Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 569/14819/19
У Х В А Л А
17 червня 2026 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Музичук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної виконавчої служби у м. Рівне Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 щодо виконання судового рішення,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського судуРівненсько області зіскаргою на дії/бездіяльність державного виконавця, в якій просить суд: визнати вимоги, дії віддіду Державної виконавчої служби у м. Рівне Львіського міжрайонного управління Міністерства юстиції України щодо його грошових зобов`зань за виконавчим провадженням №61303015 від 18.02.2020 р. Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за рішеннями Рівненського, Рівненського апеляційного, Верховного судів по ц-с №569/14819/19 в частині стягнення неустойки (пені) в сумі 75932,82 грн. неустойки (пені), 3691,71 грн (витрати виконавчого провадження), а всього 79624,53 грн. неправомірними у зв`язку виконанням, припинивши його зобов`язанняв цій частині.
Скарга мотивованатим, що в березні 2026року до нього звернувся представник (виконавець) відділу ДВС м. Рівне з питань боргових зобов`язань за рішенням Рівненського міського, Рівненського Апеляційного, Верховного судів по ц/с. №569/14819/ про стягнення боргу зі оплати аліментів та неустойки (пені), а саме щодо нібито боргу на суму 75932,82 зі сплаи суми пені. Попередньо надійшло повідомлення банку з приводу даної вимоги відповідача (копія повідомлення додасться). Дану суму на виконання рішень судів він вважає, що сплатив і рішення судів в цій частині виконано.Одночасно виконавцем відділу ДВС йому було надано термін до кінця квітня 2026 р. для вирішення питання закриття (сплати, урегулювання тощо) зобов`язань в цій частині.Рішеннями Рівненського міського, Рівненського судів по ц/с №569/14819/19 від 2019 року з нього на користь ОСОБА_3 було стягнено борг зі сплати аліментів в сумі 75932,82 грн., неустойку(пешо) в сумі 75932,82 гри, витрати на правову допомогу - 1000 грн., судові витрати 768,40 грн.
Постановою Верховного суду в задоволенні позову про стягнення боргу зі сплати аліментів відмовлено (постанова від 17.11.2021 року), компенсовано судовий збір ОСОБА_1 на суму 1417,10 грн.
18.02.2020 р. виконавцем Рівненської ДВС були відкриті провадження з приводу зазначених рішень апеляційної інстанції та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, за ВП №61303015 від 18.02.2020 за відкрито виконавче провадження про стягнення неустойки та виконавчий збір у сумі 7593,54 грн.
Відрахування проводилось з заробітної плати на підприємстві РОВ КП ВГК «Рівнеоблводоканал», де він працював і працює в розмірі 50% заробітної плати, починаючи з 01.08.2019 р.
Станом на січень 2022 року, тобто після винесення постанови Верховного Суду з нього стягнено 79624,32 грн. В подальшому стягнення відповідачем не проводились, він донього не вертався з приводу даних боргових зобов`язань.Інші його боргові зобов`язання (за іншим провадженням) виконано.
З приводу тверджень виконавця про наявність невиконаного рішення про стягнення неустійки(пені), а натомість стягнення заборгованої суми аліментів вказує, як зазначалось, постановою ВС рішення про стягнення суми аліментів скасовано.Відрахування почалось ще до відкриття провадження, до винесення рішень судів, за дублікатом виконавчого листа на рішення суду 2004 року, тобто актуального на 2004 рік.Отже зміст звітів про відрахування та виплати РОВ КП ВГК «Рівнеоблводоканал» про відрахування аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 1.08.2019 р. слід оцінювати у відповідності до вищевказаного та згідно положень ст.217 Цивільного Кодексу України щодо правових наслідків недійсності окремих частин правочину.
Як зазначалось самі виконавці відкрили провадження з приводу стягнення неустойки пені 18.02.2020р., тобто визнали актуальні вимоги щодо проведення стягнень. Не враховано про вимоги, які виникли після 17.11.2021 року, якими взагалі скасовано необхідність стягнення аліментів.
Ухвалою суду від 27 травня 2026 року прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 щодо виконання судового рішення. Судове засідання по розгляду скарги призначити на 15 годину 00 хвилин 08 червня 2026 року.
05 червня 2026 року відпредставника відділу ДВС у у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стариченко І.С. надійшов відзив на скаргу , в якому вона вказує, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Відділ) перебуває виконавче провадження №61303015 з примусового виконання виконавчого листа № 569/14819/19 виданого 13.02.2020 Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) в сумі 75932,82 грн.
18.02.2020 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
18.02.2020 державним виконавцем Відділу винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
25.02.2026 виконавче провадження № 61303015 було передано головному державному виконавцю Волчецькому Дмитрію Миколайовичу.
Після дослідження матеріалів вищезазначеного виконавчого провадження було встановлено, що рішення суду не виконано, жодних коштів для погашення заборгованості на депозитний рахунок Відділу не надходило, заяву про відсутність заборгованості на адресу відділу стягувач не подавав.
Після цього засобами телефонного зв`язку боржнику було повідомлено про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження про стягнення неустойки (пені) в сумі 75932,82 грн, під час телефонного дзвінка ОСОБА_1 повідомив, що ця заборгованість сплачена, відповідно до цього державним виконавцем було надано термін для надання доказів погашення вищезазначеної заборгованості.
Після вищезазначеної телефонної розмови до Відділу жодних доказів які підтверджують виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області №569/14819/19 виданого 13.02.2020, не надходило.
25.05.2026 державним виконавцем Відділу винесено постанову про арешт коштів боржника.
25.05.2026 державним виконавцем Відділу винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено на виконання за місцем працевлаштування боржника, а саме до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно- каналізаційного господарства ''РІВНЕОБЛВОДОКАНАЛ''.
Стосовно ствердження боржника про те що сума у розмірі 79624,32 грн. була стягнута з його заробітної плати варто зазначити наступне.
Згідно до дадатків доданих до скарги вбачається, що утримання здійснювались по виконавчому провадженню № 61954440 і 59369070, що підтверджується звітами про здійсненні відрахування в яких чітко вказано згідно якої поставнови проводиться відповідне утримання, окрім того з 18.02.2020 по 25.05.2026 державним виконавцем постанова про звернення стягнення на заробітну плату, песію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню №61303015 не виносилась.
Відповідно до вищевказаного, ствердження боржника про погашення заборгованості зі сплати неустойки (пені) в сумі 75932,82 грн. є невірними, а дії державного виконавця, щодо примусового стягнення відповідної заборгованості є правомірними, оскільки жодних доказів ОСОБА_1 для державного виконавця не надав і до своєї скарги не долучив.
Скаржник в судовому засідання підтримав скаргу, з підстав у ній зазначених, просив її задоволити.
Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, представник стягувача ОСОБА_2 ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги у зв`язку з її безпідставністю.
Представник відділу ДВС у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення скарги, просила відмовити.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати аліментів та неустойки (пені) від суми несплачених аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг зі сплати аліментів в сумі 75 932 гривні 82 копійки, неустойку (пеню) в сумі 75 932 гривні 82 копійки, витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 17 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в частині позову про стягнення боргу зі сплати аліментів скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати аліментів відмовлено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у частині вимог про стягнення неустойки (пені) залишено без змін.
Відповідно до копії постанови про відкриття провадження ВП 61303015 від 18.02.2020 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західног міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ДанічкіноюАнтоніною Леонідівною, розглянуто заяву про впимусове виконання: виконавчий лист №569/14819/19 виданий 13.02.2020 Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пені) в сумі 75932,82 грн.
Згідно листа Міністерства юстиції України західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Львів) рівненський міський віділ державної виконавчої служби від 05.03.2020 №62381 РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» щодо повідомлення зміненого розміру заборгованості зі сплати аліментів, на адресу було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату. Пенсію, стипендію та ніші доходи боржника ВП №59369070 від 23.07.2019 року щодо відрахування із доходів ОСОБА_5 . Державним виконавцем отримано відомості про доходи боржника, а також зівіт про здійсненні відрахування та виплати, у зв`язку з чим було проведено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів. З урахуванням перерахунку та здійснених відрахувань станм на 01.03.2020 року заборгованість становить 60973,86 грн. Вказана сума не включає відрахування із аробітної плати боржника за лютий 2020 року.
Відповідно до листа Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «РІВНЕОБЛВОДОКАНАЛ» вих. №150 /01-11 від 11.01.2024 р. що згідно постанови №59369070 від 23.07.2029 року щодо відрахування із доходів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 60973,86 грн. утримана повністю,згідно реєстру поданих звітів.
Згідно довідки про розмір сплачених аліментів Міністерства юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області Рівненський міський відділ державної виконавчої служби від 23.09.2019 №80663, виданої гр. ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в тому, що він дійсно сплачував аліменти з моменту відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до листа Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «РІВНЕОБЛВОДОКАНАЛ» вих. №2593/0111 від 21.07.2021 р. повернули копію постанови ВП №61954440 від 14.01.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на його утримання, щомісячно на період навчання в розмірі 1003,50 грн., але не менше прожиткового мінімуму, починаючи із 17 жовтня 2019 року ід закінчення навчання 30.06.2021 р., але не довше ніж до досягнення ним 23 років. Заборгованість в сумі 14983,05 грн. погашена повністю.
Відповідно до копії постанови про арешт боржника ВП №61303015 від 25.05.2026 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Волчецьким Дмитрієм Миколайовичем, при примусовому виконанні: виконавчий лист №569/14819 виданий 13.02.2020 документ видав: Рівненський міський суд Рівненської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 неустойку (пеню) в сумі 75932,82 грн. постановлено: накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а такж на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів /електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . У межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів яка становить 83726,1 гривня.
Згідно ч.4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавецьзобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно доч астини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яківиплачуютьборжникувідповіднозаробітну плату, пенсію, стипендіючиінші доходи;
4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
З матеріалів скаргивбачається, що боржником ОСОБА_1 сума заборгованості по аліментам, нарахована державним виконавцем не оспорювалась.
Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 КонституціїУкраїни).
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зазначене конституційне положення закріплене у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальнихгарантій доступу до суду, щопередбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішеннязгідно з Рішенням Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 рокупо справі №1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовийзахист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
За приписами частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чибездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини 1статті 447 ЦПК України сторонни виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якбиправова система Договірноїдержави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщовбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40 рішення ЄСПЛ від 19 березня 1997 року у справі «HORNSBY v. GREECE»).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на йогокористь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням пункту 1 статті 1 Першого протоколу. Відповідноне обґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавче провадження як завершаль настадія судового провадження і примусове виконання судовихрішень та рішень інших органів (посадовихосіб) це сукупністьдій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовом увиконанню.
Відповідно до вимо гстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною дев`ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено особливий порядок дій, метою яких є створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, який передбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавец ьвиносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості з ісплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повномуобсязі.
При цьому, вказані у цій статті обмеження будуть вважатись такими, що застосовані із дотриманням вимог Закону України «Про виконавчепровадження», зокрема частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, коли таке рішення буде вмотивоване державним виконавцем у відповідних постановах належним чином.
За приписами статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що маютьзначення для справи, суд вирішує відповідно до своговнутрішньогопереконання.
Скаржник ОСОБА_1 доказів, які б підтверджували незаконність винесення оскаржуваної постанови, суду не надав.
Згідно пункту 6 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанови державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом, також, встановлено, що було винесено постанову про арешт коштів боржника від 25.05.2026 ВП №61303015 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Волчецьким Дмитрієм Миколайовичем, при примусовому виконанні: виконавчий лист №569/14819 виданий 13.02.2020 документ видав: Рівненський міський суд Рівненської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 неустойку (пеню) в сумі 75932,82 грн. постановлено: накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а такж на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів /електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . У межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів яка становить 83726,1 гривня.
Серед вказаної постанови за виконавчим провадженням №61303015 від 18.02.2020 р. скаржник ОСОБА_1 вважає дії віділу ДВС неправомірнимиу зв`язку з виконанням, припиниши його зобов`язання в цій частині.
Згідно з пунктом 7 частинитретьоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, іншихфінансовихустановах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім оштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та іншихрахунках, зверненнястягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місцязберігання грошей.
Відповідностатті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржникаабо про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арештнакладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно д остатті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» непідлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частинипершої статті 34 цього Закону.
Пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку Українивід 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Перелік рахунків, на кошти на яких не може бути звернено стягнення, чітко регламентований статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження». Пунктом 3статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюєтьсяз обов`язання банку повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках тільки по рахунках юридичної особи та фізичної особи-підприємця. Перелік рахунків фізичних осіб, на кошти на яких не може бути накладено ареш та/або звернено стягнення, чиним законодавством не регламентовано. Умовами обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, які відкриваються клієнтам банку фізичним особам, на отримання як заробітної плати, так і пенсійних та соціальних виплат, не встановлено обмеження щодо поступлення на карткові рахунки виключно заробітної плати, пенсії та соціальної допомоги, тому на вказані рахунки можуть поступати і інші кошти.
До скарги не додано жодного документу, який би свідчив, що банківські рахунки ОСОБА_1 мають спеціальний режим використання.
Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).
Отже, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, у виконавчому провадженні відповідним виконавцем, дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені до суду
При цьому, протиправною бездіяльністю державного виконавця як суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
У пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17(провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Однак, в судовому засіданні встановлено, що підтверджено матеріалами справи Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Львівского міжрегіонального управління міністерства юстиції України вчинено всі необхідні та передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи для виконання судового рішення у виконавчому провадженні №61303015. Крім того, Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Львівского міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виявлено місце роботи боржника та той факт, що боржник отримує грошове забезпечення. Зі скарги вбачається, що утримання здійснювались по виконавчому провадженню №61954440і 59369070, що підтверджуються звітами про здійсненні відрахування в яких чітко вказано якої постанови проводиться відповідне утримання. З 18.02.2020 по 25.05.2026 державним виконавцем постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню №61303015 не виносилась та в матеріалах справи відсутня така постанова, а тому в даному випадку будь-яка бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівского міжрегіонального управління міністерства юстиції України відсутня.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги та відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 заінтересована особи: Відділо державної виконавчої служби у місті Рівному Львівского міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст.260,268, 353,447,450-451 ЦПКУкраїни, суд,, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної виконавчої служби у м. Рівне Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 щодо виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення
Суддя -
