Номер провадження: 22-з/813/166/26
Справа № 2-248/10
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Лозко Ю. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
21.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» про ухвалення додаткового рішення у справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на протокольну ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2025 року
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 за участі заінтересованих осіб: стягувача за виконавчими листами Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія», як правонаступника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчих листів виданих по цивільній справі №2-248/10 такими, що не підлягають виконанню
встановив:
У провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває вказана вище цивільна справа за заявою ОСОБА_1 .
У жовтні 2024 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду із заявою про заміну у цій справі сторони стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «Він Фінанс» (колишня назва ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»).
Протокольною ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2025 року замінено заінтересовану особу АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Довіра та Гарантія».
Не погодившись з вказаною вище ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без задоволення. Протокольну ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2025 року залишено без змін.
25 лютого 2026 року ТОВ «Він Фінанс», в інтересах якого діє адвокат
Міньковська А.В., звернулося із заявою у якій просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути зі ОСОБА_1 судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
В частині поновлення строку заява обґрунтована тим, що вказана вище постанова Одеського апеляційного суду прийнята 17 лютого 2026 року, копію її вступної та резолютивної частини у порядку, передбаченому п.2 ч.6 ст. 272 ЦПК України заявник отримав 23 лютого 2026 року у електронний кабінет, представник заявника не приймала участь в судовому засіданні, тому ця заява подається упродовж 5-ти денного строку з моменту отримання копії судового рішення.
Як на підставу задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн посилається на те, що 05 листопада 2025 року ТОВ «Він Фінанс» та Адвокатське бюро «Анастасії Мінковської» підписали додаткову угоду № 52, згідно з якою Адвокатське бюро, відповідно до умов Основного договору, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: представництво клієнта в Одеському апеляційному суді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 за участі заінтересованих осіб: стягувача за виконавчими листами - Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчих листів виданих по цивільній справі №2-248/10 такими, що не підлягають виконанню. 25 лютого 2026 року ТОВ «Він Фінанс» та Адвокатське бюро «Анастасії Мінковської» підписали акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), за умовами якого сторони підтверджують, що Адвокатське бюро надало клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 20 000 грн та детальний опис послуг, наданих адвокатом.
25 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав заперечення на вказану вище заяву, які обґрунтовує тим, що: стягнення витрат на правничу допомогу допускається лише під час розгляду судом справ у позовному провадженні, тоді як у цьому випадку судом розглядається заява про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, а не позов; питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу вирішується судом лише під час ухвалення остаточного рішення, у той час як у цій справі предметом апеляційного перегляду не було остаточне судове рішення, прийняте за результатами розгляду його заяви; заявник не звертався із заявою у якій повідомляв про орієнтовний розмір судових витрат та не надав докази їх понесення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 270 ЦПК України).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2026 року вирішення питання про ухвалення додаткового рішення за заявою ТОВ «Він Фінанс» призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява ТОВ «Він Фінанс» задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Щодо поновлення строку для подання заяви про ухвалення у справі додаткового рішення.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15).
Відповідно до частин першої, третьої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Отже, згідно з положеннями статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.
Ураховуючи, що при поданні відзиву на апеляційну скаргу представниця заявника зазначила, що ТОВ «Він Фінанс» очікує понести витрати за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, копію вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції заявник отримав 23 лютого 2026 року, а заява про ухвалення додаткового рішення у справі з доказами понесення судових витрат подана 25 лютого 2026 року, колегія суддів вважає, що є підстави для поновлення представнику ТОВ «Він Фінанс» встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України процесуального строку.
Щодо суті заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Чинним процесуальним законодавством (стаття 141 ЦПК України) передбачено розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Предметом апеляційного перегляду була протокольна ухвала суду першої інстанції від 03 листопада 2025 року про заміну стягувача за виконавчими листами, а не судове рішення, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, тобто судове рішення по суті.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в ч. 1 ст. 293 ЦПК України (положення якої кореспондуються з ч. 1 ст. 353 ЦПК України в редакції закону від 15 грудня 2017 року), з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатом розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 88 ЦПК України (яка відповідає положенням ст. 141 ЦПК України в редакції закону від 15 грудня 2017 року).
У постанові від 18 травня 2020 року у справі N 530/1731/16-ц (провадження N 61-39028св18) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відтак, розподіл судових витрат, понесених стороною у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у судах апеляційної та/або касаційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц (провадження №4-515цс19), від 4 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №2-161гс19)).
Отже, з огляду на предмет апеляційного перегляду, вирішення апеляційним судом питання про розподіл судових витрат є передчасним, відтак заява про ухвалення у справі додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 133,141, 270 ЦПК України
ухвалив:
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» строк для подання заяви про ухвалення у справі додаткового судового рішення.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» у задоволенні заяви про ухвалення у справі додаткового судового рішення.
Ухвала Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.Ю. Карташов
М.В. Назарова