження № 1-кп/0285/31/25
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2025 року м. Звягель
Звягельський (Новоград-Волинський) міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Звягель кримінальне провадження № 285/1242/17 (12015060000000151 від 18.07.2015 року) по обвинуваченню,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білоскірка, Тернопільського району, Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України
УСТАНОВИВ:
18 липня 2015 року близько 10 години 10 хвилин ОСОБА_5 керував технічно справним автопоїздом DAF р.н. НОМЕР_1 у складі з напівпричепом цистерною ПП AUREPA р.н. НОМЕР_2 , яким зупинився на 233 км автодороги Київ Чоп, у місці для розвороту транспортних засобів зайнявши при цьому крайнє ліве положення на проїзній частині, у напрямку м. Києва.
Перебуваючи у вказаний день, час та місці за кермом зазначеного транспортного засобу, водій ОСОБА_5 в порушення вимог п. 2.3б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення вимог п. 10.1 цих же Правил, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в порушення вимог п. 10.1 цих же Правил, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в порушення вимог п. 10.4 вказаних вище Правил, перед початком маневру розвороту не надав переваги в русі зустрічному транспортному засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем MAZDA CX-7 р.н. НОМЕР_3 , яким у напрямку м. Рівне керував водій ОСОБА_6 , перевозячи пасажирів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та малолітнього ОСОБА_10 .
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події водій автомобіля MAZDA CX-7 ОСОБА_6 та пасажир ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження від яких загинули, а пасажиру вказаного автомобіля ОСОБА_8 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 1.5, 2.3б), 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, знаходиться у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
В судовому засіданні обвинувачений вину не визнав покази надавати відмовився згідно ст. 63 Конституції України.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 18.07.2025 близько 7 години ранку, її сім`я, а саме мама, тато, чоловік, дитина вирушили на відпочинок в Закарпаття, автомобілем Mazda за кермом був її тато. В момент аварії вони їхали по прямій смузі руху і не очікувано відбулось зіткнення. Вона сиділа ззаду, почула сильний поштовх, удар прийшовся на сторону тата, його крісло відірвалося придавило її маму. Також пояснила, що її чоловік сидів спереду, в нього була травма хребта, тато помер відразу, а мама через 2 тижні в лікарні. Під час аварії їх забрали в швидку. Пояснила, що в обвинувальному акті все вказано вірно, що зіткнення трапилось з вантажівкою на розвороті. Цивільний позов підтримала повністю. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим його вина підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рапортом №4800 від 18.07.2015 відповідно до якого надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на трасі Київ Чоп з потерпілими.
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схематичним планом, фототаблицею та відеозаписом від 18.07.2015 в ході якого зафіксовано дорожню обстановку, слідову інформацію та місце зіткнення транспортних засобів.
Висновком експерта №152 відповідно до якого при експертизі трупа ОСОБА_6 виявлено такі тілесні ушкодження: уламкові переломи кісток склепіння, основи та лицевого черепа, крововиливи під мозкові оболонки, розміжчення речовини лівої вискової та тім`яної долей, множинні переломи ребер справа та зліва, грудини з розривами пристінкової плеври, перикарда, відривами серця та лівої легені, розриви верхньої долі лівої легені, печінки, перелом лівої плечової кістки, вивих в правому передплесно-плесневому суглобі, множинні садна, синці, рани на тілі, які утворились від дії тупого (их) предмета (ів) незадовго до моменту смерті, входять в комплекс поєднаної тупої травми голови, тулуба та кінцівок, супроводжувалися гострою крововтратою, мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті його та ознаки тяжких тілесних ушкоджень при житті за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_6 настала від поєднаної тупої травми голови, тулуба та кінцівок у вигляді грубих ушкоджень кісток та внутрішніх органів, яка супроводжувалася гострою крововтратою. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_6 спиртів не виявлено. Кров з трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В.
Висновком експерта за результатами проведення судової авто-технічної експертизи №13444/15-52 від 30.10.2015 відповідно до якого в рамках даного дослідження вказати чи знаходилася на момент скоєння пригоди гальмівна система тягача Даф у технічно придатному стані не є можливим з технічної точки зору, з причини вказаній в дослідницькій частині. В скою чергу, на момент огляду гальмівна система напівпричепа AUREPA знаходиться у функціонально придатному технічному стані. На момент огляду тагача Даф його рульове керування знаходилося у технічно працездатному стані. Будь-яких несправностей, які б могли стати технічною причиною виникнення даної ДТП, при обстеженні не виявлено. Елементи ходової частини тягача Даф та напівпричепа AUREPA перед даною ДТП знаходилися у функціонально придатному стані. Несправностей, які б могли стати технічною причиною самостійної зміни руху та втрати курсової стійкості, при експертному огляді не виявлено.
Висновком експерта за результатами проведення судової авто-технічної експертизи №13447/15-52 від 03.11.2015 відповідно до якого на момент скоєння пригоди гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля MAZDA знаходилися у технічно придатному стані. Ознак, які б могли свідчити про функціональну непридатність вказаних систем автомобіля MAZDA перед даною ДТП, і будь-яких несправностей, які б могли стати технічною причиною виникнення даної пригоди, при експертному обстеженні не виявлено.
Висновком експертів за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №13445/15-52 від 16.10.2015 відповідно до якого в момент первинного контакту вантажний автомобіль DAF знаходився майже перпендикулярно до повздовжньої осі автодороги Київ-Чоп, в скою чергу, автомобіль MAZDA CX-7 знаходився під деяким гострим кутом відносно повздовжньої осі автодороги Київ-Чоп. Приблизне взаємне розташування вантажного автомобіля DAF та автомобіля MAZDA CX-7 в момент первинного контакту відносно елементів проїзної частини, наведено на мал.5. місце зіткнення вантажного автомобіля DAF та автомобіля MAZDA CX-7 знаходилося в межах автодороги Київ-Рівне на правій смузі руху, що призначено для руху до м. Рівне на ділянці, яка передує місцю початку відображення «забоїни на проїзній частині» (позначка №2), при цьому переднє колесо розташовувалось на ділянці початку «слід зсуву правого переднього колеса автопоїзда DAF д/н ВО 0559» (позначка №1). З урахуванням перекриття габаритів ТЗ при зіткненні (0,4…0,5 м) поперечне розташування місця зіткнення (геометричне місце точок, яке є проекцією зони первинного контактування деталей транспортних засобів на проїзну частину) знаходилось в межах приблизно 2,2…2,7 м від правого краю проїзної частини.
Висновком експертів за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №13446/15-52 від 16.10.2015 відповідно до якого детально описано аварійні ушкодження, які утворилися на вантажному автомобілі DAF та на автомобілі MAZDA CX-7 внаслідок ДТП. Первинний контакт вантажного автомобіля DAF та на автомобіля MAZDA CX-7 відбувся між передньою правою частиною вантажного автомобіля DAF (в районі передньої частини правого переднього крила, нижньої частини правої двері кабіни, правою кутовою частиною переднього бампера з переходом на кабіну) та лівою передньою частиною автомобіля MAZDA CX-7 (передній бампер зліва (в районі розташування протитуманної фари) ліва передня блок фара). Поздовжні осі транспортних засобів в момент їх первинного контактування знаходились під кутом, який кількісно можливо оцінити величиною близько 90о розкритим проти ходу годинникової стрілки відносно повздовжньої осі вантажного автомобіля DAF.
Висновком експертів за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №13448/15-52 від 23.10.2015 відповідно до якого за встановлених обставин контактування транспортних засобів, величина швидкості руху автомобіля MAZDA CX-7 в момент зіткнення з вантажним автомобілем DAF могла складати близько 147…156 км/год.
Висновком токсикологічного дослідження №1956 відповідно до якого ОСОБА_5 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не перебував в стані алкогольного сп`яніння.
Листом начальника філії «Новоград-Волинський ДЕД» ДП «Житомирський облавтодор» відповідно до якого станом на 18.07.2015 на км 233+050 автодороги Київ-Чоп поблизу м. Новоград-Волинський швидкісний режим не обмежено.
Висновком експерта №1851 відповідно до якого згідно записів представлених на вивчення медичних документів у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: саден на обличчі (без зазначення форми, розмірів, кількості, чіткої локалізації). Достовірно оцінити за механізмом утворення на даний момент не можливо в зв`язку з відсутністю даних щодо їх морфологічних особливостей. Вищевказані тілесні ушкодження відноситься до категорії легких без короткочасного розладу здоров`я. встановлений клінічний діагноз: «Забій лівого стегна» на даний момент за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюються, в зв`язку з відсутністю об`єктивних медичних даних, згідно Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995.
Висновком експерта №1849 відповідно до якого згідно записів представлених на вивчення медичних документів у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (без виражених клінічних проявів), травматичної екстракції 21-12 зубів; закритої травми грудної клітки, перелому ребра зліва (згідно рентгенограм висловитись про те, яке саме ребро неможливо), малого гідротораксу, синця в ділянці 10-го ребра зліва; саден на лівій гомілці та в ділянці лівого колінного суглобу, могли утворитися від дії тупих твердих предметів, можливо в термін та за обставин, що вказані в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в медичних документах. Тілесні ушкодження у вигляді: саден на лівій гомілці та в ділянці лівого колінного суглобу, відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я. Тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (без виражених клінічних проявів), травматичної екстракції 21-12 зубів, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки, перелому ребра зліва (згідно рентгенограм висловитись про те, яке саме ребро неможливо), малого гідротораксу, синця в ділянці 10-го ребра зліва, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров`я.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.08.2015 з водієм ОСОБА_5 , який на місцевості відобразив місце здійснення ним розвороту та розташування транспортних засобів на проїжджій частині в момент зіткнення.
Висновком експерта №1845 відповідно до якого згідно записів представлених на вивчення медичних документів у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: садна в ділянці правого колінного суглобу могло утворитися від дії тупого твердого предмету, можливо в термін та за обставин, що вказані в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в медичних документах, відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров`я. Встановлені клінічні діагнози: «Забій правої половини грудної клітки зліва. Забій грудного відділу хребта», на даний момент за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюються, оскільки відсутні об`єктивні медичні дані, згідно Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995. Виявлений консолідований перелом 10 ребра справа за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюється, оскільки не пов`язаний з травмою 19.07.2015.
Висновком експерта №1971/17 відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 згідно даних медичної документації виявлено перелом правої променевої кістки зі зміщенням уламків, переломи обох кісток лівого передпліччя зі зміщенням уламків (29.07.2015 проведено операцію з приводу металоостеосінтезу ліктьової та променевої кісток); переломи кісток тазу: бокової маси крижа зліва, обох сідничних кісток, лонної кістки, дна вертлюгової западини справа зі зміщенням уламків (23.07.2015 проведено операцію з приводу металоостеосінтезу кісток тазу); перелом 7-го ребра справа, забій правої легені. Гостра виразка дванадцятипалої кишки з профузною кровотечею та великою крововтратою (31.07.2015 проведено операцію лапаратомія та дуоденотомія з цього приводу). Геморагічний шок, ДВЗ-синдром (за даними клініко-лабораторних досліджень). Згідно даних розтину трупа виявлено: А) переломи 6, 7, 9 ребер справа та 3-го ребра зліва без ушкодження пристінкової плеври; Б) фрагментарні переломи лівих ліктьової та променевої кісток; багатосколковий перелом правої променевої кістки. В) багатосколкові переломи тіл правих лобкової та сідничної кісток з руйнуванням правої вертлюгової западини; перелом верхньої гілки правої лобкової кістки ближче до симфізу; перелом нижньої гілки правої лобкової кістки ближче до сідничної кістки; перелом нижньої гілки лівої лобкової кістки ближче до сідничної кістки; перелом зовнішньої частини крижа зліва; відшарування підшкірно-жировій клітковині на передній поверхні правого коліна; Г) гостра виразка дванадцятипалої кишки (з фібриноїдним некрозом в стінці і вогнищевими скупченнями еритроцитів та розповсюдженою лейко-лімфо-гістіоцитарною інфільтрацією згідно даних гістологічного дослідження) з пенетрацією в голівку підшлункової залози та перфорацією; серозно-гнійний панкреатит (набряк строми з вогнищевою лейкоцитарною інфільтрацією в тканини голівки підшлункової залози згідно даних гістологічного дослідження); серозно-гнійний перитоніт (дрібнокрапкові та плямисті тьмяно-червоні крововиливи з накладанням поодиноких дрібних сірувато-жовтих плівок фібрину на очеревині); ознаки шлунково-кишкової кровотечі (наявність згортку крові (біля 100 куб. см) в порожнині шлунка, а також не зміненої та зміненої крові на всьому протязі кишечника); білкова дистрофія, слабке кровонаповнення судин внутрішній органів, перісинусоїдний набряк в печінці, вогнища дистелектазу альвеол в легенях, дрібні смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця; ознаки крововтрати та шоку. 2 (3). Смерть ОСОБА_7 настала від поєднаної травми грудей, тазу та верхніх кінцівок з переломами ребер, кісток передпліч та тазу, шоком, крововтратою та утворенням гострої виразки дванадцятипалої кишки з шлунково-кишковою кровотечею, на що вказують дані зазначені в пункті 1. 3 (1; 4). Враховуючи характер та локалізації ушкоджень з крововиливами в ділянках їх, об`єм травми, дані обставин справи (факт автомобільної травми внаслідок зіткнення транспортних засобів), слід вважати, що всі виявлені ушкодження, зазначені в п.п. 1 А), Б), В) виникли від дії тупи предметів та утворились при автомобільній травмі (можливо на місці пасажира) в салоні автомобіля, в строки вказані в постанові (18.07.2015). 4 (2). Ушкодження, спричинені ОСОБА_7 мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (небезпека для життя поєднаної травми грудей, тазу та верхніх кінцівок, з переломами ребер, кісток передпліч та тазу з шоком, крововтратою та утворенням гострої виразки дванадцятипалої кишки з шлунково-кишковою кровотечею) та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням її смерті. 5 (3). Згідно даних медичної документації, смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11 годині 00 хвилин, що не суперечить даним розтину трупа. 6 (5). Згідно даних медичної документації, кров ОСОБА_7 за груповою приналежністю відноситься до 3-ї групи.
Висновком експерта №3/6 від 20.11.2015 відповідно до якого з технічної точки зору водій автомобіля MAZDA CX-7 н.з. НОМЕР_3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного гальмування до місця зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху. В наведеній дорожній обстановці, водію автомобіля MAZDA CX-7 н.з. НОМЕР_3 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п. 12.3, 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля MAZDA CX-7 н.з. НОМЕР_3 не відповідали технічним вимогам п. 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України. Невідповідностей технічним вимогам п. 12.3 в діях водія MAZDA CX-7 н.з. НОМЕР_3 не вбачається. В наведеній дорожній обстановці, водію автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 не відповідали вищевикладеним технічним вимогам Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та подальшим розвитком ДТП знаходиться виїзд автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 на смугу руху автомобіля MAZDA CX-7 н.з. НОМЕР_3 .
Висновком експерта №182/16-52 від 31.05.2016 відповідно до якого 1,2. Для відповіді на питання «Чи обладнаний автомобіль MAZDA CX-7 н.з. НОМЕР_3 засобами активної та пасивної безпеки та якими саме?» спеціальних знань в області автотехніки непотрібно воно може бути вирішено слідством самостійно шляхом отримання відповідної інформації, з урахуванням ідентифікаційного номеру кузова автомобіля MAZDA, у офіційного представника автомобілів MAZDA на Україні або у заводу виробника. На величину «сталого сповільнення» впливають тільки засоби активної безпеки до яких можуть відноситись робоча гальмівна система, антиблокувальна система гальм, тощо. 3. Відповідь на питання «Яке стале сповільнення передбачено для технічно справного автомобіля MAZDA CX-7 при гальмуванні на горизонтальній ділянці дороги в заданих дорожніх умовах, виходячи із заводських характеристик» може бути надано тільки заводом виробником з урахуванням технічної комплектації даного автомобіля. Встановити фактичне сповільнення автомобіля MAZDA на ділянці скоєння ДТП на даний час не є можливим з технічної точки зору, у зв`язку із значним пошкодженням усіх елементів робочої гальмівної, ходової та рульової систем даного автомобіля, що унеможливлює проведення ходових випробувань з послідуючим визначенням фактичного сповільнення на ділянці скоєння пригоди. 4. В момент зіткнення автомобіль MAZDA зміщувався праворуч відносно повздовжньої осі автодороги Київ-Чоп, на що вказує розташування автомобілів MAZDA та DAF в момент первинного контактування (рис. 1, 2) відносно дорожньої розмітки 1.5. 5. При вказаних в постанові про призначення експертизи параметрах розвитку даної пригоди, відстань на якій знаходився автомобіль MAZDA від місця зіткнення із автомобілем DAF в момент виникнення небезпеки для руху водію ОСОБА_6 становить приблизно 89,8…95,3 м. 6. В даному випадку, швидкість руху автомобіля MAZDA в момент перетину умовної лінії на рівні встановленого місця зіткнення, за умови чіткого виконання водієм ОСОБА_6 вимог п. 12.3 ПДР, а саме своєчасного застосування екстреного гальмування, складає приблизно 125…134 км/год. 7. Для відповіді на питання «Чи ґрунтовні покази потерпілої ОСОБА_9 стосовно швидкості руху автомобіля MAZDA СХ-7 д.н. НОМЕР_3 безпосередньо перед ДТП 100 км/год?» спеціальних знань в області автотехніки непотрібно, воно може бути оцінено слідством самостійно із урахуванням визначеної швидкості руху автомобіля MAZDA в момент зіткнення у висновку судової автотехнічної експертизи №13448/15-52 від 23.10.2015. 8. У випадку руху автомобіля MAZDA з максимально допустимою швидкістю і у разі не зміни водієм ОСОБА_6 напрямку руху та своєчасного застосування ним гальмування, з моменту виникнення у нього небезпеки для руху, зіткнення між даними транспортними засобами не мало б місця, оскільки автомобіль DAF виїздить за межі небезпечної зони автомобіля MAZDA. 9. В даній дорожній обстановці при вказаних обставинах виникнення небезпеки водій ОСОБА_6 не мав технічної можливості зупинитись до лінії руху автомобіля DAF шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним автомобіля MAZDA при русі із допустимою швидкістю руху на даній ділянці дороги. 10, 11. Враховуючи встановлений характер зіткнення автомобіля MAZDA та DAF, а також зазначені в матеріалах справи обставини виникнення даної пригоди, в даній дорожній обстановці, водію автомобіля MAZDA ОСОБА_6 , з технічної точки зору, слід було діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.6 ґ) та 12.3 ПДР. В свою чергу, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля DAF ОСОБА_5 з технічної точки зору, слід було діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 ПДР. 12. В даній дорожній обстановці невідповідність дій водія ОСОБА_6 вимог п. 12.6 ґ) ПДР та ОСОБА_5 вимогам п. 10.1 ПДР знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.
Висновком експерта за результатами проведення додаткової судово-автотехнічної експертизи №484/16-25 від 25.08.2016 відповідно до якого 1. Автопоїзд DAF д.н. НОМЕР_1 у складі з напівпричепом-цистерною ПП Aurepa д.н. НОМЕР_2 не встигав звільнити смугу руху автомобіля MAZDA СХ-7 д.н. НОМЕР_3 , за умови чіткого виконання водієм ОСОБА_6 вимог п. 12.3 ПДР України. 2. В даній дорожній обстановці, водій автомобіля MAZDA СХ-7 д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_6 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем DAF д.н. НОМЕР_1 , шляхом застосування своєчасного термінового гальмування, з моменту виникнення небезпеки для його руху. 3. В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля MAZDA СХ-7 д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 та п. 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, згідно проведеного дослідження в питанні №2, в діях водія ОСОБА_6 невідповідностей технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається. В діях водія ОСОБА_6 вбачається невідповідність вимогам п. 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України. Але, дана невідповідність не є в причинному зв`язку із виникненням наведеної ДТП, з причин зазначених в дослідницькій частині висновку. 4. В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автопоїзда DAF д.н. НОМЕР_1 у складі з напівпричепом-цистерною ПП Aurepa д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в діях водія автопоїзда DAF д.н. НОМЕР_1 у складі з напівпричепом-цистерною ПП Aurepa д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху України. 5. З урахуванням вихідних даних та проведеного дослідження, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, в даних умовах дорожнього руху, слід вважати, технічно необґрунтовані дії водія ОСОБА_5 , які суперечили вимогам п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України.
Висновком експерта №2441 відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: саден на обличчі, які виникли від дії тупого (их) предмета (ів), не залишивши в них яких-небудь специфічних та характерних ознак дозволяючих ідентифікувати їх контактуючу слідоутворюючу поверхню та могли утворитися при обставинах та в термін, вказаних в постанові про призначення повторної судово-медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я. Вищевказані тілесні ушкодження ОСОБА_9 могла отримати перебуваючи в якості пасажира автомобіля.
Висновком експерта №2439 відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: травматичної екстракції (видалення) 21-12 зубів; закритої травми грудної клітки перелому лівого ребра (згідно рентгенограм висловитись про те, яке саме ребро неможливо), ускладненого розвитком малого гідротораксу (наявність рідини в плевральній порожнині), синця в ділянці 10-го ребра зліва, саден лівої нижньої кінцівки. Дані тілесні ушкодження в своїй сукупності відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалого розладу здоров`я, виникли від дії тупого (их) предмета (ів), не залишивши в них яких-небудь специфічних та характерних ознак дозволяючих ідентифікувати їх контактуючу слідоутворюючу поверхню та могли утворитися при обставинах та в термін, вказаних в постанові про призначення повторної судово-медичної експертизи. Вищевказані тілесні ушкодження ОСОБА_8 міг отримати перебуваючи в якості пасажира автомобіля.
Висновком експерта №2440 відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: садна в ділянці правого колінного суглобу, яке виникли від дії тупого (их) предмета (ів), не залишивши в ньому яких-небудь специфічних та характерних ознак дозволяючих ідентифікувати їх контактуючу слідоутворюючу поверхню та могли утворитися при обставинах та в термін, вказаних в постанові про призначення повторної судово-медичної експертизи, відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров`я. Вищевказане тілесне ушкодження ОСОБА_5 міг отримати перебуваючи в якості водія вантажного автомобіля.
Протоколом додаткового огляду місця події від 12.12.2016 а саме ділянки автодороги Київ-Чоп 232-233 км, де зафіксовано загальну видимість.
Висновком експерта №3/99 від 21.02.2017 відповідно до якого 1. З технічної точки зору водій автомобіля MAZDA СХ-7 н.з. НОМЕР_3 , рухаючись із допустимою швидкістю руху (110 км/год), не мав би технічної можливості уникнути ДТП шляхом своєчасного гальмування до місця зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху. 2. В наведеній дорожній обстановці, водію автомобіля MAZDA СХ-7 н.з. НОМЕР_3 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п. 12.3, 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля MAZDA СХ-7 н.з. НОМЕР_3 не відповідали технічним вимогам п. 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України. Невідповідностей технічним вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України в діях водія MAZDA СХ-7 н.з. НОМЕР_3 не вбачається. 3. В наведеній дорожній обстановці, водію автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 не відповідали вищевикладеним технічним вимогам Правил дорожнього руху України. 4. З технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням ДТП знаходиться виїзд автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 на смугу руху автомобіля MAZDA СХ-7 н.з. НОМЕР_3 .
Протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_8 від 17.03.2017 в ході якого останній вказав місця розташування автомобіля MAZDA СХ-7 н.з. НОМЕР_3 та автопоїзда DAF н.з. НОМЕР_1 у складі із напівпричепом та видимість по відношенню один до одного.
При оцінці показань обвинуваченого суд враховував його особисту заінтересованість у результатах досудового розслідування та судового розгляду, що може впливати на їх достовірність.
Суд вважає, що дані ОСОБА_5 такі покази в судових дебатах свідчать про його намагання уникнути кримінальної відповідальності і спробою пом`якшити покарання за вчинене, а також перекласти вину на інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду у мотивувальній частині постанови від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 (провадження № 13-3 кс 22), зазначила, що невідповідність тим чи іншим вимогам закону не в будь-якому випадку нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, а лише в разі, якщо вона (невідповідність) призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність.
Відповідно до ч. 1ст. 87 КПКнедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Частиною другою даної норми визначено перелік діянь, які суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини й основоположних свобод, на підставі чого можливо зробити висновок про недопустимість доказів.
Суд звертає увагу на те, що уст. 412 КПКзаконодавець визначив, що невід`ємною властивістю поняття «істотність порушення вимог кримінального процесу» є його здатність перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Отже, аналізуючи вищезазначені норми кримінального процесуального закону, необхідно з`ясувати, як вказані ті чи інші порушення вплинули на законність ухваленого судом рішення, при цьому треба виходити з «рівня істотності» відхилень від вимог норми кримінального процесуального права.
За приписами п. 1 ч. 3ст. 87 КПКсуд має визнати недопустимими докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
Зміст цієї норми права вказує на те, що вона має застосовуватися за умови, коли на час отримання показань від свідка уже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності утакої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод. Тобто, має бути доведено, що права та свободи особи були порушені.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, відомості про ДТП до ЄРДР були внесені по факту кримінального правопорушення, а не щодо здійснення злочину ОСОБА_5 . Під час досудового розслідування ОСОБА_5 висловлював свою версію подій ДТП, відповідно до якої він не порушувавПравила дорожнього рухуі саме з метою перевірки достовірності запропонованої ним версії подій, було проведено за його участі слідчий експеримент. В подальшому після отримання висновків авто-технічних експертиз, відповідно до яких було встановлено наявність порушеньПравил дорожнього рухусаме ОСОБА_5 йому було оголошено про підозру, а надані ним як свідком показання не були покладені в основу оголошеної підозри.
Отже, суд вважає, що порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК у даному конкретному випадку не є істотним, не впливає на правильність установлених судом обставин, а наведені захисником ОСОБА_11 доводи зводяться лише до неправильного тлумачення вимог закону, на які він посилається.
Суд відхиляє довід захисту про недопустимість протоколу слідчого експерименту від 28.08.2015 з водієм ОСОБА_5 з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 240 КПК з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, до участі в якому можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Суд зазначає, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Доводи захисту не містять належного обґрунтування, яким чином слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_5 позначилось або могло позначитися на результаті судового розгляду, у тому числі на допустимість доказів, досліджених у судовому розгляді.
Як слідує з протоколу слідчого експерименту від 28.08.2015 з водієм ОСОБА_5 метою даної слідчої дії була перевірка та уточнення відомостей, щодо параметрів руху автопоїзда до зіткнення шляхом керування ОСОБА_5 автопоїздом DAF у складі напівпричепом-цистерною заповненої дизпаливом вагою 29700 кг.
На час проведення слідчого експерименту з водієм ОСОБА_5 у органу досудового розслідування були відсутні докази, щодо винуватості останнього. Не були проведені експертизи механізму та обставин ДТП та інші слідчі дії.
Суд, також, відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість висновку експерта №3/6 від 20 листопада 2015 року, виходячи з наступного.
З матеріалівпровадження слідує,що висновкомексперта №3/6від 20листопада 2015року встановлена невідповідність дій водія автомобіля MAZDA CX-7 н.з. НОМЕР_3 технічним вимогам п. 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України та невідповідність дій водія автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 технічним вимогам п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та подальшим розвитком ДТП знаходиться виїзд автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 на смугу руху автомобіля MAZDA CX-7 н.з. НОМЕР_3 .
Суд, перевіряючи позицію сторони захисту про необхідність визнання недопустимим доказом цього висновку, відмічає, що експертом при розрахунках брались вихідні дані судових транспортно-трасологічних експертиз, судової авто технічної експертизи та заміри часу, встановлені під час слідчого експерименту з водієм ОСОБА_5 . При цьому як в дослідницькій частині, так і у висновках обставини викладені детально та не є переплутаними.
Крім того, суд зазначає, що твердження захисту про те, що ОСОБА_5 не порушував ПДР України спростовуються висновками судових авто-технічних експертиз №3/6 від 20.11.2015, №182/16-52 від 31.05.2016, №484/16-25 від 25.08.2016, №3/99 від 21.02.2017,з якихвбачається,що в наведеній дорожній обстановці, водію автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 не відповідали вищевикладеним технічним вимогам Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням ДТП знаходиться виїзд автомобіля DAF н.з. НОМЕР_1 на смугу руху автомобіля MAZDA СХ-7 н.з. НОМЕР_3 .
Щодо тверджень сторони захисту про недопустимість висновків усіх судових експертиз через недостовірність вихідних даних, отриманих під час допиту ОСОБА_5 у якості свідка та проведенням за його участю слідчого експерименту, суд нагадує, що оцінка достовірності є завданням суду, який дослідив ці докази і перевірив достовірність фактів, на підставі яких було зроблено ці експертні висновки.
Судом не встановлено порушень під час отримання доказів, на основі яких здійснювалося експертне дослідження, тому він відхиляє довід сторони захисту щодо недопустимості вказаних експертиз.
Таким чином, суд доходить висновку, що вихідні дані для проведення експертиз та слідчих експериментів, зокрема, дані, зафіксовані у протоколі слідчого експерименту за участі ОСОБА_5 були отримані у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.
Стороною захисту не наведено доводів, які б спростовували висновки прокурора, тому суд не вбачає підстав ставити під сумнів вказані висновки та відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість доказів.
Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину ОСОБА_5 у пред`явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та спричинило потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обставинин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення, згідно зі статтею 12 КК є тяжке, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вину у вчиненні злочину не визнав, щиро не розкаявся, не вибачився перед потерпілими та не вживав заходів щодо відшкодування останнім як матеріальної, так і моральної шкоди, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, одружений, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено, думку потерпілої яка не наполягає на суворому покаранні обвинуваченого та призначає покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Вирішуючи питання по заявленими ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 цивільними позовами, суд приходить до наступного.
10березня 2023рокуухвалою суду цивільні позова приєднано до матеріалів даного кримінального провадження.
Позивачі жодного разу в судове засідання не з`явились, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що позивачі не з`явились в судове засідання та від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності і не повідомили про причини неявки, суд залишає позовні заяви без розгляду.
По даному кримінальному провадженню є судові витрати, які підлягають стягненню з обвинуваченого в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 367, 368 Кримінального Процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і обрати йому покарання за цим законом 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати в дохід держави в сумі 27507, 76 грн. за проведення експертиз.
Обрати ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 23.06.2025 включно, або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку, взявши його під варту в залі суду.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з 25.04.2025.
Позовні заяви ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 - залишити без розгляду.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Даний вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський (Новоград-Волинський) міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий:
