УХВАЛА
06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 131/191/25
провадження № 61-12234ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника адвоката Гончара Олександра Івановича на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Щавінського К. С. задоволено частково.
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 червня
2025 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в
сумі 1 447 087,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
27 вересня 2025 року ОСОБА_1 та її представник адвокат Гончар О. І. звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції заявники зазначають неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема положень Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначають, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга ОСОБА_1 та її представника адвоката Гончара О. І. на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2025 рокуподана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
ОСОБА_1 та її представником адвокатом Гончаром О. І. заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2025 рокуз посиланням на те, що після отримання ОСОБА_2 грошових коштів їх спільний син більше не буде мати жодного утримання, оскільки після повернення з полону ОСОБА_2 не платить аліменти і ніде не працює.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення внаслідок можливого його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Отже, клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами.
Клопотання ОСОБА_1 та її представника адвоката Гончара О. І. про зупиненнявиконання постанови Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року є необґрунтованим. Заявники не навели аргументів щодо неможливості або утруднення повороту виконання судового рішення. Необхідності зупинення виконання судового рішення у цій справі заявниками не доведено.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та її представника адвоката Гончара Олександра Івановича на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
Витребувати з Іллінецького районного суду Вінницької області цивільну справу № 131/191/25.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та її представника адвоката Гончара Олександра Івановича про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
Роз`яснити іншому учаснику справи № 131/191/25 право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 27 жовтня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович
