_________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-248/10
Провадження № 6/947/31/26
УХВАЛА
про відмову у видачі дубліката виконавчого документа
12.05.2026 м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:
- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,
- боржника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ТОВ «Він Фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2-248/10,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року до Київського районного суду м. Одеси із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2-248/10 звернулося ТОВ «Він Фінанс», стягувач ПАТ «Райффайзен Банк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Судові засідання призначалися на 19.12.2025, 03.02.2026, 03.03.2026, 01.04.2026, 29.04.2026.
Ухвалою суду від 03.02.2026 залучено третю особу Київський ВДВС у м. Одесі.
У судове засідання 29.04.2026 представник заявника не з`явився, просив розглянути заяву за його відсутності. Боржник ОСОБА_1 проти задоволення заяви заперечив.
Фактичні обставин справи
Перевіривши доводи учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з таких підстав.
18.09.2007 між ОСОБА_1 та AT «Райффайзен Банк» укладено кредитний договір № 014/80054/85/82377 про надання кредиту в розмірі 195 895 грн на строк 240 місяців, річна процентна ставка 13,75 %.
В забезпечення належного виконання обов`язків за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 014/80054/85/82377/1 від 18.09.2007.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2010 у справі № 2-248/10 ухвалено стягнути солідарно зі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Бавк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/80054/85/82377 від 18.09.2007 в розмірі 323 754,28 грн, з яких: 195 895 грн за тілом кредиту, 3 763,60 грн за процентами, 48 886,13 грн за простроченими процентами, 75 209,54 грн пені.
У період з 03.08.2012 по 29.12.2012 у Київському ВДВС у м. Одесі перебувало виконавче провадження № 33924095 з примусового виконання виконавчого листа № 2-248/10 від 06.10.2010, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» коштів у розмірі 323 754,28 грн, за результатами якого винесено постанову від 29.12.2012 про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа).
Також, у період з 20.01.2014 по 27.06.2014 у Київському ВДВС у м. Одесі перебувало виконавче провадження № 42369938 з примусового виконання виконавчого листа № 2-248/10 від 06.10.2010, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» коштів у розмірі 323 754,28 грн, за яким винесено постанову від 29.12.2012 про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа).
У подальшому, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повторно 14.07.2015 звернулося до органів ДВС з виконавчим листом № 2-248/10 від 06.10.2010 з метою його примусового виконання. Постановою державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 48186012. Постановою від 02.09.2024 виконавчий лист повторно повернуто стягувану на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа).
27.06.2017 між AT «Райффайзен Банк» та ПАТ «КІБ» укладено договір відступлення права вимоги № 114/7-4559, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/80054/85/82377 від 18.09.2007 відступлено ПАТ «КІБ».
27.06.2017 між ПАТ «КІБ» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 114/7-4559/ДГ, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 014/80054/85/82377 від 18.09.2007 відступлено ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Ухвалою Київського районний суд м. Одеси від 24.05.2018 замінено сторону у виконавчому провадженні у справі № 2-248/10, а саме стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
25.07.2024 відповідно до наказу про зміну назви товариства, останнє перейменовано з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».
Застосовані норми права
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 1, 2 та 4 ст. 10 ЦПК України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 419/310/12 дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі (ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06. 2016.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч. 4, 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII) .
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» внесені зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення». Зокрема, п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє наразі.
Мотиви прийнятого рішення
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.
Постановою від 02.09.2024 виконавчий лист № 2-248/10 від 06.10.2010 повторно повернуто стягувану на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2-248/10 від 06.10.2010 виконавчі провадження відкривалися тричі. При цьому, всі вони завершувалися поверненням стягувану виконавчого листа на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа).
Означене вказує на формальне виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем та незацікавленості в реальному виконанні рішення суду.
Більше того, стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ухвалою суду був замінений на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» ще в 2018 року. Після чого жодних дій, направлених на фактичну заміну стягувача у виконавчому провадженні, правонаступником учинено не було.
Стягувач може бути замінений його правонаступником у відкритому виконавчому проваджені, або у виконавчому листі, у разі його закриття/не відкриття.
У цій справі заявник ТОВ «Він Фінанс» є правонаступником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», яке є стягувачем у закритому виконавчому провадженні. Натомість правонаступником не вчинено жодних дій для заміни сторони у виконавчому провадженні/листі.
У цій процесуальній ситуації, оскільки виконавче провадження завершено, перш ніж звернутися про видачу дубліката виконавчого листа, необхідно замінити стягувача саме у виконавчому листі.
Вказаної вимоги заявлено не було.
Відтак похідні вимоги від неї також не підлягають задоволенню.
Водночас, матеріали виконавчого провадження № 48186012 не містять даних про направлення виконавчого листа поштою/нарочно стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». З цього слідує, що ставити питання про втрату виконавчого листа та видачу його дубліката є передчасним. Службове розслідування з приводу втрати органом ДВС оригіналу виконавчого листа не проводилося.
Згідно відповіді з АТ «Райффайзен Банк» від 09.02.2026, банк оригінал виконавчого листа від органу ДВС не отримував.
З 2002 року до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV внесені зміни (набрали чинності 26.12.2002) щодо строків пред`явлення виконавчих документів до виконання, зокрема виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років (п. 1 ч. 1). Отже строки подання виконавчого листа № 2-248/10 від 06.10.2010 до виконання не були пропущені.
До строку в один рік виконання виконавчих листів законодавець повернувся у новій редакції Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (зміни від 04.11.2010, набрали чинності 08.03.2011).
Що стосується доводів боржника ОСОБА_1 про сплату боргу, цей факт необхідно встановлювати та підтверджувати у виконавчому провадженні, у разі його повторного відкриття, або в окремому судовому проваджені щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
За приписами ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
Судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
У цій справі боржником ОСОБА_1 не подано доказів судових витрат, зокрема на правничу допомогу, відтак останні не підлягають стягненню.
У разі надання підтверджуючих документів, означене питання буде вирішено в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Оскільки заява не підлягає задоволенню, судові витрати ТОВ «Він Фінанс» не компенсуються.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010).
Отже суд, надавши відповідь на основні аргументи сторін, які відноситься до предмету спору, та обґрунтувавши прийняте рішення, не вбачає за необхідне надавати відповідь на кожний детальний аргумент, указаний в заявах по суті справи, які не стосуються предмету спору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 353,354,447-451 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ТОВ «Він Фінанс» про видачу дубліката виконавчого документа у цивільній справі № 2-248/10 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з моменту її проголошення.
Суддя К. А. Цирфа