Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/6560/21
Провадження № 1-кп/638/460/25
УХВАЛА
Іменем України
07 липня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань обвинувальний акт з реєстром матеріалів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221200000258 від 06.04.2021 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Сургур, Ханти-Мансійського Автономного округу, Російська Федерація, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , заявив клопотання про призначення експертного дослідження та просив доручити його проведення судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса». На вирішення експертам запропонував поставити питання: 1. Яка ринкова вартість мобільного телефону торгівельної марки Xiomi Redmi Note 8 Pro, Space Black Pro 4 GB Ram 64 GB ROM, яким заволодів у шахрайський спосіб ОСОБА_4 , станом на 28.03.2021?
2. У разі неможливості встановити точну вартість мобільного телефону торгівельної марки Xiomi Redmi Note 8 Pro, Space Black Pro 4 GB Ram 64 GB ROM станом на 28 березня 2021 року без його наявності, зазначити яка мінімальна та максимальна ринкова вартість такого мобільного телефону станом на вказану дату?
В обгрунтування клопотання захисник зазначив, що отриманий органом досудового розслідування висновок судового експерта ОСОБА_7 №68 від 26.04.2021 є недопустимим доказом, дослідження проводилось без огляду самого об`єкта (телефона), тому підрахувати його вартість, в тому числі, з урахуванням зносу, не було можливо. У зв`язку з цим сторона захисту вирішила самостійно замовити проведення власного дослідження для визначення його вартості. Однак, було складено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів. Надати зазначені матеріали сторона захисту не змогла, оскільки такі дані в матеріалах досудового розслідування відсутні, а тому захисник був вимушений заявити клопотання про виклик в судове засідання потерпілої та судового експерта ОСОБА_7 , які б могли надати такі дані.
Оскільки судовий експерт в судове засідання за викликом не з`являється, а встановлення вартості телефону є обов`язковою умовою встановлення фактичних обставин у даному провадженні, сторона захисту змушена поставити питання про призначення судової експертизи безпосередньо судом за відсутності у сторони захисту вихідних даних.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про призначення судової експертизи. Зазначив, що під час проведення експертизи на етапі досудового розслідування у експерта були всі необхідні вихідні дані, в тому числі і показання потерпілої, зафіксовані протоколом її допиту щодо технічного стану телефону.
Суд, ознайомившись з клопотанням та доданими до нього матеріалами, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Випадки,за якихсуд розглядаєпитання пропризначення експертизиза клопотаннямсторони захисту,передбачені положеннямич.1ст.244КПК України,зокрема,якщо: для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч. 2 ст. 509 КПК України; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Відповідно до ч.2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Стороною обвинувачення ініційовано проведення товарознавчої експертизи для визначення розміру матеріального збитку, завданого потерпілій ОСОБА_8 ( ОСОБА_6 ) діями обвинуваченого ОСОБА_4 .
Так, відповідно до висновку експерта ОСОБА_7 за результатами товарознавчої експертизи №68, складеного 26.04.2021, встановлена вартість мобільного телефону торгівельної марки Xiomi Redmi Note 8 Space Black Pro 4 GB Ram 64 GB ROM, IMEI(1) НОМЕР_1 , IMEI(2) НОМЕР_2 станом на момент скоєння злочину з урахуванням зносу - 4 167,00 грн.
Як вбачається з довідки № 433/04 від 08.04.2021 року, наданої генеральним директором Ломбард «Свіжа Копійка», 29.03.2021 року в м. Харкові, по просп. Людвига Свободи, буд. 35 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заклав мобільний телефон марки «Xiomi Redmi Note 8», IMEI: НОМЕР_1 .
Отже, станом на дату проведення експертизи предмет дослідження - телефон «Xiomi Redmi Note 8», IMEI: НОМЕР_1 , був відсутній, а тому експертиза була проведена без його огляду за наявними в матеріалах кримінального провадження відомостями щодо моделі та характеристик телефона, а також за показаннями потерпілої щодо технічного стану телефона.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Пунктом 1.2.11 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована.
Судом було задоволено клопотання сторони захисту щодо виклику експерта для роз`яснення його висновку та здійснено всіх можливих заходів для повідомлення експерта ОСОБА_7 про час та місце проведення судового засідання. Належним чином повідомлений експерт в судові засідання не з`явився. Отже, суд виконав процесуальні вимоги ч.2 ст.327 КПК України, відповідно до якої, зокрема, прибуття в суд експерта забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику. Також, за клопотанням сторони захисту було повторно допитано потерпілу ОСОБА_10 щодо технічного стану телефону.
На думку суду, клопотання належним чином не обгрунтовано в частині незгоди обвинуваченого з висновком судового експерта ОСОБА_7 . Доводи щодо відсутності об`єкта безпосередньо при дослідженні є неспроможними, оскільки вартість об`єкта дослідження, зазначеного у постанові органу досудового розслідування, визначалося загальноприйнятами методами при виробництві судово-товарознавчих експертиз, експерт керувався методичними матеріалами щодо визначення вартості на не представлені на дослідження товари народного споживання продовольчих груп.
У висновку експерта, що сторона захисту ставить під сумнів, вказано, що при дослідженні використовувалися: 1) дані з кримінального провадження № 12021221200000258 від 06.04.2021 року; 2) методична література: Офіційний вісник № 37 2003р. Національний Стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003p. № 1140; методика визначення вартості майна Харків 2004; методичний посібник з питань призначення та проведення судових товарознавчих експертиз продовольчих товарів з метою визначення її вартості. ХНДІСЕ 2005 р.; 3) Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5; 4) інформація про ціни; 5) інформація про ціни ринків і спеціалізованих магазинів регіонів України.
Таким чином, висновок експерта складений з дотриманням вимог, встановлених Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від26.12.2012 № 1950/5), та інших нормативних актів, експерт попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до вимог закону, проведення експертизи без предмета дослідження обумовлено тим винятковим випадком, що на дату проведення експертизи мобільний телефон відсутній.
Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової.
Стороною захисту не надано відомостей, які б свідчили про залучення нею експерта на етапі досудового розслідування, або про звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення експертизи з підстав, передбачених ч.1 ст.244 КПК України. Надані в підтвердження звернення захисником до експертної установи під час розгляду справи докази суд сприймає критично, оскільки вони не замінюють самого висновку експерта, який сторона захисту прагнула отримати. Також не обгрунтована і поважність неможливості звернення до експертної установи до початку розгляду справи по суті. Відсутність можливості з боку сторони захисту надати вихідні дані експерту при самостійному його залученні суд також не бере до уваги, оскільки таке твердження є хибним, враховуючи, що всі необхідні матеріали кримінального провадження були відкриті стороні захисту. Нових даних, які б унеможливили реалізацію стороною захисту свого права на представлення суду висновку експерта за її самостійним залученням, під час розгляду справи судом не встановлено.
Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно зі ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Як вбачається з наданих та досліджених у судовому засіданні доказів (документів), наданих стороною обвинувачення, у ході досудового розслідування кримінального провадження призначалася та проводилася товарознавча експертиза у кримінальному провадженні, на розв`язання якої було поставлено питання «Яка ринкова вартість викраденого товару, а саме: мобільного телефону торгівельної марки Xiomi Redmi Note 8 Pro, Space Black Pro 4 GB Ram 64 GB ROM, IMEI (1) НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 на момент скоєння злочину?» Результати дослідження зведені в таблицю №1 «Визначення ринкової вартості не наданого на дослідження майна станом на момент скоєння злочину, згідно з його описом з /1/», яка наведена у висновку №68.
Жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість товарознавчої експертизи від 26.04.2021, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, суперечності експертизи іншим матеріалам справи, показанням потерпілої, не мають місця та обвинуваченим і його захисником не обгрунтовані.
З огляду на вищевикладене та, враховуючи, що у даному кримінальному провадженні вже проводилася експертиза з означеного питання, сумніви у правильності висновку експерта, суперечності іншим матеріалам справи, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, судом не встановлено, підстав для задоволення заявленого клопотання не вбачається.
Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. При цьому, справа перебуває в провадженні суду вже тривалий час, що також зумовлено і поведінкою самого обвинуваченого, якому неодноразово призначались захисники з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях за ухвалою суду у зв`язку з відмовою обвинуваченого від захисників. З 2021 року, коли справа надійшла до суду, обвинувачений жодного разу протягом майже 2,5 років не висловлював сумніви у вартості викраденого майна та не заявляв відповідних клопотань про виклик експерта або про проведення товарознавчої експертизи.
Керуючись ст.ст. 242-244, 332 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про призначення та проведення ескпертного дослідження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали складений 14.07.2025 року.
Суддя ОСОБА_1
