Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18646/21 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Кващук Т.А.
пр-к позивача Перепелиця А.В.
пр-к відповідача Ларіна Т.М.
пр-к відповідача Норець В.М.
пр-к третьої особи Гришина Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укрнафта» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Міністерство фінансів України, Міністерство енергетики України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення пені,-
У С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Міністерство фінансів України, Міністерство енергетики України, в якому з урахуванням уточнених вимог, просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП щодо відмови в оформленні висновку про повернення надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток підприємств за 2020 рік у розмірі 3 268 749 760, 86 грн, шляхом їх зарахування в рахунок сплати грошових зобов`язань з частини чистого прибутку за 2020 рік (1 921 167 072, 00 грн) та дивідендів за 2018 рік (965 730 186, 00 грн), щодо відмови в поверненні (381 852 502, 87 грн) на рахунок ПАТ «Укрнафта» в установі банку.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року було скасовано, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року залишено в силі.
03 грудня 2024 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за новоявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року у справі №640/18646/21, у якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року у справі №640/18646/21 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Укрнафта» відмовити повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року у справі №640/18646/21 - відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги викладені в заяві.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 19 червня 2025 року.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Також представниками третіх осіб подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять задовольнити апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення у даній справі, яким відмовити ПАТ «Укрнафта» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 серпня 2025 року.
06 серпня 2025 року у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 13 серпня 2025 року.
У судовому засіданні представники апелянта та третьої особи Міністерства фінансів України вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Інші учасники у судове засідання позивач не з`явилися та явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник як на підставу перегляду судового рішення, не можна розцінювати як нововиявлені обставини відповідно до ст.361 КАС України.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що нововиявленими обставинами, які існували на час розгляду справи та об`єктивно не були відомі заявнику є фактичні дані, що були встановлені в ході документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період з 01.01.2017 року по 30.09.2022 року. Так, в акті перевірки від 28.06.2023 року за №1357/ж5/31-00-07-01-03-20 зафіксовано не відображення позивачем в складі доходів підприємства, у Звіті про фінансові результати за 2020 рік та в податковому обліку - в декларації з податку на прибуток за 2020 рік, отриманих коштів за договором купівлі-продажу (поставки) природного газу від 31.01.2020 року №2, що у свою чергу спростовують факти, які було покладено в основу рішення ОАС м. Києва від 29.09.2021 року, де ОАС м. Києва дійшов висновку, що сплачені позивачем суми є надміру сплаченим податком на прибуток підприємств, шляхом співставлення сум грошових зобов`язань, задекларованих Позивачем як податок на прибуток підприємств, та сум коштів, сплачених платіжними дорученнями №440 від 16.12.2020 року (на суму 2 190 859 311, 31 грн.), №442 від 16.12.2020 року (на суму 1 077 890 449,55 грн.). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Частиною четвертою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, але не виключно, у постановах від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 23 липня 2024 року у справі № 380/2760/21, від 09 квітня 2024 року та від 03 липня 2024 року у справі №280/4833/22, зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують свідчення, висновки які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 820/1400/17 зазначав, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства, а саме - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.
З урахуванням наведеного, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Так, згідно зі змістом заяви про перегляд рішення Окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №640/18646/21 заявник вважає нововиявленою обставиною у справі, що розглядається, наявність фактичних даних, що були встановлені в ході документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період з 01.01.2017 по 30.09.2022, за результатами якої складено акт від 28.06.2023 за №1357/ж5/31-00-07-01-03-20. В ході вказаної перевірки податковим органом було встановлено не відображення позивачем в складі доходів підприємства, у Звіті про фінансові результати за 2020 рік та в податковому обліку - в декларації з податку на прибуток за 2020 рік, отриманих коштів за договором купівлі-продажу (поставки) природного газу від 31.01.2020 №2, що у свою чергу спростовує факти, які було покладено в основу рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2021, де суд дійшов висновку, що сплачені позивачем суми є надміру сплаченим податком на прибуток підприємств, шляхом співставлення сум грошових зобов`язань, задекларованих позивачем як податок на прибуток підприємств, та сум коштів, сплачених платіжними дорученнями №440 від 16.12.2020 року (на суму 2190859311,31 грн.), №442 від 16.12.2020 року (на суму 1077890449,55 грн.), що в свою чергу вплинуло на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Наголошує, що в ході документальної позапланової виїзної перевірки позивача було встановлено, що 16.12.2020 позивач в рамках виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу (поставки) природного газу від 31.01.2020 №2 отримав від НАК «Нафтогаз України» 23591127569,76 грн. (спірна сума 3268749760,86 грн. це частина з отриманих коштів), однак, у зв`язку з тим, що отримані кошти за результатами здійснення фінансово - господарської діяльності за 2020 рік не були визнані в бухгалтерському обліку доходами ця сума коштів також не врахована у фінансовому результаті до оподаткування у Звіті про фінансові результати за 2020 рік, та в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік (реєстраційний номер 9373092819).
Заявник зазначає, що у разі якщо б позивач відобразив вказані отримані кошти у складі доходів підприємства та у Звіті про фінансові результати за 2020 рік, то в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік (реєстраційний номер 9373092819), поданою позивачем 05.03.2021, у рядку 04 (об`єкт оподаткування), замість від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у розмірі - 6668512041 грн., була б сума до оподаткування - 16922615529 грн., та позивачу необхідно було б сплатити до бюджету податок на прибуток у сумі 3046070795 грн. (16922615529 * 18% = 3046070795 грн).
Обставини щодо не відображення позивачем отриманих від НАК «Нафтогаз України» коштів у сумі 23591127569,76 грн., в рамках виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу (поставки) природного газу від 31.01.2020 №2, у Звіті про фінансові результати за 2020 рік та в податковому обліку - в декларації з податку на прибуток за 2020 рік, існували починаючи з грудня 2020 року.
Однак, ці обставини не могли бути відомі відповідачу, під час розгляду справи (з 06.07.2021 по 19.10.2022), оскільки їх можливо було встановити виключно під час дослідження бухгалтерського обліку (регістрів, первинних та банківських документів тощо) в співставленні з показниками Звіту про фінансові результати за 2020 рік та декларації з податку на прибуток за 2020 рік в ході документальної перевірки.
Наразі, про існування вказаних обставини відповідачу стало відомо вже після ухвалення судового рішення, в ході документальної позапланової виїзної перевірки Позивача за результатами якої складено акт від 28.06.2023 року №1357/ж5/31-00-07-01-03-20/00135390, до цього часу відповідач не знав про ці обставини та, відповідно, не міг надати суду відомості про них, у зв`язку з чим суд не мав можливості врахувати вказані вище обставини при розгляді справи №640/18646/21 по суті.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
Варто зауважити, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.
При цьому нововиявлена обставина як юридичний факт має існувати на момент подання позову.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до наказу від 27.12.2022 №237/ж1 начальником Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «УКРНАФТА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 30.09.2022.
Підставами даного наказу є підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктом 78.2 статті 78, пунктом 82.2 статті 82, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами) та згідно листа ПАТ «УКРНАФТА» від 21.11.2022 № 01/01/07-879, який надійшов від ДПС України (вх. №2196/8 від 29.11.2022) про проведення документальної перевірки.
Тобто, ініціатором проведення перевірки стало ПАТ «УКРНАФТА», яке направило листа ДПС України від 21.11.2022 №01/01/07-879, в якому просило розглянути питання про проведення позапланової комплексної перевірки ПАТ «УКРНАФТА».
За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено акт про проведення перевірки від 28.06.2023 №1357/ж5/31-00-07-01-03-20, на який ПАТ «УКРНАФТА» подало заперечення від 12.07.2023 №01/01/07/-450.
Окрім того, у наказі від 31.07.2023 №298/Ж-1 зазначено, що у зв`язку з наданням заперечень від 12.07.2023 до акта від 28.06.2023 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «УКРНАФТА» наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «УКРАНАФТА» з питань, що стали предметом заперечення починаючи з 12.12.2023 на 15 робочих днів.
Разом з тим, між ПАТ «УКРНАФТА» та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України укладено договір №2541/12-23/13/05/2979-ін. від 06.12.2023 про проведення експертизи з питань, які виникли під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної наказом від 31.07.2023 №298/Ж1. Наказом від 21.12.2023 №512/Ж1 зупинено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «УКРНАФТА», яку розпочато згідно наказу від 31.07.2023 №298/Ж1, починаючи з 25.12.2023 на строк необхідний для завершення експертизи.
У той же час, колегія суддів зазначає, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, що має істотне значення для вирішення даної конкретної справи, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом та через об`єктивні причини не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду. Водночас, якби цей факт був відомий суду до вирішення справи, він обов`язково вплинув би на остаточні висновки суду таким чином, що суд, вірогідно, виніс би інше рішення.
Таким чином, з огляду на зазначену процесуальну норму закону, як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
"Істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення.
Ознаку "не були і не могли бути відомі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня. При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, така істотна обставина обов`язково повинна була існувати на час розгляду справи.
Більш того, обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.
Окрім того, судом першої інстанції правильно було зауважено, що Окружним адміністративним судом м. Києва у рішенні від 29.09.2021 та Верховним Судом у постанові від 19.10.2022 було встановлено «для встановлення наявності у позивача надміру сплачених сум податків у даній справі достатніми і належними доказами є подані і прийняті відповідачем без зауважень податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік (реєстраційний номер 9373092819 від 05.03.2021, реєстраційний номер 9373378061 від 30.04.2021) та платіжні доручення № 440 від 16.12.2020 (на суму 2 190 859 311, 31 грн), № 442 від 16.12.2020 (на суму 1 077 890 449,55 грн), якими підтверджується, що на дату подання позивачем заяви № 01/01/13/05/03-02-01/1597 від 27.05.2021 сума сплаченого позивачем авансом податку на прибуток підприємств за 2020 рік перевищувала розмір задекларованого ним грошового зобов`язання».
Тобто відповідач, приймаючи податкові декларації не заперечував проти їх правомірності та не вчиняв жодних дій для встановлення протилежного.
Таким чином, станом на час розгляду судом справи відповідачу було відомо як про подання позивачем відповідного Звіту про фінансові результати за 2020 рік та декларації з податку на прибуток за 2020 рік, так і показники, вказані у вказаній звітності.
Крім того варто зазначити, що наведені в акті від 28.06.2023 № 1357/ж5/31-00-07-01-03-20 висновки службових осіб ЦМУ ДПС не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки акт перевірки може мати правовстановлююче значення лише для вирішення спорів щодо оскарження рішень контролюючих органів, прийнятих на його підставі.
Наразі, оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. У акті про проведення перевірки, на який посилається відповідач, зазначені висновки службових осіб, яким не надана належна оцінка щодо підтвердження інформації або її спростування.
Крім того, прийнятого рішення на підставі акта від 28.06.2023 не було, оскільки позивачем подавались заперечення, які розглядались контролюючим органом. Разом з тим, документальну позапланову виїзну перевірку на даний час зупинено відповідно до наказу від 21.12.2023, доказів зворотного до суду не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що твердження відповідача у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами про наявність фактичних даних, які є нововиявленою обставиною, що були встановлені в ході документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 28.06.2023 №1357/ж5/31-00-07-01-03-20 є помилковими.
З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказана обставина, зазначена представником відповідача, не може вважатися нововиявленою у розумінні статті 361 КАС України.
Доводи податкового органу, якими він мотивував необхідність перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 по справі № 640/18646/21 за нововиявленими обставинами, зводяться виключно до незгоди з вказаним судовим рішенням, а також до необхідності переоцінки доказів, вже досліджених судом у процесі розглянутої справи, проте це не є підставою для перегляду справи саме за нововиявленими обставинами.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 18.08.2025р.)
