Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
19 червня 2026 року
м. Київ
справа № 381/2957/22
провадження № 61-7166ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2025 року, постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Боярської міської територіальної громади Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Боярська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Боярська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 вересня 2023 року у справі № 381/2957/22 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Службу у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року у справі № 381/2957/22 здійснено заміну позивача - опікуна ОСОБА_2 з ОСОБА_5 на ОСОБА_3 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано за недієздатним ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/100 частки земельної ділянки площею 0,0117 га з кадастровим номер 32224100300:01:017:0001, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належної померлій матері ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , спадкоємцем якої за законом на частку був її син ОСОБА_8 , який спадщину, що залишилася після смерті матері, фактично прийняв, але юридично не оформив своїх спадкових прав.
Визнано за недієздатним ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом, право власності на 13/150 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 46 кв.м, житловою площею 34 кв.м, що належав його батьку ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У задоволенні решти позову відмовлено.
Вирішено питання щодо судового збору.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 25 306,20 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині представництва інтересів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2025 року залишено без змін.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок в постанові Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року.
27 травня 2026 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_2 , подала безпосередньо до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2025 року, постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року (повний текст складено 30 квітня 2026 року) та ухвалу Київського апеляційного суду
від 05 травня 2026 року у справі № 381/2957/22.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_4 , повернуто особі, яка її подала. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , залишено без руху для усунення недоліків: надання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням усіх учасників справи, обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених статтею 389 ЦПК України, та викладенням прохальної частини касаційної скарги з урахуванням вимог статті 409 ЦПК України, надання копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Заявницею вимоги ухвали суду касаційної інстанції виконано.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 1241 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку із статтями 40, 1268 Цивільного кодексу України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2025 року, постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року, після усунення недоліків, подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Боярської міської територіальної громади Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Боярська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2025 року, постанову Київського апеляційного суду
від 14 квітня 2026 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року.
Витребувати з Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 381/2957/22.
Надіслати іншим учасникам справи № 381/2957/22 копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 08 липня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович
