Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 2-110/1529/12
провадження № 61-2730ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Діденко Катерина Віталіївна, на постанову Одеського апеляційного суду
від 13 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області (правонаступником якої є Білгород-Дністровська районна державна адміністрація), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (правонаступником якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України), про визнання права власності на нежитлову будівлю,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області (правонаступником якої є Білгород-Дністровська районна державна адміністрація), у якому просив визнати за ним право власності на нежитлову будівлю, що розташована на території 1-го км Піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району Одеської області.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 січня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю, розташовану на території 1-го км Піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району Одеської області.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного природного парку «Тузловські лимани» та заявою першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації про приєднання до апеляційної скарги на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 січня 2012 року.
Постановою Верховного Суду від 31 липня 2024 року касаційні скарги Національного природного парку «Тузловські лимани» та Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації задоволено.
Постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу Національного природного парку «Тузловські лимани», яка подана адвокатом Поповим Максимом Миколайовичем, та особи, що приєдналася до апеляційної скарги - першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, задоволено.
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 січня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
02 березня 2026 року адвокат Діденко К. В., яка зазначає, що діє в інтересах
ОСОБА_1 , у підсистемі «Електронний суд» сформувала касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2026 року касаційну скаргу адвоката
Діденко К. В. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання нової редакціїкасаційної скарги та докази її надсиланняучасникам справи, із зазначенням конкретної (конкретних) підстави (підстав) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та її (їх) належним обґрунтуванням, сплати судового збору та доказів на підтвердження повноважень представляти інтереси заявника.
Вимоги вказаної ухвали представник заявника виконала.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Діденко К. В. повторно залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для уточнення відомостей щодо ціни позову (вартості спірної нежитлової будівлі).
На виконання вимог вказаної ухвали, представник заявника направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив звіт про оцінку нежитлової будівлі, загальною площею 12,9 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого встановлено, що його вартість становить 100 000 грн.
Крім цього, представник заявника подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та вказує, що повний текст постанови вона отримала в електронному кабінеті 29 січня 2026 року об 22:12 год, що підтверджується карткою руху документа.
В Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання представника заявника підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови апеляційного суду від 13 січня 2026 року представник отримала
29 січня 2026 року, що підтверджується карткою руху документу. Касаційну скаргу представник заявника подала до Верховного Суду 02 березня 2026 року, тобто протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення.
Частиною дев`ятою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє не пізніше ніж через двадцять днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове
рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суд не врахував правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 20 березня
2019 року у справі № 514/1571/14-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13,
від 19 березня 2025 року у справі № 569/2168/23, від 02 квітня 2025 року у справі
№ 947/28306/21, від 09 липня 2025 року у справі № 500/5781/17.
Крім того, представник заявника вважає, що суд не дослідив зібрані докази у справі, а саме висновок спеціаліста разом із графічними матеріалами щодо накладення меж на спірну земельну ділянку (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Також, на думку представника заявника, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про призначення судової земельної експертизи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України)
Касаційна оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Діденко Катерина Віталіївна, строк на касаційне оскарження постанову Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Діденко Катерина Віталіївна, на постанову Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року.
Витребувати із Татарбунарського районного суду Одеської області цивільну справу
№ 2-110/1529/12 за позовом ОСОБА_2 до Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області(правонаступником якої є Білгород-Дністровська районна державна адміністрація), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (правонаступником якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України), про визнання права власності на нежитлову будівлю.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська
