Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 462/3422/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1249/24 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 13 листопада 2024 року,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч.3 ст. 368 КК України до п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах пов`язані з виконання організаційно-розпорядчих функцій на строк три роки, та з конфіскацією належного, майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 відповідно до наказу начальника ГУ ДСНС України у Львівській області № 10 о/с від 12 квітня 2013 року, працюючи на посаді заступника начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, яка відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу» та додатку № 24 постанови КМУ № 703 від 14 серпня 2013 року, віднесена до шостої категорії посад державних службовців, маючи спеціальне звання підполковника служби цивільного захисту, будучи, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, службовою особою та, згідно ст. 17 Кодексу цивільного захисту України та ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, в силу службового становища, згідно посадової інструкції заступника начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, затвердженої 12 серпня 2013 року начальником ГУ ДСНС України у Львівській області, будучи зобов`язаним керуватись Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами ДСНС України, дорученнями Голови ДСНС України, його заступників, актами обласної державної адміністрації та обласної ради, наказами Головного управління, дорученнями начальника Головного управління, його першого заступника, Положенням про ДСНС України, Положенням про Головне управління та Положенням про відділ, за посадою одночасно будучи головним державним інспектором з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Залізничному районі м. Львова, здійснюючи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб`єктами господарювання незалежно від форм власності, а також громадянами України, іноземцями і особами без громадянства на закріпленій території; здійснюючи формування річних, квартальних та місячних наказів, проведення планових перевірок за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту підприємствами, установами та організаціями, іншими суб`єктами господарювання, незалежно, від форм власності на території Залізничного району м. Львова; здійснюючи контроль застосування сертифікованої продукції протипожежного призначення для захисту об`єктів від пожеж на закріпленій території; складаючи акти перевірок, видаючи приписи, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, у межах компетенції виносячи постанови про застосування спеціальних запобіжних заходів на закріпленій території; здійснюючи контроль за наявністю на потенційно небезпечних об`єктах результатів їх ідентифікації та паспортів потенційно небезпечних об`єктів на закріпленій території; здійснюючи контроль і нагляд за використанням і призначенням пожежної техніки і засобів пожежогасіння на закріпленій території, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи владу та службове становище, всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, впродовж 28 листопада 2015 року 19 квітня 2016 року умисно висловлював прохання директору ТЗоВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 щодо надання йому неправомірної вигоди в сумі 300 доларів США за не втручання у його підприємницьку діяльність.
26 листопада 2015 року обвинувачений ОСОБА_6 , будучи заступником начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області здійснив телефонний дзвінок директору ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 та запропонував передати йому неправомірну вигоду в сумі 400 доларів США за вирішення питання щодо не проведення ним перевірочних заходів ТЗоВ «ІТ-Сервіс Груп».
18 березня 2016 року ОСОБА_6 , будучи заступником начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, здійснив телефонний дзвінок директору ТЗоВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 та повідомив, що до Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області надійшла скарга ОСОБА_10 щодо порушення ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» правил пожежної безпеки та запропонував останньому під`їхати до нього в службовий кабінет у Залізничний РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, який розташований за адресою: м. Львів, вул. Кузневича, 6.
21 березня 2016 року о 12.27 год. ОСОБА_6 , будучи заступником начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, перебуваючи разом з директором ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 , в службовому кабінеті у Залізничному РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, який розташований за адресою: м. Львів, вул. Кузневича, 6, надав для огляду останньому оригінал скарги ОСОБА_10 щодо порушення ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» правил пожежної безпеки, вказав про необхідність проведення перевірочних заходів за скаргою та зазначив, що після проведення перевірки, вони продовжать розмову. Крім того, ОСОБА_6 повідомив директора ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 , що перевірку його підприємства буде здійснювати старший інспектор Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_11
15 квітня 2016 року о 11.57 год. старший інспектор Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_11 , відповідно до посвідчення на проведення перевірки від 14 квітня 2016 року № 104, прибув та здійснив перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп», в ході якої виявив близько 20 порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки та повідомив ОСОБА_9 , що складення акту перевірки та припису буде здійснено 18 квітня 2016 року у Залізничному РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області.
18 квітня 2016 року о 17.24 год., за попередньою домовленістю, директор ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 прибув до службового кабінету старшого інспектора Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_11 . Цього ж дня о 17.30 год. до вищевказаного кабінету зайшов обвинувачений ОСОБА_6 та запросив ОСОБА_9 до свого службового кабінету. Згодом, о 17.35 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті у Залізничному РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, зазначив ОСОБА_9 про необхідність передати йому неправомірної вигоди в сумі 300,00 доларів США, про що здійснив відповідний запис на клаптику паперу білого кольору. Також, на запитання ОСОБА_9 про можливість надання неправомірної вигоди в гривневому еквіваленті, ОСОБА_6 погодився. ОСОБА_9 будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_6 неправомірної вигоди, могла потягнути включення до акту перевірки та припису виявлених в ході перевірки ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» близько 20 порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, погодився на таку пропозицію ОСОБА_6 .
Крім того, 18 квітня 2016 року о 17.38 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в службовому кабінеті старшого інспектора Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_11 , який розташований за адресою: м. Львів, вул. Кузневича, 6, у присутності директора ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 , надав вказівку ОСОБА_11 про не включення окремих порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки до акту перевірки та припису ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп».
19 квітня 2016 року о 15.46 год., директор ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 , перебуваючи на вул. Виговського у м. Львові, біля приміщення Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, виконуючи вимогу заступника начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_6 , передав, а останній одержав від нього, неправомірну вигоду в сумі 7500,00 грн, за не включення окремих порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки до акту перевірки та припису ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп».
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 покликається на невідповідність вироку суду вимогам КПК України, оскільки такий не містить чіткої та узгодженої кваліфікації обвинувачення, яке вважає суперечливим, у зв`язку з тим, що у заяві потерпілого, у рапорті працівника СБУ та у вироку фігурують різні суми неправомірної вигоди 300, 400 та 500 доларів США.
Зазначає, що рішення суду є необґрунтованим, а висновки суду базуються на припущеннях.
Наголошує, що суд першої інстанції без достатніх доказів визнав доведеним факт телефонного дзвінка обвинуваченого ОСОБА_6 26 листопада 2015 року, під час якого він нібито вимагав 400 доларів США. Однак жодні інші докази в матеріалах справи відсутні.
Також, звертає увагу на те, що під час перевірки підприємства було виявлено 20 порушень вимог пожежної безпеки, але офіційний акт перевірки, який є в матеріалах справи, підтверджує лише 3 порушення.
Окрім цього акцентує, що місцевий суд, як на доказ вини обвинуваченого ОСОБА_6 покликається на записку із змістом «300$», яку нібито написав обвинувачений під час зустрічі з директором підприємства ОСОБА_9 . Однак, на переконання сторони захисту, немає доказів, що записка була дійсно написана в той момент та з метою вимагання грошей.
Зазначає, що суд першої інстанції визнав вирішальним доказом показання єдиного свідка ОСОБА_9 , який сам був зацікавлений у результаті справи. Водночас суд не перевірив ці показання шляхом всебічного аналізу інших доказів, що суперечить ст. 94 КПК України. Інші свідки, на показання яких покликається суд у вироку, зокрема, інспектора ОСОБА_11 , не підтвердили факт отримання незаконних вказівок від обвинуваченого ОСОБА_6 .
Наголошує, що свідок ОСОБА_12 понятий, під час обшуку бачив гроші на землі, але не підтвердив, що їх отримав саме обвинувачений ОСОБА_6 .
Звертає увагу на процесуальні порушення під час слідчих дій.
Акцентує, що у протоколі обшуку квартири обвинуваченого ОСОБА_6 не зафіксовано, де саме були знайдені речі, а саме светр, спортивні штани, телефон; вилучені предмети не були належним чином упаковані та засвідчені підписами всіх учасників; обвинувачений ОСОБА_6 не підписував протокол обшуку, що ставить під сумнів його законність.
Покликається на те, що судово-хімічна експертиза щодо виявлення на одязі обвинуваченого речовини «Промінь-1» базується на недопустимих доказах. Светр, який досліджувався експертами, не був вилучений під час обшуку, а з`явився пізніше, що ставить під сумнів його зв`язок із обвинуваченим ОСОБА_6 .
Зазначає, що під час обшуку службового кабінету було вилучено клаптик паперу з написом «300$», але сам ОСОБА_6 не був присутній при його вилученні. Вилучення відбулося без його відома та можливості подати зауваження.
Також вважає, що спеціальний слідчий експерименту та контроль за передачею грошей обвинуваченому, та ряд інших слідчих дій проводилися з порушеннями. Вилучення мічених грошових коштів не зафіксоване в окремому протоколі, як того вимагає ст. 271 КПК України. У протоколі затримання обвинуваченого не зазначено, де саме були знайдені мічені гроші, а свідки стверджують, що вони лежали на землі. Особистий обшук ОСОБА_6 відбувся з порушенням ч.3 ст. 208 КПК України.
Наголошує на відсутності прямих доказів вимагання чи отримання неправомірної вигоди.
На переконання апелянта, вирок суду ґрунтується на суперечливих свідченнях однієї особи. Окрім цього, письмові докази, на які покликається місцевий суд (записка «300$», висновок експертизи, мічені гроші), є неналежними, оскільки їх походження та зв`язок із обвинуваченим ОСОБА_6 не підтверджені належними процесуальними діями.
Просить скасувати вирок Залізничного районного суду м. Львова від 13 листопада 2024 року, а кримінальне провадження закрити у зв`язку із відсутністю в діяннях обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
На апеляційну скаргу сторони захисту прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 подав заперечення, в якому зазначає, що доводи апелянта є надуманими та необґрунтованими.
Вважає, що суд першої інстанції об`єктивно оцінив всі докази, зокрема показання свідків, письмові матеріали та протоколи обшуків, які були складені відповідно до вимог КПК України.
Наголошує на безпідставності тверджень захисника обвинуваченого про недопустимість доказів, у зв`язку з процедурними порушеннями, оскільки Верховний Суд у своїх рішеннях підтверджував допустимість відповідних слідчих дій.
Просить вирок Залізничного районного суду м. Львова від 13 листопада 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 покликається на порушення таємниці нарадчої кімнати, неналежне фіксування судового провадження технічними засобами і безпідставність відмови в задоволенні відводу судді.
Також, наводить аргументи щодо спростування висновків суду в ухвалі від 13 листопада 2024 року про порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської та Київської областей питання про її дисциплінарну відповідальність як адвоката.
Просить скасувати вирок Залізничного районного суду м. Львова від 13 листопада 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Скасувати ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 13 листопада 2024 року про порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської та Київської областей питання про дисциплінарну відповідальність як адвоката.
Винести ухвалу, в якій поставити перед Вищою радою правосуддя питання про дисциплінарну відповідальність судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та виступ його захисника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За правилами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_6 були дотримані.
Так, відповідно до наказу начальника ГУ ДСНС України у Львівській області № 10 о/с від 12 квітня 2013 року ОСОБА_6 працював на посаді заступника начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, яка відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу» та додатку № 24 постанови КМУ № 703 від 14 серпня 2013 року віднесена до шостої категорії посад державних службовців, та мав спеціальне звання підполковника служби цивільного захисту.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням наданої їй влади та службового становища, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, яким дана у відповідності до вимог ст. 94 КПК України об`єктивна оцінка і правильно покладеними місцевим судом в основу обвинувального вироку.
Так, свідок ОСОБА_9 - директор ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп», пояснив, що з 2008 року знайомий із ОСОБА_6 , який працював у Залізничному районному відділі м. Львова Головного управління ДСНС у Львівській області і останній неодноразово вимагав у нього неправомірну вигоду за уникнення перевірок або за їх проведення без виявлення порушень. У вересні 2014 року ОСОБА_6 вчергове запропонував йому вирішити питання щодо не проведення перевірки підприємства, але в той час він був мобілізований до лав ЗСУ. У 2015 році, дізнавшись про його повернення, ОСОБА_6 подзвонив із аналогічною пропозицією. У березні 2016 року, після скарги ОСОБА_10 , ОСОБА_6 запросив його до службового кабінету, де ознайомив з оригіналом скарги й повідомив, що перевірку проведе інспектор ОСОБА_11 , який 15 квітня 2016 року виявив близько 20 порушень у сфері пожежної безпеки. ОСОБА_6 попередив, що у разі неврегулювання питання звертатиметься до суду щодо припинення діяльності підприємства. 18 квітня 2016 року ОСОБА_6 при зустрічі з ним у службовому кабінеті написав на листку суму, яку слід заплатити за належний результат перевірки, а саме - «300$», і погодився на еквівалент у гривнях. В подальшому, він ОСОБА_9 звернувся в СБУ, де підготували мічені грошові кошти у сумі 7500 грн., які він 19 квітня 2016 року передав ОСОБА_6 на вул. Виговського у Львові. Після передачі грошей ОСОБА_6 , який намагався позбутись грошей, викинувши їх у траву, - затримали і відібрали змиви з рук, вилучене описано й опечатано. Окрім цього, свідок пояснив, що в заяві до СБУ вказав 400 доларів США, оскільки така сума була запропонована спершу, але сторгувався до 300 доларів США. Усі розмови із ОСОБА_6 записував на спеціальні технічні засоби аудіо- та відео контролю, надані СБУ.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 зазначив, що з 2013 року працює інспектором Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області. Його безпосереднім керівником у 2015-2016 роках був заступник начальника відділу ОСОБА_6 . За його словами, він проводив перевірку ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп», під час якої виявив порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Точну кількість порушень він не пригадав, але зазначив, що за результатами перевірки підприємству було видано припис, частину порушень було усунено. Чи заходив до нього в службовий кабінет 18 квітня 2016 року ОСОБА_6 він не пам`ятає, як і не пригадує, чи надавав той йому будь-які вказівки щодо перевірки ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп».
Показаннями свідка ОСОБА_12 , який 19 серпня 2016 року був понятим під час проведення слідчих дій і присутній при ідентифікації та поміченні грошових коштів у гривнях. Підтвердив, що серійні номери переписані та скопійовані, після чого купюри оброблені спеціальним розчином. У слідчій дії також брали участь заявник, слідчий та інший понятий ОСОБА_13 . По завершенню підготовчих дій поняті підписали протокол слідчої дії. Згодом всі прибули на вул. Виговського у м. Львові, до будівлі Залізничної районної адміністрації, де був затриманий обвинувачений ОСОБА_6 . Під час обшуку в присутності понятих були вилучені грошові кошти, що лежали на землі біля затриманого. За допомогою спеціальної лампи перевіряли руки ОСОБА_6 , також зробили змиви. Окрім цього, як понятий брав участь у обшуку житла затриманого, яке розташовувалося пороч. У квартирі ОСОБА_6 переодягнувся, після чого його одяг був вилучений.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні повідомив, що у 2015-2016 роках працював слідчим слідчого відділу прокуратури Львівської області. До них звернувся заявник ОСОБА_9 із повідомленням про вимагання неправомірної вигоди заступником начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_6 , який пропонував не проводити перевірки підприємства або не виявляти порушень у разі передачі йому коштів. За заявою були внесені відомості до ЄРДР, отримано дозвіл суду на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіо- та відеоконтролю, який здійснювало управління СБУ у Львівській області. ОСОБА_6 сам ініціював контакт із заявником, висловивши вимогу передати 300 доларів США. Зустріч між ними відбулася у службовому кабінеті ОСОБА_6 , де він написав суму "300$" на папірці і викинув такий в смітник. Після цього, вони зайшли до кабінету інспектора, якому ОСОБА_6 дав вказівку не включати певні порушення до акту перевірки. Передача коштів відбулася на вул. Виговського біля Залізничної районної адміністрації м. Львова. Заявник передав ОСОБА_6 7500 грн., помічених спеціальною речовиною. Він особисто спостерігав за подіями в режимі реального часу. Після передачі ОСОБА_6 викинув гроші з правої кишені на землю, які в подальшому були зібрані та ідентифіковані. Згодом призначено відповідні експертизи. Окрім цього зазначив, що оглядав протоколи НСРД з додатками, включаючи відеозаписи, які повністю відповідали протоколам проведення дій.
Свідок ОСОБА_15 у своїх показання зазначив, що у 2015-2016 роках працював оперуповноваженим УСБУ у Львівській області, у 2015 році до Управління звернувся ОСОБА_9 із заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди заступником начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_6 . Пояснив, що здійснював негласні слідчі (розшукові) дії та контроль за фіксацією вказаного кримінального правопорушення і складав відповідні протоколи НСРД. Після надходження заяви було отримано ухвалу апеляційного суду на проведення аудіо- та відеоконтролю розмов між заявником ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . Заявнику передали відповідні технічні засоби для фіксації зустрічей, яких відбулося щонайменше дві. Під час цих розмов ОСОБА_6 вимагав у ОСОБА_9 300 доларів США, зазначивши суму на клаптику паперу, який згодом зім`яв і викинув у смітник. Вказані події зафіксовані технічними засобами. Передача грошових коштів мала відбутися поблизу Залізничної районної адміністрації ЛМР. У день передачі, ОСОБА_6 вийшов на вулицю у домашньому взутті та одязі, після чого отримав кошти від заявника. Оперативні працівники зафіксували момент передачі, після чого ОСОБА_6 намагався позбутися коштів, викинувши їх із кишені. Дані, викладені у протоколі НСРД, повністю відповідають записам, отриманим під час негласних заходів.
З врахуванням принципу змагальності сторін в кримінальному процесі, місцевим судом були безпосередньо досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які у сукупності з показаннями свідків доводять винуватість ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 368 КК України.
Так, на підставі заяви директора ТОВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 від 09 грудня 2015 року встановлено, що ОСОБА_6 , користуючись своїм службовим становищем, висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди за не проведення перевірки підприємства. Зміст заяви підтверджено рапортом співробітника СБУ та відомостями, внесеними до ЄРДР.
Окрім цього, судом першої інстанції належним чином досліджено накази про призначення обвинуваченого ОСОБА_6 на посаду та про надання йому щорічної відпустки, що свідчить про його службову компетенцію та перебування у статусі особи, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції.
Відповідно до посадових інструкцій, обвинувачений ОСОБА_6 мав повноваження щодо здійснення державного нагляду у сфері пожежної безпеки, що надало йому можливість впливати на результати перевірок суб`єктів господарювання.
У ході обшуків 19 квітня 2016 року, зокрема у квартирі обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Sumsung», спортивні чоловічі штани, та светр сірого кольору з блискавкою, у які був вдягнутий ОСОБА_6 під час затримання, в свою чергу, під час обшуку у службовому кабінеті №8 обвинуваченого ОСОБА_6 , що у приміщенні Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Кузневича, 6 клаптик паперу з написом «300$», а при особистому обшуку, проведеному при затриманні ОСОБА_6 грошові кошти, позначені спеціальним хімічним препаратом «Промінь-1». Виявлення цих речей та результати їх ідентифікації підтверджені протоколами слідчих дій, складеними відповідно до вимог КПК України, які містять підписи понятих і учасників обшуку, зауваження при складанні яких не висловлювались.
Окрім цього, постановою про призначення експертизи від 25 квітня 2016 року та висновком криміналістичної експертизи № 2087 від 14 червня 2016 року встановлено, що купюри номіналом 100, 200 та 500 грн. із зазначеними серійними номерами 100,00 грн. СА2667279, зразка 2014 року, 200,00 грн. ЄД8698688, зразка 2007 року, 200,00 грн. ПБ0464271, зразка 2013 року, 500,00 грн. ЛБ0140043, зразка 2011 року, 500,00 грн. БН3495133, зразка 2006 року, 500,00 грн. ВБ7147824, зразка 2006 року, 500,00 грн. ВХ0017333, зразка 2006 року, 500,00 грн. ВИ3723084, зразка 2006 року, 500,00 грн. ЛВ2660124, 2011 року, 500,00 грн. ЛБ8806847, зразка 2011 року, 500,00 грн. ЗЗ7771236, зразка 2006 року, 500,00 грн. ВД9498086, зразка 2006 року, 500,00 грн. СЖ6229905, зразка 2014 року, 500,00 грн. ЛА1458540, зразка 2011 року, 500,00 грн. ЗД9724700, зразка 2006 року, 500,00 грн. БН3605198, зразка 2006 року, 500,00 грн. СЗ9017002, зразка 2014 року є справжніми банкнотами, виготовленими Банкнотно-монетним двором Національного банку України або фірмою «Thomas De La Rue» і введеними в обіг Національним банком України.
Постановою про призначення експертизи від 25 квітня 2016 року та висновком криміналістичної експертизи № 2088 від 10 травня 2016 року достовірно встановлено наявність на поверхнях сімнадцяти грошових банкнот номіналом 100, 200, 500 грн. загальною сумою 7500,00 грн. нашарувань спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією, спільною за родовою належністю до речовини «Промінь-1», якою грошові кошти були попередньо оброблені перед передачею.
Постановою про призначення хімічної експертизи від 25 квітня 2016 року та висновком криміналістичної експертизи № 2089 від 10 травня 2016 року встановлено наявність на змивах з долонь та пальців обох рук обвинуваченого ОСОБА_6 нашарувань тієї ж спеціальної речовини «Промінь-1».
Постановою про призначення хімічної експертизи від 25 квітня 2016 року та висновком криміналістичної експертизи № 2090 від 10 травня 2016 року встановлено наявність спеціальної речовини «Промінь-1» на предметах одягу обвинуваченого, зокрема на светрі (у зоні правої кишені, на манжеті правого рукава, задній частині лівого рукава та на спинці).
Відповідно до постанови про призначення почеркознавчої експертизи від 25 квітня 2016 року та висновку судової почеркознавчої експертизи № 2143 від 14 червня 2016 року встановлено, що напис «300$» на клаптику білого паперу, вилученому у службовому кабінеті №8 за адресою: м. Львів, вул. Кузневича, 6, виконаний обвинуваченим ОСОБА_6 , що узгоджується із показаннями свідка ОСОБА_9 .
Таким чином, криміналістичні експертизи беззаперечно встановили наявність спеціальної речовини на грошових коштах, руках та одязі обвинуваченого ОСОБА_6 , а почеркознавча експертиза підтвердила, що запис «300$» виконаний саме його рукою.
З огляду мобільного телефона обвинуваченого встановив часті контакти з ОСОБА_9 напередодні інкримінованих подій, що, на переконання колегії суддів, також підтверджує їх фактичне спілкування щодо предмету домовленостей. Також у справі підприємства містились документи про скаргу та підготовку перевірки, завізовані ОСОБА_6 .
Проведення негласних слідчих дій, відповідно до ухвал апеляційного суду Львівської області, дало можливість зафіксувати переговори між обвинуваченим ОСОБА_6 та заявником, які прямо вказують на вимагання та узгодження суми неправомірної вигоди.
Разом з ти, не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо недопустимості як доказу протоколу за результатами проведення НСРД від 24 квітня 2016 року, яким зафіксовано зміст розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 21 березня 2016 року, у зв`язку із недотриманням положень ст. 290 КПК України щодо відкриття відповідних ухвал слідчого судді, якими надано дозвіл на проведення НСРД.
Так, на переконання колегії суддів, місцевим судом, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к, провадження № 13-43кс19) про застосування норм права та особливостей відкриття документів, які стали підставою для проведення НСРД, наведено обґрунтовані мотиви спростування покликань сторони захисту і, як вірно зазначено у вироку, ухвалами апеляційного суду Львівської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15 березня 2016 року та від 14 квітня 2016 року було надано дозвіл на проведення НСРД у межах кримінального провадження №42015140000000229. Такі були розсекречені згідно із повідомленням апеляційного суду Львівської області № 129 від 18 березня 2019 року (акт № 129 від 18 березня 2019 року) та № 73-33 від 30 січня 2018 року (вх. № 55 від 01 лютого 2018 року). Вказані ухвали відкрито стороні захисту 12 квітня 2019 року, а відтак, колегія суддів вважає, що у сторони захисту було достатньо часу та реальна можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності і допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД.
Також, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про наявність суперечностей у сумах неправомірної вигоди, оскільки розбіжності у початкових показаннях (400 доларів США у заяві ОСОБА_9 , 500 доларів США у рапорті СБУ) пояснюються зміною домовленості між сторонами, а остаточна сума - 300 доларів США, або еквівалент 7500 грн., яку обвинувачений ОСОБА_6 вимагав та отримав зафіксована на записці, вилученій у службовому кабінеті останнього під час обшуку.
Покликання захисника адвоката ОСОБА_7 в апеляційній скарзі про недоведеність обставин одержання обвинуваченим ОСОБА_6 неправомірної вигоди у сумі 7500 грн. від директора ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп» ОСОБА_9 19 квітня 2016 року о 15:46 год. біля приміщення Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради є безпідставними та спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9 , який підтвердив факт передачі обумовленої суми грошових коштів останньому, попередньо оброблених спеціальним хімічним реагентом «Промінь-1». В подальшому, після отримання коштів обвинувачений намагався позбутися їх, викинувши на землю, що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_15 .
Що стосується аргументів сторони захисту про недопустимість змивів з рук через відсутність постанови прокурора, то колегія суддів звертає увагу на те, що відібрання змивів не є освідуванням у розумінні КПК України і не вимагає окремого процесуального рішення, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду (постанова від 31 березня 2021 року, справа №439/428/17).
Щодо доводів апелянта про відсутність протоколу контролю за вчиненням злочину, то колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту, слідчим здійснено ідентифікацію та помічення грошових коштів, що відображено в протоколі від 19 квітня 2016 року, а в подальшому, саме вказані помічені грошові кошти були вилучені у ході особистого обшуку ОСОБА_6 , що проведений під час його затримання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність окремого протоколу про хід та результати НСРД контролю за вчиненням злочину не є порушенням вимог статей 104, 252 і п.4 ст. 271 КПК України. Наведене, узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 22 лютого 2024 року (справа № 688/3517/16-к).
Відтак, на переконання колегії суддів, безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, оскільки хронологія, зміст розмов, зафіксованих під час НСРД, факт вилучення коштів у обвинуваченого, послідовність дій особи, яка передавала такі кошти за прийняття рішення в своїх інтересах, обґрунтовано свідчать про вимагання неправомірної вигоди заступником начальника Залізничного РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_6 з метою впливу на результати перевірок у сфері пожежної безпеки підприємства ТзОВ «ІТ-Сервіс Груп».
Покликання апелянта про порушення таємниці нарадчої кімнати у зв`язку з прийняттям суддею ОСОБА_1 11 листопада 2024 року інших процесуальних рішень під час перебування у нарадчій кімнаті у справі № 462/3422/16-к є голослівними та такими, що на переконання колегії суддів, не впливають на законність прийнятого по суті рішення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення судових дебатів та останнього слова обвинуваченого 11 листопада 2024 року суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , а сам вирок було оголошено 13 листопада 2024 року.
При цьому, колегія суддів у даному конкретному випадку приходить до висновку, що ухвалення суддею ОСОБА_1 в інший час окремих рішень у справах про адміністративні правопорушення № 462/8482/24, № 462/8481/24, № 462/8500/24 щодо вирішення питання підсудності, а також складання повного тексту ухвали у справі № 462/8460/24 та надсилання такого до ЄДРСР, жодним чином не ставлять під сумнів незалежність і неупередженість судді при ухваленні оскаржуваного вироку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції, викладеної Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2020 року у справі № 128/2455/15-к, факт ухвалення суддею інших рішень або здійснення інших дій у межах службових обов`язків сам по собі не є доказом порушення таємниці нарадчої кімнати, якщо це не вплинуло на об`єктивність і не свідчить про порушення порядку ухвалення рішення за результатами наради суддів.
Згідно з висновками Верховного Суду, порушення таємниці нарадчої кімнати має місце лише тоді, коли встановлюються фактичні дані про розголошення змісту обговорення суддями справи або втручання у прийняття рішення. Сам по собі факт виконання суддею інших процесуальних дій у межах інших справ не порушує вимог ст. 367 КПК України та не є підставою для скасування вироку.
Будь-яких доказів того, що суддя ОСОБА_1 обговорювала зміст майбутнього рішення, розголошувала позицію сторін або піддавалася незаконному впливу, апелянтом не надано, як і не встановлено таких обставин судом апеляційної інстанції.
Таким чином, на думку колегії суддів, досудове розслідування та судовий розгляд були проведені належним чином з дотриманням вимог КПК України, докази по справі зібрані у законний спосіб.
Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, то колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, призначив таке у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З врахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
Крім цього, одночасно з ухваленням вироку у даній справі 13 листопада 2024 року судом першої інстанції постановлено ухвалу, якою перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської та Київської областей порушено питання про притягнення захисника адвоката ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності і зі слів останньої, станом на сьогодні, ухвала перебуває у провадженні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Тернопільської області.
Відтак, колегія суддів вважає, що ухвала суду щодо поведінки захисника у судовому процесі буде предметом розгляду вищезазначеної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у межах передбаченої законом процедури.
Також, колегія суддів не вбачає підстав щодо вимоги адвоката ОСОБА_7 у апеляційній скарзі про ініціювання перед Вищою радою правосуддя питання дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1 .
Отже, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 13 листопада 2024 року відносно ОСОБА_6 без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
