Копія
Справа № 2-248/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Ярошенко Т.О.
при секретарі Шаміладзе В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Служба у справах дітей Охтирської міської ради, Служба у справах дітей Охтирської районної державної адміністрації
про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Позивачка 18.12.2009 року звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дочки інваліда-дитинства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягувати аліменти на її користь з відповідача на утримання неповнолітньої дочки у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно та по 1000 гривень на додаткові витрати, пов’язані з лікуванням та навчанням дитини щомісячно, починаючи з грудня 2006 року, стягувати щомісячно на її користь моральну шкоду в розмірі 800 гривень.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 2000 року з відповідачем проживала у фактичних шлюбних відносинах, 08.10.2001 року народила дочку ОСОБА_3, батьком якої записаний ОСОБА_2
Відповідач матеріально не допомагає, життям дитини не цікавиться, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртним, тому ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 повинен бути позбавлений батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4.
Враховуючи стан здоров’я дитини, яка потребує лікування, є інвалідом, навчається в Грунській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат, куди позивачка щоденно відвозить дитину на навчання. ОСОБА_1 вважає, що батько дитини зобов’язаний сплачувати щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі та додаткові витрати на утримання дитини, починаючи з грудня 2006 року,які визначила в розмірі по 1000 гривень.
Крім того, позивачка зазначає, що догляд за дочкою-інвалідом потребував і морального навантаження, тому вона не може жити повноцінним життям, це потребує додаткових зусиль, в зв’язку з цим вона заявляє про відшкодування відповідачем їй щомісячно моральної шкоди по 800 гривень.
В судовому засіданні позивачка та її представник за усною заявою позов підтримали повністю та ОСОБА_1 пояснила, що з відповідачем, який є батьком дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на даний час проживають окремо, дитина знаходиться на її утриманні, має статус інваліда дитинства, на утримання та лікування якої позивачка витрачає значні кошти щомісячно, але на даний час вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, тому коштів на утримання дитини не вистачає, просить, щоб з відповідача стягували аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень та 1000 гривень на додаткові витрати, пов’язані з лікуванням та навчанням дитини щомісячно, починаючи з грудня 2006 року, стягувати щомісячно на її користь моральну шкоду в розмірі по 800 гривень.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні просив закрити провадження в даній справі в порядку ст. 205 ЦПК України, посилаючись на те, що ОСОБА_1 в 2003 році зверталася до місцевого суду Краснокутського району Харківської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2, де ухвалою цього суду було закрито провадження в справі за відмовою позивачки від позову, в зв’язку з тим, що між ними було вирішено спір добровільно.
Крім того, зазначив, що дитина ОСОБА_3 перебуває в Грунській школі на державному забезпеченні, батько дитини ОСОБА_2 хворіє, просив у позові відмовити.
Представник служби в справах дітей Охтирської міської ради ОСОБА_6 пояснив, що не вбачає підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, вважає, що доцільно стягувати аліменти з відповідача на утримання дитини, а в позбавленні батьківських прав відмовити.
Представник служби в справах дітей Охтирської районної державної адміністрації ОСОБА_7 пояснила в суді, що не знаходить законних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом відповідач ОСОБА_2 записаний батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що мається відповідний запис у свідоцтві про народження дитини (а.с. 4) та свідчить довідка відділу реєстрації актів цивільного стану (а.с. 5-6).
ОСОБА_3 є інвалідом дитинства, що підтверджується відповідним посвідченням, матері дитини Управлінням пенсійного фонду в м. Охтирка здійснюється виплата соціальної пенсії до 18-річчя дочки щомісячно в розмірі 601,40 гривень (а.с. 57).
Встановлено, що дитина проживає з матір’ю за адресою м. Охтирка, вул. Леніна, 11 а/18, навчається в школі-інтернат в с. Грунь, Охтирського району (а.с. 12).
Мати ОСОБА_1 працює в Охтирській ОДПІ, отримує заробітну плату в місяць в середньому 2326 грн. (а.с. 58).
Відповідач працює головою ПСП «Світанок», за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, згідно наявних у справі довідок (а.с. 35) з 2000 року перебуває під медичним наглядом в Краснокутській ЦРЛ, розмір його заробітної плати в середньому за місяць становить 1904 грн. (а.с. 60),має постійний заробіток.
Відповідно до вимог ст. 164 СК України визначено підстави для позбавлення батьківських прав.
Доводи позивачки про те, що ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав, суд вважає, що в даному випадку не заслуговують на увагу, в цій частині її вимоги є необґрунтованими. Позбавлення батьківських прав, на думку суду, є крайнім заходом, якщо було б встановлено, що батько дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків, чи з інших підстав. В даному випадку обставин, на які вказує ОСОБА_1 судом не встановлено, з боку позивачки належних допустимих доказів про зазначені у позові обставини суду не надано, які б давали законні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Відповідно до висновку органу опіки і піклування Охтирської міської ради (а.с. 80) також відсутні підстави щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3.
Посилання позивачки в позові на те,що ніби-то відповідач веде аморальний спосіб життя,зловживає спиртним,жорстоко поводиться з дитиною не знайшли свого підтвердження в суді.
Враховуючи всі обставини справи суд не знаходить законних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вирішуючи спір про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат, суд виходив зі слідуючого.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та майнове становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено судом, відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір’ю, є інвалідом, навчається в інтернатному закладі.
ОСОБА_8 працює керівником ПСП «Світанок», має постійний заробіток, інших утриманців не має, згідно медичної довідки (а.с. 35) від 11.01.2010 року перебуває під медичним наглядом лікарів.
Враховуючи зазначені обставини суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісячно, починаючи з грудня 2006 року підлягають частковому задоволенню.
Ст. 184 СК України містить положення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
В даному випадку позивачкою не надано суду належних переконливих доказів у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України про те, що ОСОБА_2 має нерегулярний, мінливий дохід чи частину доходу одержує в натурі.
Суд вважає, що в даному випадку доцільно керуватися положеннями ст. 183 СК України та визначити розмір аліментів у частці від заробітку батька дитини, а саме суд з урахуванням стану здоров’я дитини, яка є інвалідом дитинства, стану здоров’я батьків дитини, можливості відповідача, доходів і витрат позивачки на утримання дитини, визначає розмір аліментів ј частину від усіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які сплачувати матері, починаючи стягування у відповідності до вимог ст. 191 СК України з 18.12.2009 року з дня пред’явлення позову, а не з грудня 2006 року, як зазначає позивачка.
Доводи представника відповідача ОСОБА_5 про те, що провадження в даній справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в порядку ст. 205 ЦПК України підлягає закриттю, є необґрунтованими та суд їх не може прийняти до уваги в даному випадку і вважає, що ОСОБА_1 не втратила право на звернення до суду в інтересах дитини.
Викладені в письмовому запереченні представника відповідача обставини про те,що ОСОБА_2 Передав ОСОБА_1 Грошові кошти в сумі 40 000 доларів США, по отриманню яких ОСОБА_1 Подала заяву про відмову від позову в місцевий суд Краснокутського району та спір про аліменти вже вирішено не можуть бути прийняті до уваги ,оскільки,про це не надано суду належних допустимих доказів.
Ст. 185 СК України передбачено участь батьків у додаткових витратах на дитину.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В даному випадку,вирішуючи спір в частині стягнення щомісячно з відповідача по 1000 грн. на додаткові витрати, суд вважає, що позивачкою не надано суду належних обґрунтованих доказів в цій частині про додаткові витрати, які б можна було прийняти до уваги та на законних підставах вирішити питання про їх стягнення.
Зокрема, посилання ОСОБА_1 на те, що вона щоденно відвозить дитину в Грунську школу-інтернат автомобілем і забирає додому ввечері, на що витрачає додаткові кошти, не можуть судом прийматися до уваги та не дають підстав для стягнення цих коштів, оскільки, про це суду не надано обґрунтованих доказів, крім того, як встановлено судом, дитина може перебувати в інтернатному закладі, будь-яких протипоказань з урахуванням її стану здоров’я немає. Про це також зазначив у суді директор Грунської школи-інтернат ОСОБА_9, який пояснив, що ОСОБА_3 перебуває в школі-інтернат за рахунок держави і направлена на навчання в цей заклад на підставі рішення Сумської обласної психолого-медико-педагогічної консультації від 06.08.2008 року (а.с. 62).
Інших обґрунтованих доказів щодо витрат на лікування ОСОБА_3,навчання позивачкою суду не надано, а тому суд не вбачає підстав для стягування щомісячно додаткових витрат по 1000 гривень.
В частині відшкодування моральної шкоди по 800 грн. щомісячно суд вважає, що в даному випадку позивачка звернулася з позовом по сімейному законодавству, норми сімейного Кодексу України не передбачають відшкодування такої моральної шкоди, про яку вказує ОСОБА_1, яку вона пов’язує з обставинами, викладеними в позові.
Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача необхідно стягувати аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які сплачувати матері дитини ОСОБА_1, починаючи стягування з 18.12.2009 року з часу пред’явлення позову до суду.
В іншій частині позову про стягнення додаткових витрат на утримання дитини по 1000 грн. щомісячно, відшкодування моральної шкоди по 800 гривень щомісячно, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 слід відмовити за необґрунтованістю вимог.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 в доход держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 51 гривна та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень, а з ОСОБА_1 необхідно стягнути в прибуток держави судовий збір пропорційно задоволених вимог в розмірі 68 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 191 СК України,суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задовільнити частково.
Стягувати аліменти з ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до її повноліття, починаючи стягування з 18.12.2009 року, які сплачувати матері дитини ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення коштів на додаткові витрати, відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 гривна і витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи № 2-238/10 в Охтирському міськрайонному суді Сумської області в розмірі 120 гривень в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в прибуток держави в розмірі 68 гривень в доход держави.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається до Охтирського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Т.О. Ярошенко
З оригіналом згідно підпис